Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 7 клас. Денисенко

Технологія вирощування зернових культур

§ 51. Основні види зернових культур та їх біологічні особливості

Виробництво зерна — основа розвитку сільського господарства. Зернові культури дають продукти харчування, сировину для багатьох галузей промисловості та концентровані корми для тваринництва.

За біологічними властивостями й особливостями вирощування зернові культури поділяють на такі групи:

  • хлібні злаки першої групи — пшениця, жито, ячмінь та овес (мал. 149);

Мал. 149. Хлібні злаки першої групи

  • хлібні злаки другої групи — кукурудза, гречка, просо (мал. 150).

Мал. 150. Хлібні злаки другої групи

Зернові злаки, так само як і інші рослини, від проростання насіння до утворення нового насіння проходять певні фази росту і розвитку, пов'язані з морфологічними змінами в будові рослини й утворенням нових органів.

Для злакових культур характерні такі фази: проростання, сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння (викидання волоті), цвітіння та достигання. Сільськогосподарські культури у різні фази розвитку мають неоднакові вимоги до факторів життя.

Проростання насіння. Насіння, висіяне в ґрунт, спочатку бубнявіє, потім проростає. Для проростання зерна потрібні вода, тепло і кисень. Вода потрібна для набубнявіння і проростання зерна та активізації діяльності ферментів.

Сходи. Під час проростання зерна спочатку розвиваються первинні (зародкові) корінці, які розривають насінну і плодову оболонки, а потім починають рости стебло і листочки. Стебельце і перший листок вкриті міцним чохликом (колеоптиле), що запобігає пошкодженню їх під час виходу на поверхню ґрунту. Як тільки перший листочок з’являється на поверхні, чохлик відмирає.

Кущіння — це процес розгалуження підземного стебла, внаслідок якого утворюються нові бічні пагони. Відбувається воно у підземному вузлі, який утворюється зі зближених підземних стеблових вузлів. Одночасно з бічними пагонами з вузла кущіння утворюється вторинна коренева система.

Розрізняють загальне і продуктивне кущіння. Загальне кущіння — це кількість стебел, які утворюються на одній рослині незалежно від ступеня їх розвитку, а продуктивне — кількість стебел, що дають урожай.

Після кущіння рослина починає активно рости в довжину. Злакові рослини ростуть міжвузлями; цю стадію росту злакових називають виходом у трубку.

Колосіння (викидання волотей) — це вихід колоса чи волоті з верхнього листка. Тривалість періоду від виходу рослини в грубку до початку колосіння буває різною і залежить від особливостей культури і сорту, температурних умов. Залежно від погодних умов між початком виходу в трубку та колосінням озимої пшениці минає 20-35 днів.

Перехід від виходу в трубку до колосіння дуже важливий, бо в цей час посилено ростуть листки і стебла, формується колос (волоть), тому рослини мають підвищені вимоги до вологи і поживних речовин.

Цвітіння у більшості зернових культур починається відразу після колосіння або викидання волоті. Виняток становить ячмінь, в якого цвітіння відбувається ще до виходу колоса, та жито, яке починає цвісти через 10-12 днів після колосіння.

За характером запилення зернові злаки поділяють на дві групи: перехреснозапильні — жито, кукурудза, сорго і самозапильні — решта культур. Пшениця залежно від погодних умов може цвісти при закритих і відкритих лусочках. У першому разі (несприятливі умови — хмарно, дощ) переважає самозапилення. За теплої й сухої погоди пшениця цвіте при відкритих лусочках, запилюючись перехресно.

Перехреснозапильні рослини цвітуть при відкритих квіткових лусочках.

У результаті запилення під час цвітіння починається процес формування зерна.

Формування, наливання і достигання зерна. Фаза формування зерна у більшості зернових культур триває 10-14 днів. У цій фазі зернівка швидко росте в довжину, у ній стрімко збільшується вміст води і нагромаджується незначна кількість сухих речовин. Наприкінці фази зернівка досягає нормальної довжини й під час роздавлювання зерна виділяється рідина, схожа на молоко (початок молочної стиглості). Вологість зернівки знижується до 65...70 %.

У фазі наливання зерно збільшується вшир, починається приріст сухої маси зерна.

Після закінчення фази наливання настає достигання зерна. Початок цієї фази називають восковою стиглістю. Характеризується вона висиханням стебел.

На території нашої країни пшениця була відома ще 5000 років тому. Її культивували ще племена трипільської культури, що жили на правобережжі України. Залишки зерен пшениці, відбитки колосків ячменю, проса і жита часто траплялись у глиняних обмазках їх житла. Пізніше вирощування пшениці освоїли скіфи, а потім усі інші племена слов'ян Київської Русі.

Практична робота. Розпізнавання насіння зернових культур

Матеріали:

насіння різних видів зернових культур

Послідовність виконання роботи:

1. Уважно розглянь зерно кількох видів зернових культур, заздалегідь підготовлене у паперових пакетиках.

2. Розпізнай насіння за зовнішніми ознаками

3. Запиши назву насіння на пакетах та в зошиті. Вкажи, які продукти виготовляють із наявного зерна.

  • 1. Які злакові культури ти знаєш?
  • 2. Назви основні біологічні характеристики пшениці.
  • 3. Які хлібні злаки належать до першої групи?
  • 4. Коротко охарактеризуй основні фази росту і розвитку зернових культур
  • 5. Дай визначення поняттям загальне і продуктивне кущіння.