Підручник з Історії України (рівень стандарту). 11 клас. Даниленко - Нова програма

§ 12. Соціальна політика і практика повсякдення

1. Наслідки економічних перетворень

За результатами реформування економіки в Україні темпи промислового розвитку перевищували середні показники по СРСР.

Основні характеристики промислового розвитку:

  • незбалансований розвиток різних галузей економіки: посилювалася диспропорція між важкою та легкою промисловістю. Високі темпи розвитку енергетичної, паливної (у Львівсько-Волинському та Дніпровському вугільних басейнах), металургійної, газової, хімічної, машинобудівної галузей, а також атомної, ракетно-космічної, авіабудівної, суднобудівної, радіоелектронної та інших галузей; відставання в темпах розвитку галузей, не пов’язаних з ВПК, а також харчової та легкої промисловості;
  • швидкі темпи вичерпування сировинних ресурсів республіки;
  • відставання України від світових держав у якісних показниках - затратах трудових і матеріальних ресурсів;
  • перенасичення УРСР промисловими підприємствами, які не було збалансовано в цілісну структуру: 70-80 % підприємств в Україні не мали замкнених технологічних циклів;
  • прискорення темпів урбанізації; зміни в географії промисловості: обласні центри перетворилися на місця зосередження найбільших промислових підприємств (Херсон, Рівне, Львів, Чернівці тощо), розвивалися менші міста (Кременчук, Біла Церква тощо); скоротилася кількість сіл («сільська урбанізація»1, примусове переселення великих мас сільського населення у зв’язку з будівництвом комплексу гідроелектростанцій).

1 Сільська урбанізація - вимушене переселення людей з малих, зарахованих до неперспективних, сіл і хуторів до центральних садиб укрупнених колгоспів і радгоспів.

У цілому за 1959-1965 рр. було знято з державного обліку близько 9,5 тис. населених пунктів.

В. Зарецький. Донбас (1950-ті рр.)

Розгляньте репродукцію картини В. Зарецького «Донбас». Чи відповідає картина вашим уявленням про місто? Про які особливості освоєння простору жителями Донбасу в середині 1950-х рр. інформує автор?

Тоталітарний режим ліквідував в Україні європейське розуміння міста як самоврядної спільноти людей, пов’язаних суто міськими видами діяльності й відповідними традиціями. Натомість утвердилося азійське розуміння міста як державної власності, місця концентрації певних державних функцій (військово-адміністративної, фіскальної, виробничої, ідеологічної тощо), де населення є чимось другорядним, що може бути за потреби замінене, перемішане, скорочене чи збільшене, а для цього жорстко прикріплене до місця праці й проживання і контрольоване системою... Наслідком цього стала дегуманізація міського середовища, зниження його інформаційного й культурного потенціалу, варварське ставлення до історичної спадщини.

В. Вечерський, дослідник українського містобудування

Чому радянська влада не допускала будь-яких проявів реального самоврядування? Як, на вашу думку, повинні розвиватися населені пункти? Що може зробити молодь для розвитку громадського простору своєї малої батьківщини?

За даними Державної служби статистики, близько 70 % українців живуть, працюють і навчаються в містах. Майбутнє України тісно пов’язане з розвитком міст.

Знайдіть у мережі Інтернет на платформі Prometheus онлайн-курс з теми «Урбаністика: сучасне місто» і дізнайтеся більше про те, як функціонують міста, як бути активним мешканцем міста та сприяти перетворенню власного міста на комфортне місце для життя.

Позитивні зрушення, що відбувалися в сільському господарстві протягом 1954-1958 рр., стали загальмовуватися в наступному п’ятиріччі. Для нестійкої економіки колгоспів і радгоспів виявилися неефективними такі заходи:

  • «індустріалізація» сільського господарства шляхом укрупнення колгоспів і переведення частини з них до радгоспної системи з метою формування великих механізованих господарств;
  • перетворення селянина-колгоспника на сільськогосподарського робітника;
  • наступ на особисті підсобні господарства селян; ліквідація індивідуального тваринництва;
  • низький рівень механізації та автоматизації праці в сільськогосподарському виробництві (багато техніки відправлено на цілину; чимало здобутків НТР виявилося нереалізованими).

Жодну з надпрограм не було виконано: на колгоспних ринках зменшився продаж продукції тваринництва, підвищилися ціни, зернову проблему розв’язали лише шляхом імпорту зерна зі США та Канади, продуктивність праці в сільському господарстві залишалася низькою.

Одеса. 1950-ті рр. Фото Ж. Галеотті

Який факт з повсякденного життя зображено на фотографії? Які причини такого скупчення людей? Яку інформацію можна отримати із цієї фотографії?

2. Соціальна політика

В умовах командно-адміністративної системи управління задоволення потреб населення залежало від можливостей і бажання держави опікуватися проблемами населення. За керування М. Хрущова розпочалася поступова переорієнтація економіки на соціальні потреби та інтереси людей, якими протягом тривалого часу нехтували заради найвищих інтересів держави.

Які сфери соціальної політики відображають наведені радянські плакати? Чи погоджуєтеся з твердженням, що соціальний плакат є вагомим засобом ідеологічного впливу на суспільство? Відповідь аргументуйте.

1 - М. Марізе-Краснокутська. Людям похилого віку у нас пошана! (1956). 2 - Н. Ватоліна. Ласкаво просимо! (1956)

У повсякденному житті радянського суспільства відбувалися суттєві зміни:

1. Соціальне законодавство поповнилося низкою документів, спрямованих на поліпшення умов праці й підвищення рівня життя людей:

Проаналізуйте основні напрями соціальної політики влади в роки, коли державою керував М. Хрущов. Як, на вашу думку, суспільство сприймало зміни, що впроваджувалися? Чи були вони достатньо ефективними для задоволення повсякденних потреб громадян?

2. Внутрішній ринок наповнювався непродовольчими товарами (розширювався їхній асортимент і поліпшувалася якість продукції). У побуті дедалі доступнішими для населення ставали нові технічні засоби: фотоапарати, радіоприймачі, телевізори, холодильники, пилососи, електроплити, електропраски, магнітофони, автомобілі та ін.

3. Впроваджувані заходи з формування та вдосконалення соціальної інфраструктури сприяли поліпшенню соціального забезпечення, медичного обслуговування, організації дозвілля громадян та їх доступу до освіти.

4. Для поліпшення облаштування життя містян здійснювалися: житлове будівництво, програма з електрифікації, газифікації, теплофікації, водопостачання та каналізаційного забезпечення будинків, розширення сфери сервісу комунальних, соціально-побутових, транспортних послуг і зв’язку. Проблеми налагодження якості побуту жителів сіл здебільшого залежали від місцевої ініціативи та матеріальних можливостей колгоспів.

Львів (1950-ті рр.)

За 1948-1955 рр. загальна площа введених у дію житлових будинків в Україні становила 62,8 млн м2; за 1956-1964 рр. - 66,5 млн м2.

Сформулюйте висновок про розвиток житлового будівництва в Україні. Чому заходи із забезпечення житлом громадян називають «житловою революцією» М. Хрущова?

Економічні механізми, нехай повільно, але починали працювати на людей, на їхні потреби. Соціалізація економіки за правління М. Хрущова відбулася в тих межах, які дозволяла лібералізована командно-адміністративна система.

У 1961 р. Президія ВР СРСР ухвалила указ «Про посилення боротьби з особами, які ухиляються від суспільно корисної праці і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Відповідно до цього указу, люди, які не працювали в суспільному виробництві більш як чотири місяці на рік, а займалися приватною підприємницькою діяльністю, притягувалися до кримінальної відповідальності. Не працювати дозволялося лише домогосподаркам, які мали дітей. Інші непрацюючі, включаючи незаміжніх і бездітних жінок, переслідувалися відповідно до кримінальних кодексів союзних республік, які містили статті про переслідування осіб, які не працювали за наймом.

З якою метою і в чиїх інтересах ухвалено цей документ? Як ви думаєте, чи відповідала вимога указу про примусову працю міжнародному праву? Поміркуйте, яке місце в цій системі економічних відносин займали б приватні підприємці та фрілансери.

Знайдіть у мережі Інтернет «Спецпроект “Студвею” 100 років студенства» і ознайомтеся з інформацією про життя молоді в радянський час, розпитайте про період, що вивчається, у старших родичів. Підготуйте міні-презентації «Контрасти повсякденного життя хущовської відлиги».

Формуємо компетентності

Логічну. 1. Оберіть один з наслідків процесу індустріального розвитку країни та сформулюйте висновок про його вплив на становище пересічного громадянина. 2. Спробуйте підібрати свої приклади ідеологічних закликів і повсякденної практики. Скористайтеся спогадами старших родичів.

Інформаційну. Оберіть з тексту параграфа напрями соціальної політики, що реалізовувала влада. Оцініть їхнє значення для населення.

Хронологічну. Синхронізуйте економічні перетворення в різних галузях народного господарства, що здійснювалися в Українській РСР.

Аксіологічну. Підготуйтеся до обговорення проблем: «Я вважаю, що хрущовські реформи в управлінні економікою (промисловістю, сільським господарством, у соціальному законодавстві) сприяли (або заважали) економічному розвитку України». Оберіть власний варіант тези і підготуйте обґрунтування.

Мовленнєву. «Збираючись конкурувати із західним світом і поставивши в 1957 р. перед країною завдання за 20 років наздогнати і перегнати США за всіма показниками суспільного виробництва, М. Хрущов та його однодумці не усвідомлювали, що рухаються у зовсім інший бік. У той час як промислово розвинені країни, зокрема США, нарощуючи індустріальний потенціал, розвивали ресурсозберігаючі технології, Радянський Союз прагнув їх перегнати за видобутком сировини» (В. Баран, О. Бойко, С. Кульчицький, Б. Лановик, історики). Сформулюйте власне розуміння впливу НТР на розвиток економіки УРСР та інших країн. Оцініть співвідношення впровадження здобутків НТР і темпів розвитку різних галузей промисловості в УРСР.