Підручник з Географії (рівень стандарту). 11 клас. Довгань - Нова програма

§ 10. Рельєф. Закономірності розташування основних форм рельєфу

Пригадайте

• які процеси належать до ендогенних та екзогенних

• як вони впливають на рельєф земної поверхні

1. Основні форми рельєфу.

Сукупність нерівностей літосфери, які утворюються в результаті тривалого впливу на земну поверхню внутрішніх і зовнішніх сил, називається рельєфом земної поверхні.

Відповідно до типів земної кори найбільшими (планетарними) формами рельєфу є виступи материків і западини океанів.

У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини.

Гори — дуже розчленовані ділянки земної поверхні зі значними перепадами висот та крутими схилами. За висотою розрізняють високі (понад 2000 м над рівнем моря), середні (1000—2000 м) та низькі (600—1000 м) гори; за походженням — тектонічні, ерозійні, вулканічні. Залежно від характеру деформації земної кори серед тектонічних гір виділяють складчасті, брилові та складчасто-брилові.

Рівнини — великі відносно рівні ділянки земної поверхні з незначними коливаннями висот. На суходолі розрізняють рівнини, що лежать нижче рівня моря; низовини (0—200 м); височини (200—500 м); плоскогір'я (понад 500 м). За характером поверхні рівнини бувають плоскі, хвилясті, горбисті.

Океанічне дно порізане так само, як і поверхня суходолу. Під товщею водних мас розташовані океанічні рівнини, гори, жолоби, западини, серединно-океанічні хребти.

Формування та розміщення великих форм рельєфу на земній поверхні в першу чергу обумовлене тектонічною будовою території.

2. Тектонічні структури та пов'язані з ними форми рельєфу.

Тектонічні структури — великі ділянки земної кори, обмежені глибинними розломами. Ви вже знайомі з найбільшими структурними елементами літосфери — літосферними плитами. У межах материків найбільшими тектонічними структурами є платформи й рухливі пояси.

Платформи — великі відносно малорухливі ділянки материкової земної кори. Як правило, платформи мають двоярусну будову: у їх основі лежить складчастий фундамент, вкритий осадовим чохлом. Залежно від часу утворення фундаменту розрізняють давні та молоді платформи. Давні платформи мають докембрійський (архейський, протерозойський) фундамент. Вони складають основу всіх сучасних материків: Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-Корейська, Південно-китайська, Індостанська та Аравійська — у Євразії; Африканська, Австралійська, Антарктична, Північноамериканська, Південноамериканська — на відповідних континентах. Молоді платформи мають фундамент палеозойського й мезозойського віку й розташовані по периферії давніх платформ або між ними (Західноєвропейська, Західносибірська, Скіфська).

Зіставлення тектонічної та фізичної карт світу свідчить про певну відповідність між платформами та рівнинами. Так, Східноєвропейській платформі відповідає Східноєвропейська рівнина, Сибірській платформі — Східносибірське плоскогір'я, а в межах Південноамериканської платформи сформувалися декілька різних за висотою рівнин: Бразильське та Гвіанське плоскогір'я, Амазонська, Оринокська та Ла-Платська низовини.

Залежно від потужності осадового чохла та характеру повільних тектонічних рухів у межах платформ виділяють щити та плити (мал. 1).

Мал. 1. Тектонічні структури в межах платформ: а) щит; б) плита.

Щит — частина платформи, фундамент якої виходить на поверхню або перекритий малопотужним осадовим чохлом. Щити утворюються внаслідок тривалих підняттів окремих ділянок платформ (Український, Бразильський, Канадський). Щитам у рельєфі зазвичай відповідають височини.

Ділянки, де кристалічний фундамент вкритий потужним (понад 500 м) чохлом осадових відкладів, називають плитами (Волино-Подільська). Унаслідок тектонічних опускань у межах плит (не слід плутати їх із літосферними плитами!) утворюються западини та прогини. На поверхні в їх межах, як правило, розміщені низовини.

На відміну від платформ, рухливі (складчасті) пояси — тектонічно активні структури, що утворюються в зонах взаємодії літосферних плит. Тут унаслідок стискання багатокілометрових товщ гірських порід утворюються складчасті гори. Так, наприклад, Альпійсько-Гімалайському складчастому поясу, що має широтне простягання в Євразії, відповідають гірські системи Піренеїв, Альп, Апеннін, Балкан, Криму, Карпат, Кавказу, Паміру, Гімалаїв тощо.

3. Вплив рельєфу на розміщення населення, розвиток та розташування окремих виробництв.

Рельєф є одним із компонентів природного середовища, який суттєво впливає на розселення і характер господарської діяльності людей. Більшість населення світу проживає на рівнинах. Тут набагато простіше прокладати дороги, будувати житло, займатися сільським господарством, розвивати виробничу інфраструктуру. Гірські регіони зазвичай мають незначну густоту населення. У гірській місцевості різної висоти живе близько 20 % населення Землі. Найбільш високогірні поселення розташовані в Перу, Болівії (мал. 2), Китаї, Таджикистані, Філіппінах, Грузії.

Мал. 2. Місто Ла-Пас (Болівія), розташоване на висоті 3690 м над рівнем моря. тут проживають близько 900 тис. осіб.

Складність гірського рельєфу змушує населення пристосовуватися до цих умов. На гірських луках випасають худобу, вирощують рис (рисові тераси Хунхе-Хані в Китаї, у Філіппінських Кордильєрах), чай (гірські схили в Китаї, Індії, субтропічних країнах Африки), виноград (Альпи, Чилійські Анди, Кавказ, Кримські гори) тощо. У горах ведеться видобуток різноманітних корисних копалин. Родовища, розташовані в горах, є основним джерелом кольорових і коштовних металів.

Краса й велич гірських ландшафтів, естетична цінність, чисте повітря, багатство природного середовища сприяють розвитку гірського туризму. Найбільш популярними серед туристів є Альпи, Кавказ, Гімалаї, Карпати.

Головне

Сукупна дія екзогенних та ендогенних процесів обумовлює утворення різноманітних форм рельєфу.

• Залежно від тектонічної активності розрізняють тектонічні структури — платформи та рухливі (складчасті) пояси. Платформам, як правило, відповідають рівнини, рухливим поясам — гори.

• Рельєф місцевості значною мірою впливає на розселення людей та їхню господарську діяльність.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть основні форми рельєфу та їх головні ознаки. 2. Які тектонічні структури виділяють у межах материків та океанів? Поясніть їхні відмінності. 3. Сформулюйте закономірності поширення основних форм рельєфу. 4. Що таке щит? Що таке плита? Які форми рельєфу їм відповідають? 5. Наведіть приклади господарського використання ресурсів гірських районів.

Практичне завдання

За картами атласу визначте, які рівнинні та гірські території мають найбільшу густоту населення. Поясніть причини такого розміщення населення.

Працюємо самостійно

Порівняйте особливості розселення та види господарської діяльності населення в Карпатах та на Передкарпатській височині. Зробіть відповідні висновки.

Дослідження

1. Причини заселення схилів вулканів.

2. Сучасні вимоги до будівництва в районах із високою сейсмічністю.