Біологія. Повторне видання. 8 клас. Матяш

Вступ

Які ознаки біологічної та соціальної сутності людини в людських спільнотах? Чому здоров’я - найвища особистісна й суспільна цінність?

§ 1. Біосоціальна природа людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я

Пригадайте, які особливості в будові ссавців вирізняють їх серед інших тварин. Що таке вид? Що негативно впливає на здоров’я людини?

Людина як біосоціальна істота. Минулого навчального року на уроках біології ви ознайомилися з дивовижним світом тварин: вивчали його різноманітність, особливості будови, процесів життєдіяльності, поведінки, пристосування до умов життя окремих його представників. Людина має багато спільних рис із представниками тваринного світу. Учені вважають, що все людство, незважаючи на відмінність кольору шкіри та інших ознак, - це один вид. Вони так класифікують його: тип ХОРДОВІ, підтип ХРЕБЕТНІ, клас ССАВЦІ, ряд ПРИМАТИ, родина ГОМІНІДИ, рід ЛЮДИНА, вид ЛЮДИНА РОЗУМНА (HOMO SAPIENS).

Вид — це сукупність особин, подібних між собою за будовою, процесами життєдіяльності, вимогами до умов існування, які дають плідне потомство.

В існуванні виду Людина розумна можна виділити як біологічну (притаманну всім видам організмів), так і соціальну складову, значення якої постійно зростає. Роль біологічних чинників у житті людини знижується завдяки науково-технічному прогресу та міжнародній співпраці (різні країни надають допомогу іншим, які зазнали голоду, епідемій, руйнівного впливу воєн, природної стихії тощо).

Людина, на відміну від тварин, є особистістю - насамперед суб’єктом суспільних відносин (пригадайте, які відносини належать до суспільних). Спільноти людей відрізняються від різних типів угруповань тварин дуже складною організацією та мають назву соціум. Способи спілкування людей між собою дуже досконалі - це, передусім, усна та письмова мова.

Під час здійснення трудової діяльності людина застосовує різноманітні знаряддя праці, які сама виробляє. На відміну від інших біологічних видів, людина не просто пристосовується до нових умов існування, а змінює умови довкілля відповідно до своїх потреб, змінюючи його (будує житла, заводи, фабрики, електростанції, греблі, розорює степи, вирубує ліси та ін.).

Мал. 1. Людина - біосоціальна істота

У людей дуже розвинене мислення: вони здатні планувати свої дії та заздалегідь передбачати їхні результати. Для задоволення своїх естетичних потреб людина розвиває культуру і мистецтва, а для пізнання довкілля та самої себе - науки. Поведінка людини в суспільстві підлягає певним правилам, які мають назву етика.

Отже, людина, хоча і є одним з багатьох видів ссавців, її діяльність та поведінка здебільшого зумовлені суспільним оточенням {соціальні особливості). Тому людина є біосоціальною істотою (мал. 1).

Цікаво знати

Відомо багато видів тварин, які ведуть суспільний спосіб життя. Окремі особини цих видів постійно чи тимчасово живуть разом. Наприклад, вовки збираються у зграї для спільного полювання, птахи - для тривалих перельотів тощо. Особливими родинами живуть суспільні комахи: терміти, мурашки, медоносні бджоли, джмелі та ін. У таких угрупованнях кожна істота має свою «професію» - у мурашниках, наприклад, одні особини піклуються про нащадків, інші - будують житло, добувають їжу, захищають свої гнізда від інших істот тощо. У тварин, яким притаманний суспільний спосіб життя, розвинені певні засоби спілкування між собою.

Значення знань про людину для збереження її здоров’я. Організм людини як особливу біологічну систему вивчають різні науки, насамперед біологічні (мал. 2).

Здоров’я — це стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, високої працездатності та соціальної активності людини. Фізичне благополуччя забезпечується нормальним функціонуванням органів, їхніх систем та організму в цілому. Здоровій людині властива активна участь у суспільному житті, що супроводжується високою працездатністю та відчуттям задоволення своїм життям.

Мал. 2. Приклади наук, які вивчають організм людини

Загальними показниками здорового організму людини є його здатність пристосовуватися до впливів різноманітних чинників навколишнього середовища (тепло, холод, вологість тощо) та можливість забезпечувати високу фізичну й розумову працездатність без перенапруження та порушення діяльності основних фізіологічних систем організму.

Здоров’я людини визначають також її соціальне оточення, умови праці та відпочинку, рівень добробуту та ін. Забруднення довкілля відходами побутової та господарчої діяльності згубно впливає на здоров’я самої людини, наслідком чого може бути виникнення різних захворювань.

Хвороба — це порушення структурно-функціональних властивостей клітин, тканин, органів та організму в цілому, наслідком чого є зниження пристосувальних можливостей та працездатності людини.

Хвороб надзвичайно багато, так само як і причин, що до них призводять. Це насамперед шкідливі звички, неправильне харчування, недостатня фізична активність, недотримання санітарно-гігієнічних вимог, забруднення навколишнього середовища, паразити тощо. Збудниками інфекційних хвороб є віруси, бактерії, паразитичні гриби, інвазійних - паразитичні тварини. Збудників інфекційних та інвазійних захворювань можуть поширювати переносники, наприклад кровосисні комахи чи кліщі (пригадайте, які організми поширюють збудників малярії, кліщового енцефаліту, чуми тощо).

Усі заходи з охорони здоров’я людини поділяють на лікувальні та профілактичні. Лікування включає діагностику, тобто визначення причини захворювання, саме лікування та реабілітацію - відновлювальне лікування під час одужання.

Профілактика захворювань — це сукупність заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню захворювань, зміцнення здоров’я.

Основні методи діагностики стану органів та організму людини. Висновок про загальний стан здоров’я людини можна зробити лише на підставі низки досліджень: медичних, біохімічних, фізичних, анатомічних, генетичних тощо. Отримані в результаті проведених досліджень показники стану організму певної людини порівнюють із середніми значеннями цих показників у здорових людей відповідного віку та статі.

Біохімічні методи застосовують для визначення різних показників хімічного складу нашого організму: складу крові, травних соків тощо. Наприклад, людям, хворим на цукровий діабет, потрібно постійно контролювати рівень глюкози у крові. Для цього існують спеціальні прилади - глюкометри (мал. 3). Тривалий високий рівень глюкози у крові є приводом для негайного звернення до лікарів.

Фізичні методи використовують для дослідження будови та стану організму людини в цілому та окремих його органів. Прикладами таких методів можуть слугувати: вимірювання артеріального тиску, дослідження роботи серця (електрокардіографія), мозку (електроенцефалографія), рентгенографія, ультразвукова діагностика (УЗД), магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Артеріальний тиск вимірюють за допомогою спеціальних приладів - тонометрів (мал. 4). Люди з високим або низьким артеріальним тиском мають перебувати під наглядом лікарів.

Стан серця та його діяльність вивчають, досліджуючи електричні процеси в ньому. Для цього застосовують електрокардіографи (мал. 5).

Мал. 3. Глюкометр: прилад для вимірювання вмісту глюкози у крові

Мал. 4. Тонометр: прилад для вимірювання артеріального тиску

Мал. 5. Електрокардіограф та отримані за його допомогою показники роботи серця

Мал. 6. Сучасний рентгенівський апарат (1) і рентгенівський знімок (2)

Метод рентгенографи полягає в дослідженні внутрішньої структури організму за допомогою рентгенівських променів. Ці промені здатні проникати крізь матеріали, які не пропускають світла. Рентгенівські промені використовують, зокрема, для флюорографи: отримання знімка на рентгенівській плівці (мал. 6).

Цікаво знати

Назва рентгенівські промені походить від прізвища німецького фізика Вільгельма Конрада Рентгена, якому тривалий час приписували їхнє відкриття. Сам В. Рентген назвав ці промені, тоді невідомої природи, Х-променями. Ця назва збереглася і донині в англомовній та франкомовній науковій літературі. Але виявилося, що вперше їх відкрив український фізик Іван Пулюй (1845-1918) ще 1895 р. за допомогою «лампи Пулюя». Його доробком пізніше скористався В. Рентген, якому особисто І. Пулюй презентував свої праці. В. Рентген, на відміну від І. Пулюя, широко опублікував результати своїх досліджень й отримав 1901 р. Нобелівську премію.

Мал. 7. Апарат УЗД

Ультразвукова діагностика (ультразвукове дослідження, УЗД) - обстеження внутрішніх органів людини і тих процесів, які в них перебігають, за допомогою ультразвукових хвиль (мал. 7).

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) - це метод дослідження внутрішніх органів і тканин з використанням фізичного явища ядерного магнітного резонансу. Його суть полягає у властивості ядер певних хімічних елементів (для магнітно-резонансної томографії таким елементом є Гідроген) у зовнішньому сталому магнітному полі поглинати і випромінювати енергію. МРТ широко застосовують у медичній діагностиці та для контролю під час лікування хворого (мал. 8).

Цікаво знати

Роком «народження» МРТ вважають 1973 р. Апарат винайшов американський учений, професор хімії Пол Лотербур, а вдосконалив - Пітер Менсфілд. У 2003 р. обидва вчені отримали Нобелівську премію в галузі медицини.

Антропометричні методи - вимірювання зросту, маси тіла, обсягу грудної клітки тощо, що є показниками розвитку дитини.

Щоб бути здоровим, треба постійно стежити за чистотою свого тіла та одягу, регулярно споживати повноцінну їжу, чергувати періоди праці та відпочинку, уникати надмірних фізичних та розумових навантажень, впливу шкідливих чинників довкілля (наприклад, дії іонізуючого випромінювання, потрапляння в організм отрутохімікатів).

Мал. 8. Апарат МРТ

Людина, яка не стежить за власним здоров’ям, шкодить не тільки собі, а й наражає на небезпеку оточуючих: батьків, друзів, учителів тощо. Дбайливе ставлення до власного здоров’я стає особливо актуальним під час різноманітних епідемій і пандемій (наприклад, пандемія COVID-19). Недотримання вимог карантину ставить під загрозу не тільки власне життя, а й життя інших людей. Крім того, такі захворювання потребують додаткових витрат на власне лікування й лягають важким тягарем на бюджет країни. Дотримання карантинних вимог під час епідемій є громадянським обов’язком кожного. Нині у зв’язку з пандемією, спричиненою вірусом COVID-19, ця вимога є дуже актуальною. (Відшукайте за допомогою інтернету значення понять «епідемія», «пандемія», «карантин».)

Ключові терміни і поняття: тонометр, глюкометр, кардіограф, апарати УЗД, МРТ.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Оцініть роль окремих соціальних чинників в існуванні сучасної людини. 2. Які науки вивчають організм людини? 3. Розкрийте суть поняття «здоров’я людини». 3. Як чинники довкілля впливають на стан здоров’я людини? 4. Які є методи діагностики захворювань? 5. Поясніть, як можна зміцнювати своє здоров’я.

Виберіть одну правильну відповідь

1. Назвіть ознаку, яка відрізняє людину як біосоціальну істоту від представників біологічних видів: а) здатність до росту та розвитку; б) здатність відтворювати собі подібних; в) здатність до мислення та свідомої діяльності; г) здатність здійснювати обмін речовин.

2. Назвіть прилад, за допомогою якого вимірюють артеріальний тиск: а) електрокардіограф; б) глюкометр; в) тонометр; г) апарат УЗД.

3. Доповніть арабське прислів’я: «Руйнувати здоров’я - означає...»: а) посилювати свою працездатність; б) обкрадати себе; в) зберігати молодість; г) збільшувати тривалість життя.

Обговоріть у групах різні біохімічні, фізичні, антропометричні методи дослідження стану здоров’я.

Поміркуйте. Чому загартована людина легше переносить несприятливий вплив чинників довкілля?

Творче завдання. Складіть схему «Взаємозв’язок наук про людину».

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст