Культура добросусідства. 5 клас. Араджионі

Привіт! Ми раді тебе бачити знову! Який у тебе настрій?

Тема 3. Ефективне спілкування

ОЧІКУВАННЯ

Під час нашої зустрічі ти:

  • проаналізуєш, що важливо, щоб спілкування було ефективним;
  • пригадаєш/дізнаєшся, які засоби вербальної та невербальної комунікації існують;
  • замислишся про те, чому для різних людей та ситуацій прийнятні різні дистанції та позиції під час спілкування;
  • визначиш, як емоції та особисті вподобання впливають на спілкування.

Пригадай, що ти вже знаєш за цією темою.

Чого саме ти очікуєш від цього уроку?

Ліля

Привіт, друзі! До нас у гості приїхала дальня родичка моєї бабусі з В'єтнаму.

Данило

Клас! Дізнайся в неї, як однолітки там проводять вільний час.

Ліля

О, це буде непросто — вона геть нічого не розуміє українською, а я не знаю в'єтнамської — лише декілька простих слів. Я з нею спілкуюся майже так, як колись на занятті ми показували пантоміму. І знаєте, що дивно? Ми розуміємо одна одну.

Сашко

А що вам допомагає порозумітися?

Ліля

Багато я можу зрозуміти з виразу її обличчя, з інтонації голосу, а ще ми використовуємо жести та різні рухи. І ще дуже допомагає вміння розпізнавати емоції.

Сашко

Тобто, щоб порозумітися, ви застосовуєте засоби невербального спілкування. До речі, ви знали, що люди 70% інформації дізнаються саме за допомогою нього.

Данило

А коли ми спілкуємося в маті, це теж невербальне спілкування?

Сашко

Ні, ми ж використовуємо слова, тому це вже вербальне спілкування, хоч і письмове.

Ксеня

А знаєте, що є варіант, коли жести кодують слова?

Сашко

Що ти маєш на увазі?

Ксеня

Жестову мову. Моя мама може спілкуватися нею і використовує її, коли до неї в лікарню приходять люди із порушенням слуху. Це теж невербальне спілкування, але вже за допомогою жестів, які кодують букви та слова.

Данило

Цікаво було би більше дізнатися про вербальне та невербальне спілкування.

Спілкування — це взаємодія людей, яка полягає в обміні думками, враженнями, інформацією та у встановленні взаєморозуміння. Якщо така взаємодія відбувається за допомогою слів — це вербальне спілкування. Без слів — невербальне спілкування. Але частіше за все людина використовує одночасно обидва варіанти.

1. Дайте відповіді на запитання.

  • Як зазначені засоби спілкування сприяють установленню контакту з іншою людиною?
  • У яких випадках вони можуть заважати взаємодії?

ЦЕ ЦІКАВО

Невербальна мова нашого тіла — жест — для багатьох людей і народів виявляється зрозумілішою, ніж деякі слова. Спробуй без слів повідомити оточенню: «Я голодний/голодна!», «Мені холодно!», «Я боюся!», «Дай!», «Не хочу!». Приблизно такі ж, як і в тебе, рухи, жести й міміка будуть у мешканців інших куточків нашої планети. Саме завдяки цим універсальним, тобто однаковим для всіх, жестам люди можуть розуміти одне одного без слів.

Проте в різних народів у мові жестів є немало відмінностей, і це обов’язково треба враховувати під час спілкування, щоб не потрапити в незручну ситуацію.

Так, наприклад, більшість людей у світі для того, щоб без слів сказати «ні», хитають головою зліва направо, а ось у Болгарії цей жест означає «так».

Коли ми хочемо без слів сказати «Добре! Усе чудово!», то стискуємо пальці в кулак і піднімаємо вгору великий палець. Цей жест сьогодні відомий як «лайк», який ми ставимо в соцмережех, якщо нам щось подобається. У багатьох європейських країнах він означає цифру 1, у Японії — 5. В Америці так зупиняють машину на дорозі. А от в Австралії, Бангладеші та деяких середземноморських країнах цей жест вважається неприємним, образливим, який може призвести до сварки або навіть бійки.

У різних культурах також можна помітити більш та менш активну жестикуляцію, яку люди використовують під час спілкування. Так, наприклад, упродовж однієї години розмови італійці жестикулюють у середньому 120 разів, болгари — 80, естонці і фіни — 1-3 рази. Українці за жестикуляцією містяться десь посередині з-поміж європейців.

2. Поекспериментуй.

  • Сядь перед дзеркалом і розкажи собі якусь історію.
  • Простеж за своєю мімікою: як ти відкриваєш рота, як часто облизуєш губи, смикаєш носом або вухами, жестикулюєш і торкаєшся обличчя руками тощо.
  • Подумай, яким/якою тебе бачать твої співрозмовники та співрозмовниці.
  • Якщо тобі щось не подобається у власній міміці або жестах — потренуйся, щоб позбавитися деяких неприємних звичок.

КОРИСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • Для того щоб жести і міміка не заважали, а навпаки допомагали тобі в спілкуванні з іншими людьми, бажано дотримуватися певних правил.
  • Не слід зловживати рухами тіла і мімікою, оскільки сильна жестикуляція відволікає увагу твого співрозмовника/твоєї співрозмовниці.
  • Намагайся використовувати тільки ті жести, у значенні яких ти впевнений/впевнена і точно знаєш, що твій співрозмовник/твоя співрозмовниця так само розуміє ці жести й не вкладає в них інший зміст.
  • Якщо ти хочеш зробити приязнішою до себе людину, з якою розмовляєш, не схрещуй руки на грудях, частіше тримай їх відкритими, долонями догори.

3. Розглянь малюнки та дай відповіді на запитання. Обговори своє бачення з іншими учнями/ученицями в класі.

  • Чому люди на малюнках перебувають на різній відстані?
  • Коли люди відчувають себе більш вільно та комфортно? Чому?
  • Які емоції у людей на малюнках? Як ти це зрозумів/зрозуміла? На твою думку, вони допомагають порозумітися чи заважають?

Під час спілкування люди перебувають на різній відстані одне від одного. Її називають дистанцією у спілкуванні.

За класифікацією Е. Холла дистанція у спілкуванні буває чотирьох видів.

  • Близька (інтимна) дистанція (до 0,5 метрів) — це зона спілкування між близькими людьми. Серед них, наприклад, у тебе можуть бути батьки або особи, що їх замінюють, брати, сестри, у дорослих — чоловік чи дружина, кохана людина. З такими людьми існує тісний емоційний контакт.
  • Міжособистісна дистанція (0,5-1,2 м) — це зона спілкування в повсякденному житті з друзями та знайомими.
  • Соціальна дистанція (1,2-3 м) — це зона спілкування з незнайомцями або між знайомими людьми, але в офіційних умовах, наприклад, під час свята в школі.
  • Публічна дистанція (3 м і більше) — це зона для виступу оратора перед аудиторією.

4. Подивися на картинки завдання 3. Визнач, на якій дистанції перебувають люди. Чому ти так думаєш?

5. У парах підтримуйте розмову протягом трьох хвилин. Можете говорити на будь-яку тему. Але кожні 30 секунд змінюйте позицію.

У цій вправі ви спробували п'ять позицій у спілкуванні — «навпроти», «зверху», «знизу», «поряд», «із відсутнім зоровим контактом».

  • Які позиції сприяли спілкуванню, а які порушували її?
  • Що допомагало або могло б допомогти при незручній позиції?

Ліля

Друзі, а вам не знається, що дистанції та позиції у спілкуванні пов'язані з особистими кордонами, про які ми вже говорили?

Богдан

Саме так. Чим більше ми знаємо людину та довіряємо їй, тим їй простіше підійти на близьку відстань і потрапити в наш особистий простір.

Ліля

Особистий простір? Що ти маєш на увазі?

Богдан

Особистий простір — це простір навколо нас, який ми вважаємо своїм і в нього практично не впускаємо інших людей. Тільки за бажанням і самих близьких. А допомагають цьому якраз особисті кордони. Зараз вам скину картинку, яку нещодавно побачив. Вона добре демонструє особистий простір людини, дистанцію до інших та особисті кордони.

Богдан

Ксеня

А знаєте, я ще подумала, що на дистанцію у спілкуванні та взагалі на його характер впливають індивідуальні особливості людини.

Ліля

Точно! Хтось говорить дуже тихо і до нього треба підійти ближче, щоб почути. Дехто, навпаки, дуже голосно, емоційно, жестикулює.

Богдан

Так можна сказати і про іноземців. Італійці, наприклад, дуже емоційні й у них «коротка» соціальна дистанція — при зустрічі навіть малознайомі люди обіймаються і цілуються. А от японці навпаки є дуже стриманими.

6. Подумай та обговори з однокласниками та однокласницями, які ще індивідуальні особливості людини можуть впливати на спілкування і як саме.

Ми вчора у класі грали у гру «Зіпсований телефон» — передавали одне одному повідомлення. Причому спочатку це були жести, а потім невеличка розповідь. Тобто ми спробували невербальне і вербальне спілкування.

О! І що у вас вийшло?

Насправді ми дуже сміялися. Бо під час гри повідомлення змінювалося і в кінці було зовсім іншим, ніж на початку. Ми помітили, що інформація додавалася, втрачалася, викривлювалася, змінювалася.

Десь я вже таке бачив. Буває, що мене сестра просить щось зробити, я роблю, а виявляється вона мала на увазі зовсім інше.

Дійсно, не завжди достатньо просто слухати, треба вміти почути. А часто ми додумуємо щось своє і через це виникають непорозуміння.

КОРИСНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для того, аби спілкування було ефективним

  • 1. Установи контакт зі співрозмовником. Для цього будь привітним та за можливості підтримуй зоровий контакт і комфортну для вас обох дистанцію.
  • 2. Зосередься на розмові та не відволікайся в процесі.
  • 3. Слухай активно: показуй співрозмовнику/співрозмовниці, що ти його слухаєш, наприклад, кивай головою, говори короткі фрази на кшталт «так-так», коротко повторюй завершення фрази.
  • 4. Прояснюй інформацію: задавай уточнюючі запитання, наприклад: «Я правильно зрозумів/зрозуміла чи почув/почула, що...».
  • 5. Спостерігай за емоціями, настроєм співрозмовника/співрозмовниці, його/її жестами, мімікою, інтонаціями.
  • 6. Не перебивай співрозмовника/співрозмовницю, дай йому/їй можливість висловити свою думку до кінця.
  • 7. З повагою стався до співрозмовника/співрозмовниці, навіть тоді, коли його/її думка не співпадає з твоєю.

7. Створіть у групах короткий відеоролик, інфографіку або постер для учнів та учениць молодших класів.

Покажіть у ньому, як ефективно спілкуватися залежно від різних життєвих ситуацій, зокрема й з урахуванням карантинних обмежень.

Для цього можете використати матеріали нашого заняття і, якщо потрібно, додаткові ресурси, які знайдете в інтернеті.

ПІДСУМУЙМО РАЗОМ

Покажи на «шкалі емоцій» (див. форзац), із яким настроєм ти завершуєш заняття.

Розкажи, чи справдилися твої очікування від заняття.

Продемонструй рівень оволодіння цією темою, указавши на малюнку гори (див. форзац), де саме ти перебуваєш.

Які думки, висловлювання або поради героїв подобаються тобі найбільше, були цінними для тебе? Поясни чому.