Підручник з Історії України (рівень стандарту). 11 клас. Даниленко - Нова програма

§ 22. Практичне заняття 3. Повсякденне життя в місті та на селі

1. Які ознаки відрізняли місто від села?

Прочитайте текст.

Традиція представлення історії міст і сіл у нерозчленованій єдності міцно укорінена у вітчизняному історієписанні. Чимало прислужилося такому укоріненню вершинне досягнення українських краєзнавців - 26-томна «Історія міст і сіл Української РСР». Хоч історія сіл була представлена в ній здебільшого лише фрагментарно, у суспільній свідомості арена розселення і поселень незмінно асоціювалася із місько-сільським континуумом. Але ж очевидно, що місто й село - відмінні поселенські структури, а їхній історичний досвід ... у порівняльному контексті майже неспівставний. Місто й село - це різні системи самоорганізації людських співтовариств, а конфігурації міського й сільського життя на всіх історичних етапах мали більше розбіжностей, ніж спільних рис. Міській субкультурі притаманний потяг до інновацій, сільській - авторитет традиції. А отже, постає необхідність пошуку часто невидимих, розмитих меж між містом і селом, з одного боку, і міською й сільською історією - з другого. При всій самоочевидності відмінностей між містом і селом провести чітку грань між цими двома поняттями часто буває непросто.

Я. Верменич, історикиня

1. Об’єднайтеся у групи та опрацюйте текст за методом «Надайте мені заключне слово». Оберіть з тексту найважливіший, на вашу думку, фрагмент і запишіть його на аркуші паперу. На зворотному боці запишіть коментарі: Які думки викликав цей уривок? Чому це важливо? Що в ньому сумнівного? 2. Вислухавши позиції всіх учасників, визначте основну думку автора в наведеному дослідженні. Аргументуйте.

2. Які відмінності в повсякденному побуті були притаманні жителям міст і сіл у 1960-х - першій половині 1980-х рр.?

1. Розгляньте фотографії (с. 116-117). Яку інформацію можна отримати з них? Як співвідноситься інформація з фотографій із змістом тексту Я. Верменич?

1 - Т. Яблонська «Life (Ancestor)» (1966). 2 - Інтер’єр сільського житлового приміщення с. Головурів Київської обл. (1980-ті рр.). 3 - м. Українськ Донецької обл. (1965). 4 - с. Головурів Київської обл. (1970-ті рр.). 5- Перший дзвоник, м. Київ (1968). 6 - Останній дзвоник, с. Ковалівка Київської обл. (1970)

За допомогою фотографій визначте спільне й відмінне в повсякденному житті містян і селян. Які деталі на зображеннях спонукали вас до висновків?

2. Використовуючи метод «Мозковий штурм», наведіть приклади спільних і відмінних рис у повсякденні мешканців міст і сіл. Скористайтеся інформацією, що міститься на сторінках попередніх параграфів; зверніться до старших родичів, переглянутих художніх фільмів, прочитаних творів. Зібрані ідеї згрупуйте, проаналізуйте, обговоріть у загальному колі.

3. Прочитайте уривки з дослідження «Повсякденне життя» у книжці «Економічна історія України».

Починаючи з 1970-х рр. одяг та їжа - ці базові потреби людини - перестали бути головною турботою радянських громадян... Свідомість радянської людини перелаштовувалася від бажання просто «жити» до потреби «жити добре». Чи не вперше соціум почали турбувати проблеми комфортного облаштування житла, модного одягу, харчових делікатесів, побутової техніки... Якщо ж порівнювати сім’ї за рівнем доходу та забезпеченістю їх побутовою технікою, то певним предметом розкоші залишалися холодильники та пилососи, причому кардинально відрізнялася їх кількість у робітників та службовців і колгоспників. На 100 сімей робітників і службовців з середньодушовим сукупним доходом менше 50 руб. холодильників було 37, пилососів - 8 (у колгоспників 3 та жодного відповідно), на 100 сімей робітників і службовців з доходом більше 100 руб. було 60 холодильників і 27 пилососів (у колгоспників 11 і 2)...

...З середини 1970-х рр. почали відчуватися перші перебої з постачанням м’яса та м’ясних виробів. Якісне і недороге м’ясо та ще й без черги - ідеал майже недосяжний у брежнєвську епоху. У закладах громадського харчування запроваджено «рибні дні», а державна торгівля м’ясом та ковбасними виробами у деяких містах здійснювалася лише вранці та ввечері. Створювалися спеціальні комісійні магазини для продажу м’яса, постійно вівся моніторинг цін на колгоспних ринках, про що надходили звіти в ЦК КПУ (при тому, попри підвищений попит, ціни протягом другої половини 1970-х - початку 1980-х рр. суттєво не різнилися). Населення, що мало присадибні ділянки, вирощувало худобу та птицю самостійно, при цьому для годівлі часто скуповуючи в магазинах дешеві хлібопродукти.

Н. Лаас, історикиня

Об’єднайтеся у групи та підготуйте відповіді на запитання: 1. Які проблеми досліджує авторка: політичні, культурні, економічні, повсякденні? 2. Конкретизуйте, які явища періоду застою описано в тексті. 3. Порівняйте, чи відрізнялися повсякденні проблеми містян і селян.

4. Розгляньте карикатури з журналу «Перець» (1973, 1981).

- Дивіться, молоді спеціалісти із села тікають!

- Не панікуй, не панікуй! По наших дорогах вони далеко не втечуть.

- Треба, товариші, знайти нарешті справжні причини такої великої плинності кадрів на нашому заводі.

Проаналізуйте зміст карикатур. До яких проблем привертає увагу автор? Чи є ці проблеми актуальними для міського / сільського повсякдення, чи вони універсальні? Чи можливо за допомогою цих візуальних зображень дійти висновків про відмінності становища різних соціальних груп радянського суспільства? Наведіть приклади.

3. Як змінювалося життя населення в період застою?

Прочитайте вибірку деяких фактів з дослідження добробуту українських громадян 1960-1980-х рр.

Зростав національний дохід, зростали й доходи населення. Якщо національний дохід зріс у 2,5 раза за період з 1965 по 1985 рік, то матеріальний добробут зріс у 1,85 раза. Так, якщо середня зарплата 1965 р. складала 93,9 крб., то у 1985 р. - 174 крб... населення заощаджує гроші на придбання предметів тривалого користування, виконання побутових обрядів (наприклад, весілля), туристичні поїздки... У цей період були побудовані нові міста: Придніпровськ, Нововолинськ, Українка, Світловодськ, Червоноград, Вільногорськ, нові мікрорайони в столиці України та обласних центрах. За період з 1965 по 1985 р. було побудовано 376 854 тис. м2 житла, нові помешкання отримали 33 млн чоловік... Швидкими темпами відбувалася газифікація міст та селищ України. У 1971 р. останнім з обласних центрів був газифікований Кіровоград... покращувалося транспортне сполучення та забезпечення населення зв’язком. Протягом 1964-1985 рр. тролейбусний рух було відкрито у 23 містах республіки, зокрема у 10 обласних центрах (Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Суми, Миколаїв, Черкаси, Чернігів тощо). У 1975 р. почала діяти перша лінія харківського метрополітену; у 1965-1985 рр. збудовано 21 станцію київського метро... У радянській державі медичне обслуговування було безкоштовним... мережа лікарських закладів в Україні була досить широкою. Кількість лікарів на тисячу жителів в країні була однією з найвищих у світі - на 10 тисяч населення припадало 41,4 лікаря (1985 р.)... радянські люди несли лікарям хабарі, оскільки знали, що без цього лікування може і не дати позитивних результатів... невпинно зростала мережа санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних баз, пансіонатів...

І. Савицька, історикиня

1. Згрупуйте факти. Критерієм відбору оберіть наявність позитивних (або негативних) змін у соціально-економічному становищі громадян. Проаналізуйте, чи в рівних умовах доступу до добробуту перебували жителі міст і сіл.

Підсумки уроку. 1. Об’єднайтеся в кілька груп і складіть сінквейн (сенкан), вкладаючи в його зміст ваше розуміння періоду застою. 2. Обміняйтеся висновками та сформулюйте на їхній підставі узагальнену характеристику історичного періоду, що вивчається.