Підручник з Історії України. 8 клас. Бурнейко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Розділ 3

Українські землі наприкінці XVI - у першій половині XVII ст.

Під час дослідження теми розділу ми будемо:

Показувати на карті Кримське ханство та шляхи набігів кримських татар; напрямки походів козаків на володіння Османської імперії та Московське царство; райони козацьких повстань 1620—1630-х років.

Характеризувати внутрішню і зовнішню політику кримських ханів; військово-політичну організацію козацтва; морські та суходільні походи козаків; традиції, звичаї та побут козаків; історико-культурні пам’ятки доби.

Визначати причини й наслідки Берестейської унії; козацько-селянських повстань 1620-1630-х років.

Висловлювати судження щодо діяльності Іпатія Потія, Герасима та Мелетія Смотрицьких, Івана Вишенського, Петра Могили, Петра Конашевича-Сагайдачного.

Називати дати утворення Греко-католицької церкви; доби «героїчних походів», походу козаків на Москву; Хотинської війни; козацько-селянських повстань; створення Києво-Могилянського колегіуму; видання «Ординації Війська Запорозького».

Пояснювати та застосовувати терміни і поняття: «Греко-католицька церква», «полемічна література», «героїчні походи».

§ 11. Берестейська церковна унія 1596 р.

Яка подія відбулася у християнському світі в 1054 р.?

Яким було становище православної церкви у XVI ст.?

Пригадайте. Що таке Реформація і Контрреформація?

Упродовж уроку з’ясуйте зв’язки між Реформацією, Контрреформацією та Берестейською унією

1. Причини Берестейської церковної унії

Зверніть увагу — це важливо!

Християнами були як поляки, так і русини (українці), з однією відмінністю, що одні були католиками, а інші православними. Ще в XV ст. піднімалося питання про відновлення єдності церкви. Та лише в другій половині XVI ст. з’явилися передумови для об’єднання православних і католиків, принаймні, у кордонах Речі Посполитої. По-перше, католики і православні опинилися в межах однієї держави. По-друге, католицька церква зміцнила свої позиції в процесі Контрреформації, в той час як православна церква в Речі Посполитій переживала період кризи. По-третє, ідею об’єднання підтримувала частина православних єпископів.

Щодо причин, то з одного боку, це прагнення римських пап поширити свій вплив на Схід, а також сподівання польських королів, спираючись на католицьку церкву, зміцнити свою владу в державі. З іншого боку, єпископи Київської митрополії хотіли позбутися надмірної опіки братств та отримати місця в сенаті Речі Посполитої на рівні із католицькими єпископами.

Бачення умов унії було різним. Православні переважно хотіли максимально зберегти особливості своєї церкви, а католики здебільшого уявляли церковну унію як процес приєднання православних до Римського престолу. Окрім того, більшість православних монастирів, парафіяльних священиків і прихожан та частина шляхти на чолі з князем В.-К. Острозьким були активними противниками унії. Для вирішення накопичених протиріч вирішено було зібрати церковний собор (з’їзд).

1. Визначте передумови церковної унії в Речі Посполитій.

2. Назвіть причини церковної унії в Речі Посполитій.

3. Яким було бачення церковну унії у православних та католиків?

Сучасники про вагання серед православних.

Із листа львівських братчиків до Константинопольського патріарха Єремії

Багато ж прийняли раду піддатися під владу римську архієрейську, запевняючи себе, що перебуватимуть під Папою римським, здійснюючи все в церкві своїй по закону грецької віри без заборон...

Традиційний православний хрест

Традиційний католицький хрест

1. Як автори листа пояснюють перехід до Берестейської унії частини православних вірян?

Дослідниця про різні погляди на церковну унію.

Наталя Яковенко (український історик)

...Перший перегукувався з точкою зору, висловленою ще в 40-х роках XVI ст. не раз згаданим публіцистом (той, хто описує власну точку зору на сучасні йому речі) Станіславом Оріховським-Роксоланом, який вважав, що обидва відлами християнства як самодостатні мали б з’єднатися у загальній унії на рівноправних засадах... Інших позицій дотримувався лідер католицької Польщі кардинал Станіслав Ґозій, який тлумачив унію як підпорядкування Східної церкви Папі. Під таким же кутом зору розглядається унійна перспектива в книзі ... Петра Скарги ... «Про єдність Божої церкви».

Станіслав Оріховський

1. Кого із згаданих у документі діячів можна назвати християнином-католиком, кого - православним християнином, а кого - християнином?

2. Яка точка зору з перелічених імпонує вам найбільше? Чому?

Детальніше про...

Події напередодні церковних соборів у Бересті

Константинопольський патріарх, надаючи братствам право контролю за духовенством, обмежував тим владу православних єпископів, а тому, хоч і не свідомо, але підштовхував їх до союзу з католиками. На початку 1590 р. ряд православних єпископів таємно домовились між собою прийняти унію та прихилили до себе київського митрополита Михайла Рогозу. В 1595 р. до Рима на аудієнцію до папи Климента VIII були відіслані єпископи луцький Кирило Терлецький та володимирський і берестейський Іпатій Потій. Вони від імені Київської митрополії признали зверхність папи Римського. Так розпочалося оформлення церковної унії. Коли про це дізнався старий князь В.-К. Острозький, то розіслав по всіх братствах та церквах грамоти, щоб не слухалися більше «зрадників-єпископів», боролися проти унії й готувалися до церковного собору. Усі братства, більшість мирян і монастирів прислухалися до княжої грамоти. Окрім того, під впливом В.-К. Острозького на бік православних перейшли львівський єпископ Гедеон Балабан та перемишльський - Захарій Копистенський.

Пам’ятна медаль, викарбувана за вказівкою папи Климента VIII

Примітка. Після унії братства в Україні стали головною опорою православної церкви, підтримуючи її і, нерідко, керуючи нею.

1. Зверніть увагу на ілюстрацію та підпис під нею. Хто із згаданих у документі церковних діячів зображений на медалі?

2. Церковні собори в Бересті Зверніть увагу — це важливо!

Церковний собор зібрали в м. Берестя (див. карту на с. 29), але через надто великі протиріччя між прихильниками і противниками унії спільного собору не відбулося. Князь Василь-Костянтин Острозький у будинку пана Райського зорганізував православний собор, в якому взяли участь: сам князь, представник Константинопольського патріарха Никифор Параскес, представник Олександрійського патріарха Кирило Лукарис, львівський єпископ Гедеон Балабан і перемишльський - Захарій Копистенський, а також архімандрити, ігумени, парафіяльні священики, представники братств, православні шляхтичі.

Собор прихильників унії зібрався у церкві св. Миколая. В ньому брали участь: київський митрополит Михайло Рогоза, п’ять православних єпископів, декілька римо-католицьких єпископів, четверо найвідоміших єзуїтських проповідників, шляхта, прихильна до унії.

15 грудня 1596 р. організований королем Сигізмундом III Берестейський собор офіційно проголосив створення об’єднаної Руської або унійної, згодом греко-католицької церкви. Отже, замість відновлення єдності

християнства утворилася ще одна церква. Першим унійним митрополитом став Михайло Рогоза. Православний собор засудив рішення своїх опонентів, його учасники залишилися вірними православ’ю. Унія поставила православну церкву поза законом, призвела до тривалої, а інколи і кривавої боротьби між прихильниками православної і греко-католицької церков.

1. Скільки соборів відбулося в Бересті? Чому?

2. Коли утворилась греко-католицька церква?

3. Хто став першим греко-католицьким митрополитом?

Угода

Основні умови Берестейської церковної унії

Новоутворена Руська (унійна або греко-католицька) церква підпорядковувалась Папі Римському.

Греко-католики визнавали основні догмати (беззаперечні твердження) католицького віровчення, зокрема догмат про походження Святого Духа від Отця й Сина (православні визнають, що Дух Святий походить лише від Отця).

Церковні обряди греко-католиків, свята, таїнства, особливості храмового будівництва, іконопису, церковного співу мали бути такими ж, як і у православних.

В богослужіннях зберігалася церковнослов’янська мова. Греко-католики продовжували відзначати свята за старим стилем (юліанським календарем), а їх священики могли одружуватися.

Унійне духовенство, звільнялося від сплати податків.

Шляхта, яка сповідувала унію, на рівні з римо-католицькою мала право претендувати на державні посади.

Унійним єпископам було обіцяно місце в сенаті Речі Посполитої (обіцянку не було виконано).

1. Поясніть, чому новоутворену церкву називають греко-католицькою.

Письменник про наслідки Берестейської церковної унії. Іван Франко (український письменник)

Берестейська унія..., спричинила тимчасовий запал, пожвавлення, інтелектуальний рух, жваві диспути ... дала життя надзвичайно цікавій полемічній літературі та в кінцевому підсумку ослабила Русь, деморалізувала її ненавистю братів до братів, взаємним недовір’ям і нетерпимістю і була однією з причин козацьких війн, які принесли Україні руїну, а Польщі - зародок політичного занепаду.

1. Про які позитивні і негативні наслідки унії пише автор документа?

Дослідник про наслідки Берестейської унії.

Тереза Хинчевська-Геннель (польський історик)

Наслідки унії є парадоксальними і цілком протилежними планам ініціаторів унії. ...Роздвоєння народу на прибічників та противників унії спричинило величезне зростання національної свідомості (українців). Зрозуміло, що прихильники унії в Римі та Варшаві не чекали такого...

1. Чому автор вважає, що наслідки унії є парадоксальними (парадокс - це протиріччя, несумісність, розбіжність)?

Єпископ луцький і острозький Кирило Терлецький

Львівський православний єпископ Гедеон Балабан

3. Греко-католицька церква після унії

Зверніть увагу — це важливо!

Новоутворена церква як спроба релігійного порозуміння опинилася в непростому становищі. З одного боку, її не визнавали рівноправною римо-католики, тому єпископи-уніати обіцяних місць у сенаті не отримали. А з іншого боку - православні вважали її чужою. Відбувся розкол між українцями на релігійній основі, який призвів до багаторічної ворожнечі суперечок за право володіти храмами, проводити богослужіння тощо.

Протиборство між православними й греко-католиками особливо загострилося, коли після смерті Михайла Рогози, митрополитом став Іпатій Потій (1600-1613). Він був одним з головних ідеологів Берестейської унії, її ревним втілювачем у життя насильницькими методами. Резиденція Іпатія Потія знаходилась у Вільно, бо кияни, при підтримці козаків, не допустили його до Києва. За період митрополичої каденції (перебування на посаді митрополита) Іпатія Потія у православних силоміць відбирали храми, а священиків примушували до переходу в унію. Спроби знайти порозуміння між православними й греко-католиками були здійснені при митрополиті Йосифові-Вельямінові Рутському (1613-1637). Окрім того, він провів реформи греко-католицької церкви: реорганізував монастирі, створив греко-католицькі школи, Василіанський чернечий орден, посилив дисципліну серед священиків, дбав про покращення освіти греко-католицьких священиків.

Хоча Берестейська унія породила ряд проблем, виявилися і несподівані позитивні наслідки. Утворена греко-католицька церква, зберегла національні традиції в обрядовості і була церквою українців та білорусів, а й водночас мала певні права в католицькому світі, і завдяки цьому стала серйозною перешкодою покатоличенню та полонізації українців.

1. Що ускладнювало становище унійної (греко-католицької) церкви?

2. Чим відрізнялося управління церквою І. Потія та Й.-В. Рутського?

3. Якими були позитивні наслідки створення греко-католицької церкви?

Дослідниця про окремі наслідки Берестейської церковної унії.

Наталя Яковенко (український історик)

Напружена ситуація з 1609 р. почала складатися і в Києві. Посланець Потія Антоній Грекович приїхав сюди, аби взяти під своє намісництво (супроти волі його насельників) митрополичий Софійський монастир. З різким опором православного духівництва вперше солідаризувалися козаки: гетьман Григорій Тискиневич застеріг київського підвоєводу, щоб Грекович не надто поспішав, інакше його вб’ють, яко пса. Погроза справдилася... в лютому 1618 р...

Автограф І. Потія

1. Доведіть або спростуйте думку. У першій половині XVII ст. в Києві існувало церковне двовладдя.

Особистість.

Іпатій Потій (1541-1613)

Ім’я (повне). Адам (церковне ім’я Іпатій), син Лева, Потій Тишкович.

Народження. Народився 1541 р. в с. Рожанка на Холмщині (нині територія Польщі).

Походження. З православного шляхетського роду.

Початкові умови формування особистості.

Юнацькі роки провів при королівському дворі, під опікою короля Сигізмунда II Августа.

Освіта. Навчався в кальвіністській школі Віденського воєводи князя Миколи Радзивілла Чорного, а згодом у Краківському університеті.

Ключові події життя.

До 1595 р. Служив при дворі князя Миколи Радзивілла Чорного. Був секретарем польського короля Сигізмунда II Августа, а згодом земським суддею в Бересті, берестейським каштеляном (помічником воєводи) і сенатором Речі Посполитої. Близько 1589 р., організував у Бересті православне братство зі школою при ньому. Належав до гуртка літераторів і публіцистів князя В.-К. Острозького. В п’ятдесят два роки, після смерті дружини, постригся в ченці під ім’ям Іпатій. За сприянням князя В.-К. Острозького став володимиро-берестейським єпископом.

1595 р. всупереч волі старого князя Острозького, разом з Кирилом Терлецьким їздив до Рима як уповноважений від ініціаторів церковної унії. 1596 р. прийняв участь в унійному Берестейському соборі. Через чотири роки після прийняття унії став другим унійним митрополитом і на цій посаді вживав жорстких заходів для її зміцнення. Написав ряд полемічних творів: «Унія...» 1596 р., «Антиризис...» 1600 р., «Оборона собору флорентійського» 1603 р.

Наслідки діяльності. Іпатій Потій активною діяльністю с...в утворенню г... церкви, за що Іпатія ... інколи називають «батьком унії», але вживані ним жорсткі з. боротьби надто п... протиріччя між прихильниками і ... церковної ...

1. Заповніть пропуски в тексті підрубрики «Наслідки діяльності».

2. Доведіть, що чеснотами І. Потія були працелюбність та активна життєва позиція.

Коли в Україні було введено в дію Берестейську церковну унію,...

у Франції народився Рене Декарт — відомий філософ, фізик, математик, творець системи координат; у Польщі було перенесено столицю з Кракова до Варшави.