Українська література. 6 клас. Борзенко

Іван Франко

(1856-1916)

Багатьом із нас полюбилась казка про хитрого-прехитрого Лиса Микиту, який сам себе перехитрував. А що ще ми знаємо про автора цього цікавого, веселого й водночас повчального твору? Виявляється, що автор «Фарбованого лиса» писав не лише літературні казки, а й дуже гарні ліричні поезії.

Іван Франко

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. «На дні моїх спогадів, — зізнавався письменник, — і досі горить маленький, але міцний огонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною на далеку мандрівку життя».

Здобувши початкову освіту, хлопець продовжив навчання в так званій «нормальній» школі в Дрогобичі, а згодом став учнем Дрогобицької гімназії. Саме тоді по-справжньому захопився літературою, організував літературний гурток, почав писати поетичні твори. Закінчивши гімназію, став студентом філософського факультету Львівського університету. За активну громадську діяльність був заарештований і мусив перервати навчання. Згодом продовжив університетські студії, а повну вищу освіту здобув у 1890-1891 роках у Чернівецькому університеті.

Усе своє життя письменник активно обстоював інтереси українців. У своїй громадянській ліриці закликав до єдності в боротьбі за національну свободу та незалежність.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

1. Які факти з біографії письменника вас зацікавили? У який спосіб ви можете задовольнити свою цікавість?

2. Поміркуйте, чи вважав письменник дитинство важливим етапом у формуванні світогляду, характеру людини. Відповідь обґрунтуйте.

3. Що ви дізналися про Івана Франка-гімназиста та Івана Франка-студента?

4. Чому Івана Франко мусив перервати навчання в університеті?

5. Пригадайте казку Івана Франка «Фарбований Лис». Які проблеми порушив письменник у цьому творі? Поміркуйте, чому письменник у своїй творчості звернувся до дітей.

Ілюстрації до казки Івана Франка «Фарбований лис» художника Амброза Жуковського (1972)

Майстер ліричного слова

Обдарування Івана Франка було всебічним, а його творча діяльність — без перебільшення грандіозна. Він є автором кількох тисяч творів, а весь його доробок міг би скласти близько ста томів. За внеском в українську культуру Івана Франка можна порівняти хіба що з одним його попередником. На думку відомого вченого Дмитра Чижевського, його роль в українській словесності «була так само визначна, як і роль Шевченка».

Іван Франко (Михайло Жук, 1925)

Ліричні поезії Івана Франка увійшли до збірок «Баляди і розкази», «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій Ізмарагд», «Semper tiro», «Давнє й нове», «Із літ моєї молодості». Чимало його творів залишилося поза збірками. Уміння надати громадянській тематиці вселюдського звучання, майстерне розкриття найтонших відтінків особистих переживань, увага до філософських проблем забезпечили поетові почесне місце серед класиків нашої літератури.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

1. Чому діяльність Івана Франка названо грандіозною? Чи можна назвати його працелюбним письменником? Відповідь обґрунтуйте.

2. Із чиїм внеском в історію культури й літератури відомий учений Дмитро Чижевський порівнював доробок Івана Франка?

3. Які назви мають збірки ліричних творів поета?

4. Чому Івана Франка вважають класиком української літератури? Які риси властиві його творчому доробку?

Поезія непереможного оптимізму («Розвивайся ти, високий дубе...»)

Існує «тиха лірика», тобто така, у якій поет ділиться із читачами й читачками особистими переживаннями й намагається встановити з ними довірливе спілкування. А є лірика геть інша, декларативна — піднесена й урочиста, сповнена закликів до певних дій, наприклад, до боротьби за краще життя. Саме до таких ліричних декларацій належить відома нам поезія Павла Чубинського — не випадково на її основі постав Державний Гімн України!

Вірш І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе...» так само побудовано як урочистий гімн, присвячений майбутньому України (зважте, що автор написав його в позаминулому столітті, коли наш народ ще не мав власної держави, а тільки мріяв про неї).

«Чарівний подих весни» (Марфа Тимченко, 1997)

Закличні інтонації твору набувають особливої виразності завдяки уважному добору лексичного матеріалу, зокрема використанню постійних епітетів: тяжкі кайдани, щира дружба, пута віковії, святеє діло, товариство чесне.

Пам’ятаймо, що твір І. Франка — не лише громадянська декларація, а й мистецьке явище. Заклики до народного пробудження та єдності погоджено в ньому з яскравими художніми образами. Ці образи переважно символічні й алегоричні. Наприклад, рух народу до свободи й розвитку автор зіставив з весняним пробудженням у природі, коли все прокидається після тривалого зимового сну. Недарма ключовим у творі є слово «розвивайся!».

«Дуб Сковороди», що ріс понад 1000 років (с. Сковородинівка Золочівського району Харківської області)

Образ матері-України трапляється в багатьох народних піснях; він уособлює Батьківщину. Автор використав і ускладнив поширене у фольклорі зіставлення Україна — мати, українці — її діти.

«Батьківщина-Мати» — монументальна скульптура в Києві. Розташована на високому правому березі річка Дніпро, на території Національного музею історії України в Другій світовій війні. Відкрита в 1981 році. Автор монументу — скульптор Василь Бородай.

А ще пригадайте Прадуб із давнього українського міфу — він там символізує Світове дерево, на якому тримається все живе. Звичайний, не міфологічний дуб в українському фольклорі позначає велич, могутність і довголіття. У Івана Франка це важливий алегоричний образ, який втілює безмежні можливості нашого народу.

І ніщо й ніколи не стане йому на заваді — «Весна красна буде!».

Читацький практикум

Розвивайся ти, високий дубе

Розвивайся ти, високий дубе,

Весна красна буде!

Розпадуться пута віковії,

Прокинуться люди.

Розпадуться пута віковії,

Тяжкії кайдани,

Непобіджена злими ворогами

Україна встане.

Встане славна мати Україна,

Щаслива і вільна,

Від Кубані аж до Сяну-річки¹⁸

Одна, нероздільна.

Щезнуть межі, що помежували

Чужі між собою,

Згорне мати до себе всі діти

Теплою рукою.

«Діти ж мої, діти нещасливі,

Блудні сиротята,

Годі ж бо вам в сусід на услузі

Свій вік коротати!

Піднімайтесь на святеє діло,

На щирую дружбу,

Та щоби ви чесно послужили

Для матері службу.

Чи ще ж то ви мало наслужились

Москві і ляхові?

Чи ще ж то ви мало наточились

Братерської крові?

Пора, діти, добра поглядати

Для власної хати,

Щоб ґаздою¹⁹, не слугою

Перед світом стати!»

Розвивайся ти, високий дубе,

Весна красна буде!

Гей, уставаймо, єднаймося,

Українські люди!

Єднаймося, братаймося

В товариство чесне,

Хай братерством, щирими трудами

Вкраїна воскресне!

17 березня 1883

¹⁸ У XIX ст. на цих територіях носії української мови переважали за кількістю інше населення.

¹⁹ Ґазда — господар.

Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки

1. Яке враження справила ця поезія? Які образи зацікавили?

2. До чого / кого звертається ліричний герой на початку вірша? У яких прочитаних вами творах вже траплялося звернення до рослин, природних явищ? Поміркуйте, з якою метою Іван Франко використовує ці звертання.

3. Ваші однолітки, відповідаючи на це запитання, запропонували такі пояснення. Прочитайте їх.

• Таке звертання є традиційним у фольклорі, тому зрозуміле й близьке кожному українцю.

• Із тією ж метою, що й звернення Франка до казки: у звичній і привабливій для читачів формі виявити власні погляди.

• Подібні звертання характерні для веснянок. У народі веснянки люблять, бо вони несуть радість, обіцяють оновлення, яке завжди справджується: адже весна обов'язково щороку настає.

Яка з наведених тез видалася вам найбільш цікавою й вірогідною? Відповідь обґрунтуйте. Якими міркуваннями ви доповнили б ці тези?

4. Знайдіть у тексті вірша словосполучення, що також є характерними для фольклору. Допишіть власні приклади до поданого ряду. Поміркуйте, з якою метою поет вживає ці слова.

Високий дубе, весна красна, щирую дружбу ...

Розмірковуємо над текстом твору

1. Прочитайте уважно наступні рядки поезії. Якого нового змісту набуває у творі Івана Франка традиційний для усного народної творчості образ красної весни?

2. Пригадайте веснянку «Благослови, Мати, Весну закликати», кого або що у веснянках називали Матір’ю? Якого нового змісту набуває образ Матері в поезії І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе...»?

3. Розгляньте схему, прокоментуйте її. Чи згодні ви з твердженнями, яке знайшло таке схематичне відображення? Відповідь обґрунтуйте.

Мати = Україна

Її діти = українці

4. Чому Мати тужить, звертаючись своїх дітей? До чого вона їх закликає? Складіть схему або хмаринку слів, які допоможуть вам унаочнити відповідь.

5. Поміркуйте, чому після слів Матері знову повторюються перші рядки поезії? Ваші однолітки дали таку відповідь:

Поет ніби стверджує: оновлення України, про яке він мріє й до якого закликає, так само неминуче, як і прихід весни.

Чи згодні ви з тезою, запропонованою вашими однолітками? Відповідь обґрунтуйте.

6. До чого спонукає ліричний герой? Прочитайте виразно рядки поезії, у яких міститься його заклик до українців. У чому, на думку поета, запорука оновлення України?

Подискутуймо?

Чи є заклик Івана Франка в поезії «Розвивайся ти, високий дубе...» актуальним для сучасних українців?

Виявляємо творчі здібності

1. Ваші однолітки замислились, що можна зробити, щоб нагадати сучасникам заклики поета. Поміркувавши, вони склали перелік:

провести літературний вечір «Розвивайся ти, високий дубе...»;
зафільмувати виразне читання вірша (кожного учня окремо або групою, класом) і поширити запис серед друзів, батьків;
виготовити нагрудний знак (значок) із закликами Івана Франка пошити екологічну торбинку для продуктів і вишити на ній цитату з вірша
вишити цитату з вірша на майці.