Хімія. Поглиблений рівень. 9 клас. Бутенко

Словничок термінів

Активований комплекс — це стан частинок у системі, запас енергії яких не нижчий за енергетичний бар'єр, необхідний для перебігу реакції.

Алкани — це насичені органічні сполуки, у яких атоми Карбону сполучені між собою тільки простими (одинарними) хімічними зв'язками, інші їхні валентності насичені атомами Гідрогену.

Алкени — це ненасичені вуглеводні, у молекулах яких атоми Карбону сполучені між собою подвійними зв'язками.

Алкіни — це ненасичені вуглеводні, у молекулах яких атоми Карбону сполучені між собою потрійними зв'язками.

Амінокислоти — це кислоти, у молекулах яких, крім карбоксильної групи —СООН, є аміногрупа —NH₂.

Білки — це природні високомолекулярні сполуки, які складаються із залишків амінокислот, що сполучені між собою в певній послідовності пептидними зв'язками.

Відновлення — це процес приєднання електронів атомом (йоном або молекулою), який супроводжується зниженням їхнього ступеня окиснення.

Відновники — це атоми, йони або молекули, які в окисно-відновній реакції віддають електрони.

Внутрішня енергія — це енергія поступального та обертального руху молекул, коливального руху атомів усередині молекул, руху електронів в атомах.

Вуглеводи — це органічні сполуки, що містять атоми Карбону, Гідрогену й Оксигену, при цьому атоми Гідрогену та Оксигену перебувають у тому самому співвідношенні, що й у молекулі води, тобто 2 : 1.

Вуглеводні — це найпростіші органічні сполуки, які містять тільки два хімічні елементи — Карбон і Гідроген.

Галогенування — це реакції, у яких атом Гідрогену заміщується атомом галогену.

Гетерогенною називають систему, що складається з декількох фаз.

Гідрати — це нестійкі сполуки змінного складу, що утворюються під час хімічної взаємодії молекул води із частинками розчиненої речовини.

Гідроліз — реакції обмінної взаємодії йонів солі з йонами води.

Гідрування — реакції ненасичених вуглеводнів з воднем, у результаті яких утворюються насичені вуглеводні.

Гомогенною називають систему, яка складається з однієї фази.

Гомологи — це органічні сполуки, які мають однотипну будову та близькі хімічні властивості, але відрізняються за кількістю груп —CH₂—.

Денатурація білків — це процес зсідання білків, пов'язаний зі зміною їхньої просторової структури, крім первинної.

Дисперсійне середовище, або розчинник, — речовина, у якій розподілена інша речовина.

Дисперсна фаза, або розчинена речовина, — це речовина, яка розподіляється в іншій речовині.

Еквівалент — реальна або умовна частинка речовини, яка в кислотно-основних реакціях і реакціях обміну рівноцінна за хімічною дією одному йону Гідрогену або групі ОН^-, а в окисно-відновних реакціях — одному відданому чи прийнятому електрону.

Екзотермічні реакції — це реакції, які супроводжуються виділенням теплової енергії.

Ендотермічні реакції — це реакції, які супроводжуються поглинанням теплової енергії.

Енергетичний бар'єр — це енергетичний рівень, характерний для перебігу певної реакції; якщо його досягають частинки речовин, що контактують, то взаємодія їх відбувається.

Електродний потенціал металу — це різниця потенціалів, що виникає між металом (твердою фазою) і розчином електроліту (рідкою фазою).

Електроліз — це окисно-відновний процес, що відбувається на електродах під час проходження постійного електричного струму крізь розплав або розчин електроліту.

Електроліти — це речовини, водні розчини та розплави яких виявляють здатність проводити електричний струм.

Електролітична дисоціація речовини в розчинах — це розкладання розчиненої речовини на йони під дією молекул розчинника.

Емульсії — це системи з рідким дисперсійним середовищем і рідкою дисперсною фазою.

Енергія активації — це енергія, необхідна для збудження атомів, йонів або молекул до енергії активованого комплексу.

Жири — це складні естери, утворені вищими монокарбоновими кислотами та триатомним спиртом гліцеролом.

Ізомерія — це явище існування речовин з однаковим якісним і кількісним складом (і, як наслідок, відносною молекулярною масою), але таких, що відрізняються будовою, а отже, і властивостями.

Йонообмінні реакції — це реакції, які відбуваються без зміни ступенів окиснення атомів, що утворюють йони.

Карбонові кислоти — органічні речовини, до складу молекул яких входить одна карбоксильна група (—COOH), сполучена з атомом Гідрогену (у випадку метанової кислоти) або з насиченим вуглеводним радикалом —C_nH_2n+1.

Каталіз — це явище збудження хімічної реакції або зміни її швидкості додаванням певних речовин — каталізаторів.

Каталітичні реакції — це реакції, які відбуваються за участі каталізатора — речовини, що прискорює їхній перебіг, але формально не входить до запису хімічного рівняння.

Кислоти — це електроліти, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням тільки одного виду катіонів — йонів Гідрогену.

Коефіцієнт розчинності — це відношення маси розчиненої речовини, яка міститься в її насиченому розчині за даної температури, до 100 г розчинника.

Молярна концентрація розчиненої речовини, або молярність, — це відношення кількості розчиненої речовини до об'єму розчину.

Необоротні реакції — це реакції, що відбуваються тільки в одному напрямку.

Оборотні реакції — це реакції, що відбуваються одночасно у двох взаємно протилежних напрямках.

Окиснення — це процес віддавання електронів атомом (йоном або молекулою), який супроводжується збільшенням їхнього ступеня окиснення.

Окисники — це атоми, йони або молекули, які в окисно-відновній реакції приєднують електрони.

Окисно-відновні реакції — це реакції, під час перебігу яких змінюються ступені окиснення атомів усіх або деяких елементів, що входять до складу речовин, які реагують між собою.

Основи — це електроліти, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням тільки одного виду аніонів — гідроксид-іонів ОН^-.

Пептиди — це органічні речовини, побудовані з кількох залишків амінокислот, сполучених у нерозгалужений ланцюг пептидними зв'язками, що утворюються між групою атомів >C=O однієї молекули кислоти та групою атомів —NH іншої молекули кислоти.

Полімеризація — реакція послідовного сполучення молекул мономерів — вихідних речовин — у більші за розміром молекули полімерів.

Реакції заміщення — реакції, під час яких атоми одного елемента заміщують атоми другого елемента в складній речовині, при цьому утворюються дві нові речовини — проста і складна.

Реакції обміну — реакції, під час яких складні речовини обмінюються між собою своїми складовими частинами, унаслідок чого з двох вихідних речовин утворюються дві нові кінцеві речовини.

Реакції розкладу — реакції, під час яких з однієї складної речовини утворюється декілька речовин.

Реакції сполучення — це реакції, під час перебігу яких з декількох речовин утворюється одна речовина, більш складна, ніж вихідні.

Солі — це електроліти, які у водному розчині дисоціюють з утворенням катіонів металічних елементів та аніонів кислотних залишків.

Спирти — це похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або декілька атомів Гідрогену заміщені на гідроксигрупу.

Ступінь електролітичної дисоціації — це відношення кількості дисоційованих частинок до вихідної кількості частинок розчиненої речовини за певної температури.

Суспензії — це системи, у яких дрібні частинки твердої речовини рівномірно розподілені між молекулами рідкого дисперсійного середовища.

Тепловий ефект реакції — це кількість теплоти, яка виділяється під час екзотермічної реакції або поглинається під час ендотермічної реакції.

Термохімічні рівняння хімічних реакцій — це рівняння, у яких наведено тепловий ефект реакції.

Фаза — це частина системи, яка відрізняється за своїми фізичними або хімічними властивостями від інших її частин і відділена від них поверхнею поділу, у разі переходу через яку властивості системи різко змінюються.

Хімічна кінетика — учення про швидкість хімічних реакцій.

Хімічна рівновага — стан системи речовин-реагентів, за якого швидкості прямої та зворотної реакції стають однаковими.

Швидкість реакції — фізична величина, що визначається зміною концентрацій реагуючих речовин за одиницю часу.

Якісні реакції — це реакції, які супроводжуються утворенням осаду або зміною кольору розчину.