Хімія. Поглиблений рівень. Повторне видання. 8 клас. Бутенко

Найважливіше в розділі 3. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атомахімічний зв’язок і будова речовини

• Об’єднання атомів у молекулу здійснюється завдяки хімічному зв’язку. Сили, які сполучають окремі атоми під час їхнього зіткнення й подальшої взаємодії в молекули, йони або кристали, називають хімічним зв’язком.

• Під час утворення хімічного зв’язку атоми намагаються змінити кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні таким чином, щоб їх було вісім, а для атома Гідрогену — два. Атоми віддають або приймають електрони (йонний зв’язок) чи утворюють спільні електронні пари (ковалентний зв’язок).

• Хімічний зв’язок, який виникає в результаті утворення однієї або кількох пар електронів, спільних для двох атомів, називають ковалентним. Ковалентний зв’язок між атомами одного елемента є неполярним, а між атомами різних елементів — полярним. Спільна електронна пара в разі полярного зв’язку зміщується в бік атома більш електронегативного елемента.

• Заряджений атом чи групу атомів називають йоном. Розрізняють катіони — позитивно заряджені йони та аніони — негативно заряджені йони.

• Спроможність атома в хімічній сполуці притягувати валентні електрони інших атомів називають електронегативністю.

• Йонний зв’язок виникає між протилежно зарядженими Йонами в результаті їхнього електростатичного притягання. Речовини з переважно йонним типом зв’язку за звичайних умов тверді, крихкі, мають високі температури плавлення й кипіння. До йонних сполук не застосовують поняття «молекула» та «валентність».

• Тверді речовини бувають кристалічними та аморфними. У кристалічних речовинах частинки строго впорядковані й утворюють кристалічні ґратки, в аморфних речовинах вони розміщуються хаотично.

• Основні типи кристалічних ґраток — атомні, йонні та молекулярні. Вони відрізняються видом хімічного зв’язку між частинками.

• Кількість енергії, необхідної для відриву електрона від незбудженого атома з перетворенням його на позитивно заряджений йон, називають енергією йонізації. Спроможність атомів віддавати електрони вважають мірою металічності елемента. Найменшу енергію йонізації мають лужні металічні елементи.

• Кількість енергії, яка виділяється внаслідок приєднання електрона до атома з перетворенням його на негативно заряджений йон, називають спорідненістю до електрона. Найбільшу спорідненість до електрона мають типові неметалічні елементи, найменшу — типові металічні елементи.

• Валентність — це число хімічних зв’язків, утворених атомом у молекулі. Поняття «валентність» застосовують тільки до елементів, що утворюють ковалентні зв’язки. Валентність атома дорівнює числу утворених ним з іншими атомами спільних електронних пар або числу неспарених електронів у нормальному чи збудженому стані на його зовнішньому енергетичному рівні.

• Ступінь окиснення — умовний заряд на атомі в молекулі чи кристалі, який обчислюють, припускаючи, що всі полярні зв’язки мають йонний характер. Ступінь окиснення може набувати як позитивних, так і негативних значень, а також як цілих, так і дробових. У простих речовинах ступінь окиснення дорівнює нулю. Поняття «ступінь окиснення» застосовують до сполук як із ковалентним, так і з йонним зв’язком.