Українська література. Профільний рівень. Повторне видання. 10 клас. Борзенко

Збірка «Зів'яле листя»

Співець «кохання і настроїв»

Збірка «Зів'яле листя» відчутно збагатила мотиви Франкової творчості. Молодший сучасник автора М. Коцюбинський після виходу книги навіть вагався, кому ж в особі І. Франка віддати перевагу: «...поетові боротьби чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв».

І. Франко видав «Зів'яле листя» в 1896 році, але перед цим дуже довго, майже десять років, писав свої твори й готував їх до виходу у світ. Вони багато в чому автобіографічні, бо віддзеркалюють історію почуттів самого автора.

Ілюстрації до збірки І. Франка «Зів'яле листя» (Андрій Чебикін, 2006)

Біографи згадували про трьох жінок, у яких у різний час І. Франко був закоханий. Якраз про це його поезія «Тричі мені являлася любов». Першим було ще юнацьке захоплення дочкою священника Ольгою Рошкевич. Удруге поет закохався в сестру свого гімназійного товариша Юзефу Дзвонковську, яка рано пішла з життя через сухоти. Третім, але невзаємним, було кохання І. Франка до польки Целіни Журовської. Сам поет не бажав коментувати можливу автобіографічність своєї поезії: «Давати ключ до пояснення поодиноких із тих віршів не бачу потреби; мені здається, що й без автобіографічного ключа вони мають самостійне літературне значення». У підзаголовку І. Франко визначив свої поезії як «ліричну драму», а в передньому слові згадав, що основою збірки став щоденник його приятеля, який покінчив життя самогубством.

Приховування авторства — відомий літературний прийом, «літературна фікція», як писав сам поет. Це давало йому змогу дистанціюватися від переживань: вистражданий «людський документ» перетворити на книжне, суто літературне явище. До речі, міркуючи, чи варто публікувати «щоденник самогубця», автор висловив і таке сподівання: «Може, образ мук і горя χοροί душі вздоровить деяку хору душу в нашій суспільності?».

«Зів'яле листя» складається з авторської передмови та трьох частин, або «жмутків». Назва одразу ж налаштовує на певне емоційне сприйняття ліричної драми. Зосередившись на одній темі, автор майстерно варіює її, вдається до її деталізації та нюансування.

Надія на взаємність водночас із тим відчай, розчарування, розпач — такі емоційні стани переважають. Ліричному героєві властиві зміни настрою, емоційні підйоми і спади, тривожні передчуття, іноді надмірне піднесення аж до афектації. І в цьому насправді немає нічого дивного, адже збірку, відповідно до авторського задуму, навмисне стилізовано під «щоденник самогубця».

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність

  • 1. Коли вийшла збірка «Зів'яле листя»?
  • 2. Яким є провідний мотив збірки?
  • 3. Чи мають твори збірки автобіографічну основу?
  • 4. Чому автор подав збірку як «щоденник самогубця»?
  • 5. Яким є підзаголовок збірки?
  • 6. Скільки частин у збірці? Як автор назвав ці частини?
  • 7. Які емоції переважають у душі ліричного героя збірки?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

  • 8. За серію ілюстрацій до збірки «Зів'яле листя» народний художник України Андрій Чебикін здобув звання лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка. Розгляньте ілюстрації художника на с. 84. Яке враження вони на вас справили? Які особливості поетичного світу збірки І. Франка відтворив художник?

На народній основі

У «Зів'ялому листі» І. Франко використав художній досвід українського фольклору. Його вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» перегукується з народною ліричною піснею «Ой ти, дівчино, горда та пишна».

Не лише зовнішня краса гордої дівчини, але і її незалежний характер («серденько — колюче терня») зображені автором у фольклорному дусі. Вплив народної пісні надав монологу ліричного героя, збентеженого байдужістю коханої, м'якого ліризму й простоти.

Ефект душевності досягається завдяки використанню слів у зменшено-пестливих формах («серденько», «устонька») та деяких фольклорних порівнянь. Зовнішність і вдачу дівчини ліричний герой сприймає суб'єктивно, відповідно до власних емоційних реакцій, які узагальнюються, осмислюються в останніх, сповнених драматизму рядках: «Тебе видаючи, любити мушу / Тебе кохаючи, загублю душу». Твір сприймається як зізнання героя, котрий перебуває в полоні сердечних почуттів і щирим словом намагається здобути прихильність неприступної обраниці.

Фольклорні впливи та авторський талант забезпечили інтерес читачів до цієї поезії. Покладена на музику відомим композитором А. Кос-Анатольським, вона стала народною піснею.

Читацький практикум

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

* * *

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько — колюче терня?

Чом твої устонька — тиха молитва,

А твоє слово остре, як бритва?

Чом твої очі сяють тим чаром,

Що то запалює серце пожаром?

Ох, тії очі темніші ночі,

Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І чом твій усміх — для мене скрута,

Серце бентежить, як буря люта?

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу,

Тебе кохаючи, загублю душу.

1886

Українська дівчина (Володимир Маковський, 1879)

Виявляємо літературну компетентність

  • 1. Яке враження справила на вас поезія? Які емоції викликала?
  • 2. Визначте мотиви поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...». Поміркуйте, який мотив є провідним у творі І. Франка.
  • 3. Як автор використав фольклорний досвід? Наведіть приклади застосування у вірші традиційних для фольклору поетичних засобів.
  • 4. Поміркуйте, як автор зображує почуття — статично чи в розвитку. Аргументуйте свою думку.
  • 5. Якими рисами наділена кохана ліричного героя? Поміркуйте, чи є образ дівчини в поезії об'єктивним. Обґрунтуйте свої міркування.

Кохання без надії

У поезії «Чого являєшся мені...» химерним чином переплелися сон і реальність. Та й монолог героя уривчастий, дещо хаотично організований, що виказує його граничне, майже хворобливе нервове напруження. Він у полоні сильних почуттів, що лиш виснажують і викликають сердечний біль.

Уява охопленого пристрастю героя породжує уві сні жаданий образ, а зболіле серце прагне хоча б найменшого знаку взаємності. «Чому уста твої німі?» — як у житті, так і в сновидіннях гордовита красуня не промовляє й слова. Її мовчання ще більше нагнітає переживання неподілених почуттів, і зрештою кохання ліричного героя перетворюється на майже хворобливе обожнення тієї, котра стала недосяжним ідеалом. Його кохання породило лише пісні — «ридання голосні».

Стражденне серце ліричного героя не в змозі попрощатися з нав'язливою пристрастю, тож він і надалі згоден існувати в оманливому плетиві снів і реальності: «Являйся, зіронько, мені / Хоч в сні!».

Образ коханої представлений скупими, але досить виразними штрихами: це «очі» та «уста», найбільше очі як «дзеркало душі» — «чудові очі ті ясні, сумні». Вони «немов криниці дно студене», тобто холодні й непривітні, але все-таки кохані.

Інтонаційної виразності ця поезія набуває завдяки алітераціям і асонансам, — повторам приголосних і голосних звуків. Сполучаючись, вони формують такий звукопис, що увиразнює інтимний характер поезії, допомагає побачити широку палітру настроїв ліричного героя.

Читацький практикум

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

* * *

Чого являєшся мені

У сні?

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні,

Сумні,

Немов криниці дно студене?

Чому уста твої німі?

Який докір, яке страждання,

Яке несповнене бажання

На них, мов зарево червоне,

Займається і знову тоне

У тьмі?

Чого являєшся мені

У сні?

В життю ти мною згордувала,

Моє ти серце надірвала,

Із нього визвала одні

Оті ридання голосні —

Пісні.

В життю мене ти й знать не знаєш,

Ідеш по вулиці — минаєш,

Вклонюся — навіть не зирнеш

І головою не кивнеш,

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,

Як я люблю тебе без тями,

Як мучусь довгими ночами

І як літа вже за літами

Свій біль, свій жаль, свої пісні

У серці здавлюю на дні.

О, ні!

Являйся, зіронько, мені

Хоч в сні!

В життю мені весь вік тужити —

Не жити,

Так най те серце, що в турботі,

Неначе перла у болоті,

Марніє, в’яне, засиха, —

Хоч в сні на вид твій оживає,

Хоч в жалощах живіше грає,

По-людськи вільно віддиха,

І того дива золотого

Зазнає, щастя молодого,

Бажаного, страшного того

Гріха!

1886

Виявляємо літературну компетентність

  • 1. Яке враження справила на вас поезія?
  • 2. Визначте провідний мотив твору. Поміркуйте, як цей мотив розвивається у творі «Чого являєшся мені...».
  • 3. Знайдіть у тексті повтори риторичних запитань. Поміркуйте, як змінюється емоційний стан ліричного героя після кожного повтору. Означте словом кожен із цих станів (печаль, сум, жаль, журба, туга, смуток, погорда, презирство, байдужість, образа, зневага, шал, безумство, злість, захват, запал, завзяття, натхнення тощо).
  • 4. Знайдіть у тексті риторичне заперечення. Поміркуйте, чи є логічним його виникнення. Обґрунтуйте свої міркування.
  • 5. Як змінюється емоційний стан героя в останній частині поезії? Доберіть слова, щоб схарактеризувати цей стан.
  • 6. Як зображено дівчину, у яку закоханий ліричний герой? Чи є в ліричного героя хоча б надія на взаємне кохання?
  • 7. Порівняйте образи коханих у поезіях «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...» і «Чого являєшся мені...». Який із цих образів має більше конкретних рис? У якому образі виявилося більше суб'єктивного сприйняття коханої ліричним героєм?
  • 8. Порівняйте ліричних героїв цих поезій. Який із них вам ближче? Чому?

Досліджуємо самостійно

  • 9. Знайдіть у поезії алітерації й асонанси. Яку роль вони відіграють у творі?

Виявляємо обізнаність у сфері культури, громадянську, соціальну, інформаційно-цифрову компетентності

  • 10. Знайдіть і перегляньте в інтернеті відео, де солістка популярного українського гурту ОNUKA читає вірш І. Франка «Чого являєшся мені...». Чи набуває вірш нового звучання в сучасному виконанні?
  • 11. Знайдіть інформацію про артпроєкт #СЛОВА, у межах якого записано це відео. У цьому проекті відомі люди читають улюблені вірші українських поетів. Поміркуйте, у чому його актуальність. Організуйте подібну акцію у своїй школі.

Поетичне кредо («Декадент»)

Твори «Зів'ялого листя» зацікавили читачів і критиків. На вихід збірки відгукнувся відомий критик Василь Щурат. У статті «Літературні портрети. Іван Франко» він високо оцінив «Зів'яле листя» та зауважив, що книжку можна вважати об'явом декадентизму в українсько-руській літературі».

І. Франка дуже обурила ця характеристика. У відповідь він написав вірш «Декадент» (1896), який присвятив В. Щуратові. Це була не лише гостра відповідь критику, а й водночас мистецька декларація поета.

Декадансом (від французького слова decadence — занепад) вважають кризові явища в мистецтві, що виникли наприкінці XIX ст.

Представники літератури декадансу плекали песимістичні настрої: сум, безнадію, розчарування. Вони відмовлялися від громадянських мотивів, натомість оспівували красу, індивідуалізм, поетизували слабкість і згасання. Риси декадансу наявні у творах відомих письменників Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо, С. Малларме, О. Вайльда, М. Метерлінка, С. Пшебишевського.

Куток стола (Анрі Фантен-Латур, 1872)

(Портрет поетів. Сидять: Поль Верлен, Артюр Рембо, Леон Валаде, Ернест Д'Ервільї, Каміль Пельтан; стоять: П'єр Ельзеар Боньє, Еміль Блемон, Жан Екар)

Саме песимістична тональність «Зів'ялого листя» дала підстави В. Щурату говорити про декаданс у творах І. Франка. Однак критик не врахував, що ця збірка не була для поета визначальною. Адже насправді І. Франко рішуче заперечував антигромадську позицію декадентів, а свою творчість мислив як важливу духовну зброю в боротьбі за народне визволення. Не дивно, що «Декадент» має полемічний характер. Поет не уникнув категоричності й, можливо, навмисне вдався до використання зниженої лексики («Який же я у біса декадент?»). У такий спосіб, завдяки стилізованій грубуватості, він дистанціювався від властивого декадентам витонченого викладу думки. Він підкреслив власну простоту й органічний зв'язок із народним життям: «Я є мужик...», «Не паразит я, що дуріє з жиру...».

У своїй полеміці поет емоційний, запальний і декларативний. Навіть, може здатися, занадто грубо звертається до свого опонента на «ти» («Ти взяв один з мого життя момент...»). Однак стає зрозумілим, що така фамільярність припустима, бо обговорення ведеться з колегою (згодом автор називає його вже «брате мій»). Поет усе чітко пояснює й аргументовано переконує, проголошуючи свої аж ніяк не декадентські ідеали: «Мій поклик: праця, щастя і свобода...».

Одне слово, у вірші представлено образ поета з яскраво вираженим почуттям громадянської відповідальності. Це людина активна й діяльна, завжди готова обстоювати свої життєві цінності й творчі ідеали.

Читацький практикум

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Декадент

Я декадент? Се новина для мене!

Ти взяв один з мого життя момент,

І слово темне підшукав та вчене,

І Русі возвістив: “Ось декадент!”

Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга —

Се лиш тому, що склалось так життя.

Та є в ній, брате мій, ще пута друга:

Надія, воля, радісне чуття.

Я не люблю безпредметно тужити,

Ні шуму в власних слухати вухах;

Поки живий, я хочу справді жити,

А боротьби життя мені не страх.

Хоч часто я гірке й квасне ковтаю,

Не раз і прів, і мерз я, і охрип,

Та ще ж оскомини хронічної не маю,

Катар кишок до мене не прилип.

Який я декадент? Я син народа,

Що вгору йде, хоч був запертий в льох.

Мій поклик: праця, щастя і свобода,

Я є мужик, пролог, не епілог.

Я з п’ющими за пліт не виливаю,

З їдцями їм, для бійки маю бук,

На празнику життя не позіваю,

Та в бідності не опускаю рук.

Не паразит я, що дуріє з жиру,

Що в будні тільки й дума про процент,

А для пісень на “шрррум” настроїть ліру.

Який же я у біса декадент?

1896

Хайме Сабартес як поет-декадент (Пабло Пікассо, 1900)

Виявляємо літературну компетентність

  • 1. Яке враження справив на вас твір?
  • 2. Чому І. Франка назвали декадентом? Твори яких зарубіжних авторів уважали декадентськими?
  • 3. У зручній для вас формі (тексту, плану, схеми) викладіть історію створення поезії «Декадент».

Досліджуємо самостійно

  • 4. У якій формі побудовано вірш «Декадент»? На вашу думку, до кого звертається ліричний герой твору?
  • 5. Знайдіть у тексті приклади антитези. Поміркуйте, з якою метою використовує цей прийом автор.
  • 6. Знайдіть у тексті твору приклади використання емоційно забарвлених слів. Як ці слова увиразнюють образ ліричного героя?
  • 7. Які зорові образи постають у творі? Які картини породжують ці образи у вашій уяві? З якою метою створює їх автор?
  • 8. У яких рядках, на вашу думку, поет виявляє своє поетичне кредо? Аргументуйте свою думку.

Виявляємо творчі здібності, обізнаність у сфері культури, інформаційно-цифрову компетентність

  • 9. Знайдіть у мережі Інтернет записи виразного читання вірша І. Франка «Декадент». Хто із читців, на вашу думку, найяскравіше передав пафос вірша? Підготуйте виразне читання поезії, візьміть участь у конкурсі читців.