Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань

§ 19. Особливості економіки країн Азії. Первинний сектор економіки

Пригадайте

• які країни Азії відносять до нових індустріальних та чому їх так називають

1. Особливості економічного розвитку країн Азії.

Ще в недалекому минулому Азіатський регіон вважався аграрною периферією світу. Зараз він стрімко виходить на передові позиції у світовій економіці. За виробництвом ВВП та темпами економічного зростання Азія є світовим лідером. Водночас відмінності в рівнях економічного розвитку та спеціалізації окремих країн виражені тут набагато сильніше, ніж у Європейському регіоні.

Японія — єдина країна «Великої сімки» в Азії. За багатьма показниками вона посідає провідні місця серед розвинених країн світу (мал. 1, а). У XX ст. Японія була безперечним лідером регіону, досягнувши дивовижних успіхів у своєму розвитку. Швидко розвиваються Китай та Індія. За короткий час вони вийшли на перші сходинки за загальними обсягами виробництва ВВП (таблиця). Однак у розрахунку на одну особу їхні економічні показники поки що є досить незначними.

Таблиця

ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ НАЙПОТУЖНІШИХ КРАЇН АЗІЇ (2020 р.)*

№ з/п	Країна	ВВП (за ПКС), млрд дол.	Місце у світовому рейтингу	ВВП (за ПКС) на одну особу, тис. дол.
1	Китай	23 010	1	16 400
2	Індія	8443	3	6100
3	Японія	5225	4	41 400
4	Індонезія	3130	7	11 400
5	Туреччина	2394	11	28 400
6	Південна Корея	2188	14	42 300
7	Саудівська Аравія	1543	17	44 300
8	Таїланд	1206	21	17 300
9	Іран	1044	23	12 400

* Джерело: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook

Значну роль у світі відіграють нові індустріальні країни Азії, насамперед «азіатські тигри» («далекосхідні дракони») — Південна Корея (мал. 1, б), Тайвань, Сінгапур. Основу їхніх економічних перетворень складали ринкові реформи й відкрита економіка, переваги інформаційних технологій, освіти, наукоємних виробництв, велика частка державного регулювання, орієнтація на запити світового ринку. На шлях нової індустріалізації стали Таїланд, Малайзія (мал. 1, в), Філіппіни, Індонезія, Туреччина. Структурна перебудова економіки в цих державах спричинила розвиток автомобілебудування, нафтопереробки, нафтохімії, суднобудування, електротехнічної та електронної промисловості.

Мал. 1. Структура ВВП країн Азії (2020 р.). За матеріалами: CIA World Factbook.

Швидко зростає виробництво масової споживчої продукції — одягу, тканин, взуття.

Важливим чинником економічного зростання Китаю, Індії та країн нової індустріалізації було активне залучення іноземного капіталу та ТНК.

Найбільшими інвесторами в 1970-1980-ті рр. стали США та Японія, а пізніше — Велика Британія та Німеччина. Нині поряд із філіями потужних іноземних підприємств у регіоні діють національні ТНК (переважно китайські), які входять до найбільших компаній світу (наприклад «Стейт Грід», «Чайна Нешнл Петролеум» тощо). Більшість азіатських ТНК належать до промислового сектору.

Країни — експортери нафти (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, Бахрейн тощо) також посідають важливе місце у світовій економіці. Завдяки величезним прибуткам від продажу нафти зона Перської затоки перетворилася на один із потужних промислових районів (мал. 1, г). Останніми десятиліттями вони почали ускладнювати структуру господарства, поступово відмовляючись від вузько спрямованого «нафтового» розвитку та створюючи енергомісткі галузі (нафтохімія, чорна та кольорова металургія, цементна промисловість). Зараз там активно розвиваються транспортна та фінансова інфраструктура, посередницька торгівля, туристично-рекреаційний комплекс.

Незважаючи на швидкий розвиток економіки й зростання добробуту населення, в Азії залишається чимало країн із низьким рівнем економічного розвитку (Непал, Бангладеш, Бутан, Афганістан, Камбоджа, М’янма тощо). У структурі їхнього господарства переважають сільське господарство й гірничодобувна промисловість (мал. 1, д, є).

2. Первинний сектор економіки країн Азії.

Добувна промисловість посідає вагоме місце в економіці багатьох країн регіону. Країнам Азії належать провідні позиції у світі за видобутком руд чорних та кольорових металів: залізних (Китай, Індія, Казахстан), марганцевих (Індія, Китай, Казахстан), мідних (Казахстан, Монголія, Іран), олов’яних (Китай, Малайзія, Індонезія), вольфрамових (Китай) руд.

Основні райони видобутку вугілля розташовані в Китаї (Північно-Східний), Казахстані (Карагандинський), Індії (Східний), Індонезії. Однак головне, що визначає роль цього регіону в МПП, — видобуток та експорт нафти й природного газу. Їх видобувають майже в половині країн регіону. На перших місцях за значенням та обсягами видобутку перебувають країни Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, Іран, Ірак тощо) (мал. 2). Щоденний видобуток нафти в цьому районі складає майже третину світового. Якість нафти є дуже високою, її переважна частина використовується для виробництва бензину. Родовища нафти залягають на невеликій глибині в безпосередній близькості від великих портів. Усе це робить собівартість нафти Перської затоки найнижчою у світі.

Мал. 2. Видобуток паливних ресурсів в Азії. Азіатський регіон посідає провідні позиції у світі за видобутком паливних корисних копалин, передусім нафти. Надвисокі прибутки від її продажу дозволили окремим державам модернізувати економіку та посісти важливе місце у світі. Значний вплив на світові ціни на нафту здійснює організація країн-експортерів нафти (ОПЕК). Серед 13 країн — членів цієї організації майже половина розташовані в Азії (Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Катар, Іран, Ірак).

Видобуток нафти та природного газу також ведеться в Центральноазіатському (Туркменістан, Азербайджан, Казахстан) та Зондському нафтогазоносних басейнах.

Азія є найбільшим у світі виробником сільськогосподарської продукції. Як і в давні часи, землеробство відіграє велику роль у господарстві багатьох країн регіону. Саме з Азії до нас прийшли пшениця твердих сортів, рис, сорго, буряк, цибуля, цукрова тростина, чай. На її просторах були одомашнені вівця, як, корова, свиня.

В Азії розташована майже третина орних земель світу, однак ступінь сільськогосподарського освоєння територій у різних країнах неоднаковий. Найбільша частка орних земель у Бангладеш (55 %) та Індії (49 %), найнижчі показники — у Китаї, Афганістані, Ірані, Йорданії (10-15 %).

Тривалий час у країнах Азії темпи зростання населення випереджали збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

Це призводило до необхідності імпорту продуктів харчування. Однак із 1970-х рр. у ряді країн стали запроваджуватися аграрні реформи. Здійснюється «зелена революція» — комплекс змін у сільському господарстві, які передбачають: 1) упровадження високоврожайних сортів зернових; 2) спорудження іригаційних систем; 3) застосування сучасної сільськогосподарської техніки. Це сприяло підвищенню продуктивності праці, переходу країн на самозабезпеченість продуктами харчування, розвитку експортних виробництв. Найбільших успіхів у розвитку агросфери досягли Японія, Китай, Південна Корея, Таїланд, Ізраїль, Індія, країни Перської затоки. Водночас низка найбідніших країн регіону ще стикається з проблемою забезпечення власного населення продовольством.

У більшості країн Азії переважає рослинництво. Його характерною рисою є поєднання високотоварного та дрібнотоварного секторів. Перший спеціалізується на вирощуванні експортних культур (чай, бавовник, джут, цукрова тростина, гевея, спеції, кокосова пальма, тропічні фрукти), другий постачає продукцію на внутрішній ринок (рис, пшениця, просо, соя, батат). Основний тип господарств у високотоварному секторі — плантації.

Різноманітність агрокліматичних ресурсів, релігійних вірувань та традицій харчування, а також ступінь розвитку агротехнологій мають визначальний вплив на сільськогосподарську спеціалізацію країн.

У Західній Азії вирощують пшеницю, ячмінь, просо, кукурудзу, бавовник, цукровий буряк, тютюн, овочі, фрукти. На середземноморському узбережжі поширені плантації маслин. У Грузії, Азербайджані, Туреччині, Ірані переважно для власних потреб культивують чай. У тваринництві переважає розведення кіз, овець, віслюків, коней, у пустельних районах — верблюдів.

У країнах Південної Азії понад половина посівних площ припадає на зернові культури — рис та пшеницю. Важливими експортними культурами є чай (Індія, Шрі-Ланка), джут, кокосові пальми, цукрова тростина, бавовник, арахіс, фрукти. Через нестачу пасовищ, а також релігійні погляди населення (індуси не вживають м’ясо корів, а мусульмани — свинину) тваринництво має обмежений розвиток. Розводять кіз, овець, свійську птицю, верблюдів. Найчисленніше поголів’я великої рогатої худоби використовується переважно як тяглова сила.

У Південно-Східній Азії розташовані найбільші у світі райони рисосіяння (мал. 3). Теплий мусонний клімат дозволяє збирати по декілька врожаїв на рік. Також тут вирощують кокосову пальму, гевею, цукрову тростину, прянощі, тютюн, опіумний мак. Через брак пасовищ тваринництво розвинене слабо.

Мал. 3. Пересадка саджанців рису (Таїланд). Рис вважають одним із найбільших «роботодавців» світу. У його виробництві, обробці та продажу в Азії зайнято майже 1 млрд осіб.

У Східній Азії основу зернового господарства становлять рис та пшениця. За їх збором світова першість належить Китаю. Також вирощують кукурудзу, сорго, сою, арахіс, чай, бавовник, тютюн, цукрову тростину та цукровий буряк. Тваринництво в землеробських районах має інтенсивний характер. Головну увагу приділяють розведенню свиней, кролів, свійської птиці. У пустельних та напівпустельних районах розвинене екстенсивне кочове скотарство.

В умовах континентального клімату Центральної Азії на зрошувальних землях вирощують пшеницю, бавовник, цукровий буряк, тютюн. Експортне значення мають баштанні культури, особливо дині, а також різноманітні фрукти — абрикоси, персики, гранат, інжир, хурма. Найважливішим напрямом тваринництва є вівчарство.

У багатьох країнах Азії поширене як морське, так і річкове рибальство. На цей регіон припадає майже 70% світового вилову риби у внутрішніх і половина вилову в океанічних водах. Трійка світових лідерів — азіатські країни Китай, Індонезія та Індія.

Азія посідає перше місце за всіма основними видами аквакультури — розведенням риби, молюсків, ракоподібних та особливо водоростей. Країни-лідери за обсягами продукції аквакультури у світі — Китай, Японія, Південна Корея, Філіппіни, Таїланд, В’єтнам.

Вважають, що в давнину саме в Азії в басейні річки Меконг зародилася аквакультура як один із традиційних видів промислу місцевих жителів. Люди утримували в садках пійману дику рибу для відгодівлі.

Лісове господарство е важливим сектором економіки країн Південно-Східної Азії та Китаю. Основні види лісокористування спрямовані на забезпечення деревиною меблеву та будівельну промисловість, збирання соку гевеї та кори хінного дерева, лікарських рослин, боротьбу з браконьєрством, створення штучних лісових плантацій. За останні десять років площа лісових масивів в Азії збільшилася на 30 млн га. Це має величезне значення для збереження лісових ресурсів регіону.

Головне

• Економічний розвиток країн Азії неоднорідний. Провідну роль у регіоні відіграють Японія, Китай, Індія, країни нової індустріалізації, країни-експортери нафти.

• На відміну від Європейського регіону, у більшості країн Азії первинний сектор економіки відіграє важливу роль.

• Азія посідає провідні позиції у світі за видобутком нафти, природного газу, вугілля, залізних, марганцевих, мідних, олов’яних, вольфрамових руд.

• Основна продукція сільського господарства країн Азії — рис, пшениця, чай, джут, натуральний каучук, бавовна, цукрова тростина, арахіс, фрукти, спеції.

• Азія є провідним регіоном рибальства та аквакультури у світі.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Розкрийте особливості економічного розвитку країн Азії. 2. Які країни регіону відносять до нових індустріальних? Які чинники забезпечили їм високі темпи економічного зростання? 3. Назвіть основні райони видобування паливних та рудних корисних копалин. Поясніть, чим обумовлена велика роль добувної промисловості в окремих країнах регіону. 4. Що таке «зелена революція»? Які країни досягли найбільших успіхів у запровадженні досягнень «зеленої революції»?

Поміркуйте

У чому полягають головні відмінності економіки країн Азії від Європейського регіону?

Практичне завдання

За мал. 1 (с. 134) проаналізуйте структуру ВВП наведених країн Азії та зробіть висновки про відмінності їхнього економічного розвитку.

Працюємо в групах

За картами атласу та текстом підручника охарактеризуйте сільськогосподарську спеціалізацію субрегіонів Азії. На конкретних прикладах поясніть, як проявляється залежність спеціалізації сільського господарства різних субрегіонів Азії від природних умов.

Географічні дослідження (на вибір учня/учениці)

1. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.

2. Країни Перської затоки — новий осередок індустріалізації.