Географія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Довгань
§ 14. Італія
Пригадайте
- найбільш відомі види товарів, що виробляють в Італії
- популярні туристичні об'єкти країни (у тому числі історико-архітектурні)
• Офіційна назва: Італійська республіка.
• Площа: 301,0 тис. км2.
• Населення: 61 млн осіб (2022 р.).
• Столиця: Рим.
• Економічно високорозвинена держава, країна «Великої сімки».
• Парламентська республіка, унітарна держава (складається з 20 областей).
1. Місце країни в світі та регіоні.
Не багато країн світу мають таку тривалу і цікаву історію, як Італія. Ще менше країн із такою історією є зараз високорозвиненими державами. Італія належить саме до таких країн: вона поєднала велику історію і досягнення сучасності. У минулому територія Італії становила ядро могутньої античної цивілізації — Римської імперії. І зараз країна відіграє важливу роль у світовій культурі, й звичайно, у світовій економіці та політиці, адже вона входить до «Великої сімки», Європейського Союзу, НАТО, Ради Європи тощо. В Європі за економічним потенціалом Італія поступається Німеччині, Франції та Великій Британії.
2. Модель економічного розвитку Італії.
Економіка італійської держави ґрунтується на змішаній моделі. Її характеризують такі особливості: значна питома вага малих та середніх підприємств, які спеціалізуються на виробництві високоякісних споживчих товарів, високий ступінь розвитку великого приватного бізнесу, наявність масштабного державного сектору, представленого акціонерними підприємствами.
Значний вплив державного сектору в економічній моделі дозволив створити високорозвинену соціальну інфраструктуру і систему соціального захисту італійців.
Італія також має значну тіньову економіку, яка, за різними оцінками, становить майже 17 % ВВП.
3. Економіко-географічне положення Італії. Природно-ресурсний потенціал.
Італія складається з кількох частин: 1) материкової (приблизно 1/3 території країни); 2) півострівної (половина Італії); 3) острівної (1/6 території). Територія країни є некомпактною, тому географічне положення різних частин Італії суттєво відрізняється.
Італія має порівняно небагато сусідів. На півночі вона межує із Францією — країною «Великої сімки», Швейцарією — «світовим банкіром», невеликими країнами — членами ЄС Австрією та Словенією.
Усередині країни також розташовані дві держави-анклави (анклав — країна або її частина, з усіх боків оточена територією іншої держави) — «держава-карлик» Сан-Марино та найменша держава світу Ватикан, яка займає площу лише 44 га у межах міста Рима.
Італія має досить широкий вихід до одного з найважливіших районів світового судноплавства — Середземного моря. Більша частина її території розташована на відстані до 50 км від морського узбережжя. Положення Італії в центрі Середземноморського басейну, на перехресті торгових шляхів між Заходом та Сходом, відіграє важливу роль у житті країни.
Рельєф більшої частини країни гірський і височинний. У материковій частині Італія відокремлена від решти Європи високою гірською системою Альп, уздовж Апеннінського півострова простягаються дуже неспокійні в тектонічному відношенні гори Апенніни. Найбільша рівнина — Паданська — розташована на півночі країни.
На більшій частині території Італії панує субтропічний середземноморський клімат із вологою теплою (у горах — прохолодною) зимою та жарким посушливим літом. У північній частині клімат має риси помірного континентального.
Італія бідна на більшість видів природних ресурсів. Із корисних копалин є обмежені запаси руд кольорових металів. Серед будівельних матеріалів виділяється всесвітньо відомий каррарський мармур.
Недостатність водних, лісових, ґрунтових та мінеральних ресурсів компенсується багатими рекреаційними ресурсами. Практично все її узбережжя придатне для організації літнього приморського відпочинку. Альпи — найбільший у світі район гірського відпочинку. Країна багата як на природні (вулкани, печери дивовижної краси тощо), так й особливо на історико-культурні та архітектурні пам’ятки. Це створює чудові передумови для розвитку туризму і санаторно-курортного господарства.
4. Населення Італії. Система розселення.
Демографічні показники країни нагадують відповідні характеристики інших розвинених держав. Однак в Італії становище ускладнюється більшою часткою населення старшої вікової групи — 22 % та однією з найнижчих у світі часток молодшої — лише 13,5 %. На складну демографічну ситуацію в Італії вказують дані статево-вікової піраміди (мал. 1). Населення країни зростає за рахунок мігрантів.
Мал. 1. Статево-вікова піраміда Італії. За матеріалами: CIA World Factbook.
У національному складі переважають італійці (94 %). Також у країні проживають представники інших, здебільшого сусідніх народів Європи (німці, словенці, албанці, греки, французи). У релігійному складі населення переважають католики. Релігія суттєво впливає на всі сторони життя італійців.
Середня густота населення висока — 205 осіб/км2. Приблизно половина всіх жителів зосереджена на низовинах, хоча вони займають п’яту частину території, значно менша густота населення гірських районів.
Міське населення Італії становить 72 %, що трохи нижче за середні показники в Західній Європі. Основна частина міського населення зосереджена в Північній Італії. Найбільші міста — Рим (4,3 млн), Мілан (3,1 млн), Неаполь (2,2 млн), Турин (1,9 млн).
В останні роки в країні спостерігається зменшення кількості економічно активного населення. Так, у 2014 р. ця цифра становила 25,5 млн осіб, а в 2020 р. — 23 млн. У структурі зайнятості переважає частка працюючих у сфері послуг — 68 %. У північній частині Італії цей показник більший, у південній — меньший.
5. Особливості сучасного постіндустріального розвитку країни. Домінуючі складники третинного сектору.
Значення первинного сектору в структурі економіки Італії знижувалося впродовж усього минулого століття, а з його середини — і вторинного. Зараз, як і в інших розвинених країнах Європи, провідним є третинний сектор (мал. 2).
Мал. 2. Структура ВВП Італії (2021 р.). За матеріалами: CIA World Factbook.
Найбільше значення мають фінансові послуги та туризм, хоча кількість зайнятих там дещо зменшилася, перш за все через поширення сучасних інформаційних технологій.
Великі банки країни є власниками великих підприємств, страхових компаній і нерухомого майна. Це підвищує їхню роль в економіці й суспільно-політичному житті країни. Зростає значення ІТ-індустрії.
Італія — один із найбільших центрів міжнародного туризму. Вона приймає понад 65 млн осіб на рік (дві третини з країн ЄС), завдяки цьому отримуючи понад 40 млрд дол. доходу на рік.
Італія першою серед країн Європи постраждала від пандемії COVID-19, яка після лютого 2020 р. поширилася на решту світу. Економіка країни, особливо туристична індустрія, зазнала дуже серйозного спаду в результаті блокування більшості видів економічної діяльності. Однак із часом хворобу було взято під контроль, і економіка почала поступово відтворюватися.
У країні розташовано 55 пам’яток Світової спадщини ЮНЕСКО — більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Для тих, хто ними цікавиться, в Італії існують спеціальні екскурсійні тури. В останні роки людей приваблює відпочинок у горах. Заслуженою популярністю користується італійська Рив’єра, на якій розташовується багато всесвітньовідомих міст, починаючи від крихітного Портофіно (мал. 3) до шостого за кількістю жителів міста країни — Генуї.
Мал. 3. Портофіно — невелике рибацьке місто, що стало одним із найбільших середземноморських курортів. Воно набуло популярності завдяки відомим акторам, музикантам, аристократам, які часто там відпочивали. Проте його головна привабливість — мальовничі краєвиди, якими можна милуватися годинами.
У внутрішніх перевезеннях основну роль відіграє автомобільний транспорт. Близько половини автомобільних доріг побудовано на півночі, на півдні густота дорожньої мережі значно менша. Головна транспортна вісь країни — «Автострада Сонця», що з’єднує Турин, Мілан, Флоренцію, Рим, Неаполь та прямує в Калабрію і на Сицилію.
Найбільші промислові міста Італії зв’язує залізничне сполучення. Так, між Римом і Міланом, Генуєю, Венецією, Неаполем курсують швидкісні поїзди.
Важливим засобом пересування є повітряний транспорт. Особливо широко авіація використовується для зв’язку з островами і в міжнародних сполученнях. Найбільші аеропорти країни розташовані в Римі (Леонардо да Вінчі), Мілані та Неаполі.
У зовнішніх перевезеннях переважає морський транспорт. Флот Італії перевищує 450 кораблів, із яких найбільше танкерів. Є і пасажирські судна найвищого класу, що курсують Середземним морем та Атлантикою.
6. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни.
Головні особливості італійської промисловості: порівняно велике значення легкої та харчової промисловості; невеликі обсяги видобутку корисних копалин і, як наслідок, велика залежність від імпортної сировини; недостатня спеціалізація на виробництві наукоємної продукції; дуже значний державний сектор.
Для розміщення промисловості характерна велика нерівномірність. Більшість виробничих потужностей розташовані на півночі, де особливо виділяється «промисловий трикутник» Мілан—Турин—Генуя, який можна порівняти з найрозвиненішими промисловими районами світу (мал. 4).
Мал. 4. Розміщення господарства Італії
• Проаналізуйте картосхему та поясніть причини нерівномірного розміщення виробництва товарів і послуг на території Італії.
Машинобудування — найважливіше виробництво промисловості (30 % промислового виробництва). Особливість машинобудування країни — спеціалізація на виробництві товарів переважно середнього рівня складності. У транспортному машинобудуванні панівне положення посідає концерн «ФІАТ». Тут виробляють легкові автомобілі «ФІАТ», вантажні автомобілі й автобуси «Івеко», рухомий склад для залізниць, міський електротранспорт. Найбільші підприємства транспортного машинобудування зосереджені в Турині, Мілані, Брешії, на півдні — біля Неаполя та Палермо.
Світове значення має виробництво побутової електротехніки. Кожний 12-й холодильник світу й кожна восьма пральна машина виготовлені в Італії. Із новітніх виробництв представлені авіаційне машинобудування (Турин, Неаполь) та електронна промисловість (переважно на півдні).
Італія посідає третє місце за обсягами хімічного виробництва в Європі та 11-те — у світі (на її частку припадає близько 10 % європейського ринку). Спеціалізація — нафтохімія та хімія органічного синтезу. Найбільше значення має виробництво синтетичних волокон, пластмас, автомобільних шин, фармацевтичних препаратів. Італія має одну з найпотужніших у світі нафтопереробку (заводи можуть переробляти понад 200 млн т нафти на рік, але ніколи не були завантажені повністю). Найважливіші райони зосередження хімічної промисловості — портові міста й головний центр Ломбардії Мілан.
Одне з провідних високотехнологічних виробництв економіки Італії — фармацевтична промисловість. За обсягами виробництва країна посідає друге місце в Європі, за зростанням експорту — перше.
Харчова промисловість поряд із машинобудуванням та хімічним виробництвом перебуває серед лідерів обробної промисловості. Найпотужніші виробництва харчової промисловості — консервне (особливо консервованих томатів та фруктів), цукрове та макаронне. Також Італія постачає на світовий ринок вина (ділить перше місце з Францією), маслинову олію (1/3 світового виробництва), сири. Харчова промисловість розміщена територією порівняно рівномірно.
Найбільша кількість підприємств легкої промисловості розташована на півночі. Найважливіше значення мають текстильне, швейне й взуттєве виробництва. Великі підприємства легкої промисловості працюють у Ломбардії та П’ємонті. Текстильна промисловість Італії виробляє 15 % вовняних тканин світу (друге місце після Китаю). Італія — провідний експортер одягу в Європі та модельного шкіряного взуття в Європі й світі (у 2021 р. обсяг експорту склав майже 150 млн пар взуття на майже 13 млрд дол.).
Італія — одна з небагатьох країн Європи, яка в другій половині XX ст. не скоротила випуск чорних металів. Найбільші підприємства працюють на імпортній сировині й паливі, тому розташовані на узбережжі (Генуя, Неаполь, Таранто) (мал. 4).
Більшість електроенергії виробляється на ТЕС (56 %), на ГЕС припадає 17 %. Частка альтернативної енергетики (сонячної, вітрової, геотермальної) перевищила 25 % та продовжує збільшуватися. Атомні електростанції були повністю виведені з експлуатації після аварії на Чорнобильській АЕС.
7. Спеціалізація аграрного сектору Італії.
На відміну від більшості високорозвинених країн, в Італії лідером є рослинництво. Головними продовольчими культурами є пшениця, кукурудза та рис. На гірських схилах і в долинах вирощують жито й овес. Основна технічна культура — цукровий буряк, також вирощуються соя, бавовник, льон. В Італії щорічно збирають понад 12 млн т різних овочів. Більше ніж половина припадає на томати, також вирощують капусту, цибулю, салат, артишок, спаржу. З інших культур найбільше значення мають виноград і маслини (мал. 5).
Мал. 5. Маслинові гаї Апулії (південний регіон Італії). Тут налічується понад 10 млн дерев. Плоди дерева — маслини вирізняються багатим вітамінно-мінеральним складом. Їх використовують для приготування закусок, салатів, солянок, піци та олії.
Італію називають «першим садом Європи», щорічно її сади дають близько 7 млн т різноманітних фруктів: яблук, груш, персиків, цитрусових, інжиру тощо.
Найбільш продуктивні сільськогосподарські землі розташовані на Паданській рівнині в басейні річки По. Тут переважають інтенсивне рослинництво й продуктивне тваринництво молочно-м’ясного напряму (розведення великої рогатої худоби).
8. Характерні риси просторової організації господарства Італії. Зовнішні економічні зв'язки.
У межах Італії виділяють більш розвинену промислову північ і відносно відсталий південь. За структурою господарства північ нагадує Західну Європу, а південь має спільні риси з деякими середземноморськими країнами (Португалія, Греція). Тут частка сільського господарства значно вища, ніж на півночі. Серед промислових виробництв найбільше значення має розвиток невеликих підприємств, що виробляють трудомісткі види продукції (легка, харчова, складальні виробництва).
Образ країни на світовому ринку визначає вивезення промислового обладнання, автомобілів, оргтехніки, побутової електротехніки, труб, тканин, одягу, взуття, а також хімічних товарів і продуктів харчування, у тому числі вина. Найбільше італійських товарів купують країни — члени ЄС і США. В імпорті великою є частка енергоносіїв (переважно нафти й природного газу) та інші види мінеральної сировини. Імпорт географічно більш різноманітний, але все-таки понад половина припадає на країни ЄС.
9. Міжнародні зв'язки України й Італії.
За обсягом товарообігу України з країнами ЄС, Італія посідає третє місце (після Польщі та Німеччини). За підсумками 2021 р. за даними Державної служби статистики України товарообіг між країнами перевищив 6 млрд дол.
На відміну від більшості країн Європи, Україна має додатне сальдо, яке у 2021 р. склало майже 800 млн дол. Обсяг українського експорту в Італію перевищує сукупний експорт до Німеччини та Франції. Найбільше Україна продає чорних металів (майже 50 % загального обсягу), зернових культур та олії. Ввозить Україна традиційні італійські товари, серед яких переважають обладнання та продукція хімічної промисловості. Україна має додатне сальдо і в торгівлі послугами, серед них переважають транспортні, комп’ютерні та інформаційні.
За обсягами інвестицій в Україну Італія посідає десяте місце. Серед найбільш вагомих проєктів — будівництво металургійного електросталеплавильного заводу «Дніпросталь».
Після масштабних атак Росією з лютого 2022 р. Італія надає нашій країні військову та гуманітарну допомогу, приймає українських біженців.
Головне
• Італія є високорозвиненою країною світу, що перебуває на постіндустріальному етапі розвитку.
• Місце Італії у міжнародному поділі праці визначає соціально-орієнтована модель змішаної економіки, положення в середземноморському регіоні, потужний рекреаційний потенціал, наявність кваліфікованих трудових ресурсів.
• Значну роль в економіці країни відіграє сектор послуг, передусім сфера туризму.
• У міжнародному географічному поділі праці «обличчя» Італії визначається продукцією машинобудування, хімічної, текстильної, швейної промисловості, субтропічного землеробства (фрукти, вина, цитрусові).
• Країні властиві територіальні диспропорції розвитку: виділяють більш розвинену промислову Північ і порівняно відсталий аграрний Південь.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Укажіть характерні риси економічної моделі Італії. Порівняйте її з економічними моделями Франції та Великої Британії. 2. Назвіть чинники, що визначають місце Італії в міжнародному поділі праці. 3. Коротко охарактеризуйте промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. 4. Чому, на відміну від багатьох сусідів, рослинництво в Італії є провідною сферою сільського господарства? 5. Укажіть причини територіальних диспропорцій економічного розвитку Італії.
Поміркуйте
Франція та Італія по-різному підійшли до розвитку атомної енергетики. Знайдіть позитивні й негативні аспекти в підходах урядів обох країн.
Практична робота 2
Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «Великої сімки» (на вибір)
Географічні дослідження
Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.
Вправа для саморозвитку
Багатьма потужними приватними компаніями Італії управляють родини. Серед них Аньєллі (автомобілі), Піреллі (шини), Де Бенедетті (комп'ютери), Бенеттон (одяг). Хоча їхні компанії є величезними корпораціями, по суті вони залишилися сімейним бізнесом. Оберіть один із видів бізнесу, що вас зацікавив, та дослідіть етапи його розвитку.
