Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 7 клас. Денисенко

§ 27. Оздоблення текстильних матеріалів вишивкою

Вишивка — один із видів декоративно-прикладного мистецтва, в якому орнаменти або сюжетні зображення виконують на тканині, шкірі різними ручними або машинними швами.

За допомогою лише голки та нитки на чистому полотні народжуються чарівні узори вишивки. Вся глибина та багатство душі людської відображаються в творенні прекрасного. Людині важливо було не просто мати білу сорочку чи шматок полотна для витирання рук, а створити навколо себе красу, оздоблюючи кожну річ. Сьогодні ми є спадкоємцями чудових зразків вишивального ремесла.

Основна функція вишивки — оздоблення одягу, предметів побуту та інтер'єрно-обрядових тканин. Самостійним твором може бути декоративне панно, портрет, картина.

Вишивка виконувала також певні інформативні та магічні функції. Вона мала заклинальну символіку, була оберегом. Характер вишивки, вибір тих чи інших орнаментальних мотивів, колірне рішення залежало від призначення одягу, соціальних і вікових чинників.

Наші предки оздоблювали одяг (мал. 80): жіночі головні убори, жіночі та чоловічі сорочки, кожухи, безрукавки, корсетки, кептарі, свити та ін. Серед інтер’єрних тканин найбільше уваги приділялось вишиванню рушників, скатертин, наволочок, фіранок, простирадл та ін (мал. 81, 1).

Мал. 80. Одяг, оздоблений вишивкою

Про масове існування в побуті вишиваних виробів в Україні свідчать численні історичні, літературні, фольклорні та речові пам'ятки. У похованнях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу, оздобленого різнокольоровою вишивкою. З літописних джерел відомо, що слов'яни Придніпров'я декорували свій одяг вишитими узорами.

Вишивка була складовою частиною художньої культури Київської Русі. В XI ст. сестра Володимира Мономаха Анна організувала першу вишивальну школу, де дівчата вчились гаптувати золотими та срібними нитками.

Упродовж віків у кожному регіоні України вироблялись своєрідні прийоми художнього вирішення одягових та інтер’єрних тканин. Тому за кольором, орнаментом, специфікою техніки виконання, способом розподілу орнаменту на виробах можна визначити місцевість виготовлення вишивки.

Вишивка як вид мистецтва особливо популярна тепер. По вишиванках українців пізнають у всьому світі. До традицій народного вбрання постійно звертаються модельєри, конструктори, художники. Використовуючи комп'ютерні технології, вони створюють сучасні моделі одягу.

Вишивка прикрашає сучасний інтер'єр (мал. 81, 2). Органічне поєднання декору інтер'єру квартири з вишивкою створює справжню українську атмосферу та естетичне середовище.

Мал. 81

Вагомий внесок у розробку вишивок, зокрема великої кількості хоругв, ікон та образів, зробив український видатний митець Дмитро Блажейовський. Вишивки автора прикрашають приватні колекції, музеї, бібліотеки, собори України, Німеччини, Австралії, Франції, Бразилії, Риму.

Значна частина сучасних вишивок виконується на підприємствах художніх промислів. У багатьох осередках України працює чимало талановитих художників-професіоналів.

Серед найвідоміших майстрів вишивки — заслужені майстри народної творчості України: Г. Герасимович, П. Березовська, О. Василенко, Г. Гринь, В. Сидоренко (Харків), Н. Гречанівська, Л. Городина (Київщина), О. Великодна, О. Закорка (Полтавщина), М. Коржук, Є. Ковтун (Вінничина), Д. Петкевич, С. Селянкіна (Івано-Франківщина), Л. Фролова, Г. Бигун (Львівщина), А Шувайло, З. Кресанова (Черкащина), І. Ремізова, В. Ташлик (Чернігівщина) та багато інших.

Народні майстри представляють сучасну українську вишивку на численних виставках як у нашій країні, так і далеко за її межами.

• Виникнення вишивки губиться в глибині тисячоліть. Наша земля ховає в собі багато таємниць минулого. Але з того, що вже знайдено археологами, можна багато дізнатись. Срібна фігурка людини свідчить про те, що наші предки носили вишиванки вже в VI ст. н. е. А можливо й раніше, бо зображений на бляшці танцюрист, мабуть, був не перший, хто вдягнув її.

Срібна фігурка людини (VI ст.)

• Вишивка — це не тільки художнє оформлення речей, а й мистецтво оригінального бачення світу, відтвореного художніми засобами. Технікою вишивки народні майстри відображають розмаїтість навколишнього життя, свої думки та почуття, красу рідної природи, яка в художніх образах лягає на полотно. Навіть у назвах орнаментальних мотивів вражає поетичність народу: «барвінок», «калинка», «хмелик», «курячий брід», «гарбузове листя», «зозулька» тощо. Про це також свідчать назви деяких швів: «солов'їні очки», «зерновий вивід», «курячий брід», «баранячі роги» та ін.

• 1. Яке значення має вишивка?
• 2. Які основні функції вишивки?
• 3. Проведи дослідження. Знайди інформацію про вишивку в різних літературних джерелах (пісні, прислів'я, уривки художніх творів, вірші, зразки вишивок).
• 4. Оформи разом з однокласниками свої знахідки.