Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 7 клас. Денисенко

Вступне слово

Господарська діяльність сучасної людини надзвичайно різноманітна. Це — будівництво мостів і доріг, виготовлення машин і верстатів, одягу, вирощування рослин і тварин, випікання хліба та випуск м'ясної й молочної продукції, друкування книг і газет тощо.

Основними галузями матеріального виробництва є промисловість і сільське господарство.

Промисловість — це потужний комплекс різноманітних підприємств: фабрик, заводів, шахт, комбінатів, на яких добувають корисні копалини та виготовляють різноманітну продукцію. Ці підприємства постачають окремим галузям знаряддя праці. Наприклад, щоб працював автомобільний завод, для нього промисловість виготовляє різноманітні верстати, електроінструменти, за допомогою яких обробляють і складають деталі автомобіля. Щоб виготовити одяг на швейній фабриці, машинобудівні заводи виготовляють для неї швейні машини, преси, праски тощо.

Промисловість поділяють на добувну й обробну. Цей поділ здійснюється залежно від дії на предмет праці — видобування чи обробка матеріалів. Добувна промисловість займається видобуванням корисних копалин та інших речовин, які існують у природі. До неї належать підприємства, які видобувають руду, вугілля, нафту, сіль, деревину тощо. Обробна промисловість переробляє сировину на готові продукти. Такими, наприклад, є молочні заводи, м'ясокомбінати, нафтопереробні заводи та ін.

Залежно від призначення продукції, яка виготовляється, промисловість поділяють на дві групи: А і Б.

Підприємства групи А займаються виробництвом засобів виробництва. Прикладами таких підприємств є машинобудівні заводи, будівельні комбінати та ін.

Підприємства групи Б виготовляють предмети народного споживання. Це — швейні фабрики, текстильні комбінати, м'ясокомбінати, молочні заводи, макаронні фабрики, кондитерські підприємства тощо.

Промисловість поділяється на окремі галузі. Підприємства однієї галузі використовують одну й ту саму сировину, застосовують подібні технологічні процеси, мають однакове технічне оснащення, однакові професії й подібні умови праці, однакове призначення виготовленої продукції. До найважливіших галузей промисловості належать: машинобудування, металообробка, промисловість будівельних матеріалів, електроенергетика, хімічна промисловість, легка промисловість, харчова промисловість та ряд інших.

Проектування виробів

Сільське господарство — надзвичайно важлива галузь матеріального виробництва. Вона забезпечує населення основними продуктами харчування, постачає багатьом галузям промисловості сировину. Сільське господарство мас два основні напрями: рослинництво і тваринництво. Рослинництво поділяється на рільництво, городництво, плодівництво тощо. Тваринництво включає свинарство, птахівництво, кролівництво, конярство та інші галузі.

Щоб виготовляти високоякісну продукцію на різних промислових підприємствах, отримувати високі врожаї в сільському господарстві, слід досконало вивчати особливості природних багатств, знати технологічні процеси їх переробки, використання, технічні засоби праці, вміти правильно використовувати землю, рослини, корисні копалини, техніку, вміло організовувати працю людини. Саме ці знання ти отримаєш у процесі трудового навчання.

Розділ 1. Проектування виробів

Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування

§ 1. Поясні швейні вироби як об'єкти технологічної діяльності

Значну частку продукції швейних підприємств складають поясні вироби.

Поясні вироби — це швейні вироби, які кріпляться на лінії талії чи стегон, покривають нижню частину тулуба і ноги (частково чи повністю). До поясних виробів належать спідниці, брюки, шорти, брюки-спідниці тощо (мал. 1).

Залежно від сезону використання поясні вироби бувають весняно-осінні, літні, зимові; за призначенням — святкові, повсякденні, домашні, пляжні, робочі та ін.

Поясні вироби виготовляють для різних груп людей: жінок, чоловіків, дітей різного віку.

Гортаючи сторінки сучасних модних журналів, ти знайдеш велику кількість поясних виробів різних за формою, довжиною, видом оздоблення тощо. Окремі види поясного одягу отримали особливі назви. Наприклад, брюки в сучасному гардеробі залежно від їх форми, виду тканини та інших ознак мають різні назви: рейтузи, джинси, брюки-банани, галіфе, брюки-дудочки, бермуди, брюки-гольф, спідниця-брюки та ін.

Мал. 1

У процесі створення поясного виробу розробляють комплект проектної документації: художній ескіз, технічний рисунок, опис моделі, креслення деталей, комплект лекал тощо.

Опис моделі поясного виробу включає: назву виробу; його призначення; форму, силует, стиль; особливості крою; оформлення лінії талії; вид застібки та її розміщення; наявність декоративних деталей, оздоблення; рекомендовані види тканини. Для наочності опис моделі розміщують поряд із технічним рисунком, де зображено модель спереду і ззаду.

Наведемо приклад опису моделі, зображеної на малюнку 2.

Мал. 2. Технічний рисунок спідниці: а — вигляд спереду; б — вигляд ззаду

Спідниця класичного стилю. Силует прилягаючий на стегнах і розширений донизу. Спереду спідниця на фігурній, а ззаду на прямій горизонтальній кокетці. Посередині переднього та заднього полотнищ розміщена зустрічна складка. Верхній зріз спідниці оброблений поясом. Застібка спідниці оброблена в лівому бічному шві тасьмою-блискавкою. По нижньому зрізу кокетки та на поясі прокладена оздоблювальна строчка. Для виготовлення спідниці доцільно використовувати тонкі шерстяні та напівшерстяні тканини, бажано однотонні, щоб підкреслити декоративно-конструктивні лінії.

У процесі проектування і виготовлення поясних виробів враховують багато факторів. Найголовніші з них: призначення виробу, вік і стать людини, особливості статури, сезон використання виробу, матеріали, модні тенденції в конструкції й оформленні виробів.

Чи замислювався ти, як люди дізнавались про моду на ті чи інші види одягу? Адже не було ні телебачення, ні радіо, ні Інтернет-мережі?

У давні часи інформацію про модні тенденції давала вулиця. Люди дізнавались про те, що носять на масових святах і урочистих подіях, у театрі. В XVII ст. були перші спроби свідомо поширювати моду. Із Парижа до Лондона та інших міст Європи почали возити воскові ляльки-манекени, які були одягнені в модний одяг. У другій половині XVIII ст. в Англії з'явились перші журнали мод. А незабаром модні журнали почали випускати у Франції, Німеччині, Голландії, Італії. Моделі в журналах малювали з великою ретельністю, передаючи точно вигляд і кількість бантів, рюш, воланів, ґудзиків. З цього часу саме журнали мод стали головним джерелом інформації про моду. В сучасних журналах уміщено багато фотографій та малюнків найрізноманітніших моделей, їх опис, статті про мистецтво одягатись, виготовляти власноруч сучасний одяг.

  • 1. Які із зображених на малюнку А швейних виробів є поясними? Назви їх.
  • 2. Як поділяють поясні вироби за призначенням?
  • 3. Назви основні фактори, які потрібно враховувати в процесі проектування поясного виробу.
  • 4. Опиши поясний виріб, зображений на малюнку Б.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст