Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань

Розділ VI. Україна в міжнародному просторі

Тема 1. Україна в геополітичному вимірі

§ 44. Геополітична структура сучасного світу

Пригадайте

• складові, що визначають геополітичне положення держави

1. Геополітична структура сучасного світу.

Життя будь-якої людини, усвідомлює вона це чи ні, має певну мету. Деякі люди покладають на себе якусь місію. Так само і з країнами. Для забезпечення нормального розвитку держави та гідного рівня життя її громадян держава повинна мати розвинену економіку, стабільну внутрішньополітичну ситуацію та добрі відносини з іншими країнами (мал. 1). Як ви знаєте, велику роль у досягненні цієї мети для країн відіграють географічні чинники. Їхній вплив на зовнішню та внутрішню політику держав вивчає геополітика — наука про вплив географічного простору держав на їхні політичні цілі та інтереси.

Мал. 1. Ключові чинники, що визначають геополітичну роль країни.

Один із засновників геополітики німецький географ Фрідріх Ратцель вважав, що «держава є живим організмом, що поєднує властивості народу й землі та подібно до всіх організмів веде боротьбу за своє існування».

Як і серед людей, у світовому геополітичному просторі також є свої лідери, так звані центри сили. Це найбільш потужні за економічним, військовим, науково-технічним, фінансовим та людським потенціалом країни та їхні об’єднання. У різні періоди розвитку людської цивілізації геополітичні центри сили переміщувалися з одних регіонів та держав до інших, змінювалися кордони держав та склад впливових союзів. Намагання досягти світового лідерства нерідко призводило до війн та військових конфліктів.

У другій половині XX ст. світ був двополюсним: у ньому домінували США та СРСР, які стояли на чолі двох основних світових військово-політичних блоків — Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Організації Варшавського договору (ОВД). Це була епоха жорсткого протистояння, яке назвали «холодною війною». Із розпадом СРСР та світової соціалістичної системи геополітичне суперництво двох полюсів завершилося. Геополітична структура світу змінилася.

На початку XXI ст. відбувається формування багатополюсного світу, у якому основні центри сили, крім США, представляють Європейський Союз, Китай, Японія, Індія. Серед регіональних геополітичних лідерів можна назвати Німеччину, Бразилію, Південно-Африканську Республіку, Туреччину, Саудівську Аравію.

2. Місце України на сучасній геополітичній карті світу.

Після здобуття незалежності перед Україною постало завдання віднайти свою геополітичну ідентичність, визначити, у чому полягають її пріоритети, реальні національні інтереси, та розробити шляхи їх реалізації.

На початку XXI ст. Україна увійшла в сучасний геополітичний простір, налагодила взаємовідносини з головними геополітичними суб’єктами світу: провідними впливовими державами та їхніми об’єднаннями, у тому числі з ЄС, НАТО, США, а також добросусідські відносини з безпосередніми та відносно віддаленими сусідніми державами. Досить важливими результатами утвердження України в міжнародному співтоваристві були:

1) приєднання до Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерної держави;

2) започаткування особливого, а потім інтенсивного партнерства з НАТО як найпотужнішим військово-політичним об’єднанням демократичних держав євроатлантичного простору;

3) встановлення договірних партнерських відносин із ЄС; обрання курсу на європейську інтеграцію та вступ нашої держави до ЄС.

У 2005 р. ЄС визнав Україну як країну з ринковою економікою, а з 2008 р. вона увійшла до Світової організації торгівлі (СОТ), що сприяло зростанню іноземних інвестицій та пожвавленню економіки.

Водночас входження України до сучасного геополітичного простору не було простим та одномірним, а успіхи чергувалися з невдачами та труднощами. Багато часу було змарновано в пошуках компромісів у питаннях зовнішньої політики та інтеграційного напрямку. Недостатньо уваги було приділено зміцненню обороноздатності країни, модернізації та ресурсному забезпеченню сектору безпеки. Корупція в нашій країні виросла до небачених масштабів.

У 2013 р. відмова керівництва країни від курсу на європейську інтеграцію викликала акції протесту українського суспільства та соціальний вибух, який призвів до повалення тогочасного режиму. Після Революції Гідності, в березні 2014 р. Україна підписала з ЄС Угоду про асоціацію. Були відновлені відносини з НАТО та США на рівні інтенсивного партнерства.

Проте цей перебіг подій спричинив у 2014 р. окупацію Росією півострова Крим, втрату контролю над частинами Луганської та Донецької областей, а 24 лютого 2022 р. — відкритий воєнний напад Росії на Україну.

До того, як розпочати «гарячу» війну, Росія висунула країнам Заходу ультиматум — відмовитися від того, що тут називають «порядком, заснованим на правилах». Керівництво Росії відкрито запропонувало Європі знехтувати міжнародними угодами про непорушність кордонів і неприпустимість агресії, включаючи Гельсінські домовленості та Хартію ООН, на яких тримався повоєнний світоустрій ще з часів завершення Другої світової війни.

Під час війни завдяки героїчним діям української армії, активній дипломатії та консолідації всього українського народу Україна перетворилася на повноправний суб’єкт міжнародної геополітики. А роль Росії, яка претендувала на статус наддержави, істотно зменшується. Через санкції Росія опинилися в політичній та економічній ізоляції.

3. Європейський та євроатлантичний вектори сучасної української геополітики.

В умовах сучасної геополітичної ситуації, що склалася в Європі та світі, очевидно, що пріоритетними напрямами зовнішньої політики України є подальший розвиток партнерства з ЄС та НАТО.

Отримання Україною 23 червня 2022 р. статусу країни-кандидата ЄС стало результатом спільного досягнення всієї України, — керівництва, дипломатів, кожного з громадян, які на фронті або в тилу відстоюють власну свободу і незалежність країни.

Для досягнення кінцевої мети — вступу до Європейського Союзу, — Україна має здійснити судові реформи, посилити боротьбу з корупцією та відмиванням коштів, узгодити законодавство про права національних меншин тощо.

Невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу для України є партнерство з НАТО. Із початку російського вторгнення від НАТО та її держав-членів надходить політична, військова, матеріально-технічна, дорадча, тренувальна допомога українському сектору безпеки і оборони.

Важливим напрямом допомоги НАТО Україні є лікування і медична реабілітація поранених, а також забезпечення обладнанням медично-лікувальних закладів України та підготовка спеціалізованого персоналу.

У перспективі поглиблене партнерство з НАТО дозволить Україні підвищити ефективність усіх секторів безпеки нашої країни.

Головне

• Триває процес формування багатополюсного світу. Загострюється боротьба різних політичних блоків і союзів за сфери впливу.

• Російсько-українська війна змінила геополітичний устрій світу, розділивши його на дві частини — демократичну та авторитарну.

• Спротив російській агресії продемонстрував світові національну єдність українців, їх здатність відстоювати свій європейський вибір.

• Стратегічна мета зовнішньополітичної діяльності України — європейська та євроатлантична інтеграція, захист безпеки та національного суверенітету країни.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть основні геополітичні центри сили. Які ключові чинники визначають геополітичну роль країни в сучасному світі? 2. Охарактеризуйте місце України на сучасній геополітичній карті світу. 3. Які геополітичні центри сили мають найбільший вплив на Україну? 4. Визначте головні напрями зовнішньої політики України та обґрунтуйте їхню перспективність для майбутнього розвитку нашої країни.

Поміркуйте

Чи зміниться, на вашу думку, у майбутньому положення центрів сили сучасного світу? Обґрунтуйте свою відповідь.

Вправа для саморозвитку

Напишіть есе на тему «Майбутнє моєї країни». Висловіть та обґрунтуйте власні думки щодо майбутньої ролі України в європейському та світовому просторі.