Українська література. 5 клас. Чумарна
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Світ загадок, прислів’їв і приказок
Загадка
Стоїть дерево, на дереві — квіти,
Під квітами — котел, над квітами — орел:
Квіти зриває, в котел складає,
Квітів не меншає, в котлі не більшає.
* * *
Він біжить, тече, минає —
Ніхто його не впіймає.
Хоч його ніхто не знає —
Всяк ціну йому складає.
Теорія літератури
Загадка — це алегоричне, метафоричне висловлювання, що містить опис одного предмета за допомогою іншого, схожого з ним. На підставі схожих рис та властивостей людина і повинна відгадати, про що йдеться.
Щоб створити загадку, треба стисло описати за допомогою певних яскравих метафоричних образів кілька найбільш характерних для предмета чи явища ознак (матеріал, форму, звук, колір, кількість тощо). Відгадати її можна лише, якщо логічно замінити метафоричні образи на реальні.
У багатьох загадках неживі предмети, сили, явища природи представлені як живі істоти, тобто персоніфіковані чи одухотворені. Найдавніші загадки суголосні з міфами про світобудову, походження світу, божеств, пов’язані з природними явищами:
«Два брати весь вік живуть, один на одного дивляться, а докупи не зійдуться». (Небо і земля.)
«Сидить півень на вербі, пустив коси до землі». (Небо, сонце, дощ.)
Є загадки, у яких сили природи зображені у вигляді звірів:
Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіх людей на ноги підвів. (Ніч і день.)
Сиві барани все поле залягли. (Хмари.)
Що біжить без повода? (Вітер.)
Багато загадок пов’язані з культом птахів:
Сидить півень на осиці, підняв догори косиці. (Вогонь і дим.)
За горами, за лісами золота квочка золоті курчата водить. (Місяць і зорі.)
За тематичним принципом загадки поділяють на такі групи:
- Природа (небо, земля, явища природи, рослинний світ, тваринний світ).
- Людина (тіло, матеріальне життя, речі домашнього вжитку), її трудова діяльність (освіта, творчість, звичаї та обряди, родинні стосунки, дружба, любов).
Є загадки, побудовані на порівняннях:
Білий, як пір’їна, холодний, як крижина. (Сніг.)
У загадках можуть використовуватися гіперболи (перебільшення):
Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів. (Грім.)
Певні предмети можуть позначати власними назвами, наприклад, людськими іменами:
Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.)
Яка ж будова загадок?
- Запитання:
Хто на собі свій будиночок носить? (Равлик.)
- Вислів, що потребує відгадки:
Чорна корова всіх поборола. (Ніч.)
- Ціле оповідання:
Їхала пані вночі, загубила ключі, місяць ішов, ключики знайшов, сонце встало — ключики украло, до себе сховало. (Poca.)
- Розмова:
— Стукотні, гуркотні, куди йдете?
— Смалене, палене, нащо вам те? (Відра і горщики.)
Розмірковуємо над прочитаним
1. Чи любиш ти загадки? Чому, на твою думку, багато дорослих і дітей люблять розгадувати загадки?
2. Пригадай казки, у яких герої отримують завдання, пов’язані з розгадуванням загадок. Які це були загадки? Як це характеризує тих героїв, які ці загадки розгадали?
3. В основі загадки лежить метафора. Як ти це розумієш?
4. Із чим у загадках асоціюються час, сонце, місяць і зорі? Досліди на прикладах загадок, які знайдеш самостійно. Використай інтернет-джерела. Не забуть вказати джерело інформації.
Працюємо в групі
• Розгляньте одну із трьох загадок. До якої групи належить обрана загадка? Спробуйте пояснити логіку створення і відгадування загадки. Продемонструйте свій спосіб мислення.
• Гра «Хто кмітливіший?» Об’єднуємося у дві групи. Кожна група добирає загадки для іншої (скільки учасників — стільки загадок). Змагаємося, яка група швидше розгадає усі загадки .
Розвиваємо творчість
Спробуй придумати загадку як вислів, що потребує відгадки. Скористайся алгоритмом:
1) Визначаємо об’єкт загадки (відгадку) (наприклад, сонце).
2) Описуємо ознаки, будову та функції об’єкта, місце знаходження тощо (жовте, кругле, рухається по синьому небі).
3) Уявляємо, до чого цей об’єкт подібний (до колеса).
4) Описуємо другий об’єкт, його ознаки і функції, подібні до першого (жовте колесо, котиться).
5) Уявляємо, з чим асоціюється місцезнаходження першого об’єкта (синє небо — синє море).
6) Придумуємо текст загадки (Жовте колесо по синьому морю котиться).
7) Прикрасимо текст епітетом (Золоте колесо по синьому морю котиться).
НАРОДНІ ПРИСЛІВ’Я І ПРИКАЗКИ
про сонце, місяць і зорі:
• Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
• І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.
• Місяць — батько, звізда — мати, сонце — їх дитятко.
• Аби на мене місяць світив, а зорі будуть.
• Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.
• Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
про правду і брехню:
• Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає.
• Правда у вогні не горить й у воді не тоне.
• Правда — край порога, а неправда — біля стола.
• Чим більше правди, тим більше згоди.
• Правді добре і в трісках, а неправді й у подушках зле.
• Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
• Маленька брехня за собою велику веде.
• Як маєш збрехати, то краще змовчати.
• Знатимеш правду — матимеш волю.
• Правда, як олія: скрізь наверх спливає.
• Брехня і приятеля робить ворогом.
• Брехня панує — правду гальмує.
• Брехня — як вугілля: не впече, то замаже.
• Брехня стоїть на одній нозі, а правда — на двох.
• Бреше, аж вуха в’януть.
• Бреше — і оком не моргне.
• Правда в очі коле.
• Така правда, як рак свище.
• Наша хата, наша правда.
Теорія літератури
Прислів’я та приказки — це стійкі афористичні вислови, що в стислій, точній формі висловлюють думку про певні життєві явища, людські вчинки тощо. Прислів’я містить завершену думку:
Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не піддасться.
Береженого Бог береже, а козака шабля стереже.
Один у полі не воїн, а подорожній.
Приказка висловлює думку неповно і часто є частиною прислів’я:
Найшла коса на камінь.
Береженого Бог береже.
Один у полі не воїн.
Упродовж багатьох століть прислів’я і приказки виявляли здатність народу відбирати й осмислювати найхарактерніші, найтиповіші сторони явищ природи, праці, побуту, родинного й суспільного життя.
Будова прислів’їв відзначається симетричністю, поділом на частини, які можуть римуватися. Це допомагає легше їх запам’ятовувати. Якщо прислів’я складається із двох частин, то у першій частині щось повідомляється, відображається якесь явище, друга частина містить висновок («Хто рано підводиться, за тим і діло робиться»).
Прислів’я і приказки розраховані на кмітливість, здогадливість слухачів/читачів.
Основними художніми засобами в прислів’ях виступають метафора, порівняння, гіпербола. В основі метафори є перенесення якостей і дій тварин та рослин на життя людей:
Хоч кінь на чотирьох ногах, і той спотикається.
Не будь бараном, то вовк не з 'їсть.
Чого очі не бачать, за тим і не плачуть.
Поширеним художнім засобом у прислів’ях є порівняння:
Пропав, як у воду канув.
Потрібне, як п’яте колесо до воза.
Нерідко трапляються гіперболи (перебільшення):
Вола б з'їв.
Очі на лоб вилізли.
За кавалок кишки сім верст пішки.
Без роботи день роком стає.
У прислів’ях поширені епітети (художні означення):
Чорна земля білий хліб родить.
Руса коса — дівоча краса.
Прислів’я та приказки схожі між собою. Іноді їх важко розрізнити. Відмінність між ними полягає в тому, що прислів’я висловлюють більш повні твердження, а приказки — лише частину судження.
Розмірковуємо над прочитаним
1. Чому, на твою думку, народ придумував прислів’я, у яких є олюднені небесні світила? Обери кілька таких прислів’їв і спробуй пояснити їх.
2. Прочитай прислів’я про правду і брехню. Який висновок ти зробиш для себе щодо вибору між правдою і брехнею? Чому, на твою думку, герої казок часто вдаються до обману, щоб перемогти зло? Можливо, ти знаєш такі казки і героїв? Назви їх.
3. Обери прислів’я із поданих у підручнику і поясни на його прикладі будову прислів’їв. Випиши з-поміж поданих висловлень приказки. Поясни свій вибір.
4. Спробуй з-поміж запропонованих прислів’їв та приказок обрати ті, які належать до вивчених творів усної народної творчості (наприклад, до змісту, розкривають характер персонажа, ілюструють погляд на якісь явища природи чи життя тощо). Поясни свій вибір.
5. Змоделюй або пригадай кілька (2-3) життєвих ситуацій, на які можна спроєктувати 2-3 прислів’я.
Працюємо в групі
Обговоріть, чому, на вашу думку, люди брешуть. Чи можна збрехати, щоб допомогти другові? Поміркуйте, чи можна заради того, щоб уникнути конфлікту, сказати неправду? Де у навколишньому світі ви стикаєтеся з брехнею? У чому руйнівна сила брехні? Доберіть з інтернет-джерел прислів’я і приказки, які ілюструють ваші висновки.
Розвиваємо творчість
Обери одне прислів’я і розгорни його в невеличке оповідання. Намалюй або добери ілюстрацію до своєї розповіді.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України