Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань
Тема 2. Країни Африки
§ 42. Єгипет
Пригадайте
- якими є особливості природи Північної Африки
- характерні риси економіки африканських країн, що розвиваються
• Офіційна назва: Арабська Республіка Єгипет.
• Площа: 1,0 млн км2.
• Населення: 108 млн осіб (2022 р.).
• Столиця: Каїр.
• Країна, що розвивається, підтип — країна великого потенціалу.
• Президентська республіка, унітарна країна.
1. Місце країни у світі та регіоні.
Єгипет — це країна, що розвивається та демонструє динамічне зростання економічних показників (мал. 1). За розміром ВВП Єгипет посідає 20-те місце в світовому рейтингу, а в африканському регіоні — перше. У цьому списку за останні п’ять років Єгипет обійшов Нігерію та ПАР. Країна є членом ООН, Ліги арабських держав (ЛАГ), має потужну армію та є партнером НАТО.
Мал. 1. Динаміка ВВП (за ПКС) Єгипту (млрд дол.)*.
* Джерело: https://globaledge.msu.edu/countries/egypt/economy.
2. Модель економічного розвитку.
Єгипет — одна з найдавніших держав світу. За тисячі років Єгипетські царства демонстрували світові чітку організацію державної влади та війська, високий розвиток сільського господарства, ремесел та будівництва. Як самостійна арабська держава Єгипет виникла на політичній карті світу в 1922 р. після отримання незалежності від Великої Британії.
У середині XX ст. Єгипет активно співпрацював із СРСР, будуючи економіку на основі централізованого управління.
Із 2000-х рр. запровадження структурних реформ допомогли Єгипту закласти основи ринкового господарювання та збільшити іноземні інвестиції. Це дало результати — з 2015 р. країна демонструє стабільне економічне зростання.
Сучасний Єгипет має змішану економічну систему, яка включає низку приватних свобод у поєднанні з централізованим економічним плануванням і державним регулюванням.
Основні чинники, що визначають участь Єгипту в міжнародному поділі праці: економіко- та геополітичне положення, природні умови й ресурси, історико-культурна спадщина та людський потенціал.
Єгипту як країні, що розвивається, притаманні характерні для цієї групи країн проблеми: високий рівень безробіття, незаконна промислова та житлова забудова, корупція, контрабанда й чорні ринки, нестача води та бідність, неписемність порівняно великої частки населення.
3. Економіко-географічне положення. Природно-ресурсний потенціал.
Арабська Республіка Єгипет належить до тих небагатьох країн, які розташовані у двох частинах світу. Основна частина її території розташована в Африці, ще частина — в Азії (Синайський півострів). Завдяки цьому країна контролює сухопутні шляхи сполучення між цими частинами світу й може налагоджувати економічні зв’язки з країнами Африки та Азії. Ще однією перевагою є вихід до Середземного моря, а отже, до країн Європи, які розміщуються на його берегах. Єгипет має значну берегову лінію і Червоного моря, що належить до Індійського океану. Середземне та Червоне моря з’єднує Суецький канал, який прокладений через територію країни. Він має надзвичайно важливе економічне та військово-стратегічне значення. Країна межує з Лівією, Ізраїлем, Суданом.
Територія Єгипту переважно рівнинна, гори розташовані на півдні Синайського півострова та узбережжі Червоного моря. Клімат на узбережжі Середземного моря субтропічний, на решті території — сухий тропічний. Понад 90 % території країни — пустелі, тут кількість опадів не перевищує 100 мм на рік. Іноді зустрічаються оази.
Єгипет має доволі значні запаси мінеральних ресурсів, найбільше значення мають паливні. Нафтові родовища розташовані переважно в западинах Суецької затоки та Червоного моря, а також на північній околиці Лівійської пустелі. У межах деяких нафтоносних горизонтів, а також у дельті Нілу й на шельфі Середземного моря розвідані родовища природного газу. Найбільше газове родовище в Середземному морі (Зохр) виявлене у 2015 р. Його запаси оцінюються приблизно у 850 млрд м3 газу, тільки їх вистачить для покриття внутрішнього попиту на десять років. Це дозволить відмовитися від імпорту. Поклади кам’яного вугілля зосереджені на півночі Синайського півострова. Рудні корисні копалини розташовані переважно в горах Етбай (родовища урану, титану, міді, олова, золота), а також у Лівійській пустелі (залізна руда). На Синайському півострові є значні запаси марганцевої руди. Країна добре забезпечена окремими видами нерудних корисних копалин, зокрема фосфоритами (узбережжя Червоного моря, долина Нілу, оазис Харга), кам’яною сіллю (дельта Нілу).
4. Населення. Працересурсний потенціал. Система розселення.
За кількістю населення (108 млн осіб) Єгипет посідає друге місце в Африці й перше серед арабських держав світу. Середньорічний приріст населення становить 17 осіб на 1000 жителів. 98 % населення складають араби-єгиптяни, решта — бедуїни, бербери, нубійці, греки. Третина населення належить до молодшої вікової групи (мал. 2).
Мал. 2. Статево-вікова піраміда Єгипту (2022 р.). За матеріалами: CIA World Factbook.
Країна має від’ємне сальдо зовнішньої міграції. Єгиптяни здебільшого виїздять до багатих нафтодобувних арабських країн (Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт). Поширена тимчасова трудова міграція.
Більшість єгиптян сповідують іслам сунітського напрямку. Близько 10 % населення країни складають християни, у тому числі копти.
Середня густота населення перевищує 100 осіб/км2, але воно розподілено вкрай нерівномірно. Понад 90 % населення країни зосереджено на 5 % її території — у долині й дельті Нілу. Густота населення в цих районах перевищує 1500 осіб/км2. Решта території — пустелі, де густота менше ніж 1 особа/км2.
У містах проживає дещо менше половини населення країни. До міст-мільйонерів належать Каїр (12 млн осіб), Александрія (5,4 млн осіб), Ель-Гіза (3 млн осіб) і Шубра-ель-Хейма (1 млн осіб).
Єгипет достатньо забезпечений трудовими ресурсами. Економічно активне населення складає 25 млн осіб. Близько половини зайняті в сфері послуг, значна частка ще працює в сільському господарстві (25 %).
5. Особливості структури економіки країни, що розвивається. Види діяльності, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.
Упродовж багатьох століть найважливішим напрямком економіки Єгипту було сільське господарство. В останні десятиліття його роль постійно знижується, зростає частка сфери послуг, зберігає своє значення промисловість (мал. 3).
Мал. 3. Структура ВВП Єгипту (2021 р.). За матеріалами: СІА World Factbook.
У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Землеробство ведеться із застосуванням штучного зрошення водами річки Ніл. 95 % сільськогосподарських угідь зосереджені в долині й дельті Нілу.
Основними зерновими культурами є пшениця, кукурудза, рис, серед овочевих культур найбільш популярні томати, цибуля, картопля.
Незважаючи на те, що в країні збирають два-три врожаї на рік, зараз сільське господарство не спроможне повною мірою задовольнити потреби населення в продовольстві.
Із технічних культур найбільше значення мають бавовник, цукровий буряк і цукрова тростина.
Єгипет є великим виробником та експортером цитрусових. Вирощують також фініки й кормові культури, зокрема конюшину.
Майже в усіх господарствах утримують худобу. Власники невеликих ділянок розводять буйволів, які використовуються як тяглова сила, у значних господарствах вирощують велику рогату худобу для виробництва молочної продукції. Розвивається птахівництво.
Важливе місце у структурі промисловості посідають добувні виробництва. Вони охоплюють видобуток нафти, природного газу, рудних корисних копалин, зокрема залізних, марганцевих і хромових руд, які є базою для розвитку чорної металургії. Ведеться видобуток хімічної сировини, зокрема фосфоритів (поблизу Луксора і в районі портів Червоного моря Сафага і Кусейр) (мал. 4). Вони є сировиною для виробництва фосфатних добрив, частина з яких експортується.
Мал. 4. Економіка Єгипту.
Найбільше значення має видобуток нафти, який перевищує 70 млн т щорічно. Її частина експортується, а частина переробляється на місці. Нафтопереробна промисловість Єгипту — найпотужніша в Африці, тут працює десять заводів. На основі нафтопереробки розвиваються нафтохімічна промисловість, виробництво хімічних волокон, гумотехнічних виробів.
Залізні руди, які добуваються в районі Асуана та в оазисі Бахарія, є основою чорної металургії. Кольорова металургія представлена алюмінієвим заводом у Наг-Хамаді (на основі використання гідроенергії Асуанської ГЕС із сировини, що імпортується з Австралії та Гвінеї).
Підприємства машинобудування зосереджені в Каїрській та Александрійській агломераціях, у зоні Суецького каналу та Хелуані. Виробляються залізничні вагони, автомобілі, трактори, невеликі судна, переважно з використанням імпортних вузлів та агрегатів.
Основу електроенергетики країни становлять ТЕС — 89 % потужностей. На ГЕС припадає 8%; на станції, що використовують відновлювані джерела енергії, — 3 %. Основним джерелом палива для єгипетських ТЕС є природний газ і мазут.
Єгипет має великий потенціал у використанні відновлюваних джерел енергії, таких як сонце і вітер. Уряд веде переговори з іноземними компаніями про будівництво заводу з виробництва сонячних панелей.
Єгипет має потужну текстильну промисловість, яка включає повний цикл виробництва від культивування бавовни до виробництва пряжі, тканин і готових предметів одягу.
Важливим сектором економіки Єгипту є туризм. Його внесок у ВВП країни становить 11 %, а з урахуванням суміжних напрямків — 15 %.
У туристичній діяльності зайнято 9 % трудових ресурсів, які забезпечують до 20% усіх доходів країни в іноземній валюті.
Єгипет є важливим транспортним вузлом, що розташований на перехресті торговельних шляхів між Африкою, Азією та частково Європою. Найбільше значення має автомобільний транспорт, на який припадає понад 2/3 внутрішніх перевезень. Протяжність єгипетських автомобільних доріг становить 65 тис. км, у тому числі 75 % із твердим покриттям.
Щорічний вантажообіг залізничного транспорту значно менший і становить 6 млн т. Загальна протяжність залізниць Єгипту перевищує 5 тис. км.
Міжнародні аеропорти діють у найбільших туристичних центрах та Каїрі.
Для зовнішньоекономічних зв’язків головним є морський транспорт із його найбільшими портами — Александрія, Суец, Порт-Саїд. Суецький канал має пропускну здатність близько 80 суден на добу й забезпечує Єгипет значними доходами.
На Нілі працює річковий транспорт.
Найважливішою судноплавною артерією та великим джерелом валютних надходжень є Суецький канал. Щомісяця через нього проходить близько 1500 суден, у тому числі близько 300 танкерів. Основними вантажами, які транспортуються через Суецький канал, є нафта і нафтопродукти, метали, добрива, зерно, штучні товари в контейнерах. Для збільшення його пропускних можливостей у 2015 р. було побудовано Новий Суецький канал.
6. Характерні риси просторової організації господарства. Зовнішні економічні зв'язки. Міжнародні зв'язки України та Єгипту.
Як і для населення, для економіки країни характерна концентрація в долині й дельті Нілу. Тут розташовані великі міста, де зосереджено найбільше підприємств та установ, зокрема Каїр, Александрія, Ель-Махалла-ель-Кубра. Деякі особливості має географія центрів туризму, оскільки вони здебільшого орієнтовані на узбережжя Червоного моря.
Основу експорту Єгипту становлять нафта і нафтопродукти, природний газ, золото, мінеральні добрива, фрукти та горіхи. Країна купує засоби наземного транспорту, нафтопродукти, пшеницю, ліки. У значних обсягах імпортуються молочна продукція та м’ясо, оскільки обсяги їх внутрішнього виробництва лише частково покривають внутрішній попит (м’яса лише на 60 %). Основними торговельними партнерами Єгипту є країни Китай, США, країни ЄС, Туреччина, Саудівська Аравія.
У торгівлі послугами найбільше значення мають транспортні (Суецький канал) і туристичні.
Єгипет — наш найбільший економічний партнер серед країн Африки та арабського світу. З України в Єгипет везуть чорні метали, пшеницю, рослинні олії. Імпортна третину складається із цитрусових.
Головне
• Єгипет — країна, що розвивається та демонструє стабільні показники економічного зростання.
• Місце країни в міжнародному поділі праці визначають географічне положення, природні умови, багата історико-культурна спадщина та мінеральні ресурси.
• Важливе місце у структурі господарства посідають добувна промисловість і туризм.
• Єгипет є важливим транспортним вузлом, зокрема завдяки Суецькому каналу.
• Майже вся економічна активність Єгипту зосереджена в долині й дельті Нілу та на узбережжях Середземного й Червоного морів.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Назвіть чинники, що визначають міжнародну спеціалізацію Єгипту. Коротко поясніть вплив кожного з них. 2. Які риси притаманні населенню Єгипту як країни, що розвивається? 3. Розкажіть про особливості розвитку економіки країни. 4. Яку роль виконує Суецький канал? У чому полягала необхідність будівництва Нового каналу? 5. Завдяки чому країна має значний потенціал для розвитку туризму? 6. Розкажіть про зовнішню торгівлю країни.
Працюємо самостійно
Зберіть дані та зробіть висновки про значення річки Ніл в економіці країни.
Географічні дослідження
«Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм.
