Хімія. 8 клас. Савчин
Словник хімічних термінів
А
Амфотерні гідроксиди — тверді речовини немолекулярної будови, що проявляють властивості основ і кислот.
Амфотерні оксиди — оксиди, що проявляють властивості основних і кислотних оксидів.
Амфотерність — здатність речовин проявляти подвійні хімічні властивості (основних і кислотних гідроксидів, основ і кислот).
Аніони — негативно заряджені йони.
Атомні кристалічні ґратки — ґратки, у вузлах яких містяться атоми.
В
Валентність — це число ковалентних хімічних зв’язків, якими атом з’єднаний з іншими атомами.
Відносна густина газів — відношення, що показує, у скільки разів маса певного об’єму одного газу більша або менша від маси такого ж об’єму іншого газу за однакових умов.
Вузли кристалічних ґраток — місця розташування структурних частинок у ґратках.
Г
Галогени — природна родина активних неметалічних елементів, що утворюють прості речовини типових неметалів, молекули яких двоатомні.
Генетичний зв’язок — взаємозв’язок між простими, простими й складними речовинами, унаслідок чого з одних речовин можна добути інші.
Групи — вертикальні стовпці хімічних елементів, подібних за властивостями.
Е
Електронегативність — це властивість атома елемента притягувати до себе електрони.
Електронна орбіталь — це об’єм простору навколо ядра атома, у якому найбільш імовірне перебування електрона.
Енергетичний рівень — відстань електрона від ядра атома, що залежить від запасу енергії.
— завершений — це рівень, що містить 2 або 8 електронів.
І
Ізотопи — різновиди атомів одного й того самого хімічного елемента, що мають однаковий заряд ядра (протонне число), але різні нуклонні числа.
Індикатор — речовина, яка змінює забарвлення в кислому чи лужному середовищі.
Інертні елементи — природна родина елементів, що виявляють стійку інертність до інших речовин.
Й
Йони — заряджені частинки, на які перетворюються атоми або групи атомів, коли вони втрачають або приєднують електрони.
Йонні кристалічні ґратки — ґратки, у вузлах яких катіони й аніони розташовуються почергово й утримуються силами взаємного притягання.
Йонний зв’язок — хімічний зв’язок між йонами.
К
Катіони — позитивно заряджені йони.
Кислоти — це складні речовини, до складу яких входять один або кілька атомів Гідрогену, здатних заміщуватися на йони металічних елементів, і кислотні залишки.
Кількість речовини v (читається — «ню») — це фізична величина, що вказує на число структурних частинок (атомів, молекул, йонів), які містяться в даній порції цієї речовини.
Кристалічні ґратки — упорядкування структурних частинок речовини в просторі під час їх твердіння.
Л
Лужні металічні елементи — природна родина елементів, прості речовини яких при взаємодії з водою утворюють луги.
М
Молекулярні кристалічні ґратки — ґратки, у вузлах яких розташовуються молекули речовин із ковалентним зв’язком.
Моль — кількість речовини, що містить стільки структурних частинок (атомів, молекул, йонів), скільки атомів міститься в Карбоні масою 0,012 кг (12 г).
Молярна маса — фізична величина, що дорівнює відношенню маси речовини до її кількості.
Молярний об’єм Vm (читається — «ве-ем») — це відношення об’єму (V) до відповідної кількості речовини (ν).
Н
Нейтрони (n) — електронейтральні частинки ядра атома, відносна маса яких -1.
Неполярний ковалентний зв’язок — зв’язок, під час якого не відбувається зміщення електронних пар до атомів, які його утворюють.
Нормальні умови — температура 0 °С і тиск 101,3 кПа.
Нукліди — різні види атомних ядер залежно від кількості нуклонів.
Нуклон — загальна назва протонів і нейтронів у ядрі атома.
О
Оксиди — це складні речовини, до складу яких входять два елементи, один з яких — Оксиген у ступені окиснення -2.
— амфотерні — їм відповідають амфотерні гідроксиди.
— кислотні — їм відповідають кислоти.
— основні — їм відповідають основи.
Основи — складні речовини, до складу яких входять катіони металічних елементів й один або кілька аніонів гідроксильних груп.
П
Періоди — це горизонтальні ряди елементів, розташовані в порядку зростання їх атомних мас, що починаються лужним металічним і закінчуються інертним елементом.
Періодична система — це графічне відображення природної класифікації хімічних елементів.
Протони (p) — позитивно заряджені частинки ядра атома із зарядом +1 і відносною масою 1 а. о. м.
Р
Радіус атома — віддаль від ядра до зовнішнього енергетичного рівня.
Реакції заміщення — реакції, що відбуваються між простою і складною речовинами, унаслідок чого атоми простої речовини заміщають атоми в складній.
— нейтралізації — реакції між основою і кислотою з утворенням солі та води.
— обміну — реакції між двома складними речовинами, під час яких вони обмінюються складовими частинами.
С
Солі — складні речовини, утворені катіонами металічних елементів та аніонами кислотних залишків.
Спарені електрони — електрони, що мають однакові запас енергії, форму орбіталі й просторову орієнтацію, але антипаралельні спіни.
Спін — рух електрона навколо власної осі.
Ступінь окиснення — це умовний заряд атома, якщо припустити, що сполука складається тільки з йонів.
Х
Хімічний зв’язок — це зв’язок, утворений на основі взаємодії між частинками речовини (атомами, молекулами, йонами), у результаті чого утворюються хімічно стійкі молекули чи кристали.
— ковалентний — це зв’язок, що утворюється за рахунок спільних електронних пар.
— неполярний — утворюється між атомами з однаковою електронегативністю за рахунок спільних електронних пар.
— полярний — утворюється між атомами з різною електронегативністю на основі спільних електронних пар.
Хімічний елемент — це вид атомів з однаковим зарядом ядра (протонним числом).
Ч
Число Авогадро 6,02 • 1023 — це число, що вказує на кількість структурних частинок, які містяться в 1 моль будь-якої речовини незалежно від її агрегатного стану.