Підручник з Географії (рівень стандарту). 11 клас. Довгань - Нова програма

§ 13. Погода та клімат

Пригадайте

• основні показники погоди

• які прилади використовують для спостереження за погодою

1. Погода.

Погода — це фізичний стан нижнього шару атмосфери в тому або іншому місці в певний момент часу. Характеристику та прогноз погоди складають на основі аналізу метеорологічних елементів і явищ. До найважливіших із них належать температура повітря, атмосферний тиск, вологість, напрямок і швидкість вітру, хмарність, види та інтенсивність опадів. Характерними властивостями погоди є її мінливість і різноманітність.

Періодична зміна погоди обумовлена добовою та річною відмінностями в надходженні сонячного випромінювання. Нерівномірність нагрівання залежить від географічної широти місця, а також різноманітності підстилаючої поверхні. Різкі зміни погоди найчастіше бувають спричинені зміною повітряних мас. Це великі рухомі об'єми повітря із характерними фізичними властивостями: температурою, густиною, вологістю, прозорістю.

Залежно від місця формування повітряні маси поділяють на арктичні, помірні, тропічні, екваторіальні. У свою чергу, кожна з них поділяється на морську й континентальну. Панування певних типів повітряних мас визначає й особливості погодних умов. Так, наприклад, завдяки західним вітрам в Україну з Атлантичного океану надходять морські помірні повітряні маси. Влітку вони дають прохолоду, особливо на заході, підвищують вологість повітря та приносять опади. Взимку — пом'якшують морози, викликають снігопади й відлиги.

Коли зустрічаються повітряні маси з різними фізичними властивостями, виникають перехідні зони, які називають атмосферними фронтами. Якщо тепла маса повітря наступає на холодну, то утворюється теплий фронт. А якщо холодне повітря, як більш важке, підтікає під тепле і витісняє його, — це холодний фронт. Атмосферні фронти характеризуються хмарною погодою та несприятливими погодними явищами: зливи, грози, град, сильні вітри; можливе виникнення смерчів.

Зміни погоди, особливо в помірних широтах, часто обумовлені чергуванням циклонів та антициклонів. Із циклонами зазвичай пов'язана хмарна погода, а з антициклонами — безхмарна.

2. Синоптичні карти.

У кожній державі існує служба погоди, що веде спостереження за погодними елементами та явищами. В Україні цим займаються Український гідрометеорологічний центр, обласні центри із гідрометеорології, гідрометобсерваторії та бюро. Існує Всесвітня служба погоди, яка об'єднує національні служби погоди. Дані про стан атмосфери збирають та передають десятки тисяч метеорологічних станцій, морські судна, метеосупутники, дрейфуючі в океанах буйкові станції тощо.

На основі отриманих та опрацьованих даних декілька разів на добу складають синоптичні карти. Ці карти ще називають «картами погоди»: вони дозволяють спостерігати за змінами погодних умов та прогнозувати розвиток атмосферних процесів на найближчі дні. Особлива увага при цьому приділяється руху циклонів та антициклонів, розподілу атмосферного тиску, районам проходження атмосферних фронтів.

3. Клімат.

Клімат — багаторічний режим погоди, що характерний для певної місцевості. На відміну від погоди, яка може змінюватися кілька разів протягом дня, клімат — більш стійке явище, що формується століттями.

Клімат має вирішальний вплив на водний режим, ґрунт, рослинний і тваринний світ, можливість вирощування сільськогосподарських культур. Відповідно, від клімату залежать розселення людей, розвиток сільського господарства, промисловості (зокрема енергетики), транспорту, умови життя й здоров'я населення.

Особливості клімату певної території зумовлені поєднанням багатьох умов, які називають кліматотвірними чинниками. До них належать:

• кількість сонячної радіації, яку отримує земна поверхня. Вона визначається за допомогою кута падіння сонячних променів, який в першу чергу залежить від широти місцевості;

• атмосферна циркуляція — закономірне переміщення повітряних мас, у процесі якого відбувається перенесення тепла й вологи як між широтами, так і між материками та океанами;

• характер підстилаючої поверхні (розподіл суходолу та води, рельєф, океанічні течії, ґрунтово-рослинний покрив тощо).

Дослідження клімату ґрунтується на багаторічних спостереженнях за зміною кліматичних показників: температури повітря (середньої річної, січня та липня), переважаючих вітрів, річної кількості та режиму опадів тощо.

Територіальний розподіл кліматичних показників відображають на кліматичних картах. За допомогою ізотерм позначають середні річні температури або середні температури найхолоднішого та найтеплішого місяців — відповідно січня й липня. Опади зображують за допомогою ізогієт і фонового зафарбовування за шкалою кольорів; вітри — стрілками переважаючих напрямків або розами вітрів.

Узагальнення близьких значень кліматичних показників дозволяє виділити кліматичні пояси — широтні смуги земної поверхні, що мають відносно однорідні кліматичні умови. Пояси відрізняються один від одного температурою повітря та переважаючими повітряними масами, які, відповідно до своїх властивостей, визначають основні риси клімату поясу.

Учені вважають, що найбільш сприятливими для проживання людей є субтропічний і помірний кліматичні пояси. Саме тому до найбільш заселених регіонів світу належать території давнього землеробства (Велика Китайська рівнина, Японські острови, район середземномор'я тощо).

Закономірності розподілу кліматичних поясів та типів клімату відображає карта кліматичних поясів. Розрізняють сім основних кліматичних поясів: екваторіальний, два тропічні, два помірні та два полярні (арктичний та антарктичний) — по одному в кожній півкулі. У кожному з них протягом року панує одна повітряна маса — відповідно екваторіальна, тропічна, помірна, арктична (антарктична). Між основними поясами в кожній півкулі утворюються перехідні кліматичні пояси: субекваторіальний, субтропічний і субарктичний (субантарктичний). У перехідних поясах повітряні маси змінюються за сезонами.

Кліматичні пояси охоплюють величезні території, і навіть у межах одного кліматичного поясу кліматичні показники можуть помітно відрізнятися. Тому всередині кліматичних поясів виділяють кліматичні області з різними типами клімату.

Тип клімату — сукупність кліматичних показників, характерних для певної території. Для графічного відображення змін кліматичних показників протягом року на певній території використовують кліматичні діаграми — графічне подання інформації про клімат. Для її аналізу потрібно знати умовні позначення та характеристики типів клімату. Складовими елементами кліматичних діаграм є шкала температур (ліворуч), шкала опадів (праворуч), горизонтальна шкала — номери (або перші літери назв) місяців, вертикальні стовпчики синього кольору — режим випадання опадів за місяцями, число посередині — сумарна річна кількість опадів; червона (синя) лінія відображає річний хід температури повітря (мал. 1, 2).

Мал. 1. Кліматичні діаграми: а) екваторіальний клімат; б) субекваторіальний клімат Південної півкулі; в) тропічний континентальний клімат; г) субтропічний клімат із рівномірним зволоженням; д) субтропічний середземноморський клімат.

Розгляньте наведені кліматичні діаграми, визначте та порівняйте особливості різних типів клімату.

Мал. 2. Кліматичні діаграми помірного клімату: а) помірний морський; б) континентальний; в) помірно континентальний; г) мусонний.

1) Порівняйте кліматичні показники різних типів помірного клімату.

2) Поясніть чинники, що обумовили розбіжності кліматичних показників.

4. Вплив атмосфери на літосферу: вивітрювання, рельєфоутворення.

Вивітрювання — сукупність фізичних, хімічних і біологічних процесів, які ведуть до перетворення та руйнування гірських порід і мінералів у приповерхневій частині земної кори. Клімат є однією із головних причин та рушійною силою вивітрювання.

Фізичне вивітрювання найінтенсивніше протікає в областях, які характеризуються різкими контрастними змінами температур та сухим повітрям, на вершинах та гірських схилах, не вкритих снігом і льодом.

Інтенсивність хімічного вивітрювання наростає з підвищенням вологості та температури. Тому найбільшої інтенсивності воно набуває в екваторіальних широтах. Інтенсивність впливу органічного світу на гірські породи (біологічне вивітрювання) залежить від рослинних угруповань, притаманних територіям із різними кліматичними умовами.

Від клімату залежить й інтенсивність еолових процесів, обумовлених діяльністю вітру. Найбільш інтенсивно еолові процеси виражені в пустелях та напівпустелях, де незначна кількість опадів, підвищена сухість повітря, часті сильні вітри.

При чергуванні шарів різних порід вітер і вивітрювання руйнують насамперед більш піддатливі, виточуючи зі скель найхимерніші форми рельєфу: стовпи, колони, кулі, ворота.

Головне

Основними характеристиками погоди є температура повітря, атмосферний тиск, напрямок і швидкість вітру, вологість, хмарність, види та інтенсивність опадів. Найголовніша особливість погоди — мінливість.

• Синоптична карта графічно відображає результати спостережень за погодними елементами та явищами.

• Особливості клімату певної території визначають сукупність та взаємодія кліматотвірних чинників: кількість сонячної радіації, атмосферна циркуляція, характер підстилаючої поверхні.

• Кліматичні умови впливають на розміщення населення, їх ураховують під час будівництва доріг, роботи повітряного, морського, автомобільного транспорту, спорудження промислових об'єктів.

• Клімат впливає на інтенсивність вивітрювання, є одним із чинників рельєфоутворення.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть основні метеорологічні елементи та явища, що характеризують стан погоди. Які чинники зумовлюють мінливість погоди? 2. Що таке синоптична карта? Для чого її використовують? 3. Чим клімат відрізняється від погоди? Назвіть основні кліматотвірні чинники. 4. На конкретних прикладах доведіть вплив кліматичних умов на розселення людей, розташування виробництва та інфраструктурних об'єктів.

Поміркуйте

Чому межі кліматичних поясів відхиляються від широтного простягання?

Практичні завдання

1. За картою кліматичних поясів назвіть і покажіть основні та перехідні кліматичні пояси.

2. Проаналізуйте роль кліматотвірних чинників у формуванні клімату вашої місцевості.