Хімія. 7 клас. Савчин

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 3. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом

Опанувавши матеріал параграфа, ви зможете:

  • знати правила поведінки та правила безпеки в хімічному кабінеті й дотримуватися їх;
  • розрізняти й називати обладнання кабінету хімії та лабораторний посуд;
  • уміти виконувати найпростіші досліди з речовинами;
  • уміти користуватися лабораторним штативом, посудом, нагрівними приладами.

Хімічний кабінет (лабораторія) школи — це приміщення, обладнане для проведення демонстраційних і лабораторних хімічних дослідів, практичних робіт. Тут зберігаються наочність (таблиці, діапозитиви, колекції, прилади, моделі кристалічних ґраток, хімічних виробництв), технічні засоби навчання й хімічні реактиви (рис. 9).

Реактиви в хімічній лабораторії мають бути розміщені в певному порядку, за групами, згідно з вимогами щодо їх зберігання. Для повсякденної роботи виготовляють набори розчинів речовин: кислот, основ, солей, індикаторів, твердих речовин.

Рис. 9. Кабінет хімії

Усі речовини, необхідні для роботи в розчинах, зберігаються в шафах за склом. Це зазвичай отруйні, легкозаймисті, вибухонебезпечні, їдкі речовини. Необережне поводження з ними може призвести до нещасного випадку. Тому під час роботи в хімічному кабінеті потрібно дотримуватися певних правил поведінки. Це допоможе вам уникнути небезпеки, яка може загрожувати здоров’ю під час перебування в кабінеті хімії.

Тож вивчаємо правила перебування й роботи в хімічному кабінеті.

Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті

  • 1. Заходьте до кабінету хімії та лаборантської кімнати лише з дозволу вчителя. Одягніть халат, у разі потреби — захисні окуляри, гумові рукавиці.
  • 2. Поводьтеся в кабінеті спокійно, не беріть у руки банки з реактивами чи підготовлені до уроку пробірки.
  • 3. Користуйтеся постійним робочим місцем. Змінюйте його тільки з дозволу вчителя.
  • 4. Працюйте так, щоб на вашому робочому столі не було зайвих речей, оскільки вони можуть перешкоджати проведенню хімічного експерименту.
  • 5. Намагайтеся виконувати лабораторні досліди й практичні роботи самостійно або в парах чи групах, якщо це передбачено умовами їх проведення.
  • 6. Починайте роботу лише після того, як перевірите наявність усіх реактивів та обладнання, продумаєте план ваших дій упродовж експерименту й отримаєте дозвіл учителя.
  • 7. Спостерігайте результати ваших досліджень і записуйте в зошит спостереження, відповідні рівняння реакцій і висновки зразу ж після виконання досліду.
  • 8. Підтримуйте чистоту й порядок на робочому місці.
  • 9. Дотримуйтеся правил користування нагрівними приладами, лабораторним штативом, поводження з реактивами й обладнанням.
  • 10. Застосовуйте запобіжні засоби під час роботи в кабінеті хімії: не виконуйте непередбачені досліди; не нюхайте невідомі речовини; не зливайте розчини; не вживайте їжу та напої тощо.
  • 11. Дізнайтесь, де знаходиться аптечка та яке призначення медикаментів, що в ній містяться. У разі потреби користуйтеся протипожежними засобами.

А тепер ознайомимося з лабораторним посудом та обладнанням, що найчастіше використовуються на уроках хімії.

Лабораторний посуд і обладнання хімічного кабінету

У шкільних лабораторіях використовують як скляний, так і порцеляновий посуд.

Пробірки (рис. 10 а) — універсальний скляний хімічний посуд, тому що в них можна зберігати багато речовин, виконувати більшість дослідів; з кількох пробірок збирають прилади для добування речовин. У пробірках речовини можна нагрівати безпосередньо на відкритому, не кіптявому полум’ї. Щоб пробірка не тріснула під час нагрівання, її потрібно прогріти по всій довжині, а потім у тому місці, де знаходиться речовина, яку нагрівають. Запам’ятайте: речовина, яку нагрівають, не повинна перевищувати третину об’єму пробірки. Користуватися пробірками потрібно обережно, дотримуючись правил безпеки під час роботи зі склом.

Рис. 10. Скляний посуд: а — пробірки в штативі; б — хімічна склянка

Хімічні склянки (об’ємом 50-100 і 250-500 мл) (рис. 10 б) використовують для розчинення речовин, збирання продуктів реакцій, проведення практичних робіт і демонстраційних дослідів. У них можна виконувати такі самі операції, як і в пробірках.

Скляні колби бувають плоскодонні, круглодонні та конічні (рис. 11). Плоскодонні колби (рис. 11 а) застосовують під час нагрівання речовин. Круглодонні (рис. 11 б) — тоді, коли потрібно тривалий час нагрівати рідину на відкритому полум’ї. Конічні колби (рис. 11 в) стійкі, а отже, вони придатні для проведення багатьох дослідів. Їх форма є зручною для нагрівання, розчинення або змішування речовин, що перебувають у різних агрегатних станах.

Скляні трубки потрібні для з’єднання різноманітного посуду під час складання приладів (див. рис. 1). Вони бувають прямими й зігнутими, різних діаметрів, проте в шкільних умовах найчастіше використовують трубки з невеликими діаметрами та не дуже тонкими стінками.

Рис. 11. Скляні колби: а — плоскодонна; б — круглодонна; в — конічна

Рис. 12. Скляні палички

Скляні палички (рис. 12) призначені для перемішування сухих речовин або розчинів.

Мірний циліндр (рис. 13 а) застосовують для відмірювання потрібних об’ємів рідин. Чим менший об’єм мірного циліндра, тим більша його точність.

Реторта (рис. 13 б) — найдавніший вид скляного посуду, що використовується в хімічних експериментах.

Рис. 13. Скляний посуд: а — мірні циліндри; б — реторта

Дотепер у ній демонструють досліди, під час яких продукти випаровування мають конденсуватися.

Промивалка (рис. 14) — скляна (пластикова) посудина, закрита корком, у який уставлено скляну (пластикову) трубку, зігнуту й звужену на кінці. Призначена для промивання хімічного посуду під час виконання дослідів. У промивалку наливають дистильовану воду.

Порцеляновий посуд у лабораторних умовах використовують для нагрівання й прожарювання речовин і випаровування рідин. Найчастіше це порцелянові чашки (рис. 15 а) — термостійкі посудини, виготовлені з порцеляни. Окрім чашок, користуються порцеляновими ступками, тиглями (рис. 15 б, в), трубками, паличками, трикутниками.

Рис. 14. Промивалки

Рис. 15. Порцеляновий посуд: а — чашка; б — ступка з товкачем; в — тигель

Рис. 16. Лійки конічні

Рис. 17. Технічні терези

Лійки конічні (рис. 16) у лабораторних умовах застосовують для переливання рідин із посудини в посудину, а також під час фільтрування сумішей.

Технічні терези (рис. 17) — прилад для зважування твердих речовин, маса яких не перевищує 500 г. До терезів додається набір різноважок, за допомогою яких проводять зважування з точністю до 0,05 г.

Штативи для пробірок (див. рис. 10 а) можуть бути круглі або довгасті. Містять отвори для вставляння пробірок.

Пробіркотримач (рис. 18 а) — пристрій для тримання пробірок або інших циліндричних посудин, що мають невеликі діаметри, під час нагрівання на відкритому полум’ї, демонстрування дослідів.

Лабораторні щипці (рис. 18 6) використовують для переміщення гарячого предмета або такого, що горить, а також для тримання гарячого предмета над полум’ям нагрівного приладу.

Рис. 18. Лабораторне приладдя: а — пробіркотримач; б — щипці тигельні; в — шпателі; г — ложка для насипання речовин; ґ — ложка для спалювання речовин

Шпателі (рис. 18 в) та ложки для насипання речовин (рис. 18 г) бувають металічні, дерев’яні й пластмасові. Застосовуються для набирання твердих реактивів із банок, у яких вони зберігаються.

Ложка для спалювання речовин (рис. 18 ґ). Сама назва говорить про її безпосереднє призначення.

З будовою спиртівки, електронагрівача, лабораторного штатива та способами користування ними ви ознайомитеся під час практичної роботи.

Виконуючи подані в підручнику практичні роботи, наполегливо набувайте практичних умінь щодо поводження з хімічними речовинами, нагрівними приладами, лабораторним посудом. Такі навички стануть у пригоді кожній людині впродовж життя.