Українська література. Рівень стандарту. 11 клас. Борзенко

Читацький практикум

Зелена Євангелія

Весна — неначе карусель,

на каруселі білі коні.

Гірське село в садах морель,

і місяць, мов тюльпан, червоний.

Стіл ясеновий, на столі

слов'янський дзбан, у дзбані сонце.

Ти поклоняйся лиш землі,

землі стобарвній, наче сон цей!

1934

Виявляємо літературну компетентність

  • 1. Яке враження справила на вас поезія Б.-І. Антонича? Які почуття вона викликала? Можливо, у вас виникли запитання? Обговоріть їх з однокласниками, однокласницями та вчителями.
  • 2. Як ви зрозуміли назву поезії? Які асоціації вона викликає? Поміркуйте, яку роль у розумінні змісту твору вона відіграє. У яких зорових образах ця назва розкривається?
  • 3. Об'єднайтеся в малі групи, висуньте гіпотези, обґрунтуйте їх і презентуйте однокласникам та однокласницям.

• Чому поет порівнює весну з каруселлю?

• Які реалії можуть бути приховані за образом «білих коней»?

• Чому в поезії «Зелена Євангелія» названо багато кольорів, але немає зеленого?

• Чому поет добирає до слова «Дзбан» епітет «слов'янський»?

• Як ви зрозуміли образ «у Дзбані сонце»?

• Чому поезія завершується образом сну?

Досліджуємо самостійно

  • 4. З'ясуйте, художнім образом чи реалістичною деталлю в поезії постає червоний колір місяця. Можливо, для обґрунтування гіпотези вам знадобляться знання з фізики, астрономії та географії.
  • 5. Щоб дати уявлення про ліричного героя «Зеленої Євангелії», ваші однолітки склали «хмарину тегів». Якими словами ви доповнили б характеристику ліричного героя, які характеристики видаються вам хибними? Обґрунтуйте свої міркування.

  • 6. Складіть «хмарину тегів» до теми «Поезія «Зелена Євангелія» Б.-І. Антонича».

• РІЗДВЯНА КАЗКА

(«РІЗДВО», «КОЛЯДА»)

У літературі використовується художній прийом очуднення, або одивнення. Він полягає у формуванні автором несподіваного погляду на світ з метою вразити читачів. Цей погляд дещо казковий, адже виводить нас поза межі буденності, викликає подив і вражає свіжістю та новизною.

У вірші «Різдво» диво стається у звичайному містечку Дуклі. Саме там здійснюється різдвяна містерія, перетинаються реальний лемківський простір і священний час звершення дива!

Сани замість вертепу, а лемки в ролі волхвів. Ось вони вже перед новонародженим зі своїм дарунком. Це перша картина. А в другій композиція змінюється: вона стає стилізовано іконописною, хай і не в канонічному дусі. На тлі нічного містечка у «сніговій завії» — Марія зі світлим дарунком на долоні... Поезія асоціативна й багатозначна, у ній розкрито переживання свята, що стає органічною часткою людського буття.

У поезії «Коляда» спостерігаємо дещо подібне. Ясна Пані й Дитя, а попереду — дорога в «синь незнану». Ще зима, а вже «сняться веснянії сни». Зі сходом сонця розпочинається мандрівка — «снігом стелиться життя». Усе це символічні образи, тлумачення яких залежить від конкретних читацьких асоціацій. І, можливо, ця химерна «коляда» не лише про Різдво, а й про початок будь-якого людського життя?

Коментар фахівця

Поета часто називають «містиком», але це дуже вузьке бачення. Адже Антонич шукає себе в різних формах — то він співець пантеїзму, то іде в сферу релігійної лірики. Ці пошуки є ознакою зацікавлення долею людства, яка зробила Антонича майстром поезії світового рівня.

Роман Лубківський, письменник