Хімія. 7 клас. Лашевська
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Додаток
1. Відомості про деякі хімічні елементи і прості речовини
Хімічний знак |
Вимова |
Відносна атомна маса (округлена) |
Латинська назва |
Походження назви |
Назва за сучасною українською науковою номенклатурою |
|
хімічного елемента |
простої речовини |
|||||
Н |
Аш |
1 |
Hydrogenium |
Від лат. «гідрогеніум» - той, що народжує воду |
Гідроген |
Водень |
Не |
Гелій |
4 |
Helium |
Від давньогрец. ήλιος - сонце |
Гелій |
Гелій |
Li |
Літій |
7 |
Lithium |
Від давньогрец. λίθος - камінь |
Літій |
Літій |
Be |
Берилій |
Beryllium |
Від назви мінералу берилу |
Берилій |
Берилій |
|
В |
Бор |
11 |
Borum |
Від лат. «боракс» - бура |
Бор |
Бор |
С |
Це |
12 |
Carboneum |
Від лат. «карбон» - вугілля |
Карбон |
Вуглець |
N |
Ен |
14 |
Nitrogenium |
Від лат. «нітрогеніум» - той, що народжує селітру |
Нітроген |
Азот |
O |
0 |
16 |
Oxygenium |
Від лат. «оксигеніум» - той, що народжує кислоту |
Оксиген |
Кисень |
F |
Фтор |
19 |
Fluorum |
Від лат. «флюорос» - той, що тече |
Флуор |
Фтор |
Ne |
Неон |
20 |
Neon |
Від давньогрец. νέος - новий |
Неон |
Неон |
Ті |
Титан |
22 |
Titanium |
На честь титанів - дітей Урана та Геї |
Титан |
Титан |
Na |
Натрій |
23 |
Natrium |
Від араб. «натр» - сода |
Натрій |
Натрій |
Mg |
Магній |
24 |
Magnesium |
Від міста Магнесія на Егейському морі |
Магній |
Магній |
Al |
Алюміній |
27 |
Aluminium |
Від лат. «алюмен» - галун |
Алюміній |
Алюміній |
Si |
Силіцій |
28 |
Silicium |
Від лат. «ляпіс креманс» - кремінь |
Силіцій |
Силіцій |
P |
Пе |
31 |
Phoshorus |
Від грец. «фос феро» - світло нести |
Фосфор |
Фосфор |
S |
Ес |
32 |
Sulfur |
Від санскриту «сіра» - жовтий |
Сульфур |
Сірка |
Продовження таблиці
Хімічний знак |
Вимова |
Відносна атомна маса (округлена) |
Латинська назва |
Походження назви |
Назва за сучасною українською науковою номенклатурою |
|
хімічного елемента |
простої речовини |
|||||
CI |
Хлор |
35,5 |
Clorum |
Від грец. «хлорос» - зеленкуватий |
Хлор |
Хлор |
К |
Калій |
39 |
Kalium |
Від араб. «аль-калі» - продукт, одержуваний із золи рослин |
Калій |
Калій |
Ca |
Кальцій |
40 |
Calcium |
Від лат. «кальке» - вапно |
Кальцій |
Кальцій |
V |
Ванадій |
51 |
Vanadium |
На честь скандинавської богині Ванадіс |
Ванадій |
Ванадій |
Cr |
Хром |
52 |
Chromium |
Від грец. «хромое» - фарба |
Хром |
Хром |
Mn |
Манган |
55 |
Manganum |
Від старовинної назви піролюзиту «ляпіс манганезис» |
Манган |
Манган |
Fe |
Ферум |
56 |
Ferrum |
Від лат. - меч |
Ферум |
Залізо |
Ni |
Нікель |
59 |
Niccolum |
Від імені злого гірського духа Ніколауса |
Нікель |
Нікель |
Cu |
Купрум |
64 |
Cuprum |
Від грец. «Купрус» - Кіпр |
Купрум |
Мідь |
Zn |
Цинк |
65 |
Zinkum |
Від грец. «цинн» - олово |
Цинк |
Цинк |
As |
Арсен |
75 |
Arsenicum |
Від грец. «арсенікос» - чоловічий |
Арсен |
Арсен |
Se |
Селен |
79 |
Selenium |
Від грецького «Селена» - Місяць |
Селен |
Селен |
Mo |
Молібден |
96 |
Molybdaenum |
Від давньогрец. Μόλυβδος - свинець |
Молібден |
Молібден |
Ag |
Аргентум |
108 |
Argentum |
Від грец. - світлий |
Аргентум |
Срібло |
Sn |
Станум |
118 |
Stannum |
Від санскриту - «стійкий», «міцний» |
Станум |
Олово |
Sb |
Стибій |
122 |
Stibium |
Від грец. «стибі» - косметичний засіб для підмальовування очей і лікування очних хвороб |
Стибій |
Стибій |
I |
Йод |
127 |
Iodum |
Від грец. «йодес» - фіолетовий |
Йод |
Йод |
Au |
Аурум |
197 |
Aurum |
Від лат. «аурум» - сяяти |
Аурум |
Золото |
Продовження таблиці
Хімічний знак |
Вимова |
Відносна атомна маса (округлена) |
Латинська назва |
Походження назви |
Назва за сучасною українською науковою номенклатурою |
|
хімічного елемента |
простої речовини |
|||||
Hg |
Гідраргірум |
201 |
Hydrargyrum |
Від лат. «гідраргірум» - рідке срібло |
Меркурій |
Ртуть |
Pb |
Плюмбум |
207 |
Plumbum |
Достеменно не відомо |
Плюмбум |
Свинець |
Ві |
Вісмут |
209 |
Bismuthum |
Від перекрученого нім. «weisse Masse» - біла маса |
Вісмут |
Вісмут |
2. Десять найпоширеніших хімічних елементів у галактиці Чумацький Шлях
Число протонів в атомі хімічного елемента |
Хімічний елемент |
Масова частка (у частках на мільйон) |
1 |
Гідроген |
739 000 |
2 |
Гелій |
240 000 |
8 |
Оксиген |
10 400 |
6 |
Карбон |
4 600 |
10 |
Неон |
1 340 |
26 |
Ферум |
1 090 |
7 |
Нітроген |
960 |
14 |
Силіцій |
650 |
12 |
Магній |
580 |
16 |
Сульфур |
440 |
3. Середній уміст хімічних елементів в організмі дорослої людини масою 70 кг
Число протонів в атомі хімічного елемента |
Елемент |
Масова частка, % |
Маса, кг |
Атомна частка, % |
8 |
Оксиген |
65 |
43 |
24 |
6 |
Карбон |
18 |
16 |
12 |
1 |
Гідроген |
10 |
7 |
63 |
7 |
Нітроген |
3 |
1,8 |
0,58 |
20 |
Кальцій |
1,5 |
1,0 |
0,24 |
15 |
Фосфор |
1 |
0,780 |
0,14 |
Продовження таблиці
Число протонів в атомі хімічного елемента |
Елемент |
Масова частка, % |
Маса, кг |
Атомна частка, % |
19 |
Калій |
0,25 |
0,140 |
0,033 |
16 |
Сульфур |
0,25 |
0,140 |
0,038 |
11 |
Натрій |
0,15 |
0,100 |
0,037 |
17 |
Хлор |
0,15 |
0,095 |
0,024 |
12 |
Магній |
0,05 |
0,019 |
0,0070 |
26 |
Ферум |
0,006 |
0,0042 |
0,00067 |
9 |
Флуор |
0,0037 |
0,0026 |
0,0012 |
30 |
Цинк |
0,0032 |
0,0023 |
0,00031 |
14 |
Силіцій |
0,002 |
0,0010 |
0,0058 |
37 |
Рубідій |
0,00046 |
0,00068 |
0,000033 |
38 |
Стронцій |
0,00046 |
0,00032 |
0,000033 |
35 |
Бром |
0,00029 |
0,00026 |
0,000030 |
82 |
Плюмбум |
0,00017 |
0,00012 |
0,0000045 |
29 |
Купрум |
0,0001 |
0,000072 |
0,0000104 |
13 |
Алюміній |
0,000087 |
0,000060 |
0,000015 |
48 |
Кадмій |
0,000072 |
0,000050 |
0,0000045 |
56 |
Барій |
0,000031 |
0,000022 |
0,0000012 |
50 |
Станум |
0,000024 |
0,000020 |
0,00000060 |
53 |
Йод |
0,000016 |
0,000020 |
0,00000075 |
5 |
Бор |
0,000069 |
0,000018 |
0,0000030 |
34 |
Селен |
0,000019 |
0,000015 |
0,000000045 |
28 |
Нікель |
0,000014 |
0,000015 |
0,0000015 |
24 |
Хром |
0,0000024 |
0,000014 |
0,000000089 |
25 |
Манган |
0,000017 |
0,000012 |
0,0000015 |
33 |
Арсен |
0,000026 |
0,000007 |
0,000000089 |
3 |
Літій |
0,0000031 |
0,000007 |
0,0000015 |
80 |
Меркурій |
0,000019 |
0,000006 |
0,000000089 |
55 |
Цезій |
0,0000021 |
0,000006 |
0,00000010 |
42 |
Молібден |
0,000013 |
0,000005 |
0,000000045 |
27 |
Кобальт |
0,0000021 |
0,000003 |
0,00000030 |
40 |
Цирконій |
0,0006 |
0,000001 |
0,00000030 |
79 |
Аурум |
0,000014 |
0,0000002 |
0,00000030 |
23 |
Ванадій |
0,000026 |
0,00000011 |
0,000000012 |
92 |
Уран |
0,00000013 |
0,0000001 |
0,0000000030 |
4 |
Берилій |
0,000000005 |
0,000000036 |
0,000000045 |
4. Уміст основних хімічних елементів у морській воді
Елемент |
Масова частка, % |
Елемент |
Масова частка, % |
Оксиген |
85,80 |
Калій |
3,8 • 10-2 |
Гідроген |
10,67 |
Бром |
6,5 • 10-3 |
Хлор |
2,00 |
Карбон |
3,5 • 10-3 |
Натрій |
1,07 |
Стронцій |
1 • 10-3 |
Магній |
1,4 • 10-1 |
Бор |
4,5 • 10-4 |
Кальцій |
4,5 • 10-2 |
Флуор |
1 • 10-4 |
Сульфур |
9 • 10-2 |
Силіцій |
2 • 10-5 |
5. Фізичні властивості сірки і заліза
Сірка - кристалічна речовина жовтого кольору. Вона дуже крихка і легко розтирається на тонкий порошок. Електричного струму не проводить. Теплопровідність сірки низька. Плавиться за температури 112,8 °С, кипить за 444,6 °С. У воді сірка не розчиняється і не змочується нею. Густина сірки становить 2,07 г/см3.
Залізо - сріблясто-сірий, пластичний і ковкий метал. Густина його 7,86 г/см3, температура плавлення 1538 °С, температура кипіння 2862 °С. Залізо досить пластичне. Воно легко кується, штампується, витягується в дріт і вальцюється в тонкі листи, легко намагнічується і розмагнічується. Залізо не розчиняється у воді.
6. Склад повітря
Речовина |
Частка в повітрі, % |
|
Об’ємна |
Масова |
|
Азот N2 |
78,08 |
75,51 |
Кисень О2 |
20,95 |
23,15 |
Аргон Ar |
0,93 |
1,28 |
Вуглекислий газ CO2 |
0,03 |
0,046 |
Неон Ne |
1,25 • 10-3 |
1,25 • 10-3 |
Гелій He |
5,2 • 10-4 |
0,72 • 10-4 |
Метан CH4 |
2,2 • 10-4 |
1,2 • 10-4 |
Криптон Kr |
1 • 10-4 |
2,9 • 10-4 |
Нітроген(IV) оксид NO2 |
1 • 10-4 |
1,5 • 10-4 |
Водень H2 |
5 • 10-5 |
0,3 • 10-5 |
Ксенон Xe |
8 • 10-6 |
3,6 • 10-5 |
Озон О3 |
1 • 10-6 |
3,6 • 10-5 |
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України