Географія. Рівень стандарту. 11 клас. Безуглий

Розділ 3. Загальні суспільно-географічні закономірності світу

Тема 1. Географічний простір

§ 17. Світосистема: сутність і функціонально-компонентний склад

ПРИГАДАЙТЕ: У чому полягає сутність процесу глобалізації? У яких видах (формах) проявляється глобалізація сучасного суспільного життя? Які зміни відбуваються в людському суспільстві під впливом глобалізації?

• Сутність світосистеми та її функціонально-компонентним склад. Одним із ключових моментів сьогодення є потужна глобалізація, що торкається майже всіх сфер діяльності людини. Процеси глобалізації охопили політичну й економічну сфери, а також соціально-культурне життя людства.

Глобалізація - процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції й уніфікації.

Світосистема - сукупність великих людських спільнот (цивілізацій, регіональних і планетарних об’єднань, держав та інших структур), яка формується унаслідок їх взаємодії у господарській, політичній та культурній сферах і є найважливішим чинником внутрішнього відтворювального процесу в кожній окремій спільноті.

Результати процесу глобалізації проявляються в тому, що межі для економічної, культурної й політичної діяльності стають більш прозорими та умовними. Транснаціональні корпорації, Всесвітня павутина (Інтернет), обмін студентів і професійних кадрів, сфера послуг, різні світові рухи захисту прав людини - усе це сприяє створенню справді глобальної культурної й економічної системи (мал. 1).

Саме глобалізація виступає процесом формування глобального людського суспільства, тобто світосистеми. У центрі цього процесу - відтворення єдності людства під впливом могутніх інтеграційних процесів у економічній, соціальній, культурній, політичній сферах людської діяльності.

Мал. 1. Прояви процесу глобалізації

Функціонально-компонентну структуру цього глобального системного утворення формують демографо-екологічна, економічно-господарська, інформаційно-технологічна, соціально-культурна та політична підсистеми:

• демографо-екологічна підсистема - у контексті вчення про ноосферу та з урахуванням екологічних проблем розуміється як глобальна природно-ресурсна основа, передумова та наслідок відтворення людини й соціуму у взаємодії з природою, а отже - як сукупність причинно-наслідкових зв’язків між людиною та природою у формуванні життєвого простору (мал. 2);
• економічно-господарська підсистема - охоплює сукупність виробничих відносин з використання й розвитку продуктивних сил в єдиному економічному просторі вільного руху товарів, капіталів і робочої сили;
• інформаційно-технологічна підсистема - включає технічні системи й технологічні процеси, що є наслідком розумової діяльності людини з освоєння навколишнього світу, втілення знань про закономірності природи та можливості їхнього використання для забезпечення власної життєдіяльності й розвитку технологій, забезпечує обмін матеріально-речових, енергетичних, людських та інформаційних потоків;
• соціально-культурна підсистема - відзначається відносинами й структурами, що формуються унаслідок суспільного відтворення людини, у процесі генетичного й функціонального обміну культурними цінностями;
• політична підсистема - відтворює правові та адміністративні відносини й структури, пов’язані з відносинами влади, управління й функціонування державних і наддержавних інститутів сучасності.

Мал. 2. Глобальна єдність у системі «суспільство - природа»

До основних загроз світосистеми можна віднести: поглиблення нерівності як всередині суспільства, так і в глобальному вимірі, поширення соціальних хвороб, зростання соціальної непевності, занепад традиційних цінностей і загрозливі масштаби антисоціальної поведінки. Людство з метою самозбереження мусить провести зміни соціальної структури суспільства, спрямовані на соціальну безпеку та наднаціональну єдність.

• Географічний простір, його системоутворювальна роль і характеристики. Нині географічні науки розширили сферу свого пізнання і діяльності аж до навколоземного простору. Етноси й цивілізації, природні й антропогенні трагедії, глобальні зміни у кліматі, взаємозв’язок між природними й соціальними явищами, демографічний вибух, політичні конфлікти, економічні кризи - усе опинилося серед інтересів географії.

Іммануїл Кант визначив географію як самостійну дисципліну й запропонував таку класифікацію наук: сутнісні предметні науки - математика, фізика; тимчасові, хронологічні - історія; просторові, хорологічні - географія. Учений підкреслював важливість у географії саме просторової складової.

Усередині XX ст. американський географ Річард Хартшорн істотно розвинув ідею про простір і ввів поняття часу. Усі події відбуваються в географічному просторі-часі, тобто існує тісний зв’язок просторового аспекту із часовим, що дає змогу говорити про комплексну просторово-часову структуру. Прикладами такої структури є географічний поділ праці, геополітика, геостратегія, диференціація, інтеграція тощо.

Географічний простір - земний простір, що розташований на конкретній території, розвивається в часі й охоплює всі сфери географічної оболонки Землі: атмосферу, літосферу, гідросферу, біосферу й соціосферу (ноосферу).

Учені класифікують простір за різними критеріями. Зокрема, польський географ С. Лещицький запропонував виділяти такі види географічного простору: геодезичний простір (визначають розмірами і формою земної кулі - геоїдом); фізико-географічний простір (диференційовано на суходіл, океани, моря); соціально-економічний простір (територія, на якій мешкає та господарює людина, де зосереджені всі поселення).

Простір у географії є не лише оболонкою, де відбуваються всі природні та суспільні процеси, а й активним чинником, що впливає на характер усіх об’єктів - господарських, природних, суспільних, демографічних тощо. Він є найдинамічнішим і поєднує просторово-часове сполучення суспільних об’єктів, явищ і процесів у сукупності з природним оточенням.

Під географічним часом розуміють форму реального буття географічної оболонки Землі. Зазвичай розуміємо його як фізичний час, своєрідну метрику (фізичний вимір часу, який проходить між епохами розвитку Землі), або як загальний знаменник усіх значень часу щодо геологічного життя Землі.

Нині географи під географічним простором і часом розуміють ту частину фізичного простору Землі й ту частину фізичного часового інтервалу її розвитку, в яких можливе існування географічних тіл і проявів, що пов’язані із цими тілами й географічними процесами. Географічні властивості простору є не формою існування географічних об’єктів і процесів, а умовою їхнього буття. Вивчаючи ці властивості, потрібно керуватися географічними методами дослідження.

Підсумуйте свої знання:

• 1. Поясніть значення понять: глобалізація, світосистема, географічний (геодезичний, фізико-географічний, соціально-економічний) простір.
• 2. Підтвердіть фактами інформацію, подану в тексті параграфа, і поясніть на прикладах прояви географічного простору як активного чинника, що впливає на всі сфери життєдіяльності суспільства.
• 3. Підготуйте повідомлення «Концепція геопростору К. Ріттера (А. Геттнера, Р. Хартшорна, С. Лещицького)» - на власний вибір.

Перевірте, чого навчилися:

Заповніть таблицю «Покомпонентна характеристика світосистеми».

Функціонально-компонентні складові світосистеми	Сутність підсистеми	Вплив на розвиток суспільства
		позитивні прояви	негативні прояви
Демографо-екологічна підсистема
Економічна підсистема
Інформаційно-технологічна підсистема
Соціально-культурна підсистема
Політична підсистема