Культура добросусідства. 6 клас. Араджионі

Люба шестикласнице, любий шестикласнику!

Щиро радіємо новій зустрічі з тобою! Дякуємо, що ти продовжуєш здобувати освіту і зростати разом із нами!

Ти тримаєш у руках підручник із предмета «Культура добросусідства» . Дехто вже знайомий із ним із дитячого садочка або з початкової школи, а хтось уперше його побачив у 5 класі.

Уже знайомі тобі дівчата і хлопці — твої однолітки з різних куточків нашої країни — допоможуть ознайомитися з темами предмета «Культура добросусідства». Вони так само, як і мільйони громадян України, зараз переживають складні часи. Під час роботи з підручником ти дізнаєшся про те, з якими викликами вони стикаються у своєму житті зараз і як їх долають, як вони піклуються про себе та тих, хто їх оточує, здобувають знання і необхідні навички для життя, допомагають своїм близьким, друзям, усій країні перемогти у війні та сприяти відбудові України, її розвитку.

Пильнуй, бо з кожною новою темою ти матимеш нагоду дізнатися щось нове та цікаве не тільки про наших героїв, а й про самого / саму себе. Можливо, у їхніх особистих історіях ти побачиш себе, свою родину та край, у якому живеш. Це допоможе краще зрозуміти себе і тих, хто тебе оточує, навчитися співпрацювати і спілкуватися з різними людьми не тільки у віртуальному просторі, а й у реальному житті — у класі, спільноті, громаді, знайти нових друзів і утворити з ними мережу активних громадян України.

На шляху пізнання нового тобі допоможуть цікава інформація та корисні поради від авторок підручника і твоїх однолітків, а також різноманітні активності та практичні вправи. Вони виділені спеціальними позначками:

— Опрацюй інформацію

— Досліди, з’єднай, вибери, знайди

— Подумай, обміркуй

— Розкажи, обговори, розпитай

— Групова робота, зробіть разом

— Зроби сам / сама

Приємної та захопливої тобі подорожі сторінками нашого підручника!

Авторки

Вступ

Привіт! Ми раді тебе бачити! Нам не байдуже, з яким настроєм ти прийдеш на урок із предмета «Культура добросусідства». Тож вибери одне або кілька зображень тих емоцій, які відчуваєш зараз. Якщо не можеш визначитися з емоціями — вибери стан «нейтрально». Ми просимо тебе це робити на початку і наприкінці кожного заняття.

Продовжуємо знайомство з предметом «Культура добросусідства»

ОЧІКУВАННЯ

Під час нашої зустрічі ти:

• пригадаєш своє перше знайомство з предметом «Культура добросусідства» й дізнаєшся, як склалися долі наших героїв та героїнь, і за бажанням поділишся своєю власною історією;
• замислишся над цінністю особистих щоденників, сімейних архівів і усних свідчень;
• поміркуєш над тим, чого ти хочеш досягти впродовж цього навчального року.

Пригадай, що ти дізнався / дізналася з предмета «Культура добросусідства» з минулого року.

Чого саме ти очікуєш від цього уроку?

1. Продовжимо знайомство! Прочитай розповіді наших героїв — твоїх однолітків — про те, що змінилося в їхньому житті у 2022 році й чи вдалося їм здійснити свої плани саморозвитку.

Славко

Добрий день! Ми з України! Пам'ятаєте мене? Я — з Піщанки Дніпропетровської області, але зараз тимчасово живу в Запоріжжі, тому що моя мама приїхала сюди працювати, а тато пішов добровольцем у ЗСУ. Раніше мені було цікаво разом із татом ремонтувати машини, а тепер я став цікавитися конструкцією квадрокоптерів і намагався навіть зібрати один зі старих деталей!

Ліля

Здравейте! Здоровеньки були! Я з Одеси, проте деякий час ми з мамою вимушено жили в Румунії, а потім — у Болгарії. Ми вже повернулися додому, і я дуже радію, що зустрілася зі старими друзями і маю багато нових в інших країнах. А ще я трохи «підтягнула» свої знання з розмовної болгарської та румунської мов.

Богдан

Буна зиуа, Лілю, з поверненням! Радий бачити всіх вас! Я, як і раніше, живу у Львові, але тепер мої батьки далеко від мене — мама готує нових пілотів, а тато працює в госпіталі десь на Сході України. Спілкуюся в мережі з однолітками з різних країн і розповідаю їм про події в Україні. Дуже переживаю за своїх друзів та подруг, які залишилися в Харкові.

Данило

Шалом! Мир вам! Я — з Тростянця на Сумщині. Під час обстрілів був зруйнований наш дім і загинув мій вітчим, а нашу швацьку майстерню пограбували окупанти. Тож після визволення ми переїхали до Івано-Франківська, бо мама хоче будувати своє життя і бізнес на новому місці. Сумую за вітчимом, своїм домом, краєм і друзями. На жаль, не всі свої плани зміг здійснити влітку, проте все ще попереду!

Марічка

Співчуваю, Данило, вашому горю. Телефонуй мені, якщо хочеш просто поспілкуватися або помовчати разом, а може ще чимось зможу допомогти. У нас на Тернопільщині все добре. Дуже переживаю за мого старшого брата, який нас захищає, але вірю в перемогу, і родиною, як можемо, допомагаємо нашим військовим і переселенцям.

Софійка

Слава Україні! Я з героїчного Маріуполя! Щиро дякую всім за підтримку мене і наших городян у найважчі часи! Тато працював у Польщі за контрактом, і ми евакуювалися до нього. Наш будинок в Маріуполі зруйнований, тож поки що нема куди повертатися — живемо в Кракові. Я ходжу тут до школи, вчу польську мову і вже маю купу нових друзів, з якими хочу вас познайомити.

Ксеня

Героям слава! вітаю усіх! Я так само живу в Києві. Ми з однолітками утворили тут спільну групу, щоб допомагати переселенцям і літнім людям. Батьків майже не бачу: мама працює в лікарні, а тато відбудовує Ірпінь, тож намагаюся взяти на себе всі хатні справи і піклуюся про братика.

Сашко

Привіт усім! Я теж живу вдома на Закарпатті. Минулої весни і літа довелося побачити багато людей із різних куточків країни. Ми з родиною допомагали на кордоні тим, хто приїздив на евакуаційних потягах, і я знайшов нових друзів серед переселенців у нашій школі. Мріємо скоро повернутися в Крим.

2. На карті Європи (див. форзац) знайди населені пункти, області або країни, які назвали наші герої, а також місце, де зараз живеш ти.

3. Дай відповіді на запитання.

• Які області або країни межують з твоїм сьогоднішнім місцем проживання?

• Про який куточок нашої чи іншої країни ти хотів би / хотіла б дізнатися більше й знайти там нових друзів?

• Що змінилося у твоєму житті за минуле літо? Чи вдалося здійснити свої плани саморозвитку? Розкажи про свої перемоги і про те, як ти долав / долала складнощі.

• Чи допомогли тобі в житті знання, які ти здобув / здобула на уроках з предмета «Культура добросусідства»? Якщо так, то як саме?

Друзі, послухав я ваші історії і ще раз переконався в тому, що ми живемо в історичні часи! Тобто зараз відбуваються визначні події, про які ще довго будуть згадувати люди в різних куточках світу!

Так, згодна! Тому так важливо занотовувати поточні події і все, що ти зараз спостерігаєш, відчуваєш і переживаєш, про що думаєш. Допомагає в цьому щоденник. Як, наприклад, особистий щоденник Анни Франк з Амстердама чи особисті нотатки мого земляка — восьмирічного Єгора Кравцова з Маріуполя.

Мені здається, що щоденник чимось подібний до світлини, яка зафіксувала певний момент історії людини, родини чи країни загалом, або ж до «мовчазного друга», якому можна було б довіряти свої потаємні думки й переживання. Тому він, з одного боку, дуже особиста річ, а з іншого — може бути публічним, як, наприклад, блог у мережі.

Дійсно! Коли в мене не було доступу до інтернету і свого блогу, я вела особисті записи в паперовому щоденнику. А ще я пригадала, що психолог, який допомагав нам оговтатися після виїзду з Маріуполя, радив малювати або описувати події, які найбільше вразили. Це можуть бути окремі історії, а може бути щось на кшталт щоденника. Це дає можливість сформулювати свої думки, спогади й переживання, дати їм вихід або «вийняти» їх із себе і «відсторонити». Звісно, це дуже особиста інформація і її не варто оприлюднювати, а іноді буває корисним ці записи рвати і викидати або спалювати.

СЛОВНИЧОК

Щоденник — повсякденні записи думок і спостережень автора про те, що він бачив і пережив. Важливими ознаками щоденника є датованість записів, їх регулярність, переривчатість, лаконічність і синхронність записів з описуваними в них подіями. Цим щоденники відрізняються від хронік і літописів, де записи під певними датами (зазвичай роками) могли робитися через декілька років чи навіть століть після того, як описані події відбулися.

Блог (з англ. web log — мережевий журнал чи щоденник подій) — це електронний ресурс, де користувачі регулярно розміщують свої записи, зображення чи мультимедіа у вигляді постів. Пост можна порівняти з окремим датованим записом у звичайному паперовому щоденнику. Проте, на відміну від паперового особистого щоденника, пости в блозі зазвичай розміщують з метою зробити їх публічними, тобто доступними для ознайомлення широкому колу читачів.

ЦЕ ЦІКАВО

Регулярне ведення записів залежно від календарного плину часу здавна було відомо в Європі у формі повсякденної хроніки, щоденника того, хто подорожує, корабельного бортового журналу, лічильної книги. Появу особистих щоденників зазвичай пов’язують із посиленням потреби людини в самоаналізі та самодисципліні. В Англії та Німеччині такі записи велися з кінця XVII ст., у Франції — із середини XVIII ст. Однак поширення моди вести щоденники розпочалося у другій половині XVIII ст. У щоденниках послідовно описувалися повсякденний плин життя, думки і переживання автора або авторки поряд із враженнями від навколишнього світу. Автори цих щоденників переважно були дуже освіченими людьми аристократичного походження.

Записи велися в зошитах і записниках. Щоденник зазвичай починали так, немовби книгу: з любов’ю і вигадкою оздоблювали титульний аркуш, ставили назву, своє ім’я, підпис, дати, прикрашали все це віньєтками та малюнками. Високого рівня щоденникова культура досягла в першій половині XIX ст. У цей час стало модним публікувати свої записи, тобто щоденники стали доступні для ознайомлення іншим людям. Щоденники стали важливим джерелом інформації про історичні події, життя людей, їхній світогляд, цінності, ставлення і їхню зміну в часі та просторі. У наш час зберігається традиція ведення паперових особистих щоденників, проте останні десятиріччя значного поширення набули мережеві щоденники — блоги і відеоблоги (влоги).

4. Чи ти вів / вела коли-небудь особистий щоденник чи блог / влог? Якщо так, розкажи про це, спираючись на запитання.

• Як і чому виникла потреба вести особистий щоденник чи блог / влог?

• Наскільки регулярно ти робиш свої записи чи пости?

• Що саме тобі подобається описувати в щоденнику — події чи свої думки?

• Чи готовий / готова ти оприлюднювати (показувати іншим) свої записи?

• Якщо ти є автором / авторкою блогу, то де саме ти розміщуєш свої публікації?

СЛОВНИЧОК

Віньєтка — невеликий малюнок або орнамент, який розташовують на початку або наприкінці тексту не для ілюстрації змісту, а щоб відокремити окремі його частини. Також віньєтки можуть бути елементом дизайну сторінки — прикрашати поля або кутові частини аркуша. Зазвичай віньєтками є рослинні мотиви, адже саме слово походить від французької назви виноградної лози. Проте трапляються зображення людей і тварин, абстрактні малюнки.

Марічка

Друзі, привіт! Учора розповіла моїй бабусі про щоденники і дуже здивувалася, коли вона раптом принесла мені старий зошит. У ньому були записи моєї прабабусі про події Другої світової війни на Тернопільщині й український спротив. Це сімейна реліквія, яка за радянських часів зберігалася таємно в схованці. А ще старовинні фотографії та листи! Каже, що це лише частина нашого сімейного архіву!

Сашко

Вітаю, Марічко! Уявляю, як тобі цікаво зараз усе це роздивлятися і читати. Я теж іноді переглядаю наші старовинні сімейні фотографії. На жаль, їх залишилося дуже мало з кримської гілки моєї родини. Коли батьків моєї бабусі й дідуся в 1944 р. відправили в депортацію, вони не могли взяти із собою багато речей, тож більшість їхніх сімейних документів і світлин не збереглася...

Данило

Привіт, друзі! Я тільки зараз збагнув, що старі фотоальбоми моєї мами і якісь папери родини було знищено разом із нашим будинком. Добре, що збереглися цифрові світлини на гугл-диску. Треба спитати в мами: може, якісь старі світлини з тих, що ми втратили, є в її родичів. Їх можна відсканувати чи перефотографувати й так відновити наш сімейний архів.

Софійка

Слушна ідея, Данило! Моя мама після подій 2014 р. в Маріуполі відсканувала пам'ятні світлини й документи сімейного архіву. Тож вони в нас і збереглися. Хоча, звісно, сімейні архіви — це не тільки світлини, щоденники, листи, документи, а ще й книги, аудіо- та відеозаписи сімейних свят, квитки на визначні культурні події тощо. Тобто все, що стосується життя, спогадів та досвіду не тільки однієї людини, а й декількох поколінь.

Славко

Друзі, дякую за ідею! Дійсно, найнадійніший спосіб зберігання таких пам'ятних речей зараз — цифровий. Спробую найближчим часом із мамою передивитися, що там є в нашому сімейному архіві, і зроблю резервні копії! А ще, може, знайду щось цікавеньке про свою родину й поділюся з вами.

5. Якщо тобі видалася цікавою тема особистих щоденників, зроби перший крок — заведи паперовий чи електронний щоденник і зроби в ньому свій перший запис. Буде цей щоденник особистим чи відкритим і публічним, вирішувати лише тобі.

КОРИСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Як провести особисте архівування

1. Порадитися з дорослими членами родини і зібрати разом із ними докупи всі паперові й електронні носії інформації, що складають ваш сімейний архів і які, на ваш погляд, варто зберігати.

2. Опрацювати / організувати цей архів, тобто розкласти всі матеріали за певними критеріями, наприклад, за хронологією (століттями, роками тощо), або за носієм інформації (паперовий / електронний), або за категорією (світлини, документи, листи, спогади, щоденники, колекції чогось, відеоінтерв’ю тощо), або за приналежністю (певної людини чи родини) тощо.

3. Визначитися зі сховищем, де буде розміщено цифрові копії. Переконатися в його захищеності й можливості доступу до нього тепер і в майбутньому лише тобі і членам твоєї родини.

4. Відсканувати чи перефотографувати паперові носії інформації і завантажити їх у сховище разом із цифровими носіями інформації. Щоб нічого не загубилося, варто присвоювати файлам відповідні назви й сортувати їх за певними папками-досьє, відповідно до критерію (чи критеріїв), який обраний для організації архіву.

5. Залучити до цієї роботи твоїх рідних й далеких родичів — можливо, у них є щось цінне, що варто було б додати до вашого сімейного архіву.

6. Розпочати збирати поточний матеріал, писати свої спогади, події, переживання та архівувати їх, щоб залишити письмову спадщину прийдешнім поколінням.

6. Поміркуй над запитаннями і вибери одну із чотирьох відповідей на с. 13. Обґрунтуй свій вибір.

• Про що можуть розповісти світлини і записи із сімейних архівів?

• Чи потрібно їх робити публічними?

1. Це приватна інформація родини, тому її не можна поширювати

2. Це частина культурної спадщини народу, тож її обов’язково треба робити публічною

3. Це приватна інформація родини, яка є частиною історії країни. Вважаю, що її можна поширювати, але за згодою інших членів родини

4. Не визначився / не визначилася

7. Розгадай ребус-фразу.

Друзі, щось ми все розмовляємо про минуле та теперішнє, а давайте про наше найближче майбутнє! Марічка, от які в тебе плани на цей навчальний рік?

О, непросте запитання. Пам'ятаєш, як ми в 5 класі робили карту цілей із кроками до їхнього втілення. Тож я зробила такий план знову. У мене зараз три цілі. Одна з них — це «підтягнути» математику та іноземні мови, а інші — досить особисті, не буду про них писати.

Марічко, якщо буде потрібна допомога, звертайся. Мені вчителька каже, що я «математичний геній», тож можу пояснити, якщо не зрозуміло.

Дякую, Ксеню! А в тебе які навчальні цілі?

Минулого року в моєму свідоцтві досягнень мене не все влаштовувало, і батьки мені дорікали, тож цього року хочу поліпшити свої результати. Мій батько каже, що зараз у кожного свій фронт: хтось захищає країну, дехто відбудовує, декотрі розвивають бізнес, а ми маємо добре вчитися.

8. Поміркуй і визнач три свої найголовніші цілі на цей навчальний рік. Склади план їхнього досягнення й розпочинай втілювати його в життя!

ПІДСУМУЙМО РАЗОМ

Покажи на «шкалі емоцій» (див. форзац), із яким настроєм ти завершуєш заняття.

Розкажи, чи справдилися твої очікування від заняття. А ще в тебе є можливість продемонструвати рівень оволодіння цією темою. Для цього покажи вчителю / вчительці на малюнку гори (див. форзац), де саме ти перебуваєш. Якщо ти тільки на початку шляху, вибирай позначки висоти в 100 або 200 метрів, якщо ж ти відчуваєш, що досягнув / досягнула значних висот, вибирай 1000, 1200 м і навіть вище! Не забувай це робити наприкінці кожного заняття за нашим підручником.

Які думки, висловлювання або поради героїв подобаються тобі найбільше, були цінними для тебе? Поясни чому.