Географія. Повторне видання. 7 клас. Бойко

§ 42. Тектонічна будова і рельєф

• Пригадайте, які тектонічні структури лежать в основі материків.

• Яку роботу виконують льодовики?

ТЕКТОНІЧНА БУДОВА. На відміну від Південної Америки, яка мільйони років тому була частиною Гондвани, Північна Америка — це уламок Лавразії — прадавнього материка Північної півкулі. На північному сході кристалічний фундамент давньої докембрійської Північноамериканської платформи виходить на поверхню як Канадський щит. На південному сході материка в прогині фундаменту, який заповнений шаром осадових порід (до 10 км), сформувалася молода платформа. Потужна область мезозойської складчастості утворилася на заході на місці стику Тихоокеанської та Північноамериканської літосферних плит.

Географія дивує

Міст між материками

Цікаво, що лише 30 тис. років тому на місці Берингової протоки був перешийок, яким Північна Америка сполучалася з Євразією. Існування такого «мосту» між двома материками підтверджується подібністю рослинності й тваринного світу.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. За тектонічною картою установіть, які тектонічні структури лежать в основі Північної Америки.
2. Установіть, що спільного й відмінного в тектонічній будові Північної і Південної Америк.

Понад 10 тис. років тому клімат Північної півкулі був значно суворіший: сніг, що випадав протягом тривалої зими, не встигав танути і нагромаджувався. Поступово він перетворювався на кригу. Зрештою на півночі материка утворився гігантський покривний льодовик (мал. 176). Сотні років він просувався на південь. У лід вмерзали уламки гірських порід (валуни, щебінка, пісок, глина), які переміщувалися разом із льодовиком. Просунувшись на південь, льодовик зупинився і з потеплінням клімату поступово розтанув. На території, де мало місце зледеніння, з принесених льодовиком порід утворилися льодовикові форми рельєфу.

Мал. 176. Давній покривний льодовик Північної Америки

ДОСЛІДЖУЄМО

Розгляньте профіль рельєфу Північної Америки. У чому спостерігається подібність із рельєфом Південної Америки? Назвіть форми рельєфу, що поширені на заході і сході обох Америк.

РЕЛЬЄФ. У загальних рисах рельєф Північної Америки подібний до рельєфу Південної Америки. У Північній Америці так само на заході здіймаються гори, а на сході поширені великі рівнини (мал. 177).

Мал. 177. Профіль рельєфу Північної Америки (за 40° пн. ш.)

Рівнини, що лежать на платформах, займають усю східну частину материка. Найбільша серед них — Лаврентійська височина, яка широкою смугою обрамляє Гудзонову затоку. Центральні рівнини мають горбисту поверхню. На тисячі кілометрів із півночі на південь простяглися Великі рівнини. У напрямку гір на заході вони піднімаються гігантськими сходами. На поверхні рівнин давній льодовик, що в минулому покривав ці території, створив льодовикові форми рельєфу — відшліфовані скелі, горби зі згладженими вершинами, нагромадження великих валунів, виорані улоговини. На півдні материка лежить Примексиканська низовина з плоскою, сильно заболоченою поверхнею, густо порізаною долинами річок.

Гори займають лише третину материка. Вони приурочені до складчастих областей. На сході материка утворилися складчасто-брилові гори — Аппалачі. Вони давні за віком, а тому сильно зруйновані й невисокі. Їхні схили пологі, а вершини округлі (мал. 178).

Мал. 178. Аппалачі

Кордильєри — одна з найбільших на планеті складчастих гірських систем (мал. 179). Вони простяглися з півночі на південь через весь материк на 9000 км. Цей могутній гірський пояс продовжується й у Південній Америці як Анди. Найвища вершина Кордильєр — гора Деналі (Мак-Кінлі) заввишки 6190 м. Вона здіймається в північній частині гір, де вершини покриті снігами і льодовиками. Кордильєри тягнуться кількома паралельними хребтами і складаються з різних за висотою гірських масивів. Східний ланцюг хребтів утворює Скелясті гори.

Мал. 179. Кордильєри

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: Географічні об’єкти Північної Америки

Підпишіть на контурній карті назви рівнин — Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Примексиканська низовина; гір — Кордильєри (г. Деналі), Скелясті, Аппалачі.

У внутрішніх частинах Кордильєр лежать численні плато і нагір’я. Вони розчленовані глибокими річковими долинами — каньйонами. Великий каньйон річки Колорадо (Гранд-Каньйон) — одне з природних чудес світу. Долина річки не є найбільшою чи найглибшою у світі, проте в ній напрочуд гармонійно поєднуються розмір, глибина й оголені багатобарвні шари порід, які можна простежити аж до докембрійського періоду (мал.180). Національний парк «Гранд-Каньйон», що створений там, є об’єктом Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Формування Кордильєр триває й нині. У горах багато активних і згаслих вулканів, що здіймаються вище 5000 м. У Скелястих горах поширені гейзери, гарячі джерела, грязьові вулкани.

Географія дивує

Великий каньйон Колорадо

Гранд-Каньйон — одна з найглибших річкових долин у світі. Понад 10 млн років тому внаслідок рухів земної кори частина суходолу почала підніматися, і річка Колорадо, що протікала там ще раніше, стала посилено розмивати свою долину. У товщах вапняків, пісковиків і сланців вона виробила величезну долину завдовжки понад 300 км і завглибшки 1800 м. Круті, майже вертикальні схили долини розміщені уступами різної форми.

Мал. 180. Великий каньйон Колорадо

Географія дивує

Єллоустон — Жовтий камінь

У 1871 р. у Скелястих горах було створено перший у світі національний парк — Єллоустонський. У ньому зосереджено понад 200 гейзерів. Найвищий із них — гейзер Пароплав, що викидає воду на висоту 100 м. Найбільшу «водність» має Гігант, який щоразу вивергає майже 38 тис. гектолітрів води. Вражають і калюжі з киплячою гряззю, забарвлені в зелений колір водоростями, які живуть у них. Парк є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Мал. 181. Гейзер у Єллоустонському національному парку

Рекорди світу

Найдовша у світі система печер — Мамонтова печера, що на південному сході Центральних рівнин. Це складний лабіринт підземних пустот, що утворився внаслідок розчинення й розмивання водою вапняків, із яких складено поверхню. Тунелі й зали, що простяглися на 530 км, розташувалися кількома поверхами, які сягають у глиб на 300 м. У печерах течуть підземні річки, є підземні озера. Мамонтову печеру віднесено до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Мал. 182. Мамонтова печера

ПРАЦЮЄМО В ГРУПІ

Користуючись фізичною картою Північної Америки (див. атлас), охарактеризуйте основні форми рельєфу (де розташовані; який характер простягання; до якої тектонічної структури приурочені; яка найвища відмітка висоти; до якого типу за висотою належать; на які корисні копалини багаті):

група 1 — Великі рівнини;
група 2 — Примексиканська низовина;
група 3 — Кордильєри;
група 4 — Аппалачі.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ. У надрах Північної Америки розвідано численні корисні копалини. На півночі є великі родовища залізних, мідних, нікелевих, поліметалічних та уранових руд. Вони приурочені до магматичних порід Канадського кристалічного щита.

В осадових породах платформи залягають поклади вугілля, нафти, природного газу, різних солей. Великі нафтоносні райони розташовані на Великих рівнинах, Алясці, шельфі Мексиканської затоки. Найбільші поклади вугілля зосереджені у передгір’ях Аппалачів і Скелястих гір.

Кордильєри багаті на осадові і магматичні копалини. У Каліфорнії та на Алясці є відомі на весь світ родовища золота.

ДОСЛІДЖУЄМО

Із відкриттям у XIX ст. родовищ золота Північну Америку сколихнули «золоті лихоманки» в Каліфорнії, а згодом — і в регіоні Клондайк. Дослідіть, що це за явище — золота лихоманка. Відомий письменник Марк Твен вважав відкриття золота найбільшим національним лихом Америки. Дізнайтеся, які наслідки це мало для золотошукачів і держави (https://uk.wikipedia.org/wik/клондайська золота лихоманка).