Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Безуглий - Нова програма

§ 7. ФРАНЦІЯ

• Офіційна назва - Французька Республіка

• Столиця - Париж

• Найбільші міста - Париж, Марсель, Ліон, Тулуза, Бордо, Лілль

• Площа - 551 тис. км2

• Населення - 67,1 млн осіб (на 2017 р.)

• Мова - французька

• Форма державного правління - президентсько-парламентська республіка

• Форма державного устрою - унітарна держава

• Адміністративний поділ - 18 регіонів у складі 101 департаменту

• ВВП на душу населення - 38 128 дол. (2017 р.)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Який вплив на розбудову політичної карти світу і Європи мала Франція в минулі століття?

2. Як фізико-географічне положення Франції впливає на її природу та життєдіяльність населення?

3. Назвіть найбільші ТНК Франції, продукцією яких ми користуємося щодня.

4. Чим приваблює Франція мільйони туристів з усього світу?

• Місце країни у світі та регіоні. ЕГП країни. Франція розміщена в Західній Європі, і, окрім континентальної частини, до її складу входять о. Корсика в Середземному морі й понад 20 заморських департаментів і залежних територій за межами Європи. Країна має вигідне «сусідське» (8 високорозвинутих країн-сусідів) і транспортно-географічне положення (омивається водами Атлантичного океану на заході, протокою Ла-Манш на північному заході та Середземним морем на півдні).

Франція є третьою за розмірами країною у Європі (після Росії та України). Територія Франції має компактну конфігурацію. Вона має значну довжину берегової лінії як в Атлантиці, так і в Середземному морі, що дало їй змогу стати в минулому потужною морською країною і другою з найбільших колоніальних імперій у світі, посісти провідне геополітичне місце у Європі, успішно конкуруючи в різні епохи з Іспанією, Великою Британією (Англією), Нідерландами (Голландією) та Німеччиною.

• Основні чинники розвитку. Важливим природним багатством Франції є її природно-ресурсний потенціал. Річкова сітка країни дуже потужна. Усі річки належать до басейну Атлантичного океану, здебільшого беруть початок із Центрального масиву, Альп і Піренеїв, найбільшими з них є: Луара, Рона, Сена і Гаронна. Річки володіють великими запасами гідроенергії (установлена потужність ГЕС у Франції становить 18,38 ГВт - II місце в Європі після Росії та Норвегії). Надра Франції багаті на різноманітні мінеральні ресурси. Особливо важливими є поклади залізних руд (Лотарингія, Нормандія), бокситів (запаси 55 млн т - лідер у Європі), калійної солі (Ельзас) та урану (Центральний масив). Запаси мінерального палива в країні незначні, Франція бідна на вугілля, газ і нафту. Є різноманітні будівельні матеріали. Лісистість Франції - 27 %, найбільші лісові масиви збереглися у Вогезах, Юрі, Альпах.

Мал. 25. Розподіл трудових ресурсів Франції за секторами економіки (2016 р.)

Також у МПП відзначають Францію високоякісні трудові ресурси. Ріст народжуваності, зниження смертності, масова імміграція і репатріація - усі ці чинники істотно збільшили кількість трудових ресурсів країни до 30,4 млн осіб. Більшість з них працює у сфері послуг (мал. 25).

Франція характеризується високим рівнем освітянської підготовки населення. Гарна освіта і професійні навички є важливими передумовами отримання французами роботи.

Тому 99 % дорослого населення (віком від 25 до 64 років) є писемним, а вищу освіту мають 65 % жителів. Чимало з 90 французьких університетів (наприклад, Сорбонна) набули світової слави.

• Система розселення. Франкофонія. Франції притаманні інтенсивні міграційні процеси. У країні зареєстровано близько 6 млн іноземців, переважно вихідців з колишніх колоній. Іноземні працівники (переважно алжирці, португальці, іспанці) становлять майже 10 % економічно активного населення країни.

Франція заселена не так густо, як інші західноєвропейські країни (103 особи/км2). У горах і районах з малородючими ґрунтами густота не досягає 20 осіб/км2. Густо заселений великий промисловий район на півночі країни (довкола Лілля), а також промислові райони Фландрії та території долини Сени. Роль столиці у Франції надзвичайно велика. У Паризькій агломерації сконцентровано понад 12,1 млн осіб.

До агломерацій з населенням понад 1 млн осіб належать Марсельська (1,4 млн осіб), Ліонська (1,4 млн осіб), Лілльська (трохи більше від 1 млн осіб). У сільській місцевості поширені маленькі селища із людністю 10-100 мешканців або зовсім маленькі населені пункти з кількох дворів, що звуться «амо».

Спільноту людей, що спілкуються французькою, називають франкофонією. У 1970 р. було створено Міжнародну організацію франкофонії, що опікується співпрацею франкомовних країн світу. Причому головним критерієм членства в цій організації є не загальний рівень володіння французькою в певній країні, а рівень культурних зв’язків із Францією. Нині Організація франкофонії складається з 56 членів і 14 спостерігачів, серед яких і Україна.

• Сучасний стан господарства. Франція - країна G-7, ядерна й космічна держава. За розвитком економіки країна посідає провідні місця у Європейському Союзі (20 % промислового і 25 % сільськогосподарського виробництва) і стабільно входить до першої світової десятки. Традиційна особливість французької економічної політики - велика частка державного сектору, особливо у стратегічно важливих виробництвах (електроенергетиці, нафтогазовій промисловості, транспорті). Існує планування, але воно має рекомендаційний характер.

Головну роль в економіці відіграють кілька десятків ТНК, особливо у сфері послуг, паливній і хімічній промисловості, чорній металургії, електротехніці, автомобілебудуванні (табл. 1).

Таблиця 1. Найбільші французькі ТНК (на 2017 р.)

Компанія

Сфера діяльності

Прибуток, млн дол.

Штаб-квартира

1

АХА

Страхові послуги

143,7

Париж

2

Total

Нафтогазовидобуток і переробка

127,9

Париж

3

BNP Paribas

Банківсько-фінансові послуги

109,0

Париж

4

Carrefour

Роздрібна торгівля

87,1

Еврі

5

Credit Agricole

Банківсько-фінансові послуги

80,2

Париж

6

Électricité de France

Електроенергетика

78,7

Париж

Третинний сектор забезпечує 79 % ВВП країни, де найбільше значення має фінансово-кредитна система. Банки завжди мали міцні позиції в економіці Франції, найбільші з них утворилися ще в середині XIX ст. За рівнем концентрації банківської сфери Франція випереджає США, Японію та Німеччину.

Транспортна система Франції розвинута та найефективніша у світі. У внутрішніх перевезеннях домінує автомобільний транспорт, велике значення мають залізниці, а зовнішньоторговельні перевезення здійснюються переважно морськими суднами. Мережа автошляхів достатньо щільно вкриває всю територію країни. Загальна протяжність автошляхів - 1,1 млн км (II місце у Європі після Росії). Сучасні залізниці не втратили свого значення, успішно впроваджується швидкісний рух на TGV (320 км/ год.). Понад 50 великих міст зв’язані між собою високошвидкісними залізничними лініями (мал. 26). Після спорудження 1994 р. тунелю під Ла-Маншем (завдовжки 49 км), що з’єднав Париж із Лондоном, та відкриття по ньому залізничного сполучення почалося перевезення вантажного автотранспорту на спеціально сконструйованих залізничних платформах.

Швидко розвивається авіаційний транспорт, національний французький перевізник - авіакомпанія Air France. Морський транспорт має менше значення, найбільші порти — Марсель, Гавр, Кале, Дюнкерк, Булонь.

Франція з її мальовничими ландшафтами, різноманітними культурно-історичними пам’ятками (43 об’єкти Світової спадщини), усесвітньо відомою кухнею та винами перетворила туризм на важливу сферу економіки, у яку залучено понад 1,5 млн працівників. У 2016 р. країну відвідало 82,6 млн іноземних туристів (І місце у світі). Природні та соціально-економічні умови Франції сприятливі як для екскурсійно-пізнавального, так і для лікувально-оздоровчого та спортивного туризму. Головним туристичним районом країни є Париж з його всесвітньо відомими визначними пам’ятками та південне узбережжя Франції - Лазурове узбережжя.

Мал. 26. Діючі та перспективні лінії TGV

Провідною ланкою вторинного сектору господарства країни є обробна промисловість. Для Франції (як і для Німеччини) властива реіндустріалізація: видобувна промисловість згортає свої потужності, майже повністю припинено видобуток вугілля, залізної руди й бокситів. Найважливіша особливість господарства Франції - дефіцит власних енергоресурсів та їхній значний імпорт, особливо нафти. Більшу частину електроенергії виробляють на АЕС (59 атомних реакторів, 76 %). Великі ГЕС споруджено в Альпах і Центральному масиві. Першу у світі ПЕС збудовано в гирлі р. Ране на узбережжі Ла-Маншу, де висота припливів сягає 13 м. Франція має значний потенціал для будівництва СЕС.

Провідні позиції в економіці посідає машинобудування, яке випускає різноманітні машини, верстати, військову зброю, механічне обладнання тощо. Франція є третім у Європі (після Німеччини й Іспанії) виробником автомобілів (2,08 млн авто). Головними виробниками є компанії Renault Group (м. Булонь, передмістя Парижа) та Peugeot (Париж), що контролюють більшість внутрішнього ринку. На високому рівні перебуває електротехніка (І місце у світі за виробництвом електрокабелю, устаткування для електростанцій, зокрема й АЕС), авіаційно-космічне виробництво, де Франція успішно конкурує із США. Металургія країни має давні традиції. Через перехід на використання імпортної руди більшість металургійних підприємств переведено з Лотарингії до приморських районів (Дюнкерк). Хімічна промисловість виробляє широкий асортимент продукції, зокрема органічні та неорганічні напівфабрикати (кислоти, вуглекислі солі й етилен), численні готові вироби (мінеральні добрива, фарби, розчинники, мийні засоби тощо). Усесвітню популярність має французьке взуття, одяг, ювелірні вироби, парфуми й косметика, коньяки й вина, сири (виробляється близько 400 сортів).

Сільське господарство повністю забезпечує основні потреби країни у продовольстві. Провідна роль належить тваринництву, особливо розведенню великої рогатої худоби, свиней, птахів; виробництву молока, яєць, м’яса. У землеробстві великого розвитку набуло зернове господарство (особливо посіви пшениці, кукурудзи та ячменю). Розширюється посівна площа під олійними культурами (рапсом і соняшником).

Розвинуті виноградарство, овочівництво й квітникарство. Населення багатьох районів на узбережжі Атлантичного океану та Ла-Маншу рибалить.

• Характерні риси просторової організації господарства. У Франції традиційно виділяють 22 економічні райони, що мають природну, історичну та економічну подібність (мал. 27).

Мал. 27. Економічні райони Франції

• Населення - 2,2 млн мешканців. Густота населення - 21 000 осіб/км2.

• Париж стоїть на р. Сена. Виріс на місці поселення галльського племені паризиї - Лютеції (на о. Сіте). З III—IV ст. н.е. звався Паризїї, а з 497 р. перебував під владою франків. Із 987 р. став столицею Франції.

• Париж - головний економічний центр країни. Тут працюють підприємства машинобудування (автомобіле-, авіабудування, електронної промисловості), хімічної промисловості (фармацевтика, фотоматеріали тощо). Всесвітньо відомі галантерейні та ювелірні вироби, сувеніри тощо. Працює метрополітен (1900 р.) і два міжнародні аеропорти (імені Шарля де Голля та Орлі).

• Головні архітектурні ансамблі Парижа: собор Паризької Богоматері, Сорбонна, Будинок інвалідів, Ейфелева вежа, Пантеон, Лувр, Єлисейські Поля (XVII ст.), Площа де Голля з Тріумфальною аркою, діловий центр Мен-Монпарнас і безліч інших.

Економіка Бретані тісно пов’язана з рибним промислом, тут також розвинуті судно- і автомобілебудування (PSA Peugeot Citroen), виробництво електроустаткування.

В економіці Бургундії особливо виділяються атомна і хімічна промисловість, машинобудування (електроніка, велосипеди, мотоцикли). Відома вона також своїми винами. На родючих землях Нормандії працюють нафтопереробні, хімічні та машинобудівні заводи, на берегах Сени розташовані великі порти Гавр і Руан.

Іль-де-Франс є потужним економічним центром Франції, найбільшим у світі центром туризму, конференцій і виставок, найбільшим європейським центром за рівнем науково-конструкторських розробок.

На території Лотарингії містяться великі запаси залізної руди, це потужна металургійна база країни, яка дає до 80 % французької сталі. У басейні р. Мозель видобувають кам’яне вугілля. Клермон-Ферран - головне місто Оверні, відоме заводами фірми Michelin, що виробляє шини й різні гумові вироби.

Промисловість Провансу сконцентрована навколо Марселя, де видобувають боксити, є центр ядерних досліджень, підприємства з виробництва електроніки та електротехніки, авіаційної техніки, суден. У Ніцці розвинуті фармацевтична промисловість, виробництво електроустаткування та електроніки, відомі на весь світ кілька кіностудій. Особливе значення в економіці мають курорти (французька Рив’єра із центрами в Ніцці і Каннах, нові курорти на узбережжі Лангедоку).

У Центрі вирощують зернові культури і розводять тонкорунних овець і знамениту породу коней - першеронів. Ельзас багатий на поклади залізної руди, вугілля, кам’яної солі. Головне місто району - Страсбург - має статус «парламентської столиці Європи», оскільки із 1992 р. є місцем засідання Ради Європи і Європейського парламенту.

Головним промисловим центром району Південь-Піренеї є Тулуза із великими підприємствами хімічної, металургійної, текстильної промисловості й літакобудування (основне збиральне виробництво концерну Airbus і ракет «Аріан»).

Корсика - найпівденніша частина Франції, яку характеризує економічна відсталість у порівнянні з материковою Францією. Непоганий прибуток приносить місцевий туризм.

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Франція здійснює активну політику у сфері зовнішньої торгівлі. Головними статтями імпорту є енергоносії, хімічні продукти, машини й устаткування, електроніка, продовольчі товари й тканини. До найважливіших експортних товарів належать сільськогосподарські (зерно, молочні продукти, цукор, вина), електротехнічне обладнання, автомобілі, спеціальне промислове обладнання, устаткування для космонавтики, алюміній, зброя, одяг тощо. У зовнішньоекономічних зв’язках Франція орієнтована, насамперед, на країни Євросоюзу, а також на США й Росію.

Франція підтримує доволі стійкі економічні відносини з Україною. Обидві країни мають давні історичні та культурні контакти. В експорті українських товарів (на 453,7 млн дол. у 2016 р.) переважають одяг, текстильні та трикотажні вироби, органічні хімічні сполуки, олійне насіння та фрукти. Імпорт із Франції (1530 млн дол.) - енергетичне і електротехнічне обладнання, електронні прилади, фармацевтична продукція, алкогольні й безалкогольні напої. Обсяг французьких інвестицій в Україну поки що незначний.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

• Девіз Франції Liberté, égalitié, fraternité («Свобода, рівність, братерство») був сформульований у часи Революції (1789-1799 рр.), він записаний у Конституції 1946 і 1958 років, його можна побачити на монетах, поштових марках і державних логотипах, що символізує «Тріумф Республіки».

• Французька залізнична мережа (29 тис. км) - друга у Європі (після Німеччини). Франція була однією з перших країн, що впровадила високошвидкісні технології. Так, у 1981 р. було запущено високошвидкісну залізницю TGV. У 2017 р. запущено високошвидкісну лінію Тур-Бордо, завдовжки 302 км.

• Французьку гастрономію внесено ЮНЕСКО до списку «нематеріального культурного надбання людства». Експерти назвали французьку гастрономію «важливим соціальним звичаєм, що призначений для святкування найважливіших моментів у житті окремих людей і груп».

1. Які переваги для економічного розвитку Франції створює її ЕГП?

2. Охарактеризуйте вплив основних чинників (історичного, природно-ресурсного і працересурсного потенціалу, науково-технічного прогресу або наукоємності виробництва) на місце Франції в МПП.

3. Розкрийте особливості системи розселення Франції. Знайдіть і покажіть на карті найбільші міські агломерації країни, головні морські порти, фінансові, науково-освітні центри та осередки туризму. Зробіть висновок про роль Парижа в суспільному житті країни.

4. У чому полягають особливості сучасного стану господарського комплексу країни? Який сектор економіки визначає перспективи розвитку Франції на XXI ст.?

5. Які види господарської діяльності створюють «географічний образ» Франції?

6. Визначте характерні риси просторової організації господарства Франції. Назвіть найбільш розвинені промислові райони країни та їхню спеціалізацію.

7. Охарактеризуйте зовнішньоекономічні зв’язки Франції. Яке місце в них посідають українсько-французькі відносини?