Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Борзенко

Галина Пагутяк (Народилась 1958 р.)

Галина Василівна Москалець (Пагутяк — літературний псевдонім) народилась 26 липня 1958 року в селі Залокоті на Львівщині. Закінчила філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка. Авторка багатьох книжок, серед яких «Потрапити в сад», «Смітник Господа нашого», «Записки Білого Пташка», «Писар Східних Воріт Притулку», «Королівство», «Слуга з Добромиля», «Урізька готика», «Зачаровані музиканти».

Галина Пагутяк

Письменниця про себе

• У когось є наукове мислення, в когось — логічне. У мене, для прикладу, міфологічне мислення. Намагаюсь здобути знання, досвід заради того, щоб змінити ними світ. Але не дозволяю, аби світ мене змінював. Я — в опозиції до нього.

• Людина так зливається з природою, що здатна змінювати стихію собі на користь. Я знаю, як можна викликати вітер. Була свідком, як його викликали, щоб завадити мені вийти з хати, коли я відвідала чужу територію. Знаю, що можна наслати пошесть на тварин, на рослини, змінити погоду. Це все — реально!

Галина Пагутяк

Опрацьовуємо прочитане

  • 1. Чим зацікавила вас особистість письменниці? Як Галина Пагутяк характеризує свій спосіб мислення, свою життєву філософію?
  • 2. Чого ви очікуєте від творів письменниці?

• «ПОТРАПИТИ В САД»

Галина Пагутяк про свої ранні твори написала таке: «Книга «Потрапити в сад» містить рідкісний для мене жанр оповідання. Їх дуже важко писати, це надзвичайне напруження сил».

«Потрапити в сад» продовжує традицію, започатковану в нашій літературі В. Стефаником. Твір невеликий, а герої, прості люди, окреслені виразними штрихами. Хворий на епілепсію Грицько, який живе з того, що заробляє грою на гармошці в електричці. Його приятель Микольцьо — самотній чоловік із хворим, але добрим серцем. На перший погляд — бідолахи, яким не пощастило в житті. А хтось таких просто не помітить — не вважатиме вартими своєї уваги.

Але авторка їх помічає й виділяє їхні доброту, гідність, людяність, здатність співчувати і мріяти. Ось і в Грицька є своя заповітна мрія — потрапити до привокзального саду. Шкода лише, що сад недоступний — за високою огорожею. Може, тому героя й хвилює ця мрія: в уяві гармоніста сад стає бажаним місцем для спочинку втомленої душі. Авторка зізналась, за яких обставин виникла новела: «Я мала видіння про сад посеред гамірного міста, як острів, що його омиває суєтне життя».

Яблуня (Зинаїда Серебрякова, 1900)

Читаємо твори сучасної української художньої літератури

Прочитайте твір Г. Пагутяк «Потрапити в сад».

Виявляємо літературну компетентність

  • 1. Розкажіть про свої враження від твору «Потрапити в сад».
  • 2. Визначте тему твору. Які проблеми ставить у ньому авторка?
  • 3. Назвіть персонажів твору. Схарактеризуйте кожного з них, висловте своє ставлення.
  • 4. Розкажіть про образ саду у творі. У яких частинах твору він згадується? Чому, на вашу думку, твір має назву «Потрапити в сад», хоча сад у ньому згадано лише двічі?
  • 5. Якою, на вашу думку, є ідея твору?

• ЖИТТЯ І МАГІЯ

(«КОСАР»)

Глухе село в стані майже повного занепаду: не знайти охочих викосити бур'яни — між покинутими хатами завелися змії, а біля села — ще й вовки. Аж тут знайшовся дивакуватий Ігорко: не просто косить — він «світ спасає». Та й косу одержав непросту: ось що її власниця розповіла: «То мій тато зробив з шаблі свого тата, а мого діда, січового стрільця».

А це й справді диво-коса: «...стинала кущі і засохлі дерева, косила розвалені хати і навіть цегляні комини, скосила залізні хрести на могилах, до яких ніхто не приходив, скосила два порожні магазини, що всередині взялися грибом».

Ігорко сам дуже змінився: коса ним керувала. Уже не належав собі: «Коса будила його ледь чутним бринінням і тягла його на битву».

Перепілочка (Віра Баринова-Кулеба, 1990)

У міфології коса й косар знаменують смерть, іноді наступне оновлення. Так само і в літературі, приміром, у поезії Т. Шевченка «Косар»: «Понад полем іде, / Не покоси кладе, / Не покоси кладе — гори. / Стогне земля, стогне море, / Стогне та гуде!»

В оповіданні Г. Пагутяк ніби реалістична історія поступово набуває магічних елементів і перетворюється на філософську алегорію. Косар Ігорко рятує село від занепаду — спочатку від його зовнішніх ознак. Але чи зупиниться він лише на цьому? І радість односельців поєднується з тривогою: «Тільки одного вони боялись: щоб Ігорко не став до спілки зі смертю і не почав косити людей. Самі знаєте, яких».

Читаємо твори сучасної української художньої літератури

Прочитайте твір Г. Пагутяк «Косар».

Виявляємо літературну компетентність

  • 1. Які думки, почуття викликало у вас оповідання Г. Пагутяк «Косар»? Чим воно вас здивувало? Сформулюйте питання, які хотіли б поставити авторці.
  • 2. Хто така Юрківна? Опишіть її, розкажіть про обставини її життя. Яка проблема постає перед нею на початку оповідання? Що заважає її вирішити? Чому вирішення цієї проблеми є таким важливим для героїні?
  • 3. Хто зголошується допомогти Юрківні? Схарактеризуйте цього персонажа.
  • 4. Які взаємини складаються між Юрківною та Ігорком? Висловте своє ставлення до цих персонажів.
  • 5. Які ще персонажі є у творі? Розкажіть про них. Яке враження вони на вас справили?
  • 6. Як змінюється образ Ігорка від початку до завершення оповідання?
  • 7. Чим особлива коса, якою користується герой? Наскільки вдалося, на вашу думку, авторці передати значущість цього предмета?
  • 8. Визначте реалістичні й магічні елементи у творі. Як відбувається поступовий перехід від реалістичного зображення села до філософської алегорії?
  • 9. Як ви розумієте завершення оповідання? Про яких людей, на вашу думку, йдеться в останньому реченні твору?