Українська література. 6 клас. Борзенко
Тарас Шевченко
(1814-1861)
Шлях до творчого покликання
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині (нині — Черкаська область). Своє дитинство провів у сусідньому селі Кирилівці, рано осиротів, а за кілька років по тому не з власної волі опинився в Петербурзі — тодішній столиці Російської імперії.
Тарас Шевченко (автопортрет, 1853)
Змалку Тарас мріяв стати художником, але заважала кріпосна залежність. Бути кріпаком — означало в усьому залежати від поміщика. Всупереч прикрим обставинам кріпацького животіння кожну вільну хвилину хлопець присвячував малюванню, наполегливо розвивав свої творчі навички. І його мистецький талант помітили: друзі та благодійники викупили обдарованого юнака з кріпацтва! «Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить», — радісно писав він до брата Микити.
«Мені тринадцятий минало» (І. Їжакевич, 1928)
Здійснилося нарешті заповітне бажання колишнього кріпака — його прийняли до Академії мистецтв, а він міг цілком присвятити себе живопису. Однак тоді у його житті з’явилося нове важливе захоплення — поетична творчість. На 1840 рік припав поетичний дебют — вийшов друком славнозвісний Шевченків «Кобзар». Ця книжка й численні захоплені відгуки на неї змінили попередні плани автора: він усвідомив, що насправді головним його покликанням є поетичне слово.
Здобувши добру мистецьку освіту, Тарас Шевченко повернувся в Україну: багато подорожував, зустрічався з читачами. Однак так тривало недовго: волелюбні твори поета російська влада визнала загрозливими і злочинними, його самого заарештували й відправили на заслання.
Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки
1. Поміркуйте, яку значущу подію відзначали українці 9 березня 2014 року?
2. Де народився великий поет України Тарас Шевченко? Де минуло його дитинство?
3. Який хист ще в дитинстві виявився в Тараса? Про що він мріяв? Що заважало здійсненню його мрій?
4. Як справдилася його мрія? Хто цьому посприяв?
5. Яке нове покликання відчув Тарас Шевченко, навчаючись в Академії мистецтв? Яку назву мала перша збірка його поетичних творів? Як її сприйняли читачі й читачки?
6. Пригадайте, хто такий кобзар? Поміркуйте, чому поет дав таку назву своїй першій збірці.
7. Як склалася доля поета після закінчення навчання в Академії мистецтв?
8. Чому Тараса Шевченка заарештували?
9. За допомогою Т-схеми визначте, що нового ви дізналися про життєвий шлях поета.
|
Відоме |
Нове |
Поет у неволі
Подальшу долю поета багато в чому визначив цей арешт. Відтоді на нього чекало життя рядового солдата в російській армії. А ще йому офіційно заборонили писати й малювати. Навіть за таких умов поет не зрікся творчої праці. Вірші заносив до невеликих саморобних записників, які було легко сховати від настирливих наглядачів.
«В солдатах». Автопортрет (Тарас Шевченко, 1847)
Як художник він брав участь у військовій експедиції, що займалася вивченням Аральського моря, по її закінченні опинився в Оренбурзі. За доносом одного з російських офіцерів був заарештований: подальше заслання відбував у Новопетровському укріпленні, що на пустельному узбережжі Каспійського моря.
Усього поет провів в ув’язненні й на засланні довгі десять років.
«Форт Кара-бутак», «Дженгис-агач» (Тарас Шевченко, 1848)
Перевіряємо, чи уважні ми читачі й читачки
1. Які випробування чекали на митця після арешту?
2. Скільки років Тарас Шевченко перебував на засланні?
3. Які факти доводять, що Тараса Шевченка позбавили волі саме через його творчу працю?
4. Які факти свідчать, що поет не зрікся свого покликання?
5. Користуючись інформацією, поданою в статті підручника, ілюстраціями до неї, доведіть, що Тарас Шевченко на засланні не припиняв мистецької діяльності.
Лірика й ліричний герой
Ви знаєте, що лірика відображає людські думки, почуття й переживання. Якщо в епічних творах, наприклад, в оповіданнях чи романах, можуть діяти різні персонажі, то в ліриці ми зустрічаємо лиш одного героя — ліричного.
Цей ліричний герой — виразник настроїв і душевних переживань реальної людини; він є літературним двійником автора: не випадково ж бо ліричну творчість вважають душевною біографією самого поета.
Мрія про щастя («І досі сниться: під горою...»)
В ув’язненні й на засланні Т. Шевченко писав переважно ліричні твори. Часто звертався до спогадів про Україну: немовби шукав духовної сили, щоб протистояти гнітючим життєвим обставинам. Гармонійні картини мирного сільського життя — не рідкість у його творчості. Пригадаймо хоча б «в’язничний» вірш поета «Садок вишневий коло хати...» (інша назва «Вечір»). Дуже схожими світлими переживаннями позначена його поезія «І досі сниться: під горою...» (автор написав її на третьому році свого заслання).
Тут так само зображено вечірню пору, сільську хатинку та кількох щасливих людей. Сон ліричного героя — це його мрія про щастя, що постає як мозаїка зорових образів: загальна панорама довкілля (гора, верби, вода) звужується до біленької сільської хати, що є центром цього ідеального простору. У ньому — немов на іконі: сивий дідусь бавить онука, а ще поряд матір дитини, радісна і щаслива.
«Селянська родина» (Т. Шевченко, 1843)
Світ щасливих людей, що представляють три різні покоління однієї родини, в авторських переживаннях втілює таке бажане й водночас недосяжне, намріяне щастя, до якого прагне поетова душа.
Про що ця лірична поезія? Як нам охарактеризувати її мотив, тобто комплекс авторських почуттів? У творі поєдналися декілька різних емоцій: любов до рідного краю, прагнення до щастя та водночас авторський смуток від гіркого усвідомлення його недосяжності.
«Вечір в Україні» (Архип Куїнджі, 1878)
Читацький практикум
І досі сниться: під горою...
І досі сниться: під горою,
Між вербами та над водою,
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда, і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить,
І усміхається, і стиха
Промовить нишком15: — Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги? —
І нищечком16 старий читає,
Перехрестившись, «Отче наш17».
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.
15 Нишком — тихо, неголосно, слабко, негучно, мовчки.
16 Нищечком — те саме, що нишком.
17 «Отче наш...» — перші слова головної молитви у християнстві.
Ділимося читацьким досвідом
Яке враження справив цей твір? Чи вплинув він на ваш настрій? Що ви відчували, читаючи поезію? Зі хмарини слів оберіть ті, що найточніше характеризують ваші відчуття.
Досліджуємо самостійно
1. Прочитайте уважно перші сім рядків поезії ще раз. Які зорові образи створює поет? Запишіть їх у тій послідовності, у якій вони виникають тексті, і спробуйте уявити кожен.
2. Поміркуйте, яку картину створює поет: сповнену звуків чи мовчазну, рухливу чи статичну, наче малюнок? Обґрунтуйте відповідь. Свої спостереження занотуйте.
3. Прочитайте ці рядки вголос, прислухайтеся до звучання. Які мовленнєві звуки трапляються в словах найчастіше? Поміркуйте, чому поет увиразнює їх повторами. Узагальніть і занотуйте свої спостереження.
4. Прочитайте уважно наступне речення. Яких нових рис набуває створена поетом картина? Чи стає вона більш рухливою? З яким образом ці зміни пов’язані?
5. Якою ви уявляєте молоду матір? Як вона ставиться до дитини, дідуся? Чи щаслива вона? Обґрунтуйте відповідь. Доповніть свої нотатки міркуваннями про образ матері.
6. Важливим в поезії є й образ дідуся. Саме його поет наділив «голосом». Зверніть увагу, як говорить дідусь. Які слова знаходить поет, щоб схарактеризувати його мовлення? Поміркуйте, чому дідусь промовляє і нищечком.
7. Про що говорить дідусь? Як ви зрозуміли його слова про лихо й ворогів?
8. Із ким дідусь розмовляє?
9. Чи можуть читачі й читачки здогадатися, що дідусь відчуває? Чи суголосні його почуття з настроєм картини, змальованій поетом на початку вірша? Зробіть нотатки щодо цього образу.
10. Якою картиною завершується поезія? Яке враження вона справляє?
11. З-поміж слів хмаринки оберіть ті, що найточніше характеризують ваші відчуття.
Шукаємо відповіді разом
Об’єднайтеся в групи або пари, спільно знайдіть відповіді на запитання і презентуйте їх однокласницям і однокласникам.
1. Поміркуйте, чому в читачів й читачок складається враження, що змальована поетом картина є недосяжною?
2. Якого значення у творі набуває мотив сну?
Сприймаємо твори інших видів мистецтва
1. Розгляньте репродукцію картини Архипа Куїнджі «Вечір в Україні». Як ви вважаєте, чи суголосна тема картини поезії Тараса Шевченка? Чи мають щось спільне образи, створені митцями? Відповідь обґрунтуйте.
2. Яка музика, на вашу думку, гармонійно поєдналася б з твором «І досі сниться: під горою...»: весела, жвава, меланхолійна, повільна, гучна, маршова? Відповідь обґрунтуйте.
Виявляємо творчі здібності
Оберіть і виконайте завдання.
• Зверніться до своїх нотаток, які ви робили під час самостійного дослідження поезії; пригадайте висновки, яких ви дійшли під час колективної роботи, і напишіть есе «Про поезію Тараса Шевченка “І досі сниться: під горою...”».
• Вивчіть вірш напам’ять, доберіть музику, яка, на вашу думку, суголосна поезії, і прочитайте виразно твір «І досі сниться: під горою...» під музичний супровід. За бажання зафільмуйте свій виступ і презентуйте його однокласникам та однокласницям.
