Бути людиною

Василь Симоненко (1935-1963) — український поет, чия юність припала на роки панування комуністичного режиму, коли свобода людини, гідність нації переслідувались як прояви ворожості до держави. І саме в цей важкий для України час поет мав мужність говорити про найвищі цінності людини: у поезіях «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина» він нагадував українцям про те, що найсильніший вибір людини — це любов до Батьківщини і повага до своєї душі, до поривів свого серця.

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди —

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба —

Гляди ж, не проспи!

Бо ти на землі — людина,

І хочеш того чи ні —

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

Василь Симоненко

Електронний додаток для допитливих

Рідкісний запис. Василь Симоненко читає свій вірш «Ти знаєш, що ти — людина?»

Щасливе нещастя моє — ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО І Поезія — ЖИВІ ГОЛОСИ

Розмірковуємо над прочитаним

1. Чи вловлюєш ти у поезії Василя Симоненка перегук із думками про свою долю, своє життя із думками героїв прочитаних творів? Що для тебе означає «не проспати» своє життя? Що важливим є для тебе саме зараз?

2. Який настрій викликають у тебе думки поета, його емоційний заклик?

3. Яку роль, на твою думку, виконують у поезії риторичні запитання: «Ти знаєш, що ти — людина? Ти знаєш про це чи ні?»

Розвиваємо творчість

Напиши короткий твір-роздум або вірш на тему «Я — людина».

Теорія літератури

Риторичне запитання — це запитання, сформульоване не з метою отримати відповідь, а для увиразнення поетичного мовлення. Іноді риторичне запитання уже в собі містить очевидну відповідь. Воно викликає ілюзію діалогу, який відбувається у присутності й за участі читача.

Зміст