Хімія. Поглиблений рівень. Повторне видання. 9 клас. Бутенко

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Словничок термінів

Активований комплекс — це стан частинок у системі, запас енергії яких не нижчий за енергетичний бар’єр, необхідний для перебігу реакції.

Амінокислоти — органічні сполуки, які містять дві функціональні групи, карбоксильну —СООН та аміногрупу —ΝΗ2.

Білки — це природні високомолекулярні сполуки, які містять залишки молекул амінокислот, що сполучені в певній послідовності.

Відновлення — це процес приєднання електронів атомом (йоном або молекулою), який супроводжується зменшенням ступеня окиснення.

Відновники — це атоми, йони або молекули, які в окисно-відновній реакції віддають електрони.

Внутрішня енергія — це кінетична та потенціальна енергія молекул, атомів, ядер та електронів. Вона включає енергію поступального, обертального та коливального рухів частинок речовини, а також енергію, обумовлену силами притягання й відштовхування, що діють між молекулами, атомами, електронами та ядрами.

Вуглеводи — це органічні сполуки, що містять атоми Карбону, Гідрогену й Оксигену, при цьому кількісне співвідношення атомів Гідрогену та Оксигену дорівнює 2 : 1, як у молекулі води.

Вуглеводні — це найпростіші органічні сполуки, які утворені атомами Карбону й Гідрогену.

Галогенування — це реакції, у яких атом Гідрогену заміщується атомом галогену.

Гетерогенною називають систему, що складається з декількох фаз.

Гідрати — це нестійкі сполуки змінного складу, що утворюються під час хімічної взаємодії молекул води із частинками розчиненої речовини.

Гідроліз — обмінна реакція йонів солі з водою.

Гомогенною називають систему, яка складається з однієї фази.

Гомологи — це органічні сполуки, які мають подібні будову та хімічні властивості, але відрізняються одна від одної за складом на одну або кілька груп —СН2—.

Денатурація білків — це руйнування їхньої просторової структури зі збереженням первинної структури.

Дисперсійне середовище — речовина, у якій розподілена інша речовина.

Дисперсна фаза — це речовина, яка розподіляється в іншій речовині.

Еквівалент — реальна або умовна частинка речовини, яка в кислотно-основних реакціях і реакціях обміну рівноцінна за хімічною дією одному йону Гідрогену або групі ОН-, а в окисно-відновних реакціях — одному відданому чи прийнятому електрону.

Екзотермічні реакції — це реакції, під час яких відбувається виділення теплової енергії.

Електродний потенціал металу — це різниця потенціалів, що виникає між металом (твердою фазою) і розчином електроліту (рідкою фазою).

Електроліз — це окисно-відновний процес, що відбувається на електродах під час проходження постійного електричного струму крізь розплав або розчин електроліту.

Електроліти — це речовини, водні розчини та розплави яких проводять електричний струм.

Електролітична дисоціація речовини в розчинах — це розкладання розчиненої речовини на йони під дією полярних молекул розчинника.

Емульсії — це системи з рідким дисперсійним середовищем і рідкою дисперсною фазою.

Ендотермічні реакції — це реакції, під час яких відбувається поглинання теплової енергії.

Енергія активації — це енергія, яку слід надати атомам, йонам або молекулам, щоб вони стали активними.

Жири — це органічні сполуки, утворені вищими одноосновними монокарбоновими кислотами та триатомним спиртом гліцеролом.

Ізомерія — це явище існування речовин з однаковим якісним і кількісним складом, але таких, що відрізняються будовою, а отже, і властивостями.

Карбонові кислоти — органічні речовини, у складі молекул яких міститься карбоксильна група (—СООН).

Каталіз — це зміна швидкості хімічної реакції під впливом певних речовин — каталізаторів.

Каталітичні реакції — це реакції, які відбуваються за наявності каталізатора.

Кислоти — це електроліти, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням тільки одного виду катіонів — йонів Гідрогену.

Коефіцієнт розчинності — це відношення маси розчиненої речовини, яка міститься в її насиченому розчині за певної температури, до 100 г розчинника.

Молярна концентрація розчиненої речовини, або молярність, — це відношення кількості розчиненої речовини до об’єму розчину.

Необоротні реакції — це реакції, що відбуваються тільки в одному напрямку доти, поки не витратиться один із реагентів.

Оборотні реакції — це реакції, що відбуваються одночасно у двох взаємно протилежних напрямках.

Окиснення — це процес віддавання електронів атомом (йоном або молекулою), який супроводжується збільшенням ступеня окиснення.

Окисники — це атоми, йони або молекули, які в окисно-відновній реакції приєднують електрони.

Окисно-відновні реакції — це реакції, у яких відбувається перехід електронів від одних атомів (йонів) до інших атомів (йонів), унаслідок чого змінюються ступені окиснення елементів.

Основи — це електроліти, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням тільки одного виду аніонів — гідроксид-іонів ОН-.

Пептиди — це органічні сполуки, побудовані з кількох залишків амінокислот, сполучених у нерозгалужений ланцюг пептидними зв’язками.

Полімеризація — реакція послідовного сполучення молекул мономерів у більші за розміром молекули полімерів.

Реакції естерифікації — реакції карбонових кислот зі спиртами з утворенням речовин класу естерів.

Реакції заміщення — реакції, під час яких атоми одного елемента заміщують атоми іншого елемента в складній речовині, при цьому утворюються дві нові речовини.

Реакції обміну — реакції, під час яких складні речовини обмінюються своїми складовими частинами, унаслідок чого з двох речовин-реагентів утворюються дві нові речовини.

Реакції розкладу — реакції, під час яких з однієї складної речовини утворюється кілька речовин.

Реакції сполучення — це реакції, під час яких з кількох речовин утворюється одна складна речовина.

Солі — це електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням катіонів металічних елементів або амоній-іонів та аніонів кислотних залишків.

Спирти — це похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені на гідроксильну групу.

Ступінь електролітичної дисоціації — це відношення кількості дисоційованих молекул до загальної кількості молекул розчиненої речовини за певної температури.

Суспензії — це суміш рідини або газу з твердими частинками, що перебувають у завислому стані.

Тепловий ефект реакції — це кількість теплоти, яка виділяється або поглинається під час хімічної реакції.

Термохімічні рівняння реакцій — це рівняння хімічних реакцій, у яких наведено тепловий ефект або зміну ентальпії.

Фаза — це частина системи, яка відрізняється за своїми фізичними або хімічними властивостями від інших її частин і відділена від них поверхнею поділу.

Хімічна кінетика — розділ хімії, що вивчає швидкість хімічних реакцій.

Хімічна рівновага — стан хімічного оборотного процесу, за якого швидкість прямої реакції дорівнює швидкості зворотної реакції.

Швидкість реакції — фізична величина, що визначається зміною концентрацій реагентів за одиницю часу.

Якісні реакції — це реакції, за допомогою яких можна виявити ту чи іншу речовину в реакційній системі.