Українська література. 6 клас. Борзенко
Філософські думки в літературній формі («Бджола та Шершень»)
Мандрівний філософ був ще й обдарованим байкарем. Він написав збірку «Байки харківські», надав своїм творам філософічності — недарма деякі байки нагадують філософські роздуми.
У байці «Бджола та Шершень» автор звернувся до морально-філософської теми «спорідненої праці». Шершень, котрий живиться крадіжками, висміює Бджолу за, як він уважає, недалекий розум: мовляв, вона чомусь чесно працює та ще й не лише для себе, а для інших. А Бджола натомість пояснює з гідністю, що займатися улюбленою роботою для неї аж ніяк не тягар, а радість.
Оповідна частина байки невелика, має діалогічну будову. Вона демонструє протилежні погляди на життя.
Моралістичну частину своїх байок Григорій Сковорода називав силою. За обсягом вона значно перевершує фабулу. Саме у силі автор розкриває значення алегоричних образів та закликає жити в злагоді з «духовною натурою».
Читацький практикум
Бджола та Шершень
(Скорочено)
— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.
— Ти поважний дурень, пане раднику, — відповіла Бджола. — Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені й будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.
Сила:
Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха14: «Веселість серця — життя для людини» — і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший.
14 Сірах — тут посилання на біблійну «Книгу мудрості Ісуса — сина Сіраха».
— Тоді, — відповість вам, — коли полюю зайця.
— Коли заєць смачніший?
— Тоді, — відповість мисливець, — коли добре за ним полюю.
Погляньте на кота, що сидить перед вами: коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу — чи не помре з туги в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням.
Ілюстрації до байки Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» (Анна Сезон, 2017)
Розмірковуємо над текстом твору
1. Прочитайте виразно оповідну частину твору. Як її побудовано?
2. Визначте провідні думки кожного з учасників діалогу.
3. Відтворіть діалог Бджоли й Шершня.
4. Як у творі названо моралістичну частину?
5. Які алегорії використав автор? Розкрийте їхній зміст.
6. Визначте головну думку моралістичної частини твору.
Подискутуймо?
Чи вважаєте ви слушною головну думку моралістичної частини байки Григорія Сковороди «Бджола та Шершень»? Чому?
Сприймаємо твори інших видів мистецтва
Розгляньте ілюстрації до байки «Бджола та Шершень» молодої художниці Анни Сезон. На її думку, бджола — це працьовита селянка, у якої відбирають плід її праці, і відбирає пан — шершень. Яке враження справляє робота художниці? Чи згодні ви з таким трактуванням образів байки? Відповідь обґрунтуйте.
Виявляємо творчі здібності
Опишіть, які малюнки до твору Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» створили б ви. За бажання намалюйте ілюстрації до твору.
