Біологія. Повторне видання. 8 клас. Соболь

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Застій крові до хвороби призводить, застій в думках - до безглуздя.

Китайське прислів'я

§ 35. Серцево-судинні хвороби та їх профілактика. Кровотечі

Основні поняття й ключові терміни: СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ. Кровотечі.

Пригадайте! Що таке серце, артерії й вени?

Цікаво знати

Емблемою екстреної служби швидкої медичної допомоги є «зірка життя». Це синя шестипроменева зірка з білою обкантовкою, а в центрі - білий посох Асклепія, давньогрецького бога лікування. Цей посох символізує зв'язок із землею і мандрування лікаря. Чому при серцево-судинних захворюваннях дуже важливою є швидка медична допомога?

ЗМІСТ

Які причини і профілактика серцево-судинних захворювань?

Припинення кровообігу, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму. Клітини організму, особливо нервові, не можуть функціонувати навіть кілька хвилин без кисню і поживних речовин, що переносяться кров'ю. Ось чому важливо швидко і своєчасно надати першу медичну допомогу при хворобах серця та судин.

Серцево-судинні захворювання є найпоширенішими серед різних хвороб у всіх країнах світу. Якщо раніше ці хвороби були притаманні переважно людям літнього віку, то тепер порушення серцево-судинної системи спостерігають уже й у дітей. В Україні кількість людей, які страждають на ці хвороби, досягла майже 27 млн, що складає 58,4 % населення.

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду (МКХ-10) порушення діяльності серцево-судинної системи об'єднані в окремий клас Хвороби системи кровообігу, у якому виділені групи, серед яких: ревматичні хвороби серця, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця (стенокардія, гострий інфаркт міокарду), хвороби артерій (атеросклероз, артеріальна гіпотензія), хвороби вен (тромбофлебіт, варикозне розширення вен, геморой) та ін.

Чинниками, що негативно впливають на роботу серцево-судинної системи є: гіподинамія (зниження рухової активності), шкідливі звички (куріння, уживання алкогольних напоїв, наркотиків), емоційні стреси (стан напруги, що виникає під дією сильних подразників), ожиріння (сучасна людина вживає їжі набагато більше, ніж того потребують енергетичні втрати, що призводить до утворення жирової тканини), забруднення довкілля (пестициди, препарати побутової хімії, лікарські препарати тощо), розлади регуляції функцій.

Для профілактики захворювань серцево-судинної системи слід виконувати регулярні фізичні вправи, дотримуватись раціонального харчування, уникати надмірних психологічних навантажень і стресів, своєчасно лікувати хвороби (наприклад, ангіну, грип), більше перебувати на свіжому повітрі, відмовитись від куріння та вживання алкогольних напоїв.

Отже, СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ - це захворювання серця і кровоносних судин, у розвитку яких вирішальну роль відіграють неправильний спосіб життя та незадовільний стан довкілля.

Як виникають серцево-судинні захворювання?

Визначальними чинниками ризику захворювань серцево-судинної системи є артеріальна гіпертензія (застарілий термін гіпертонія) та атеросклероз.

Артеріальна гіпертензія - порушення, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску в судинах великого кола кровообігу. Причиною стану є стійке підвищення тиску в артеріях (вище 140/90 мм рт. ст.), що виникає через втрату еластичності стінок судин. Такі зміни можуть виникати у судинах головного мозку, серця, нирок і часто є причиною інсульту, інфаркту міокарду, серцевої та ниркової недостатності. У здорових людей нормальний артеріальний тиск: 120±10 мм рт. ст. (систолічний тиск) на 70±10 мм рт. ст. (діастолічний тиск). Артеріальний тиск залежить від багатьох чинників: віку, статі, часу доби, положення в просторі, психологічного стану людини (при стресі тиск підвищується), дії стимулюючих речовин (кава, чай підвищують тиск) та ін.

Атеросклероз - порушення, що характеризується втратою еластичності стінок артерій, звуженням їхнього просвіту і частим утворенням тромбів. Зміна стінок артерій спричинена відкладанням холестеринових бляшок з наступним їх склерозом (розростанням сполучної тканини) і кальцинозом (відкладанням солей Кальцію, через що судини стають крихкими й твердими). Причини розвитку атеросклерозу: вплив нікотину, відсутність тренувального фізкультурного впливу, надмірні емоційні переживання, споживання жирної їжі, цукровий діабет тощо.

Іл. 73. Артерія, уражена атеросклерозом

Виникнення гіпертензії та атеросклерозу може бути спричинене розладами нервової й гуморальної регуляції судин. Нервову регуляцію судин здійснює вегетативна нервова система: симпатичні впливи можуть мати судинозвужувальний та судиннорозширювальний ефект. Центр регуляції діяльності судин в довгастому мозку. Гуморальна регуляція судинного тонусу здійснюється різними гуморальними чинниками: адреналін, вазопресин - звужують судини, ацетилхолін, гістамін - розширюють судини.

Отже, артеріальна гіпертензія та атеросклероз - це визначальні чинники ризику серцево-судинних захворювань

Які правила надання першої допомоги при кровотечах?

Кровотечі - це витікання крові, яке виникає при ушкодженні судин внаслідок травми, руйнування їхніх стінок при хворобах тощо. Основні типи кровотеч: капілярні, венозні, артеріальні та внутрішні (іл. 74).

Іл. 74. Види кровотеч: 1 - артеріальна; 2 - венозна; 3 - капілярна

Капілярна кровотеча - це кровотеча внаслідок пошкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини і м'язів. У цьому випадку кровоточить уся поверхня рани. Колір крові під час капілярної кровотечі темно-червоний, вона витікає повільно, її легко зупинити. Першою допомогою при таких кровотечах є знезараження місця поранення гідроген пероксидом або йодною настоянкою та накладання чистої пов'язки.

Венозна кровотеча - це кровотеча, що виникає після ушкодження поверхневих вен. Під час венозної кровотечі кров темніша, витікає безперервно й рівномірно. Надання першої допомоги при венозних кровотечах полягає в тому, щоб рану знезаразити, накласти тиснучу пов'язку нижче від місця поранення й направити потерпілого до лікарні.

Артеріальна кровотеча - це кровотеча, що виникає при пошкодженні артерій. Ознаками артеріальної кровотечі є яскраво-червоний колір крові, її витікання пульсуючим струменем. Тому дуже важливим є швидке притискання артерії пальцями і накладання джгута. Притискають артерію вище місця поранення до припинення пульсу і зупинки кровотечі. Джгут для зупинки крові накладають вище від рани, якомога ближче до неї. Місце, де накладається джгут, захищають одягом, рушником, ватно-марлевою пов'язкою. Наклавши на кінцівку джгут, рану закривають стерильною пов'язкою, на якій за допомогою записки позначають час накладання джгута. Улітку джгут накладають на кінцівку не більше, ніж на 1,5-2,0 год, взимку - на 1 год.

Внутрішні кровотечі - це кровотечі в черевній, грудній чи черепній порожнинах. Виявляють внутрішні кровотечі за зовнішнім виглядом людини: раптове збліднення, холодні кінцівки, почастішання і послаблення пульсу, запаморочення, шум у вухах, холодний піт. У разі найменших підозр цих кровотеч слід негайно викликати «швидку допомогу», до її прибуття потерпілому забезпечують цілковитий спокій, а до ймовірного місця кровотечі прикладають холодний компрес.

Отже, швидка значна втрата крові є дуже небезпечною, тому кожен повинен уміти надавати першу допомогу при кровотечах

ДІЯЛЬНІСТЬ

Дослідницький практикум

САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЧАСТОТОЮ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ

Мета: формувати дослідницькі уміння визначати впливу навантаження на стан серцево-судинної системи.

Обладнання: секундомір, ілюстрації кровоносної системи людини.

Хід роботи

1. Знайдіть пульс у себе на зап'ястку. Потренуйтесь швидко знаходити пульс.

2. Знайдіть пульс, увімкніть секундомір і починайте рахувати упродовж 30 секунд. Одержане число помножте на 2. Так ви визначите кількість серцевих скорочень за 1 хв. Дані запишіть у таблицю.

3. Присядьте 10 разів і відразу визначте пульс, дані запишіть у таблицю.

4. Підрахуйте пульс після 1- та 5-хвилинного відпочинку, дані запишіть у таблицю.

Таблиця 31. ЧАСТОТА ПУЛЬСУ ЗА РІЗНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ

Стан організму

Частота пульсу

В стані спокою

Після 10 присідань

Через 1 хвилину після навантаження

Через 5 хвилин після навантаження

6. Підсумок роботи.

ПРОЕКТ Внесок українських вчених у вивчення серцево-судинної системи

Українські науковці зробили чимало відкриттів та винаходів, що увійшли до скарбниці світової медицини. Скористайтеся таблицею та підготуйте проект про внесок українців у вивчення системи кровообігу та серцево-судинних захворювань.

Таблиця 32. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ Й ЛІКАРІВ У ВИВЧЕННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

Прізвище

Дослідження

Амосов Μ. М. (1913-2002)

Лікар-кардіохірург, вчений в галузі медицини і біокібернетики, уперше в світі розробив протитромбічні протези

Високович В. К. (1854-1912)

Вивчав долю мікроорганізмів, введених в кровоносне русло та розробив вчення про ретикулоендотеліальну систему

Стражеско М. Д. (1876-1952)

Видатний терапевт, вперше в світі описав різні клінічні форми недуги, що уможливило розпізнавання інфаркту міокарда

Фролькіс В. В. (1924-1999)

Видатний фізіолог-геронтолог, досліджував вікові зміни серцево-судинної системи, запропонував поняття центру регуляції кровообігу

Хржонщевський Н. А. (1836-1906)

Гістолог, вивчав причини інфаркту та порушення кровопостачання нирок, досліджував Іннервацію судин

РЕЗУЛЬТАТ

1-6 балів. 1. Що таке серцево-судинні хвороби? 2. На які групи поділяють серцево-судинні хвороби. 3. Назвіть визначальні чинники у розвитку серцево-судинних хвороб. 4. Що таке гіпертензія? 5. Що таке кровотечі? 6. Назвіть основні типи кровотеч. 7-9 балів. 7. Які причини і основні заходи профілактики серцево-судинних захворювань? 8. Як виникають серцево-судинні захворювання? 9. Які є правила надання першої допомоги при кровотечах? 10-12 балів. 10. Опишіть внесок українських вчених й лікарів у вивчення серцево-судинної системи.