Підручник з Географії (рівень стандарту). 11 клас. Довгань - Нова програма

§ 32. Сучасний стан окремих виробництв хімічної, деревообробної, легкої та харчової промисловості

Пригадайте

• види продукції побутової хімії, якими ви користуєтеся найчастіше

• чинники розташування підприємств харчової промисловості

1. Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії.

Фармацевтичний ринок України пропонує створення та виготовлення ліків, дієтичних добавок, вітамінів, лікувальної косметики, а також їх реалізацію через збутові мережі (аптеки, аптечні пункти тощо). Фармацевтична промисловість України є однією з найбільш перспективних та високоприбуткових складових промисловості. При цьому тільки третина зареєстрованих лікарських засобів на ринку вироблена на українських підприємствах. У грошовому вимірі їх частка продовжує збільшуватися. За підсумками 2017 р. цей показник склав 43,3% (у 2016 р. — 43,0 %, у 2015 р. — 41,5 %).

Українська фармацевтична промисловість виробляє близько 1,4 тис. із 3 тис. препаратів, що продаються в державі. Переважають готові лікарські засоби — 84% від загального обсягу продажів.

Розробка й виробництво фармацевтичної продукції потребують тривалих наукових досліджень, упровадження та перевірки нових препаратів. Це можливо за умов високого рівня розвитку науки та наявності кваліфікованих трудових ресурсів. Тому найбільше підприємств зосереджені в освітніх і наукових центрах. Провідними виробниками є «Фармак», «Лекхім» «Дарниця», «Здоров'я», «Артеріум» («Київмедпрепарат» та «Галичфарм»), «Борщагівський ХФЗ», «Санофі» (Україна). Зазначимо, що частина сировини для виробництва ліків на цих підприємствах надходить із-за кордону.

Лідером серед виробників ліків є ПАТ «Фармак» (Київ). Щороку компанія освоює та пропонує на ринок близько 20 нових препаратів. У 2015 р. було введено в дію новий лабораторно-технологічний комплекс, що дозволяє компанії істотно змінити організацію досліджень та розробки нових препаратів.

Фармацевтична компанія «Здоров'я» (Харків) є найбільшою у своєму регіоні. Її особливість — потужне фітохімічне виробництво повного циклу: від отримання витяжки з рослинних тканин до випуску різних форм лікарських засобів.

Значною проблемою фармацевтичного ринку України є тіньовий сектор, де виготовляють фальсифіковану продукцію, яка не має лікувальних властивостей. За експертними оцінками, кількість підроблених ліків в Україні перевищує 10 %. Найбільша ймовірність натрапити на фальсифікат — купівля ліків в Інтернеті.

Основна мета українських фармацевтичних компаній — перехід на стандарти й вимоги ЄС та збільшення співпраці з виробниками країн цього об'єднання.

Промисловість побутової хімії виробляє продукцію, яка безпосередньо використовується в побуті. Серед неї найбільше значення мають засоби для чищення твердих поверхонь, миття посуду та прання, а також лаки, фарби, засоби для догляду за одягом та меблями, клеї, автокосметика. Основним чинником розміщення підприємств є екологічний (не випадково, що значна частина підприємств віддалена від великих міст), залежно від конкретного виробництва також беруть до уваги транспортний, споживчий, працересурсний та сировинний чинники.

Зараз обсяги виробництва побутової хімії зростають після падіння у 2015 р. Так, у 2017 р. цієї продукції було продано на суму 24 млрд грн. Лідерами є зарубіжні компанії, що створили свої виробництва на території України. Приблизно половину ринку контролює американська ТНК «Проктер енд Гембл», якій в Україні належать два сучасні заводи — у Борисполі (Київська обл.) та Покрові (Дніпропетровська обл.). Завод у Покрові, зокрема, випускає товари торгових марок «Гала», «Фейрі», «Сейфгард» і «Камей» (мал. 1).

Мал. 1. Завод «Проктер енд Гембл» у Покрові (Дніпропетровська обл.).

Всесвітньовідома німецька компанія «Хенкель» працює в трьох напрямах: клейові технології, косметичні засоби та засоби для прання й догляду за оселею. В Україні підприємства компанії розташовані у Вишгороді (Київська обл.), Балаклії (Харківська обл.), Олешках (Херсонська обл.), Миколаєві (Львівська обл.).

У значних обсягах в Україні споживають лаки та фарби, сировиною для яких є природні смоли й пігменти, рослинні олії, синтетичні матеріали. Найбільшими виробниками цієї продукції, зокрема, є «Снєжка-Україна» (Яворів, Львівська обл.), «Полісан» (Суми), «Адвент-Інвест» (Київ), «Тіккуріла» (Київ), Науково-виробнича фірма «Ірком-ЕКТ» (Київ), «ЗІП» (Кам'янське, Дніпропетровська обл.). Значна частина продукції виробляється за участю іноземних компаній.

2. Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів, текстилю, одягу, взуття.

На меблеву промисловість припадає понад половина товарної продукції деревообробної промисловості України. Частина її підприємств розташована поблизу споживача. Меблі виробляють у всіх великих містах: Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі, Донецьку. Значні меблеві центри сформувалися і в межах районів, де зосереджені лісові ресурси й первинні стадії їхньої переробки: у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Так, у Львівській області розташований меблевий комбінат «Стрий». Він є найбільшим українським виробником меблів із масиву деревини.

Серед найбільших меблевих підприємств України — Івано-Франківська меблева фабрика, Ужгородський фанерно-меблевий комбінат та Дніпропетровський меблевий комбінат.

Ви вже знаєте, що розташування більшості виробництв легкої промисловості залежить від трьох чинників: сировинного, працересурсного та споживчого. Так, підприємства текстильної промисловості орієнтовані на всі ці чинники. На географію швейних та шкіряно-взуттєвих виробництв найбільше впливають працересурсний і споживчий чинники. Розміщення окремих виробництв в Україні (наприклад, виробництво бавовняних тканин) також залежить від надходження імпортної сировини.

У текстильній промисловості виділяють бавовняне, вовняне, шовкове, лляне виробництва. Найбільш потужні підприємства з виробництва бавовняних тканин розташовані в Тернополі та Херсоні (бавовняні комбінати), окремі виробництва є в Нікополі, Києві, Харкові, Чернівцях, Івано-Франківську, Львові, Полтаві, Коломиї (Івано-Франківська обл.). Комбінат «Текстерно» (Тернопіль) — єдине в країні підприємство із замкненим циклом, яке включає три фабрики: прядильну, ткацьку й обробну (оздоблювання й фарбування) (мал. 2).

Мал. 2. Виробництво на прядильній фабриці «Текстерно».

Найбільшим підприємством із виробництва вовняних тканин є камвольно-суконна компанія «Чексіл» (Чернігів), сучасні підприємства розташовані в Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях (Хмельницька обл.), Кременчуці (Полтавська обл.), Стриї (Львівська обл.).

Великий виробник шовкових тканин — Черкаський шовковий комбінат, який спеціалізується на тканинах із натуральних і синтетичних волокон, у тому числі плащових, декоративних, технічних та меблевих. У Києві розташовані Київський шовковий комбінат (шовк із натуральної сировини) та Дарницький шовковий комбінат ім. Яськова (спеціалізується на оздобленні тканин).

Виробництво лляних тканин в Україні розвивається на власній сировині здебільшого в північно-західній частині. Тут розташовані Рівненський і Житомирський льонокомбінати, які мають повний цикл переробки льону, а також використовують інші види пряжі та їхні суміші.

Підприємства швейної промисловості розташовані переважно у великих населених пунктах. Серед виробників одягу: швейні фабрики «Воронін» (Київ), «Земал» (Миколаїв), «Зорянка» (Кропивницький), «Ворскла» (Полтава), «Фея» (Маріуполь), швейні підприємства в Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові, Дрогобичі. Основні види продукції — верхній одяг (пальта та напівпальта, жакети, костюми, піджаки, брюки, плащі, спецодяг). Значна частина швейних виробництв співпрацює із закордонними компаніями-замовниками за давальницькою схемою. Тобто вони використовують їхні матеріали, ввезені на територію України, із наступним поверненням усієї або частини продукції до країни компанії-замовника.

Важливою галуззю легкої промисловості є шкіряно-взуттєва, яка має досить високий рівень механізації. Взуттєві підприємства працюють у Києві, Дніпрі, Луцьку, Львові, Харкові, Одесі, Запоріжжі тощо.

3. Особливості розвитку й просторової організації виробництва продуктів харчування.

Ви вже знаєте, що визначальну роль у розміщенні підприємств, які виробляють продукти харчування, відіграють сировинний та споживчий чинники. Частина виробництв тяжіє до джерел сировини (цукрове, олійне, виноробне, круп'яне, консервне, рибне). Інша група (хлібопекарське, кондитерське, макаронне виробництва) орієнтується на споживача. Є виробництва, які мають подвійну орієнтацію — на сировину та на споживача (наприклад борошномельна, окремі виробництва молочної та м'ясної промисловості).

Виробництва борошна (борошномельне) та різних круп (круп'яне) розміщуються як у районах вирощування зернових культур, так і поблизу споживача. Найбільші з них працюють у Харківській, Дніпропетровській, Полтавській, Черкаській, Київській областях, а також у Києві.

На споживача орієнтується й кондитерська промисловість, оскільки багато видів її продукції мають обмежений термін зберігання. Найбільші підприємства працюють у великих містах і належать потужним компаніям, зокрема кондитерській корпорації «Рошен» (Київська, Вінницька, Маріупольська й Кременчуцька кондитерські фабрики), корпорації «Бісквіт-Шоколад» (Харків), кондитерській компанії «АВК» (Дніпро).

Більшість підприємств цукрової промисловості зосереджена в районах вирощування цукрового буряку (Вінницька, Київська, Полтавська, Кіровоградська, Черкаська, Хмельницька, Харківська, Тернопільська обл.).

Олійна та жирова галузі включають підприємства, які виробляють олію, маргарин, мило. Найбільші обсяги продукції випускають: Дніпропетровський олійно-екстракційний завод, Пологівський олійно-екстракційний завод (Запорізька обл.), Одеський олійно-жировий комбінат, підприємство «Кіровоградолія».

Найбільше плодоовочевих консервів виробляють на півдні країни, поблизу сировини. До потужних підприємств, зокрема, належать Херсонський, Ізмаїльський, Одеський, Вінницький консервні заводи.

Промисловою переробкою молока (молочна промисловість) в Україні займаються понад 300 підприємств, серед яких основна роль належить середнім та великим. Заводи з виробництва тваринного масла працюють у Вінницькій, Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Чернігівській і Черкаській областях.

Потужні підприємства з виробництва продукції з незбираного молока (сир, сметана, кефір, вершки, ряжанка, йогурт) розташовані в містах. Серед них завод «Галактон» (Київ), Харківський молочний комбінат, Кременчуцький молокозавод, Миколаївський та Павлоградський молочні комбінати.

Великі підприємства м'ясної промисловості — м'ясокомбінати — працюють у великих містах та в районах розвиненого тваринництва. Потужні м'ясокомбінати розташовані в Києві, Полтаві, Харкові, Вінниці, Одесі, Черкасах, Дніпрі.

Найбільші виробничі потужності рибної промисловості зосереджені на підприємствах, розташованих у портових містах (Одеса, Ізмаїл, Очаків, Вилкове, Херсон, Маріуполь, Бердянськ, Генічеськ). Є підприємства і в інших містах, але вони здебільшого виготовляють продукцію із замороженої сировини.

Головне

Фармацевтична промисловість України швидко розвивається і є однією з найбільш прибуткових складових промисловості.

• Основним чинником розташування підприємств побутової хімії є екологічний, також мають значення транспортний, споживчий, працересурсний та сировинний чинники.

• На меблеву промисловість припадає понад половина товарної продукції деревообробної промисловості України.

• Розміщення більшості підприємств легкої промисловості залежить від сировинного, працересурсного та споживчого чинників.

• Визначальну роль для розміщення підприємств, які виробляють продукти харчування, відіграють сировинний і споживчий чинники.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Розкажіть про чинники та особливості розташування виробництв фармацевтичної продукції. 2. Охарактеризуйте географію промисловості побутової хімії. 3. Назвіть найбільші меблеві центри України. Поясніть їх географію. 4. Які потужні підприємства з виробництва тканин ви знаєте? 5. Чому швейна промисловість переважно зорієнтована на трудові ресурси та споживача? 6. Наведіть приклади виробництв харчової промисловості, у розташуванні яких найбільше значення має споживчий чинник. Поясніть свою відповідь на конкретному прикладі.

Працюємо в групах

Підготуйте аргументи для дискусії за темою «Мийні засоби: за і проти». Обговоріть їх.

Практичне завдання

Використовуючи відповідну карту атласу, проаналізуйте особливості розміщення харчової промисловості України.

Працюємо самостійно

1. Зберіть дані про правила користування засобами побутової хімії. З'ясуйте, чи можна (необхідно) відмовитися від окремих із них.

2. За додатковими джерелами з'ясуйте, що таке генерики. Зберіть дані про генерики, їх якість і відмінності за ціною порівняно з оригінальними препаратами. Зробіть висновок щодо можливостей їх використання.

Дослідження

Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів.