Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 7 клас. Денисенко

§ 43. Крупи та страви з них

Крупи — поживний харчовий продукт. Вони використовуються у громадському, дитячому, дієтичному, домашньому харчуванні. З круп готують харчові концентрати і консерви. Вони багаті на білок, що йде на побудову клітин нашого організму. Найшвидше засвоюється білок гречаної, рисової і пшеничної круп. Тому їх застосовують у дієтичному та дитячому харчуванні.

Крупу дістають із зерна злакових, гречаних і бобових культур. З одного виду зерна виробляють кілька видів круп (табл. 7).

Таблиця 7

Види круп із зерна

Пшениця

Гречка

Рис

Кукурудза

Овес

Ячмінь

Просо

Манна

Ядро

Шліфований

Кукурудзяна шліфована

Вівсяна

Перлова

Пшоно

Полтавська

Проділ

Полірований

Кукурудзяні палички

Вівсяні пластівці

«Артек»

Смоленська

Дроблений

Пластівці

Толокно

Пшеничні пластівці

Вел'єгірка

«Геркулес»

Крупа може бути цільною, дробленою або плющеною; нешліфованою, шліфованою і полірованою. Щоб крупи швидше розварювались, деякі з них піддають пропарюванню під високим тиском у спеціальних автоматах, а потім просушують і плющать.

Більшість круп містить 1-2 % жиру, що надає їм поживної цінності, але погіршує збереженість, оскільки жири легко окиснюються й гіркнуть. Найбільше жиру міститься у вівсяній крупі та пшоні.

Зберігати крупи потрібно у сухому приміщенні в полотняних мішечках або скляних банках. Банки не варто закривати щільно, тому що крупа набуде затхлого запаху.

Якщо навколишнє середовище має підвищену вологість, крупа швидко псується.

До якості круп ставляться такі вимоги: зовнішній вигляд, колір, смак і запах повинні бути властиві даному виду крупи. Сторонні запахи, домішки, ураження шкідниками свідчать про недоброякісність круп, що дуже шкідливо впливає на організм.

Запах крупи можна визначити, нагрівши її у долонях або у закритій склянці з водою впродовж п'яти хвилин.

Із круп готують каші, запіканки, пудинги, котлети, галушки. Крупи використовують для приготування супів і фаршів. Перед тим як готувати, манну крупу, толокно та інші дрібні крупи просівають, великі — перебирають і промивають. Не промивають манну і полтавську крупи, вівсяні пластівці, толокно. Пшоно і рис промивають спочатку теплою, а потім гарячою водою, щоб позбутися гіркості. Гречану, пшеничну й перлову крупи перед варінням підсмажують. Це надає каші особливого смаку.

Лабораторно-практична робота. Визначення виду крупи за зовнішніми ознаками

Обладнання:

колекція крупів, білий папір, пінцет, лупа.

Послідовність виконання роботи:

1. Відкрий пробірку з крупою, понюхай і запам'ятай запах.

2. На чистий аркуш паперу насип купками декілька видів крупів.

3. Роздивись крупинки і порівняй їх за розмірами, формою, забарвленням.

4. Добери крупи, які отримані з одного виду злаків (див. табл. 7).

  • 1. У чому полягає харчова цінність круп?
  • 2. Чим відрізняються крупи одна від одної?
  • 3. Які вимоги ставляться до якості круп?