Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Безуглий

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 33. Плани сталого (збалансованого) розвитку в країнах світу і стратегія збалансованого розвитку України

ПРИГАДАЙТЕ: Що ви знаєте про сучасні глобальні виклики: види, причини загострення, наслідки, якщо їх ігнорувати? У чому полягає сутність концепції сталого (збалансованого) розвитку: причини розробки, цілі концепції, основні положення, шляхи реалізації? Яке місце належить Україні в системі глобальних економічних відносин у контексті сталого розвитку?

• Суть стратегії сталого (збалансованого) розвитку в країнах світу. У другій половині XX ст. світове співтовариство прийшло до усвідомлення необхідності формування нової моделі розвитку цивілізації, здатної протистояти глобальним викликам і проблемам сучасного світу. До таких моделей слід віднести концепцію сталого (збалансованого) розвитку. Ця концепція розглядається як стратегія вирішення проблем збереження та відтворення навколишнього природного середовища й забезпечення високого рівня життя населення планети.

У сучасному економічному, політичному та суспільному житті проявляються нові закономірності: 1) колосальне зростання масштабів глобалізації; 2) стрімке прискорення процесів глобалізації; 3) посилення і поглиблення глобальної інтеграції. Відмінити або відкласти ці процеси неможливо, їх можна вивчати й, згідно з результатами досліджень, ухвалювати відповідні рішення. Розвинуті країни з ринковою економікою постали перед вибором: забезпечити поступовий, еволюційний, збалансований розвиток усього глобалізованого світу або зіткнутися з новими глобальними проблемами, з якими вже ніхто не зможе впоратися (мал. 1).

У 2015 р. у Нью-Йорку (США) на саміті ООН зі сталого розвитку було ухвалено Порядок денний розвитку після 2015 р. і затверджено нові орієнтири розвитку. Підсумковим документом саміту «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» було затверджено 17 цілей сталого розвитку (мал. 2).

Ухвалення концепції сталого розвитку, яка встановила норми та основні цінності розвитку - свободу, демократію, толерантність, повагу до навколишнього середовища, загальну відповідальність за людський розвиток, - та виконання глобальних цілей розвитку, є надзвичайно важливими для більшості країн, що розробляють та реалізують свою національну політику з метою досягнення сталого розвитку.

Мал. 1. Шлях досягнення сталого (збалансованого) розвитку

Сталий розвиток (англ. sustainable development) - це такий розвиток, який задовольняє потреби теперішнього покоління, не ставлячи під загрозу можливості задоволення потреб майбутніх поколінь, тобто забезпечує високу якість довкілля і здорову економіку всіх народів світу.

Мал. 2. Глобальні цілі сталого розвитку

Сталий розвиток уже є основою формування політики країн Євросоюзу, США, Канади, Японії, Китаю та багатьох інших (таблиця).

Таблиця. Особливості політики сталого розвитку країн світу

Країна

Національні стратегії сталого розвитку

США

Передбачається вирішення таких питань сталого розвитку:

1) здоров’я та навколишнє середовище;

2) економічне процвітання (для забезпечення можливості високої якості життя для всіх);

3) справедливість (для забезпечення можливості досягнення економічного, екологічного та соціального благополуччя);

4) збереження природи (для забезпечення довгострокових соціальних, економічних та екологічних вигід для себе й майбутніх поколінь);

5) управління (створення етики управління, що передбачає повну відповідальність окремих осіб, організацій і корпорацій за економічні, екологічні та соціальні наслідки своїх дій);

6) сталі спільноти (співробітництво людей з метою створення здорового суспільства);

7) громадянська активність (створення всіх умов для громадян, бізнесу і громад до участі у впливі на природні ресурси, екологічні та економічні рішення);

8) населення (перехід до стабілізації чисельності населення США);

9) міжнародна відповідальність (узяти на себе керівну роль у розробці та реалізації глобальної політики сталого розвитку, стандартів поведінки, торговельної та зовнішньої політики, що сприятиме досягненню сталості);

10) освіта (забезпечення всім американцям можливості рівного доступу до освіти та навчання протягом усього життя, що уможливить підготувати їх для змістовної роботи, високої якості життя і розуміння концепції сталого розвитку).

Продовження таблиці

Країна	Національні стратегії сталого розвитку
Євросоюз	У новій європейській стратегії «Європа-2020» установлено такі основні напрями діяльності: 1) стале зростання економіки (створення економіки, заснованої на доцільному використанні ресурсів, екології та конкуренції); 2) Європейський інноваційний союз (об’єднання зусиль зі створення і впровадження інновацій для економічного зростання і створення робочих місць); 3) рух молоді (посилення результативності освітніх систем і сприяння залученню молодих людей на ринок праці); 4) план розвитку цифрових технологій у Європі (прискорення повсюдного розвитку високошвидкісного Інтернету і надання можливостей участі в загальному цифровому комерційному просторі приватним фізичним і юридичним особам); 5) доцільне використання ресурсів у Європі (розумне використання джерел енергії, сприяння переходу на економіку з низьким умістом вуглецю, збільшення використання джерел відновлюваної енергії, проведення модернізації транспортного сектору); 6) індустріальна політика, спрямована на глобалізацію (поліпшення умов для підприємницького середовища, особливо для середнього та малого бізнесу); 7) план з розвитку нових здібностей і збільшення кількості робочих місць (модернізація ринків праці, поліпшення співвідношення попиту й пропозиції на ринках праці, включаючи трудову мобільність); 8) європейська політика проти бідності (зниження рівня бідності завдяки досягненням у сфері економічного розвитку та підвищенню зайнятості населення).
Японія	Пріоритети національної політики сталого розвитку: 1) збільшення сукупного попиту та рівня зайнятості шляхом трансформації проблем, пов’язаних зі змінами клімату, «старінням» нації; 2) стимулювання розвитку альтернативних джерел енергії, зокрема шляхом інвестицій у «розумні» енергосистеми; 3) перегляд правил набуття права на постійне місцепроживання в Японії для висококваліфікованих працівників у напрямі лібералізації; 4) широке застосування системи «екобонусів», що ініційована на державному рівні та реалізована на рівні пересічних споживачів; 5) подолання негативних ефектів інтенсивної урбанізації.
Канада	Ключова сфера сталого розвитку - екологічно збалансований розвиток Канади (гарантування безпеки повітря, води й землі; охорона та раціональне використання відтворювальних природних ресурсів; захист тваринного й рослинного світу; збереження комплексу північних територій; забезпечення глобальної екологічної безпеки; екологізація управлінських рішень на всіх рівнях; мінімізація наслідків надзвичайних екоситуацій).
Швейцарія	У «Стратегії стійкого розвитку Швейцарії на 2016-2019 рр.» задекларовано питання: доступ до води та її якість, раціональне використання води і транскордонна співпраця у сфері управління водними ресурсами; зміцнення системи глобальної охорони здоров’я, досягнення стійкого миру й забезпечення тендерної рівності, включаючи боротьбу за зниження гостроти проблем, пов’язаних з вимушеною міграцією тощо.
Китай	Пріоритети розвитку: охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання ресурсів, демографічна політика, культура, охорона здоров’я, подолання бідності.
Австралія	Пріоритети розвитку: підвищення якості життя населення країни та суспільства загалом на основі забезпечення економічного росту з урахуванням інтересів наступних поколінь; забезпечення справедливого розподілу ресурсів планети між поколіннями; захист біорізноманіття і природних екосистем.

Закінчення таблиці

Країна

Національні стратегії сталого розвитку

Індія

Головна мета - зменшення бідності як умова, без якої неможливе вирішення соціально-економічних та екологічних проблем.

Білорусь

«Національна стратегія стійкого соціально-економічного розвитку» визначила основні орієнтири, які планується досягнути до 2030 р.:

1) трансформація моделі національної економіки від адміністративного до індикативного планування, досягнення балансу внесків державної та приватної власності у формування ВВП і розвитку національної економіки;

2) упровадження принципів «зеленої економіки» у виробництво;

3) інноваційний розвиток і соціальна підтримка найбільш нужденних;

4) створення умов для реалізації особистісного потенціалу кожної людини.

• Стратегія сталого (збалансованого) розвитку України. Питання сталого (збалансованого) розвитку стали актуальними для України у зв’язку з укладенням Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2014 р. Згідно із цим, сприяння сталому розвитку розглядається одним з основних принципів посилення співпраці між сторонами, які визнають важливість повного врахування економічних, соціальних і екологічних інтересів не тільки свого наявного населення, а й майбутніх поколінь і гарантують, що економічний розвиток, екологічна та офіційна політика підтримуються спільно.

У 2015 р. в Україні затверджено Стратегію сталого розвитку «Україна-2020». Вона визначає мету, напрями руху, першочергові пріоритети та індикатори належних оборонних, соціально-економічних, організаційних, політико-правових умов становлення та розвитку України. Так, метою Стратегії «Україна-2020» є упровадження в державі європейських стандартів життя та вихід на провідні позиції у світі.

Виконання цієї стратегічної мети здійснюватиметься за векторами:

вектор розвитку (забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних реформ і, як наслідок, підвищення стандартів життя);
вектор безпеки (забезпечення гарантій безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій і приватної власності);
вектор відповідальності (забезпечення гарантій, що кожен громадянин, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, матиме доступ до високоякісної освіти, системи охорони здоров’я та інших послуг у державному та приватному секторах);
вектор гордості (це забезпечення взаємної поваги та толерантності у суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку, спорт).

У межах цих чотирьох векторів руху Стратегія «Україна-2020» включає 62 реформи. Із них пріоритетними визначено вісім реформ: системи національної безпеки й оборони, оновлення влади, антикорупційна реформа, судова та реформа правоохоронної системи, децентралізації та реформа державного управління, дерегуляції та розвитку підприємництва, реформа системи охорони здоров’я, податкова реформа (мал. 3).

Стратегічне бачення сталого розвитку України ґрунтується на забезпеченні національних інтересів і виконанні міжнародних зобов’язань України щодо сталого розвитку. Такий розвиток передбачає:

Мал. 3. Цілі Стратегії «Україна-2020»

- подолання дисбалансов у економічній, соціальній та екологічній сферах;

- трансформацію економічної діяльності, перехід на засади «зеленої економіки»;

- побудову мирного та безпечного, соціально згуртованого суспільства з належним урядуванням та інклюзивними інституціями;

- забезпечення партнерської взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, науки, освіти та організацій громадянського суспільства;

- повну зайнятість населення;

- високий рівень науки, освіти та охорони здоров’я;

- підтримання довкілля в належному стані, який забезпечуватиме якісне життя та благополуччя теперішнього і майбутніх поколінь;

- децентралізацію та впровадження регіональної політики, яка передбачає гармонійне поєднання загальнонаціональних і регіональних інтересів;

- збереження національних культурних цінностей і традицій.

У 2016 р. на громадське обговорення висунуто проект «Стратегії сталого розвитку України на період до 2030 року», який визначає цілісну систему стратегічних та операційних цілей переходу до інтегрованого економічного, соціального та екологічного розвитку країни до 2030 року. Однак його й досі не ухвалено.

Понад 25 років міжнародні інститути та установи ООН, Європейський Союз, Світовий банк, МБРР співпрацюють з Україною і надають допомогу з метою досягнення цілей у сфері сталого розвитку. З 2014 р. Всесвітня продовольча програма ООН надає допомогу Україні, населення якої постраждало від збройного конфлікту на Сході країни.

Сталий розвиток орієнтований передусім на людину та покращення якості її життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та екологічно чистому, здоровому, різноманітному природному довкіллі. Високий інтелектуальний рівень людського потенціалу має забезпечити конкурентоздатність України в майбутньому.

Підсумуйте свої знання:

1. Поясніть значення понять: сталий (збалансований) розвиток), глобальні цілі сталого розвитку, мета Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».
2. Спираючись на досвід реалізації планів сталого розвитку в різних країнах (що є в параграфі та на основі додаткових джерел інформації), поясніть актуальність стратегії збалансованого розвитку для світу.
3. Підготуйте повідомлення «Поява терміну «сталий розвиток» і найважливіші історичні етапи становлення концепції збалансованого розвитку», «Принципи і складові частини концепції сталого (збалансованого) розвитку», «Глобальні виклики та їхні прояви в Україні» (на власний вибір).

Перевірте, чого навчилися:

Користуючись урядовими документами, такими як Національна доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна» (15 вересня 2017 р.), з’ясуйте, як передбачено реалізацію глобальних цілей сталого розвитку на національному рівні. Результати аналізу занесіть у таблицю: