Географія. Повторне видання. 7 клас. Бойко

§ 11. Рельєф материків і дна океанів. Корисні копалини

• Пригадайте, які є основні форми рельєфу.

• Яку висоту точок — абсолютну чи відносну — позначають на картах?

Рельєф материків і океанів тісно пов’язаний із тектонічними структурами земної кори. Основними (найбільшими) формами рельєфу на материках і дні океанів є рівнини і гори. Вони утворюються під дією внутрішніх сил Землі.

ЯК ФОРМУЄТЬСЯ РЕЛЬЄФ МАТЕРИКІВ? Рельєф суходолу формувався тривалий час. Періоди горотворення чергувалися з періодами менш активних рухів земної кори. Тоді гори руйнувалися під впливом зовнішніх процесів і перетворювалися на рівнини.

Рівнини лежать на платформах і мають невеликий перепад висоти (від 0 до 500 м, іноді й вище). У результаті новітніх рухів земної кори великі рівнини розпались на окремі ділянки — низовини, височини, плоскогір’я. Там, де ділянки рівнин опускалися, утворилися низовини, що мають абсолютну висоту, нижчу від 200 м. Височини піднімаються до 500 м. Плоскогір’я утворилися здебільшого на місцях зруйнованих мільйони років тому високих гір. Їхні висоти від 500 м і вище, наприклад, Східноафриканське плоскогір’я в Африці, плоскогір’я Декан в Азії. Часто вони складаються із кількох плато — ділянок із вирівняною поверхнею, відмежованих від сусідніх територій чіткими крутими схилами.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. Розгляньте фізичну карту світу (див. атлас). За шкалою висот установіть, якими кольорами показано рівнини. Створіть у зошиті «рівнинну» шкалу висот із відповідними відтінками різних за висотою рівнин.
2. Наведіть приклади низовин. Яку висоту на рівнем моря вони мають? Яка низовина в Євразії «заховалася» під назвою «рівнина»?
3. Покажіть на карті Лаврентійську височину. У якій частині вона вища — у східній чи західній?
4. Наведіть приклади плоскогір’їв на різних материках.

Гори — форми рельєфу, що піднесені на значну висоту порівняно з прилеглими рівнинами. Вони сильно розчленовані й мають значні коливання висот на малих відстанях. Гори можуть здійматися у вигляді окремого підняття або простягатися на сотні і тисячі кілометрів. Вони утворюються під дією внутрішніх сил Землі, тому розташовані здебільшого в рухливих поясах на межах літосферних плит.

Мал. 40. Утворення різних за походженням гір

Вулканічні гори — результат вивержень вулканів, коли лава формує підняття у формі конусів, куполів або щитів (наприклад, Кіліманджаро в Африці, Фудзіяма в Євразії). Складчасті гори найбільш поширені, вони приурочені до областей складчастості й виникають унаслідок зім’яття осадових порід у величезні складки. Вони утворилися здебільшого в альпійську епоху горотворення, тому за геологічним віком порівняно молоді. До таких гір належать Альпи, Карпати, Гімалаї, що розташовані в межах Середземноморсько-Гімалайського рухливого поясу в Євразії. Брилові гори виникли на давніх платформах, фундамент яких внутрішні сили Землі розкололи на окремі брили і підняли їх на різну висоту. Такими є Ефіопське нагір’я, Драконові гори в Африці. Складчасто-брилові гори в минулому були складчастими, які протягом мільйонів років поступово зруйнувалися. Наступні тектонічні рухи, що мали місце в альпійську епоху, розбили їх на окремі брили і знову підняли на велику висоту. По лініях розломів відбувалося вертикальне зміщення брил: якщо одна ділянка піднімалася щодо сусідніх, то утворювався горст, якщо опускалася — грабен (мал. 41). Складчасто-бриловими є Тянь-Шань в Азії, Скелясті гори в Північній Америці.

Мал. 41. Зміщення ділянок у складчасто-брилових горах

• Розгляньте мал. 40. Якими бувають гори за походженням?

• Як, за вашим уявленням, утворюються складчасто-брилові гори?

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. За шкалою висот на фізичній карті світу (див. атлас) установіть, якими кольорами показано гори. Створіть у зошиті «гірську» шкалу висот із відповідними відтінками різних за висотою гір.
2. Наведіть приклади високих гір. Які висоти вони мають?
3. Як на карті позначено найвищі вершини гір? Назвіть найвищі вершини на кожному материку. Який материк є чемпіоном за відмітками висоти вершин?

Нагір’я — це своєрідні форми рельєфу, що охоплюють окремі гірські хребти, міжгірні долини, невеликі рівнини. Це колись зруйновані гори, які пізніше тектонічними рухами були знову підняті на достатньо велику висоту (наприклад, найбільше у світі Тибетське нагір’я в Азії).

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Тема: Виявлення зв’язків між тектонічною будовою і формами рельєфу за тектонічною і фізичною картами

1. Зіставте тектонічну і фізичну карти світу (див. атлас). На прикладі одного з материків установіть, який існує зв’язок між тектонічними структурами і формами рельєфу:

- які форми рельєфу (рівнини чи гори) лежать на платформах;

- які за висотою рівнини лежать на щитах платформ;

- які форми рельєфу (рівнини чи гори) приурочені до складчастих областей.

2. Результати виявлення зв’язків оформіть як схему.

ФОРМИ РЕЛЬЄФУ

ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

3. Напишіть висновок про закономірності поширення форм рельєфу.

ЯКИМИ Є БУДОВА І РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНІВ? Рельєф дна Світового океану, як і суходолу, є результатом рухів літосферних плит.

• За мал. 42 на с. 52 пригадайте, якою є будова дна океанів. Які ділянки розрізняють на дні?

• Назвіть форми рельєфу, що утворилися на різних ділянках дна океанів.

Підводна окраїна материків — це продовження їх під водою. Материки закінчуються не береговою лінією, а значно далі від неї — там, де материкова земна кора переходить в океанічну (мал.33 на с. 41). У здовж узбережжя материків тягнеться мілководна материкова обмілина (шельф), продовження материка під водою, завглибшки від 0 м до 200 м. Це підводна рівнина, ширина якої уздовж кожного з материків є різною. Вона вкрита осадовими уламковими породами, які принесли річки із суходолу. За шельфом до глибини 2500 м лежить материковий схил. Це теж рівнина, але нахилена, більш стрімка.

• Чи справді материки закінчуються там, де ми бачимо на карті їхню берегову лінію?

• Сформулюйте визначення: «Шельф — це ...».

Мал. 42. Схема рельєфу дна океану

У перехідній зоні, що лежить між підводною окраїною материків і ложем океану, земна кора материкового типу переходить у кору океанічного типу. У цій зоні розташовані улоговини окраїнних морів, острівні дуги і глибоководні жолоби. Острівні дуги — це ланцюги островів, що утворені величезними дугоподібними підводними хребтами, окремі вершини яких здіймаються над водою. Найбільші глибини в океанах розташовані, хоч як це дивно, не далеко від берегів у їхніх центральних частинах, а поблизу узбережжя — у глибоководних жолобах. Це пов’язано з будовою земної кори. Глибоководні жолоби — це довгі, вузькі і дуже глибокі (понад 6 тис. м) прогини дна океану з крутими схилами. Вони обрамляють острівні дуги і відділяють перехідні зони від ложа океану. Там часто трапляються землетруси і виверження вулканів.

Ложе океану — це центральна, найбільша за площею частина дна, яка лежить на глибинах 3-6 тис. м на земній корі океанічного типу. Шар осадових порід на ній дуже тонкий. У рельєфі поєднуються улоговини і підводні гірські хребти. В улоговинах височать конуси підводних гір-вулканів.

ПРАЦЮЄМО З КАРТОЮ

1. Рельєф дна Світового океану схований під товщею води. Розрізнити нерівності на ньому можна за глибинами. Яким кольором на фізичній карті світу (див. атлас) показано глибини океанів? Створіть у зошиті шкалу глибин з відповідними відтінками.
2. До яких форм рельєфу дна приурочені найбільші глибини океанів?
3. За картою назвіть глибоководні жолоби. Які максимальні глибини там зафіксовано?

Окремо на дні океанів здіймаються величезні гірські споруди — серединно-океанічні хребти (мал. 43). Вони утворилися із застиглої лави в місцях розходження літосферних плит. Це — пояси сучасного гороутворення, які тягнуться на дні ланцюгами завдовжки десятки тисяч кілометрів і завширшки 800-3500 км. Висота хребтів перевищує 3000 м. Вони майже не мають осадових відкладів, отже, за віком дуже молоді. Поздовжньо серединно-океанічні хребти розсічені розломом земної кори — рифтовою долиною. Це глибока ущелина з крутими схилами завширшки близько 50 км. У цих місцях проходять межі літосферних плит. Тому там трапляються землетруси і виверження вулканів. Вершини вулканічних гір іноді досягають поверхні океану й утворюють острови із застиглої лави. Так океан породжує суходіл.

Мал. 43. Серединно-Атлантичний хребет на дні Атлантичного океану

• За мал. 42 і 43 розкажіть про особливості серединно-океанічних хребтів. У яких місцях дна вони виникають?

• Чому в рифтових долинах відбуваються землетруси і виверження вулканів?

ПРАЦЮЄМО В ГРУПІ

Користуючись фізичною картою світу, «пройдіть» уздовж паралелі й назвіть форми рельєфу дна океанів: група 1 — Тихого океану за 20° пн. ш.; група 2 — Атлантичного океану за 20° пд. ш.; група 3 — Індійського океану за 20° пд. ш.

ЧОМУ РЕЛЬЄФ ЗМІНЮЄТЬСЯ? Рельєф Землі неперервно змінюється. Основною причиною цього є взаємодія внутрішніх і зовнішніх сил, що діють одночасно. Внутрішні сили створюють великі форми рельєфу. Зовнішні сили (вивітрювання, робота вітру, текучих поверхневих і підземних вод, льодовиків, морського прибою), дія яких особливо сильна на суходолі, руйнують породи і рельєф. Продукти руйнування переносяться з одних ділянок земної поверхні на інші, де відбувається їх відкладення і нагромадження. Зокрема, зовнішні сили поступово перетворюють високі гори на горбисту місцевість. Згодом вирівнюються і горби, заповнюються зниження. Навіть, хоча й дуже повільно, змінюються обриси материків.

ДЕ ПОШИРЕНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ? У надрах Землі залягають найрізноманітніші корисні копалини. Їх поширення пов’язане з різними тектонічними структурами, які протягом тривалого геологічного часу утворювалися з порід різного походження.

У осадовому чохлі платформ зосереджені корисні копалини осадового походження, що утворилися в результаті відкладання зруйнованих кристалічних порід (марганцеві, титанові руди). Унаслідок нагромадження уламкових та органічних відкладів на дні давніх морів утворилися нерудні копалини — вапняки, крейда, пісковики, глини.

Із щитами платформ пов’язана більшість родовищ рудних і нерудних корисних копалин магматичного й метаморфічного походження — залізні руди, руди кольорових металів, уранові та ін. До тектонічних западин і прогинів приурочені здебільшого родовища нерудних паливних та інших копалин — вугілля, нафти, природного газу, солі, будівельних матеріалів. А області складчастості та їхні передгірні окраїни мають у своїх надрах різні за походженням корисні копалини.

ДОСЛІДЖУЄМО

1. За тектонічною картою материка (див. атлас), на прикладі якого ви досліджували взаємозв’язок тектонічних структур і рельєфу під час практичної роботи (див. с. 51), розгляньте поширення родовищ корисних копалин.
2. На схемі, яку ви створили (див. с. 51), позначте за допомогою умовних знаків корисні копалини, що поширені в межах тих або тих тектонічних структур.
3. Які закономірності можна простежити в розміщенні копалин осадового та магматичного і метаморфічного походження?

ФОРМУЛЮЄМО ГОЛОВНЕ

• Рівнини розрізняють за висотою — низовини, височини, плоскогір’я.

• Гори розрізняють: за висотою — низькі, середньовисокі, високі; за походженням — вулканічні, складчасті, складчасто-брилові, брилові.

• У будові дна розрізняють підводну окраїну материків, перехідну зону, ложе океану і серединно-океанічні хребти.

• Закономірності поширення форм рельєфу: великі рівнини приурочені до платформ, гори — до областей складчастості.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які форми рельєфу є основними на материках і дні океанів?
2*. Доповніть речення: «Поширення форм рельєфу підпорядковане закономірності: рівнини лежать на ..., а гори виникли в ...».

Зміст