Підручник з Історії України (рівень стандарту). 11 клас. Даниленко - Нова програма

§ 2. Загальні тенденції світової історії

1. Перехід від індустріального суспільства до постіндустріального

XX ст. називають найдинамічнішим за всю історію людства. Процеси оновлення, або модернізації, відбувалися в усіх країнах світу. У найбільш розвинених країнах у 1970-ті рр. стався перехід від індустріальної епохи до постіндустріальної. Кабельне телебачення, персональні комп’ютери, відеодиски та записувальна апаратура увійшли в повсякденне життя людей.

Нове суспільство одержало кілька варіантів назви. Крім більш відомого терміна «постіндустріальне суспільство» з’явилися терміни «інформаційне суспільство», «технотронне суспільство», «наукове суспільство», «суперіндустріальна цивілізація» та ін.

Типи суспільства

Тип суспільства

Характерні риси

Традиційне (доіндустріальне)

натуральне господарство • домінування сільського населення • велика роль релігії • слабкий розвиток наукових знань

Індустріальне

машинне виробництво • національна система господарювання • вільний ринок • домінування міського населення • велика роль науки та освіти

Постіндустріальне

знання та інформація • наука - виробнича сила суспільства • нові технології • наукоємна та інформаційна продукція

Використовуючи таблицю, сформулюйте висновок про трансформації, що спричинили процес переходу від одного типу суспільства до іншого.

Постіндустріальне суспільство - це суспільство, в економіці якого переважає інноваційний сектор економіки з високопродуктивною промисловістю, індустрією знань, з високою часткою у ВВП високоякісних та інноваційних послуг.

Головна особливість постіндустріального суспільства - центральна роль знань і, відповідно, їхніх носіїв. Основним фактором, що визначає становище людини в постіндустріальному суспільстві, її соціальний статус, стає не влада, земля або капітал, а здатність людини перетворювати інформацію на знання та використовувати їх. Формування постіндустріального суспільства відбулося в основному завдяки науково-технічній революції.

Науково-технічна революція (НТР) - це докорінні зміни у взаємодії людини й природи, а також у системі продуктивних сил та техніко-економічних відносин (технологічного способу виробництва).

Характерними рисами НТР є універсальність і прискорення науково-технічних перетворень. Сутність НТР характеризується багатьма показниками:

  • перетворення в науці: кібернетизація, математизація, космізація, екологізація, посилення орієнтації на людину та ін.;
  • зміни в техніці: автоматизація виробництва, створення та поширення електронних обчислювальних машин;
  • нові критерії ефективної діяльності працівника: перевага розумових зусиль, духовних здібностей людини в організації й управлінні виробництвом, високий рівень освіти та кваліфікації;
  • зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів;
  • відкриття та використання нових видів енергії: ядерної, Сонця, океанських припливів, підземного тепла Землі тощо;
  • розвиток новітніх технологій, яким властиві маловідходність, зростання продуктивності праці в десятки разів, висока якість продукції, екологічна чистота тощо;
  • упровадження нових форм і методів організації виробництва й праці;
  • вибухоподібне зростання кількості інформації.

НТР великою мірою сприяла зближенню населення всіх континентів. Водночас вона породила й загострила низку глобальних проблем.

Глобальні проблеми людства - це комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв’язання колективних зусиль світової спільноти. Від розв’язання глобальних проблем залежить подальший прогрес людства та збереження цивілізації.

Глобальні проблеми породжуються через нерівномірність розвитку різних галузей життя сучасного людства і через протиріччя, що виникають у соціально-економічних, політико-ідеологічних, соціоприродних та інших відносинах людей. Глобальні проблеми взаємопов’язані, охоплюють усі сторони життя людей і стосуються всіх країн.

У серпні 2015 р. на конференції ООН лідери 193 країн ухвалили 17 глобальних цілей сталого розвитку. Серед них - найбільш нагальні проблеми людства, які воно намагається розв’язати впродовж тисячоліть.

Глобальні цілі сталого розвитку

Розв’язання глобальних проблем здається нам недосяжним, проте кожен може зробити крок на шляху до стабільного розвитку суспільства. Подумайте, що саме ви можете зробити для України, щоб вона відповідала стандартам високорозвинених країн.

Знайдіть у мережі Інтернет інформацію з теми «Що загрожує стабільному і безпечному існуванню сучасного світу». Обміняйтеся отриманими відомостями в загальному колі.

2. Періодизація історії України другої половини XX - початку XXI ст.

Періодизація історії - це спосіб упорядкування інформації щодо історичних процесів і подій, що дозволяє поглянути на історію під певним кутом зору, передусім соціально-культурного, економічного та політичного розвитку.

Періодизація історії України другої половини XX — початку XXI ст.

Який підхід, на вашу думку, застосовано вище для періодизації історії України другої половини XX — початку XXI ст.? Запропонуйте свої підходи в періодизації. Власну позицію обґрунтуйте.

3. Особливості курсу історії України 1945-2019 рр.

Предметом вивчення цього курсу є складний і багатогранний процес розвитку української нації, її діяльність у державній, політичній, соціально-економічній, духовній сферах від часу закінчення Другої світової війни по сьогодення, коли Україна перестала бути регіоном тоталітарної російсько-радянської імперії і конституювалася як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Цей період історії України розглядатимемо в тісному взаємозв’язку з глобальними історичними процесами, що надасть можливість всебічно розвивати історичне, критичне та творче мислення, розуміти загальний хід історичного розвитку, проблеми, що стоять перед нашою країною та світом.

Мета курсу: сприяти отриманню знань з історії Батьківщини, формуванню національно-культурної ідентичності, патріотичного світогляду, активної громадянської позиції, розуміння історії та культури соборної України в контексті історичного процесу.

Завдання курсу спрямовано на набуття системних знань про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі у другій половині XX - на початку XXI ст.; поглиблення інтересу до історії, розвиток здібностей та вмінь, необхідних для розуміння сучасних викликів; спонукання до усвідомлення національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності своєї держави в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів.

Структура навчального матеріалу передбачає не лише опанування теоретичних знань, але й навчання реалізації їх в практичній діяльності, зокрема для розв’язання конкретних завдань або проблемних ситуацій.

Історія як наука. Вивчає минуле людства в усьому його різноманітті. Кожен знавець своєї справи спеціалізується на конкретному напрямку. Цікава праця в бібліотеках, архівах і сховищах, виставкових залах і запасниках музеїв. Місце роботи - науково-дослідні інститути, музеї, архіви, бібліотеки та меморіальні комплекси. Щоб не опинитися в полоні фейків і міфологем, користуйтеся вебсайтами документальної історії, блогами відомих істориків, матеріалами публічно-історичних проектів («Історична правда», «Лікбез. Історичний фронт», «Україна модерна»).

Знайдіть у мережі Інтернет сайт Інституту історії України НАН України та ознайомтеся з науковими публікаціями з різноманітних тем.

Формуємо компетентності

Логічну. 1. Сформулюйте висновок про особливості розвитку людського суспільства у другій половині XX - на початку XXI ст. Під час відповіді розкрийте зміст понять: постіндустріальне суспільство, НТР, глобалізація, глобальні проблеми людства. 2. Чи можна розцінювати Другу світову війну як глобальну політичну кризу? Поясніть свою думку. 3. Чи можлива Третя світова війна і якими наслідками вона може загрожувати людству?

Інформаційну. Використовуючи інфографіку (с. 11), узагальніть інформацію про глобальні проблеми людства. Систематизуйте їх за групами: політичні, економічні, демографічні, соціальні та екологічні проблеми. Кожну з груп доповніть самостійними прикладами.

Хронологічну. Скориставшись хронологією основних дат періоду, що вивчається (розміщені на форзацах), розподіліть дати відповідно до періодизації історії України, запропонованої в тексті параграфа. Проаналізуйте отримані результати.

Аксіологічну. Прочитайте висловлювання: 1. «Кожна історія є донькою свого часу. Мало того, немає історії. Є історики» (Л. Февр, історик); 2. «Трагедія історії не в боротьбі правди проти неправди, а в боротьбі різних правд» (Г. Гегель, філософ). Як ви розумієте ці тези? Що, на вашу думку, у них важливого? Чи згодні ви з авторами?

Мовленнєву. Складіть розповідь про найбільш пам’ятні події в житті українців після Другої світової війни. Скористайтеся допомогою людей старшого покоління.