Українська література. 6 клас. Борзенко

Поетичне бачення світу

Леся Українка

(1871-1913)

Лариса Петрівна Косач народилася 13 лютого 1871 року в місті Звягелі. Її батько не раз пригадував свого гімназійного вчителя Леоніда Глібова, залюбки читав дітям його твори. А Леся (так її звали в родині) була батьковою улюбленицею, успадкувала його вдачу — спокійну, стриману й водночас вольову, наполегливу. Вплив матері позначився на вихованні й мистецькому розвиткові дівчини. Ольга Косач, вона ж письменниця Олена Пчілка, прищепила доньці любов до літератури.

Леся Українка

Дитинство Лариси Косач пройшло на Волині: сім’я жила у Звягелі, у Луцьку, а згодом — у селі Колодяжному. Освіту дівчина здобувала вдома. «Мати завжди була проти казенної науки, — пригадувала сестра поетеси, — і дуже неохоче віддавала нас до гімназій через негативне ставлення до гімназичних програм науки, головно ж через те, що гімназії були російські й перебивали б її українське виховання малих дітей». Під керівництвом матері Леся засвоїла німецьку та французьку мови, почала читати зарубіжну літературу в оригіналі, а ще вивчила польську, англійську й італійську мови. На розвиток Лесиної особистості впливало й родинне оточення. Косачі товаришували з письменником Михайлом Старицьким та композитором Миколою Лисенком. Рідний дядько поетеси, учений і громадський діяч Михайло Драгоманов, став для неї учителем і порадником.

Одного разу поетеса зізналася: «Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що «натура утяла мені кепський жарт...». Цей жарт — початок хронічної хвороби (туберкульозом кісток було вражено ліву руку), тому й довелося відмовитися від навчання музики. Головним захопленням стала література. Перший вірш дівчина написала ще в дев’ятирічному віці, а за кілька років вийшли друком її поезії «Конвалія» і «Сафо» під псевдонімом Леся Українка.

Працюємо з електронним додатком

1. Скористайтеся електронним додатком і перегляньте відео про літературно-меморіальний музей-садибу Лесі Українки в Колодяжному. Розкажіть про ваші враження від побаченого: що зацікавило, що здивувало, які емоції ви переживали, переглядаючи це відео.

2. В електронному додатку міститься посилання на сучасну вікторину «Життя Лесі Українки» (проект «Ліс рук!»). Перегляньте відео й дайте відповіді на запитання.

• Чи сподобалася вам вікторина? Які факти з життя Лесі Українки вас зацікавили?

• Чи хотіли б ви взяти участь у такому заході? Яких умінь і навичок потрібно набути, щоб показити гарний результат у вікторині?

До краю «світла та злотистої блакиті» («Тиша морська»)

Уперше Леся Українка побачила Крим 1890 року: відвідала Севастополь, Бахчисарай, Ялту. А на тривалий відпочинок зупинилась у Євпаторії. Найбільше поетесу вразили природа й історичні пам’ятки півострова, полонили уяву. Тоді й з’явились чудові зразки її пейзажної лірики — мариністики.

Мариністичний — пов’язаний із зображенням морського краєвиду.

Лірику, у якій природа допомагає розкрити душевні стани героя або героїні, називають пейзажною. Це поезія про враження, навіяні довкіллям. Душевні відгуки особистості на навколишній світ можуть бути різними — сумними або ж, навпаки, радісними, піднесеними.

У багатьох творах Лесі Українки природа посідає чільне місце. У Криму поетесу привабило море. Споглядання морської стихії пробудило світле відчуття гармонійної єдності зі світом. Зауважте: пейзажну лірику про море також називають мариністичною.

Поезія «Тиша морська» захоплює картиною яскравого й широкого, майже безмежного краєвиду, що сплітає «золото» сонця та морську й небесну «блакить» в одне ціле. Багато світла й води — немов акварельний малюнок (адже в перекладі з латинської мови «аква» саме й означає «вода»). На цьому малюнку — білі вітрила вдалині та одинокий човен, що прокладає поверхнею моря «злотисту стежечку».

«Морська тиша» (Ольга Самчук)

«Літній день біля моря» (Олег Щербаков)

Мир, тиша і спокій — велична природа змушує забути проблеми людського світу. Із цим спокоєм гармонійно погоджується настрій ліричної героїні, яка мріє забути всі земні турботи: сісти до того дивного човна й стати часткою казкового «краю вічного проміння», немов розчинитися в ньому.

Читацький практикум

Тиша морська

В час гарячий полудневий

Виглядаю у віконце:

Ясне небо, ясне море,

Ясні хмарки, ясне сонце.

Певно, се країна світла

Та злотистої блакиті,

Певно, тут не чули зроду,

Що бува негода в світі!

Тиша в морі... ледве-ледве

Колихає море хвилі;

Не колишуться од вітру

На човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем,

В’ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

Стиха весла підіймає,

І здається, що з весельця

Щире золото спадає.

Як би я тепер хотіла

У мале човенце сісти

І далеко на схід сонця

Золотим шляхом поплисти!

Попливла б я на схід сонця,

А від сходу до заходу,

Тим шляхом, що проложило

Ясне сонце через воду.

Не страшні для мене вітри,

Ні підводнії каміння, —

Я про них би й не згадала

В краю вічного проміння.

Євпаторія, 1890, 16 серпня

Ділимося читацьким досвідом

1. Яке враження справила вас поезія? Які почуття, емоції ви переживали, читаючи її?

2. Пригадайте, які твори мариністичної лірики ви вже читали.

3. Поміркуйте, чому море так приваблює митців — поетів, художників.

Розмірковуємо над текстом твору

1. Яка тема цього вірша? Чому його називають мариністичним? Як утілено цю тему в поезії?

2. Якою постає лірична героїня в перших чотирьох рядках (першій строфі) поезії? Які емоції її сповнюють? Доберіть із хмарини три слова, які, на вашу думку, найточніше описують настрій, емоційний стан ліричної героїні.

3. Пригадайте, які засоби художньої виразності мови ви вже знаєте й знайдіть у першій строфі приклади. Поміркуйте, які з них допомогли вам визначити настрій ліричної героїні. Оберіть із-поміж запропонованих варіантів або додайте свій. Відповідь обґрунтуйте.

А епітети
Г повтори слів (тавтологія)
В зменшено-пестливі слова
Г метафора
Д ?

4. Поміркуйте: у першій строфі лірична героїня постає в єдності з природою чи лише спостерігає чудовий краєвид. Відповідь обґрунтуйте.

5. Прочитайте уважно другу строфу. Чи змінюється настрій ліричної героїні? Які слова ви обрали б, щоб схарактеризувати ці зміни?

6. А які образи у другій строфі вас здивували? Поміркуйте, чи може блакить бути злотистою? Як ви гадаєте, яку реальну картину можна описати такими словами?

7. Який образ у другій строфі є контрастним до створеної картини країни світла? Що може означати образ негоди? До якого світу належить лірична героїня: золотистої блакиті чи негоди? Відповідь обґрунтуйте.

8. Прочитайте наступні три строфи. Якій настрій навіює поданий пейзаж? Які почуття охоплюють ліричну героїню? За допомогою Т-схеми визначте зорові й слухові образи, які допомогли вам відчути цей настрій.

Зорові образи

Звукові образи

9. Прочитайте заключні строфи поезії. Якою в них постає лірична героїня? Що її надихає, до чого вона прагне?

Шукаємо відповіді разом

Об’єднайтеся в групи, виконайте завдання, презентуйте висновки однокласницям і однокласникам.

• І в попередніх «пейзажних» рядках, і заключних, де на перший план виходить лірична героїня, виникає образ човника серед моря. Поміркуйте, що цей образ може означати у вірші Лесі Українки. Оберіть відповідь із-поміж запропонованих варіантів або запропонуйте свій. Обґрунтуйте свої міркування.

А Човник — це доля людини, яка несе її в морі-житті
Б Човник — це воля людини, завдяки якій людина долає всі життєві перепони на шляху до щастя
В Човник — це віра людини в можливість щасливого гармонійного життя
Г Човник — це надія на щастя, яка дає сили жити й перемагати
Д ?

Подискутуймо?

Вірш Лесі Українки «Тиша морська» — твір про море чи про людину?

Виявляємо творчі здібності

Підготуйтеся до виразного читання поезії Лесі Українки «Тиша морська», візьміть участь у конкурсі читців.