Підручник з Історії України (рівень стандарту). 11 клас. Даниленко - Нова програма

Розділ 1. Україна в перші повоєнні роки

§ 3. Україна в системі міжнародних відносин

1. Україна - співзасновниця ООН

Конституційні зміни в СРСР, здійснені на підставі закону «Про надання союзним республікам повноважень у галузі зовнішніх зносин та про перетворення у зв’язку із цим Народного комісаріату закордонних справ із загальносоюзного в союзно-республіканський Народний комісаріат» (5 лютого 1944 р.), задекларували право всіх республік СРСР вступати у прямі зносини з іноземними державами, укладати угоди та обмінюватися дипломатичними та консульськими представництвами. У результаті тільки дві республіки СРСР формально отримали таке право (УРСР і БРСР), і з 1945 р. Україна вже брала участь у міжнародно-договірних відносинах.

Активну інтеграцію союзних республік у світове співтовариство обумовлено бажанням уряду СРСР отримати додаткові голоси в ООН, посилити вплив СРСР на світову політику та створити оманливе враження про справжній суверенітет радянських республік, і цим нівелювати боротьбу українців за незалежність.

Делегація УРСР. Стоять (зліва направо): Леонід Новиченко, Ніколас Лукін, Марія Шапарєва, Майкл Шаляпін, Петро Удовиченко. Сидять (зліва направо): Петро Погребняк, Микола Петровський, Іван Сенін, Дмитро Мануїльський (голова), Олександр Палладій, Володимир Бондарчук, Олексій Война. Сан-Франциско, США, ООН (1945)

Правовою підставою для вступу УРСР в ООН стало рішення Виконкому Міжнародної установчої конференції ООН у Сан-Франциско від 30 квітня 1945 р. Після офіційного визнання УРСР усіма країнами - засновницями ООН із 6 травня 1945 р. її делегація включилася в роботу Установчої конференції. Представники делегації УРСР Д. Мануїльський, О. Палладій, В. Бондарчук, І. Сенін, П. Погребняк, М. Петровський були обрані до робочих органів Установчої конференції та брали активну участь у розробці Статуту ООН.

Олександр Палладін

Олександр Палладін (1885-1972) - учений, громадський діяч, один з основоположників вітчизняної біологічної хімії, засновник низки актуальних наукових напрямів, що стали основою сучасної біохімії і молекулярної біології, теоретичної та практичної медицини. Серед них біохімія нервової діяльності (нейрохімія), м’язової діяльності, харчування, зокрема біохімія вітамінів.

Біохімія. Одна з найперспективніших наук. В основі роботи біохіміка лежить вивчення хімічних процесів, які перебігають у клітинах живих організмів. Необхідні глибокі знання з мікробіології, ботаніки, фізіології. Місце праці: науково-дослідні лабораторії, фармакологічні підприємства, сільське господарство тощо.

Навчальний проект «Україна для ООН. ООН для України».

1. Об’єднайтеся у дві групи. 2. 1-ша група: складіть історичні портрети представників української делегації-учасників розробки Статуту ООН. З’ясуйте особистий внесок кожного з делегатів у процес творення ООН та її подальшу діяльність. 2-га група: знайдіть у мережі Інтернет інформацію «ООН та громадські організації - Представництво ООН в Україні» і проаналізуйте різні формати можливостей для молоді брати участь в ініціативах ООН. 3. Презентуйте навчальні проекти в загальному колі та обговоріть їх.

2. Участь УРСР у міжнародних організаціях

Основна зовнішньополітична діяльність УРСР у повоєнний час розгорнулася на полях ООН. Якщо раніше участь України в міжнародному спілкуванні обмежувалася лише культурним форматом (книжкові обміни, зв’язки в галузі культури та науки), то з 1945 р. міжнародне співробітництво поширилося також на сферу дипломатії.

УРСР набула права участі в діяльності головних інституцій, які входили до системи ООН.

Діяльність УРСР у роботі ООН полягала в розробленні проектів резолюцій і рішень з актуальних питань міжнародного характеру, внесенні поправок до проектів резолюцій та рішень, пропонуванні питань до розгляду, участі в дискусіях з обговорюваних питань, виступах на засіданнях органів із заявами та пропозиціями, підписанні конвенцій, угод і договорів у межах ООН, участі в голосуваннях тощо.

На І сесії Генеральної Асамблеї ООН (1946) Д. Мануїльського обрали головою Першого комітету з політичних питань і проблем безпеки. На III сесії Генеральної Асамблеї (1948) УРСР стала членом Комісії з атомної енергії та Комісії з контролю за озброєнням. У 1946 р. УРСР було представлено в Економічній та Соціальній Раді. У 1948 р. Україну обрали непостійним членом Ради Безпеки ООН на дворічний термін.

Перебуваючи в статусі союзної республіки, УРСР отримала можливість зносин із зовнішнім світом, а причетність до створення ООН істотно зміцнила міжнародні позиції України. До 1953 р. УРСР перебувала у складі лише дев’яти міжнародних організацій та їхніх органів, а вже на січень 1960 р. вона була членом 31 міжнародної організації та учасником 67 міжнародних договорів, угод, конвенцій, протоколів.

Участь у багатосторонній дипломатії була для УРСР чи не єдиним каналом здійснення її міжнародної правосуб’єктності. Членство в міжнародних організаціях стало підґрунтям визнання де-юре й де-факто суверенності України в майбутньому.

О. Шкуратенко, дослідниця історії права

Ми переконані, що навіть підконтрольна Москві дипломатія УРСР високою мірою сприяла поширенню потрібної інформації про Україну, зокрема в Європі. Річ у тім, що з кожним роком, який віддаляв Українську РСР від вступу до ООН, коло дипломатичних зусиль ставало дедалі ширшим.

Є. Камінський, історик

3. Установлення кордонів УРСР із сусідніми державами

Знайдіть і покажіть на карті 2 (с. 217) кордони, зафіксовані вищезазначеними міжнародними договорами. Поміркуйте: 1) яка мета підписання цих документів; 2) які наслідки вони мали для населення, що проживало на цих територіях.

30 червня 1945 р. Верховна Рада УРСР ухвалила закон «Про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною». 22 січня 1946 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР приєднану до України територію проголошено Закарпатською областю у складі УРСР. Вона становила 12,9 тис. км2, чисельність населення - 0,9 млн осіб.

За результатами повоєнного врегулювання кордонів територія УРСР збільшилася на 110 тис. км2, чисельність населення зросла майже на 7 млн осіб. Разом з тим частина українських етнічних земель залишилася у складі інших держав.

1. Ознайомтеся з інформацією зі схеми (с. 16) та рубрики «Енциклопедія» і проаналізуйте хронологію документів щодо створення Закарпатської області. 2. Користуючись інформацією з рубрики «Погляд дослідника» і сюжетними фотографіями, поміркуйте: 1) як СРСР розв’язав проблему приєднання території Закарпаття до України; 2) які технології було використано; 3) як місцеве населення сприймало ситуацію з приєднанням до УРСР. 3. Знайдіть у мережі Інтернет на сайті «Територія терору» у рубриці «Публікації» інформацію «Радянські репресії проти угорців Закарпаття у 1944-1945 рр.» та ознайомтеся з нею. Чому угорців і німців, що проживали на Закарпатті, у 1944-1945 рр. радянська влада розцінювала як «неблагонадійні» національні меншини. Порівняйте їхнє становище зі становищем представників інших національностей, що тут проживали. 4. Самостійно знайдіть інформацію про становище румунів у Буковині в цей період.

1 - Військовослужбовці Червоної армії роздають селянам зерно (жовтень 1944 р.). 2 - Жителі с. Чинадієве зустрічають радянських воїнів (жовтень 1944 р.). 3 - Жителі м. Мукачеве читають перші номери газети «Закарпатська правда» (листопад 1944 р.). 4 - Демонстрація жителів м. Мукачеве на честь підписання Маніфесту про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною (листопад 1944 р.)

У жовтні 1944 р. закарпатський регіон... опинився в центрі уваги Чехословацької республіки, що прагнула відновити своє управління, і Радянського Союзу, який шляхом приєднання цієї території прагнув створити певний плацдарм для поширення власного впливу в Центральній та Західній Європі. В умовах, коли територія Закарпаття перебувала під фактичним контролем радянських військ, що підтримували лідерів Закарпатської України та їх прагнення до возз’єднання з УРСР, Чехословацький уряд не мав реальних важелів для відновлення свого управління на цій території і був змушений визнати факт утворення Закарпатської України, а пізніше і юридично відмовитися від цього регіону.

С. Болдижар, дослідник історії права

4. Обмін населенням (взаємні депортації) між Польшею та УРСР

Упродовж 1944-1946 рр. відбувалося виселення українського населення з території Польщі, а поляків - з території Радянської України.

Початок цьому процесу поклала Люблінська угода між урядом УРСР та Польським комітетом національного визволення, укладена під контролем Москви 9 вересня 1944 р. Укладаючи угоду, і польські, і радянські провідники керувалися власними політичними мотивами.

Це [переселення] було вигідно комуністичному режиму, який влада СРСР впроваджувала на цих землях. Цей режим мав як українське обличчя - УРСР, так само і польське - ПНР (Польська Народна Республіка).

М. Литвин, історик

Як ви розумієте думку історика?

Інфографіка: Депортація етнічних українців з території Польщі (1944-1946)

Користуючись інфографікою про депортацію українців з Польщі протягом 1944-1946 рр., складіть розповідь про основні етапи процесу в хронологічній послідовності.

Перейшовши за кодом чи посиланням https://www.novadoba.org.ua/sites/default/files/files/razom_na_odniy_zemli/1.6.pdf, дізнайтеся більше про обмін населенням між Україною і Польщею або знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте фільм «Вкрадена Вітчизна». Сформулюйте висновки.

5. Операція «Вісла»

28 квітня 1947 р. з метою ліквідації УПА й організаційної мережі ОУН на території Польщі розпочалося виселення українців з південно-східних регіонів Польщі на західні та північні території, які раніше входили до складу Німеччини. Організаційні приготування до виселення українців із Закерзоння почалися ще в січні 1947 р. Формальним приводом для початку операції стало вбивство вояками УПА 28 березня 1947 р. заступника міністра оборони Польщі генерал-полковника Кароля Сверчевського. У депортації українців брали участь шість дивізій Війська Польського за підтримки військових частин Чехословаччини та СРСР, які заблокували південний і східний кордони Польщі. Акція нерідко супроводжувалася насиллям: українські домівки спалювали, старовинні церкви руйнували, представників української інтелігенції та селянства за підозрою у сприянні УПА ув’язнювали в концтаборі в Явожні Краківського воєводства. Кінцевою метою акції було знищення української меншини.

1 - Підписання угод на міждержавному рівні. 2 - Збір населення. 3 - Рух населення на збірні пункти під конвоєм. 4 - Утримання на збірних пунктах. 5 - Завантаження людей у товарні вагони. 6 - Українці, запідозрені у співпраці з УПА

За результатами операції «Віола» польська комуністична влада позбулася українського населення в південно-східних воєводствах країни, розселивши розсіяно на західних і північних землях Польщі 140 575 українців і поляків (близько 14 тисяч), які були у шлюбі з українцями.

В історіографії існують різні оцінки щодо операції «Віспа»: депортація, етнічна чистка, етнічна чистка з ознаками геноциду, геноцид, етноцид, злочин проти людяності, воєнний злочин. Отримайте більше інформації про різновиди трактувань за кодом чи посиланням http://memory.gov.ua/sites/default/files/pravova_kvalifikaciya_operacii_visla.pdf. Сформулюйте власний висновок. Обґрунтуйте.

6. Обмін територіями 1951 р.

Угода між СРСР і Польською Республікою про обмін ділянками державних територій від 15 лютого 1951 р. ґрунтувалася «на принципі взаємного обміну кілометр на кілометр», тобто було здійснено рівноцінний за площею обмін. Власність, розташована на територіях, якими обмінювалися, передавалася безоплатно, кожна сторона могла вивозити своє рухоме майно й обладнання. Сторони домовилися не тільки про обмін територіями, але й про взаємне переміщення населення протягом шести місяців з дня вступу договору в силу.

У 1951 р. з прикордонної ділянки примусово переселили 32 тис., за іншими даними, від 35 тис. до 51 тис. мешканців Західної Бойківщини. їх розселили у східних і південних областях УРСР: у 25 селах Донецької, 20 - Одеської, 10 - Миколаївської і 5 - Херсонської.

Особливість цієї хвилі переселення полягала в тому, що територію, яка відходила Польщі, повинні були залишити усі мешканці. Людям нічого іншого не залишалося, як підкоритися обставинам. Лише незначна частина бойків, задіяних у вугільній та нафтопереробній галузях, все ж оселилася і закріпилася у Львівській та Тернопільській областях.

Т. Пронь, історикиня

Формуємо компетентності

Логічну. 1. Які події спричинили повернення України на міжнародну арену? 2. Яку роль у створенні ООН відіграла Україна?

Аксіологічну. Користуючись інформацією з рубрики «Погляд історика», висловте свою думку про вплив статусу УРСР як однієї з країн - засновниць ООН на подальшу долю країни.

Мовленнєву. Наведіть приклади зовнішньополітичної діяльності України в повоєнні роки.

Хронологічну. Просторову. Назвіть послідовність укладання міжнародних договорів про встановлення державного кордону УРСР. Розповідь доповніть інформацією з карти 2 (с. 217).

Інформаційну. Проаналізуйте додаткові матеріали з теми «Обмін населенням між Польщею та УРСР» (с. 18). Оберіть матеріали, у яких йде мова про події 1951 р. Схарактеризуйте їх.