Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 7 клас. Денисенко

§ 57. Утримання бджолосімей та догляд за ними

Медоносні бджоли живуть великими сім’ями. Сім'я медоносних бджіл налічує 80... 100 тис. особин і складається з плідної матки, кількох сотень трутнів та десятків тисяч робочих бджіл (мал. 158). Бджолині сім'ї змінюються впродовж року. Весною у сильній сім'ї — 20...25 тис. робочих бджіл, до початку основного взятку їх кількість зростає до 60... 100 тис., потім скорочується до 30...40 тис. восени та до 20...25 тис. — у період зимівлі.

Мал. 158. Бджолина сім'я

Довжина тіла робочої бджоли — 12...15 мм, маса — близько 100 мг. Тривалість життя залежить від інтенсивності роботи, обміну речовин та сили сім’ї. В період основного взятку середня тривалість життя робочої бджоли становить 5-6 тижнів, а виведені восени бджоли можуть жити 7-9 місяців.

Матка за розміром та масою перевищує всіх членів сім’ї. Довжина її тіла становить 20...25 мм, маса — в середньому 250 мг. Біологічний вік — 4-5 років, але висока продуктивність буває лише в перших два роки.

Трутні — це тимчасові члени бджолиної сім'ї. Довжина тіла трутня — 15...17 мм, маса — 250...260 мг. Тривалість життя — 5-6 місяців. На зиму — гинуть.

У природних умовах медоносні бджоли живуть у дуплах (мал. 159, 160), пещерах, щілинах скель. Людина утримує бджіл у вуликах (мал. 161, 162).

Мал. 159. Дупло з бджолиною сім’єю

Мал. 160. Розріз дупла з бджолиною сім'єю

Гніздо бджіл складається з кількох вертикально розміщених стільників (14 і більше), побудованих з воску, що утворюється з рідини, яку виділяють воскові залози бджіл. Розмір стільника у вулику обмежений дерев'яною рамкою (див. мал. 161).

Мал. 161. Перегляд рамок у вулику

Мал. 162. Пасіка

Стільник (мал. 163, 164) складається з основи та горизонтально розташованих на ній шестигранних комірок. З обох боків стільника стандартної рамки налічується понад 80000 комірок. У них бджоли вирощують робочих бджіл, маток і трутнів, складають нектар та обніжжя. Залежно від призначення розрізняють комірки бджолині, трутневі та для виведення маток, медові перехідні. Трутневі комірки дещо більші за бджолині, а для виведення маток бджоли будують великі комірки — маточники. Таким чином, життя, розмноження та робота бджолиної сім'ї тісно пов'язана з гніздом. На восковиділення та побудову стільників істотно впливають вік бджіл, умови взятку, сила сім'ї, об'єм вільного простору в сім'ї.

Мал. 163. Стільник з комірками

Мал. 164. Стільник з бджолами та медом

Об'єм гнізда змінюється впродовж року. В осінньо-зимовий період бджоли збираються в клуб і займають незначну частину стільників. У весняно-літній період, коли матка інтенсивніше відкладає яйця, бджолина сім’я займає всі стільники і будує нові. Особливо виникає потреба у стільниках під час медозбору. Чим вищий медозбір, тим більша потреба в стільниках.

У гнізді бджоли підтримують постійну температуру і вологість. За наявності розплоду — 36 °С, а в інші пори року — 15...25 °С. Терморегуляція гнізда здійснюється бджолами залежно від площі та кількості спожитого корму. Зверни увагу, як бджоли, сидячи на лотку тріпочуть крильцями, подаючи у вулик свіже повітря. Вологість повітря у гнізді — 76...88 %, а з появою взятку — 40...65 %.

Життя бджолиної сім'ї нерозривно пов’язане із зовнішнім середовищем і має сезонний характер. В умовах помірного клімату в житті бджолиної сім'ї можна виділити два основні етапи: активний — характерний для весни та літа й етап відносного спокою — восени та взимку. В умовах середньої смуги України весняний обліт бджіл збігається з цвітінням перших медоносів. Під час цього обльоту у вулик надходить свіжий нектар, стимулюється розвиток бджолосімей. Матка збільшує яйцекладку до кількох сотень за добу, температура в гніздах підвищується до 34...35 °С. На початку цього періоду кількість бджіл, що перезимувала, різко зменшується внаслідок швидкого їх відмирання. Але до кінця квітня — початку травня відбувається заміна старих бджіл новими і кількість бджіл у сім'ї зростає. В міру збільшення кількості бджіл-годувальниць, матка збільшує кількість відкладених яєць — до 1500 і більше за добу. Збільшення кількості молодих, не зайнятих роботою бджіл веде до появи ройового стану.

Роїння — природний спосіб розведення бджіл. В умовах культурного бджільництва воно небажане. Розведення в культурних умовах (штучне розведення) — формування відводків мас ряд істотних переваг перед природним (роїнням). Перш за все штучне розведення можна робити планово, залежно від потреби, умов взятку, погоди, стану сімей. При цьому підвищується якість пасіки, бо розмножують найпродуктивніші сім’ї.

Роботи на пасіці розпочинаються весною, коли температура повітря в день становить не менше + 7 °С у затінку. В такі дні бджоли активно виходять на обліт. Після обльоту сім’ї бджоляр переглядає, як перезимували бджоли, чи є в них корм. Якщо немає або мало, дає теплий сироп (1:1,5 води, цукру), зменшує гніздо. Дуже слабкі сім’ї, де загинула матка, приєднує до сильніших. Коли температура +16 °С у затінку, проводить головну весняну ревізію — оглядає уважно рамки і бджіл. Виявлені негаразди усуває. Весною, коли кількість бджіл збільшується, розширює сім’ї, підставляючи стільники. Стежить за етапом кожної сім'ї впродовж усього періоду медозбору, своєчасно запобігаючи роїнням, підставляючи рамки зі стільниками і відкачуючи мед. Відкачувати потрібно лише зрілий мед (який бджоли вже почали запечатувати).

Під час головної осінньої ревізії бджоляр визначає, скільки потрібно кожній сім'ї корму і дає у вигляді цукрового сиропу (2 частини цукру на 1 води) за кілька прийомів, закінчивши годівлю до перших заморозків.

Корм у годівницях ставлять у вулик, між рамками. Годувати бажано ввечері, щоб не було нападу інших сімей. Кожна сім'я, що пішла в зиму, повинна мати від 15 до 25 кг меду.

З початком сталих заморозків вулики обережно заносять у зимівник або залишають вільно зимувати. Взимку сім'ї, що вільно зимують, іноді закривають снігом або ставлять у затишних місцях.

Під час роботи з бджолами необхідно дотримуватись певних санітарно-гігієнічних вимог: працювати з бджолами у вулику, а також заходити на територію пасіки тільки в чистому одязі, без сильних сторонніх запахів (поту, одеколону, спиртного, нафтопродуктів). Ні в якому разі не одягати для роботи з бджолами шерстяний одяг — це нервує бджіл. Починати працювати у вулику необхідно в спокійному настрої, одягнувши маску, з чистими, без запаху руками.

Пасіку потрібно розміщувати в затінених, сухих місцях, бажано без сильних протягів, захищених рослинністю (галявина лісу, садок, лісосмуга). Перед зимівлею обов'язково знищують на території та в приміщеннях пасіки мишей.

З розвитком культури бджільництва люди шукали шляхи, щоб полегшити бджолам їх важку працю. У 1857 р. німецький столяр У. Мерінг, що займався бджільництвом, відкрив спосіб виготовлення штучної вощини, який зараз широко використовується в усіх країнах.

  • 1. Під час екскурсії на найближчу пасіку поспостерігай за роботою пасічника (перегляд рамок і бджіл).
  • 2. Поспостерігай за годівлею бджіл, допоможи, по можливості, бджоляреві, зроби записи спостережень у зошит.