Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Безуглий - Нова програма

§ 9. ІТАЛІЯ

• Офіційна назва - Італійська Республіка

• Столиця - Рим

• Площа - 301,2 тис. км2

• Населення - 62,1 млн осіб (на 2017 р.)

• Мова - італійська

• Форма державного правління - парламентсько-президентська республіка

• Форма державного устрою - унітарна держава

• Адміністративний поділ - 20 областей

• Найбільші міста - Рим, Мілан, Неаполь, Турин, Генуя, Флоренція

• ВВП на душу населення - 30 507 дол. (2017 р.)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Згідно з висловом «Усі дороги ведуть до Рима», прокоментуйте роль Давнього Риму як «колиски» європейської цивілізації.

2. Що вам відомо про культуру, традиції, менталітет італійців?

3. Які вироби, продукція чи послуги формують у вас «географічний образ» Італії?

• Місце Італії у світі та регіоні. ЕГП країни. Італія - високорозвинута держава, член G-7. Це півострівна країна, 4/5 кордонів якої є морськими й омиваються водами 5 морів (Адріатичного, Лігурійського, Тірренського, Іонічного і Середземного). «Сусідське» положення Італії не має аналогів у Європі: 4 зовнішні сухопутні країни-сусіди - Франція, Швейцарія, Австрія й Словенія та 2 внутрішні (анклави) - Ватикан і Сан-Марино.

Назву «Італія» вперше стали використовувати греки для позначення південного краю Апеннінського півострова, де вони оселилися у VIII—VII ст. до н. е. Територія Італії складала ядро Римської імперії, звідки антична цивілізація Середземномор’я проникла до Західної Європи.

• Основні чинники розвитку. На розвиток Італії та її місце в МПП суттєвий вплив мають природно-ресурсний, працересурсний і рекреаційний потенціали країни. Італія загалом бідна на мінеральні ресурси, особливо паливні (незначні запаси в Адріатично-Іонічному і Сицилійському нафтогазоносних басейнах). Брак енергетичних ресурсів змушує імпортувати 95 % нафти та 60 % природного газу. Відзначаються лише родовища свинцю, цинку й залізної руди (Сицилія), великі запаси кіноварі (ртутної руди), а на о. Сицилія є родовища сірки. Надра країни багаті на будівельну сировину - мармур, граніт тощо. У Каррарі (Тоскана) видобувають відомий білий каррарський мармур, який ще давні римляни використовували для створення багатьох скульптур та оздоблення будинків (мал. 33). Італійські річки переважно короткі. Майже всі вони належать до басейну По (найбільша та найповноводніша річка країни, 670 км). Великою річкою півострова є Тибр. Великі озера зосереджені переважно в передгір’ях Альп, усі вони мають тектонічне походження (Гарда, Комо, Лаго-Маджоре тощо). Лісистість країни становить 31 %.

Мал. 33. Каррарський мармур є одним із найцінніших і найвідоміших у світі

Працересурсний потенціал країни значний, загальна кількість трудових ресурсів - 26 млн осіб (42 % населення країни). За останні десятиліття структура зайнятості дуже змінилася: серед секторів економіки на першому місці опинилася сфера послуг (68 %), на другому - промисловість (28 %), а в аграрній сфері нині працює всього 4 %. Італійська праця в Європі вважається не дуже кваліфікованою, адже лише 16 % італійців мають вищу освіту. З кінця 1990-х років кількість населення в Італії зростає лише завдяки іммігрантам, і нині в країні зареєстровано вже понад 4 млн іноземних громадян, серед яких близько 240 тис. українців. Вони виконують переважно низькокваліфіковану роботу у сфері послуг (домашня прибиральниця, офіціант, кухар, водій та ін.) та задіяні на будівництві.

Італія володіє величезним рекреаційним потенціалом: це і середземноморські пляжі, велика кількість мальовничих гірських озер, гірськолижні курорти і, безумовно, найдавніша архітектура - практично всі італійські міста є пам’ятками історії, культури та архітектури.

• Система розселення. Італія посідає п’яте місце у Європі за кількістю населення, хоча з 1993 р. відзначається від’ємний природний приріст.

Населення дуже нерівномірно розподілене по території країни, середня його густота - 201 особа/км2. Найбільша густота (300 осіб/км2) - у Північній Італії, де мешкає майже половина всього населення країни. Це пов’язано зі сприятливими умовами для розвитку тут інтенсивного землеробства, різноманітної промисловості, портової діяльності й туризму. Особливою скупченістю населення відзначається район Неаполя (8440 осіб/км2), а гірські райони, навпаки, заселені рідко (до 35 осіб/км2).

Останніми десятиліттями в Італії (особливо на півночі) триває інтенсивний процес урбанізації, й нині переважна кількість населення (69 %) мешкає в містах. Понад половина великих міст розташовані на півночі. Практично увесь простір від Турина до Мілана - суцільна урбанізована територія. До агломерацій з населенням понад 500 тис. жителів увійшли 9, а понад 1 млн - 4 італійські агломерації: Мілан (найбільша), Рим, Неаполь, Турин. Агломерації Турина, Мілана і Генуї є південною межею європейського мегалополіса «Блакитний банан». До «Золотого банана», або європейського «Сонячного поясу», входять Турин і Генуя.

• Сучасний стан господарства. Головною особливістю економічного розвитку Італії є різниця у рівнях економічного, соціального та культурного розвитку її регіонів. Значна частина італійського господарства перебуває в руках потужних ТНК, як-от: FIAT (з 2014 р. FiatChrysler Automobiles NV), Enel (найбільша енергетична компанія, одна з найпотужніших енергокомпаній світу), Епі (нафтова і газова компанія), Leonardo (машинобудівний холдинг, що діє у сферах оборони, енергетики, гвинтокрилобудування, телекомунікацій і транспорту), Pirelli & Є (п’ятий у світі за виручкою виробник автомобільних шин), Luxottica Group (визнаний світовий лідер з виробництва оправ і сонцезахисних окулярів) тощо.

Мал. 34. Історичний центр Рима і володіння Ватикану, включно з базилікою Св. Павла за міськими стінами

Мал. 35. «Автострада Сонця»

Третинний сектор економіки Італії представлено такими сферами, як туризм, транспорт і банківська діяльність (наприклад, Exor SpA - провідна італійська інвестиційна компанія). Туризм у країні став найінтенсивніше розвиватися одразу після Другої світової війни, а обслуговування туристів перетворилося на організовану сферу економіки. У 2016 р. Італію відвідало 50,7 млн іноземців (V місце у світі), переважно європейці (майже 90 %). Італія володіє визначними рекреаційними ресурсами і є зосередженням найбільшої кількості (51) об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (мал. 34), перелік яких нещодавно поповнився завдяки визнанню, що виготовлення піци є формою мистецтва, яке народилося в Неаполі.

Транспортний комплекс Італії має важливе значення для розвитку національної економіки. У внутрішніх перевезеннях пасажирів (90 %) і вантажів (80 %) переважає автомобільний транспорт. Головна транспортна артерія - «Автострада Сонця», що йде з півночі на південь і є найдовшою італійською автострадою А1 (мал. 35). Загальна протяжність автошляхів - 487 тис. км. Протяжність італійських залізниць становить 20,1 тис. км, з яких 12,8 тис. електрифіковані, що свідчить про високий технічний рівень цього виду транспорту. Швидкісні потяги між Римом і Міланом, Генуєю, Венецією, Неаполем належать до найліпших у Європі. Оскільки країна розташована на півострові й островах, провідна роль у зовнішніх перевезеннях належить морському транспорту. Функціонують поромні переправи між материком і Сицилією та Сардинією. Найбільші порти - Генуя (один з найбільших портів у Середземномор’ї), Трієст, Неаполь тощо. Авіаційні мережі підтримують зв’язок найбільших міст Італії з багатьма містами Європи й інших частин світу. Головна авіакомпанія країни - Alitalia.

Провідною ланкою вторинного сектору економіки Італії, на яку припадає близько 1/4 національного прибутку та 2/5 усіх зайнятих, є промисловість. Більшу частину електроенергії (82 %) виробляють на ТЕС, а майже 2 % дають геотермальні електростанції (ще у 1905 р. у Лардерелло, в Центральній Італії, з’явилися перші у світі геотермальні електростанції).

Мал. 36. Торговельні марки автомобільного концерну Fiat

Обробна промисловість Італії працює в основному на імпортній сировині. Відносно новою ланкою промисловості Італії є металургія. Чорна металургія працює на імпортній сировині, тому найбільші комбінати розміщені в портових містах (Генуя, Неаполь, Таранто).

У кольоровій металургії найрозвинутіші алюмінієва, свинцево-цинкова, магнієва й ртутна промисловість. Італія посідає одне з перших місць у світі за виплавкою ртуті (800 т у Тоскані). Машинобудування є провідним виробництвом італійської індустрії. У ньому особливо вирізняється автомобілебудування (понад 1,1 млн автомобілів), у якому домінує Fiat Chrysler Automobiles NV, також відомий як FCA - багатонаціональна корпорація з новою штаб-квартирою в Лондоні. Портфель компанії включає в себе багато добре відомих автомобільних марок (мал. 36).

Традиційним для Італії є суднобудування (виробництво контейнеровозів, різних платформ і спортивних суден). Чималих успіхів домоглася Італія в електротехнічній та електронній промисловості завдяки компаніям Zanussi-Electrolux (м. Порденоне), Indesit (м. Фабріано), а також Olivetti (Турин).

Основною спеціалізацією хімічної промисловості є виробництво полімерів і синтетичних волокон, відзначається також лакофарбова й фармацевтична промисловість (переважно на півночі). Одне з найстаріших у країні виробництв - легка промисловість, яка виробляє тканини та пряжу з бавовни, вовни, шовку, коноплі, льону, джуту і хімічних волокон, а також різноманітний трикотаж. Широко розвинуте виробництво взуття (кожна третя пара взуття у світі - італійська). Італія разом із Францією вважається законодавицею моди одягу і взуття (центри - Мілан і Турин). Унікальною і традиційною залишається харчова промисловість: італійці створили всесвітньо відомі види сирів (пармезан, горгонзола, рікота, моцарела і проволоне), макарони, спагеті, піцу, томатну пасту; найвідоміший італійський десерт - тірамісу.

ПОМІРКУЙТЕ

1. Користуючись шкільним атласом, визначте місцеположення та найбільші центри: а) первинної сфери економіки (добувної промисловості, аграрного сектору); б) обробної промисловості (металургії, автомобілебудування, хімічної індустрії); в) туризму як провідної складової сфери послуг. 2. Простежте залежність рівня урбанізації районів Італії від основних чинників розміщення виробництва і фінансів.

Основу італійського первинного сектору становить сільське господарство, у якому домінує рослинництво. Основні культури - пшениця, кукурудза, рис (І місце за зборами у Європі), цукровий буряк, цитрусові (апельсини й лимони), томати, оливки (3,1 млн т - II місце у світі). Значна роль виноградарства у місцевому сільському господарстві. У країні вирощують майже 250 сортів винограду, 90 % якого переробляють на вино (І місце у світі за обсягами виготовлення). Тваринництво менш розвинене. Велику рогату худобу розводять на півночі країни, овець - на Сардинії, на відходах переробки цукрового буряку розвивається свинарство. У бідних на корми гірських районах Апеннін, на Сицилії та Сардинії селяни розводять овець, кіз і мулів.

• Населення: 2,8 млн мешканців. Густота населення - 2230 осіб/км2.

• Розташований на пагорбкуватій рівнині, на обох берегах р. Тибр.

• Назву отримав від одного з міфічних засновників міста - Ромула. Згідно з античним переказом, Рим засновано у 754-753 рр. н. е. Був столицею античної держави (Давній Рим). У 756-1870 рр. (з короткими перервами) - столиця Папської області, а з 1946 р. - Італійської Республіки.

• Рим - найважливіший промислово-фінансовий, головний науковий і культурний центр країни. У місті працюють підприємства електротехнічної промисловості, точного приладобудування, сільськогосподарського й транспортного машинобудування, хімічної, легкої та харчової промисловості. Рим є найбільшим транспортним вузлом країни: 2 міжнародні аеропорти, річковий вокзал, метрополітен (побудований у 1927-38 рр.).

• Рим є одним з найвизначніших у світі центрів міжнародного туризму (понад 7,1 млн туристів у 2016 р.). Знаходяться видатні архітектурні комплекси різних епох: руїни римських та імператорських форумів, Колізей, Пантеон (135-307 рр.), терми Каракали (206-217 рр.), безліч ренесансних палаців і вілл, ансамбль площі Капітолія, собор і площа Св. Петра та багато інших.

• Просторова організація господарства Італії. Під час історичного та економічного розвитку Італії склався чіткий поділ країни на три економіко-географічні райони - Північ, Центр і Південь.

Північний район є найрозвинутішим у країні. Тут зосереджене точне машинобудування, тонка хімія, текстильна і швейна промисловість, високоорганізоване сільське господарство. Головними промисловими центрами є Мілан (єдина в країні Італійська фондова біржа (BorsaItaliana), підприємства автомобілебудування, кольорової металургії, нафтопереробки, світовий центр моди), Турин (розташовані головні офіси автомобільних компаній Fiat, Lancia та Alfa Romeo), Генуя (найбільший морський порт країни), Венеція (великий туристичний і науково-освітній центр).

У Центральному районі, що об’єднує італійські регіони Лаціо, Тоскана, Умбрія, Абруццо і Маркезо, зосереджені підприємства машинобудування, чорної металургії, хімії, традиційною спеціалізацією є меблева, порцеляно-керамічна, текстильна, взуттєва, швейна. У сільському господарстві розвиваються пасовищне вівчарство, вирощування зернових, овочів, винограду, маслин, цитрусових. Найбільшими промисловими центрами є Рим і Флоренція (важливий промисловий, туристичний і культурний центр, головне місто моди, де зосереджено цілу індустрію модного одягу, аксесуарів, взуття).

Південний район має виражену спеціалізацію зі значним переважанням рослинництва (виноградарство, садівництво (цитрусові, оливки), зернові (пшениця, рис, кукурудза) і технічні культури - тютюн, конопля), індустрію представлено машинобудуванням, чорною металургією, нафтохімією, легкою і харчовою промисловістю. Традиційно розвинений туризм, особливо на островах Капрі і Сардинія, а також у Неаполі.

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Для Італії дуже важливою є зовнішня торгівля, адже багато італійських сфер діяльності працюють на зовнішній ринок. Експортує Італія продукцію машинобудування і металообробної промисловості, швейні, взуттєві та текстильні вироби, хімічну продукцію, продовольство, будівельні матеріали, офісну оргтехніку, руди металів. В імпорті переважають автомобілі, нафта, метал і пластмаси. Серед основних торговельних партнерів Італії відзначаються країни Евросоюзу, а також США, Саудівська Аравія, Лівія тощо.

Італія посідає провідне місце серед зарубіжних торговельних партнерів України. Основними товарами українського експорту (1,9 млрд дол. у 2016 р.) в Італію є чорні метали, мінеральне паливо, нафтопродукти, добрива, алюміній і вироби з нього. В українському імпорті (1,35 млрд дол.) з Італії переважають обладнання, електричні машини, вовна і тканини, вироби із чорних металів. Українська громада в Італії є однією з найчисленніших у Європі. Станом на 2016 р., загальна кількість українців в Італії, які отримали дозвіл на проживання, становила 240,1 тис. осіб. До Італії вони прибули здебільшого в пошуках заробітку починаючи із середини 1990-х років.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

• У країні налічують найбільшу у світі кількість модельєрів. Найвідоміші такі бренди: Gucci, Prada, Versace, Dolce & Gabbana, Giorgio Armani, Salvatore Ferragamo, Roberto Cavalli, Fendi, Valentino, Trussardi, Benetton. Сучасна Італія продовжує задавати модні тенденції для всього світу.

• Існують тисячі традиційних італійських десертів. Однак найвідоміший за кордоном - тірамісу - було створено в 1970-х роках. Назва в перекладі буквально означає (італ. Tiramisu) «підніми мене» - від слів tira - тягни, ті - мене, su — вгору, завдяки двом своїм інгредієнтам: каві і какао.

1. Яке місце посідає Італія в сучасному економічному та політичному житті Європи та світу?

2. Охарактеризуйте вплив основних чинників (ЕГП, працересурсний, споживчий, природно-ресурсний потенціал) на спеціалізацію італійської економіки.

3. Визначте причини нерівномірності розселення населення та економічного розвитку Півночі й Півдня Італії.

4. Які склалися передумови для розвитку туризму як провідної сфери третинного сектору економіки в Італії?

5. Назвіть промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію Італії. Знайдіть і покажіть на карті найбільші промислові центри країни.

6. Охарактеризуйте міжнародні зв’язки України з Італією. Чим зумовлена значна за чисельністю українська діаспора в Італії?

ОРІЄНТОВНА ТЕМА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг.