Культура добросусідства. 6 клас. Араджионі

Привіт! Ми раді тебе бачити знову! Який у тебе настрій?

Тема 8. Ненасильницьке спілкування

ОЧІКУВАННЯ

Під час нашої зустрічі ти:

• дізнаєшся, що таке ненасильницьке спілкування та про його складники;
• навчишся формулювати «Я-твердження»;
• потренуєшся висловлювати свої потреби й бажання так, щоб тебе почули.

Пригадай, що ти вже знаєш за цією темою.

А чого саме ти очікуєш від цього уроку?

Сашко

Привіт! Сьогодні я прочитав один пост про ненасильницьке спілкування. Мені дуже сподобався цей підхід.

Ксеня

О, цікаво! Це про спілкування без сварки і бійки?

Сашко

Не тільки. Під час такого спілкування не припустиме не тільки фізичне, а й будь-яке інше насильство стосовно людини. А ще ненасильницьке спілкування — це більше, ніж просто спілкування між людьми.

Ксеня

Як це спілкування — більше, ніж просто спілкування? Поясни, будь ласка.

Сашко

Ненасильницьким спілкуванням називають взаємодію між людьми, засновану на взаємоповазі, розумінні не тільки своїх власних почуттів і потреб, а й інших людей. Така взаємодія ґрунтується на висловлюванні власної точки зору в шанобливий спосіб, без погроз, образ, насилля.

Ксеня

Мені здається, я зрозуміла, про що ти кажеш. Наш шкільний психолог саме так із нами розмовляє. Він під час розмови мене уважно слухає, уникає оцінок і критики, звертає увагу на факти і враховує почуття та потреби. Мені це дуже подобається. Було б чудово навчитися так спілкуватися з іншими людьми!

Сашко

Саме так. Ти вловила суть ідеї ненасильницького спілкування! Я теж у захваті й готовий учитися цього разом із тобою! І думаю, тут будуть дуже корисні навички активного слухання, про які ми говорили на минулому занятті. Нумо познайомимося з ненасильницьким спілкуванням ще глибше!

СЛОВНИЧОК

Ненасильницьке спілкування — це концепція взаємодії між людьми, заснована на взаємоповазі, розумінні власних почуттів і потреб, почуттів і потреб інших людей.

Концепція — певна система поглядів, зазвичай науково обґрунтована, систематизована і викладена в окремому документі, яка має додатково досліджуватися й уточнюватися під час практики її застосування чи впровадження.

Опрацюй інформацію

Концепцію ненасильницького спілкування розробив Маршалл Розенберг у 60-х роках минулого століття. Він написав книгу «Ненасильницьке спілкування. Мова життя», де виклав основні ідеї концепції. Вона відразу стала дуже популярною. На думку автора, люди вдаються до насильницьких форм спілкування, коли не знають, як задовольнити свої потреби або не володіють навичками ефективної комунікації. Насильницьким він називав таке спілкування, що викликає в іншої людини страх, провину або сором, замість того, щоб шукати конструктивне рішення, яке б влаштувало обидві сторони.

Одна з ключових цінностей ненасильницького спілкування — емпатія, тобто співпереживання почуттям і потребам інших людей, розуміння серцем. Саме слухання з емпатією до іншої людини дозволяє в повній мірі зрозуміти її. Також важливим є використання безоцінних суджень. Тобто важливо уникати осуду чи власної оцінки ситуації під час розмови. Порівняй, наприклад: «Вчора ти була в червоному светрі» (факт, безоцінне судження) або «Червоний светр, у якому ти була вчора, тобі зовсім не пасував» (власна оцінка, оцінне судження).

1. Попрактикуйте безоцінні судження.

• Знайди собі співрозмовника / співрозмовницю серед однокласників чи однокласниць.

• Виберіть тему для розмови. Наприклад, розкажіть якусь ситуацію, яка була для вас важлива й викликала емоції.

• Працюйте по черзі. Спочатку один учень / одна учениця розповідає ситуацію, а інший учень / інша учениця уважно слухає, нічого не говорить, не перебиває, але застосовує навички невербального активного слухання.

• Після цього слухач / слухачка переповідає історію, спираючись тільки на факти (без власних оцінок, думок, порад).

• Далі ролі змінюються.

2. Обговори результати виконання завдання 1, спираючись на запитання.

• Яку роль важче виконувати — розповідати історію чи уважно слухати?

• Що дозволяло краще зрозуміти співрозмовника / співрозмовницю?

• Чи помітили ви, які емоції переживав співрозмовник / співрозмовниця під час розповіді? Поділіться своїми спостереженнями.

ЦЕ ЦІКАВО

Спостерігаючи за спілкуванням людей, які чимось незадоволені чи ображені, можна помітити, що зазвичай вони використовують «Ти-твердження». Так називають твердження, що починається зі слова «ти», наприклад, «Ти мене ображаєш, коли так кричиш. Негайно припини!». Однак, зазвичай таке висловлювання чи твердження сприймається іншою стороною як обвинувачення. Відповідно, виникає бажання захиститися, виправдатися або навіть стати ще більш агресивним / агресивною. Тож «Ти-твердження» зазвичай не допомагає людям порозумітися і домовитися між собою, а навпаки — залучає ще більше негативних емоцій і може погіршити ситуацію.

У ненасильницькому спілкуванні використовують «Я-твердження» чи «Я-висловлювання», яке людина спрямовує до іншої людини під час діалогу. Воно конструюється за формулою із чотирьох складників: спостереження, почуття, потреби та прохання. Тобто спочатку людина говорить про те, що спостерігала, спираючись на опис подій. Далі описує емоції чи почуття, які в неї виникали або виникають у зв’язку із ситуацією, наприклад, засмучена, розгнівана, налякана, весела, здивована тощо. Після цього говорить про потреби, які пов’язані з її почуттями, і тільки тоді висловлює прохання. Наприклад, «Коли на мене підвищують голос, я відчуваю себе ображеним / ображеною. Хотілося б говорити більш спокійно. Могли б ми розмовляти в більш спокійному тоні?».

3. Порівняй приклади «Ти-твердження» та «Я-твердження» ^в таблиці нижче та відчуй різницю.

Формула «Я-твердження»	Приклад «Ти-твердження»	Приклад «Я-твердження»
Коли... (спостереження) Я відчуваю... (емоція) Для меня важливо... (потреба) Я пропоную / прошу... (прохання)	Коли ти так кричиш (звинувачення), ти мене ображаєш (оцінне судження) (не озвучується). Негайно припини! (груба вимога)	Коли на мене підвищують голос (спостереження), я відчуваю себе ображеним / ображеною (емоція). Хотілося б говорити більш спокійно (потреба). Могли б ми розмовляти в більш спокійному тоні? (прохання)

Для ненасильницького спілкування та ефективної взаємодії з оточенням запам’ятай і використовуй формулу «Я-твердження»:

Коли... (спостереження, віддзеркалення ситуації / дії)

Тому що мені потрібно / для меня важливо... (озвучування потреби)

Я відчуваю... (відображення своєї емоції чи почуття)

Я прошу вас / тебе... або

Чи не міг би / могла б ти / могли б ви... (прохання)

4. Напиши в зошиті свої варіанти фраз «Я-твердження» на противагу «Ти-твердженням», поданим нижче.

1. Ти завжди запізнюєшся. Терпіти це не можу!

2. Ти взяв / узяла мої речі не питаючи. Віддай негайно!

3. Це було моє яблуко! Як ти міг / могла його з’їсти?!

4. Як ти міг / могла піти на прогулянку без мене?! Ти мене зневажаєш!

5. Порівняй свої варіанти «Я-тверджень» із варіантами однокласників та однокласниць. Якщо фрази різні, обговоріть, чим саме зумовлена різниця.

• Чи складно було формулювати «Я-твердження»? Якщо так, то чому саме?

• Як ти вважаєш, коли людина буде більш готова продовжувати розмову та домовлятися: у разі звертання до неї через «Ти-твердження» чи «Я-твердження»? Чому?

6. Сформулюй три фрази «Я-висловлювання» з проханням до когось із батьків, друга / подруги, учителя / учительки, пов'язані із ситуаціями, які тебе зараз турбують.

• Спробуй їх використати під час наступної розмови.

• Проаналізуй результат.

КОРИСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Іноді буває складно знайти спільну мову, домовитися про щось зі своїми рідними або однолітками. Якщо хочеш про щось домовитися або звертаєшся по допомогу, спробуй висловити своє прохання за такою схемою конструктивного чи ефективного спілкування:

1) у чому саме полягає проблема, що тебе хвилює;

2) причини, чому вона виникла, інші дотичні обставини;

3) які шляхи її розв’язання ти сам / сама можеш запропонувати;

4) як ти бачиш її можливе розв’язання або чим саме готовий / готова допомогти в її розв’язанні;

5) чого саме ти очікуєш від іншої людини — дії, поради тощо.

Наприклад, твоє звернення до близьких могло б звучати так: «Мамусю! Мені потрібно підготуватися до контрольної роботи. Я пам’ятаю, що в попередній контрольній я не з усіма завданнями впорався / впоралася, а ця буде ще складніша. Учителька розповіла, з яких завдань вона буде складатися. Я зараз спробую сам / сама розібратися та виконати ці завдання. А ти зможеш їх перевірити та пояснити мені те, що я не зрозумів / не зрозуміла?».

7. Напиши в зошиті прохання до когось із твоєї родини за схемою конструктивного спілкування. Для більшої переконливості можеш також використовувати різні види аргументів, з якими ми працювали в 5-му і на початку 6-го класу, а також «Я-твердження». Використовуй написане тобою прохання під час розмови з близькими. За бажанням розкажи в класі, чи вдалося тобі провести результативні переговори й здобути бажаний результат.

ПІДСУМУЙМО РАЗОМ

Покажи на «шкалі емоцій» (див. форзац), із яким настроєм ти завершуєш заняття.

Розкажи, чи справдилися твої очікування від заняття.

Продемонструй рівень оволодіння цією темою, указавши на малюнку гори (див. форзац), де саме ти перебуваєш.

Які думки, висловлювання або поради героїв подобаються тобі найбільше, були цінними для тебе? Поясни чому.