Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Безуглий - Нова програма

§ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН ЄВРОПИ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які типи країн за рівнем економічного розвитку виокремлюють у межах Європи?

2. Назвіть основні чинники, що визначають місце європейських країн у міжнародному поділі праці (МПП).

3. Які сфери діяльності складають первинний, вторинний, третинний сектори економіки? З огляду на рівень економічного розвитку Європи визначте домінуючий сектор у спеціалізації європейських країн.

• Загальний господарський розвиток. Європейські країни вирізняються високим рівнем розвитку господарства і мають інтегруюче значення для світової економіки. Тут є 30 країн з високим економічним потенціалом, серед яких держави G-7 - ФРН, Франція, Велика Британія, Італія. Особливо вирізняються Скандинавські країни, у яких умови життя вважаються найліпшими, а модель соціально-економічного розвитку дістала назву «суспільство загального добробуту» (високий рівень життя і відсутність різких контрастів між багатими й бідними, висока соціальна захищеність населення, низький рівень безробіття тощо).

Мал. 14. Розподіл ВВП країн Євросоюзу за секторами економіки (на 2016 р.)

Нині більшість країн Європи є типовими постіндустріальними державами, де на невиробничу сферу припадає понад 3/4 ВВП, у зовнішньоекономічних зв’язках переважає торгівля послугами, а не сировиною (мал. 14).

• Первинний сектор економіки. До первинного сектору в Європі належать сільське господарство, рибальство, лісова і добувна промисловість. У структурі економіки європейських країн починаючи із середини XX ст. частка цього сектору різко скоротилася.

Перспективними напрямами гірничодобувної сфери є розробка:

• нафти і природного газу, на видобутку яких спеціалізуються Росія, Велика Британія, Норвегія, Нідерланди, Данія;

• вугілля - Росія (373 млн т у 2015 р.), ФРН (184 млн т), Польща (135 млн т), Чехія (46 млн т), Україна (41 млн т), Сербія (38 млн т); у Великій Британії за наявності басейнів видобуток скоротився до 4 млн т;

• рудних ресурсів: залізної руди (Росія, Швеція, Україна, Франція); уранової руди (Франція, Іспанія, Україна); мідної руди (Росія, Польща, Фінляндія); бокситів (Франція, Угорщина);

• неметалевих мінеральних ресурсів: калійної солі (Україна, Франція, Німеччина, Польща, Білорусь) та апатитів (Росія, Іспанія, Швеція).

Природні умови Європи загалом сприятливі для розвитку сільського господарства, вони суттєво вплинули на зональну аграрну спеціалізацію європейських регіонів: у країнах Північної та Західної Європи тваринництво переважає над рослинництвом у Південній та Східній - склався інший тип сільського господарства з явним переважанням рослинництва над тваринництвом. Агросфера Європи традиційно відзначається малою кількістю працівників і високою продуктивністю.

Рослинництво є високопродуктивним, що пояснюється як сприятливими кліматичними умовами, так і високим технічним оснащенням, раціональним підбором культур, ефективним використанням добрив тощо (мал. 15). Майже всі країни є значними виробниками зернових культур. На півночі культивують озиму пшеницю, а ближче до півдня - переважає яра. Жито є основною зерновою культурою у ФРН, Польщі, Білорусі й на півночі Росії. Усі країни висівають ячмінь, овес, на півдні значні площі відведено під кукурудзу (Франція, Україна, Італія, Росія). Найважливішими технічними культурами є цукровий буряк (Франція, Росія, ФРН, Україна, Польща); Чехія й ФРН мають значні плантації хмелю, який використовують для виробництва пива; олійні культури, серед яких домінують соняшник (Франція, Україна, Росія, Румунія, Болгарія) і маслини (Середземномор’я). Нечорноземні райони ФРН, Білорусі, Польщі, Росії, Чехії, України є провідними виробниками картоплі. За збором винограду, виробництвом і експортом вина Франція, Іспанія та Італія традиційно поділяють перші місця у світі.

Мал. 15. Спеціалізація рослинництва Європи

У Болгарії є плантації найдухмянішої казанлицької троянди, а на Адріатичному узбережжі - благородного лавра.

Тваринництво, відповідно до різноманітних природних умов Європи, представлено скотарством, свинарством, промисловим птахівництвом тощо. Народи півночі Росії і Скандинавії традиційно розводять північних оленів. У всіх країнах Північної Європи розвинене рибальство, лідерами є Норвегія й Ісландія.

Одне з найстаріших і найважливіших промислових виробництв - деревообробна і целюлозно-паперова промисловість - інтенсивно розвивається у Швеції, Фінляндії, Норвегії, які є головними експортерами у світі високоякісного паперу і целюлози. Португалія й Іспанія - провідні виробники корка з кори коркового дуба.

• Вторинний сектор економіки. Європа - один з головних центрів світової індустрії, вона визначається передовим розвитком практично всіх видів виробництв обробної промисловості і будівництва.

Енергетика в основному базується на ТЕС (вугілля, газ, мазут) і ГЕС (гірські річки та каскади на Волзі, Дніпрі, Дунаї). АЕС діють у 16 країнах Європи (143 атомних реактори), зокрема Франції (76 % електроенергії в країні - 59 блоків АЕС), Україні (56 %), Словаччині (55 %), Угорщині (52 %), Швеції (34 %) (мал. 16). Ряд країн (Італія, Австрія, Швейцарія, Польща) після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. відмовилися від використання атомної енергетики; Німеччина і Бельгія відмовляться до 2030 р. Активно розвивається альтернативна енергетика. У Франції 1966 р. побудовано першу у світі припливну електростанцію (ПЕС) у гирлі р. Ране; у Росії поблизу Мурманська з 1960-х років працює Кислогубська ПЕС. Значного прогресу досягнули європейські країни у використанні енергії вітру, а в Ісландії значну частку електроенергії отримують на геотермальних станціях. Дедалі більше залучається енергія Сонця. СЕС забезпечують близько 3 % загального виробітку електроенергії в Німеччині, Іспанії та Італії.

Металургійний комплекс використовує як місцеву, так і імпортовану сировину. Найбільшими виробниками чорних металів є ФРН, Бельгія, Франція, Росія, Україна, Польща, Чехія, Люксембург («сталевий карлик» - І місце у світі за кількістю виробленої сталі на душу населення). Кольорова металургія вирізняється виробництвом алюмінію (Норвегія, Німеччина, Франція, Угорщина, Росія), міді (Італія, Польща, Росія, Болгарія), свинцю й цинку (Іспанія, Польща, Чехія, Словаччина, Росія, Румунія), нікелю (Росія, Україна).

Мал. 16. Атомна енергетика Європи

Провідну роль у європейській індустрії відіграє машинобудування з найширшим у світі асортиментом продукції, що забезпечує майже половину експорту. Особливого розвитку набуло автомобілебудування (мал. 17).

До середини XX ст. Європа була основним суднобудівним регіоном світу. Нині основні суднобудівельні потужності перемістилися до Азії, тому що суднобудівний бізнес - це досить ресурсо- та наукомістке виробництво, і відтоді європейські «морські держави» (Велика Британія, Нідерланди, Франція) майже повністю перейшли на ремонт суден. Порівняно велике суднобудування збереглося лише у ФРН, Польщі, Фінляндії, Норвегії, Росії.

Авіаційну промисловість представлено авіагігантом AIRBUS, що випускає 718 літаків на рік (2017 р.). Також різні типи літаків виготовляють ФРН, Італія, Швеція, Росія та Україна.

Електротехніка розвинена в Німеччині (Bosh і Siemens), Нідерландах (Philips), Франції (Tefal, Moulinex), Швеції (Ericsson). Італія посідає І місце у світі за випуском окремих видів побутової техніки (холодильників, пральних машин, газових плит), усесвітньо відомими є торговельні марки Ariston, Indesit, Zanussi. Швейцарія - один з головних світових виробників годинників.

Мал. 17. Автомобільні концерни Європи

У хімічній промисловості Європа зберегла свої позиції у виробництві класичних видів продукції, яке використовує місцеву сировину й відходи інших виробництв. ФРН і Франція входять до трійки світових хімічних лідерів, особливо з виробництва барвників, пластмас, продукції нафтохімії, медикаментів та ін. Мінеральні добрива виробляють у ФРН, Франції, Росії, Україні, Білорусі, Угорщині, Естонії. Фармацевтика є традиційною сферою виробництва для Німеччини, Швейцарії, Угорщини, Словаччини тощо.

У Європі розвинено майже всі напрями легкої промисловості. Проте нині ряд виробництв відчувають гостру конкуренцію з боку країн, що розвиваються, де за такої самої якості виробів ціна є нижчою. Взуття виготовляють у Німеччині, Данії, Чехії, Польщі, Угорщині тощо. Італія посідає перше місце у світі за експортом взуття. Греція відома всьому світу хутряними виробами. Країни Європи залишаються центрами швейної промисловості «високої» моди (Париж, Мілан).

• Третинний сектор економіки. Останніми десятиліттями сфера послуг розвивається випереджальними темпами і є провідною в економіці переважної кількості європейських країн.

Європа - головне ядро фінансових операцій, саме тут розміщена 1/3 всіх фінансових ресурсів світу, особливо це стосується Швейцарії з її відомими банками. Світовими фінансовими центрами є Лондон, Франкфурт-на-Майні, Цюрих, Амстердам, Париж, Люксембург.

У створенні новацій, в осучасненні асортименту та якості виробленої продукції вагоме місце посідає розвиток сфери наукових досліджень і дослідницько-конструкторських розробок, що перетворилася на пріоритетну ланку економіки. З другої пол. XX ст. почали з’являтися технопарки, найвідоміші з яких - Софія-Антиполіс (Франція) і Кембридж (Велика Британія). Останнім часом інтенсивно розвивається концепція створення інформаційного міста, різноманітні «телепорти» (Амстердам, Роттердам, Мец), «міста телематики і комунікації» (Барселона, Кельн).

Не відстає і європейська освіта, що відзначається багатою історичною спадщиною, потужними науковими школами, сучасними методиками навчання і престижністю дипломів. Старовинні університети і коледжі Великої Британії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Іспанії, Нідерландів щороку випускають десятки тисяч дипломованих фахівців, які працюють по всьому світові (табл. 1).

Таблиця 1. Найпрестижніші вищі навчальні заклади Європи

Університети

Країна

Дата утворення

Кількість студентів

Кембридж

Велика Британія

1209 р.

25 500

Оксфорд

Велика Британія

1096 р.

23 195

Болонський

Італія

1088 р.

82 360

Единбурзький

Велика Британія

1583 р.

36 490

Берлінський

Німеччина

1810 р.

32 550

Віденський

Австрія

1365 р.

94 000

Барселонський

Іспанія

1450 р.

54 645

Man. 18. Найвідвідуваніші країни Європи (млн туристів у 2016 р.)

Важливою складовою європейського третинного сектору економіки є туризм. У Європі сходяться шляхи 50 % усіх мандрівників за кордон. Європа приваблює потужні потоки туристів із США, Китаю, Японії, Австралії, Канади, країн Латинської Америки тощо. Найуспішніше туристичний бізнес розвивається в Південній і Західній Європі. Найвідвідуванішими європейськими країнами є Франція, Іспанія, Італія, Німеччина (мал. 18).

Транспорт виконує у Європі дуже велику роль як для обслуговування власного господарства, так і для забезпечення значного транзиту. Залізниці зародилися в Європі, і нині їх протяжність становить 10 % від світової і відзначається високою густотою (особливо країни Бенілюксу, Німеччина, Швейцарія). Високошвидкісні залізниці у Франції та країнах Бенілюксу представлені системою TGV (Trainsa Grande Vitesse), у Німеччині - «Інтерсіті», які поступово збільшують швидкість до 350 км/год. Лідером у Європі за вантажо- та пасажироперевезеннями залишається автотранспорт. Найважливіші швидкісні автомагістралі проходять із північного заходу на південний схід (Лондон — Франкфурт-на-Майні — Відень — Белград — Стамбул) і з південного заходу на північний схід (Лісабон — Париж — Стокгольм). Європейські автодороги за зручністю, освітленням, сервісом - поза конкуренцією у світі. Річковий транспорт дуже важливий для внутрішніх вантажоперевезень. Річкові шляхи мають як меридіональний (Рейн, Рона, Вісла, Одер), так і широтний (Темза, Дунай, По) напрямок. Авіаційний транспорт незамінний у міжнародних перевезеннях. У Європі діють понад 160 аеропортів і численні авіакомпанії. Морський транспорт здійснює переважно вантажні міжнародні перевезення. Найбільші торговельні флоти мають Велика Британія, ФРН, Нідерланди, Франція. Більше ніж 10 європейських портів можуть приймати судна вантажопідйомністю понад 20 тис. т, серед них найбільший порт Європи («ворота Європи») - Роттердам (466 млн т вантажів у 2015 р.). У Європі функціонує потужна система нафто- і газопроводів, а також численні паромні переправи.

• Зв’язки України з країнами Європи. Європейський напрям політичної та зовнішньоекономічної діяльності має для України нині вирішальне значення. Україна неоднарозово підтверджувала свій політичний вектор - стати повноправним членом загальної європейської родини, увійти до Європейського Союзу.

У Європі набуває значного поширення прикордонне співробітництво. Україна і країни-сусіди намагаються щонайбільше використовувати переваги свого прикордонного співробітництва. Деякі райони та області України залучено в європейські регіони: «Західний Буг» (спільно з польськими та білоруськими територіями), «Карпатський» (спільно з територіями Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії), «Верхній Прут» і «Нижній Дунай» (з прилеглими територіями Румунії та Молдови).

Мал. 19. Структура експорту-імпорту між Україною та Європейським Союзом (на 2016 р.)

Основним торговельним партнером України останніми роками став Євросоюз, частка якого в українському експорті становить майже 39 % (мал. 19). Зовнішня економічна діяльність України ґрунтується на двосторонніх міждержавних договорах і угодах, які укладено як із більш віддаленими країнами, так і із сусідніми.

Країни Європейського Союзу стали для України дієвим прикладом заможності, демократичності, виваженості, толерантності тощо. Вони постійно підтримують на всіх рівнях євроінтеграційне прагнення України і надають нашій країні політичної і фінансової підтримки у проведенні різнобічних реформ у суспільстві та економіці.

1. Які риси притаманні загальному розвитку господарського комплексу країн Європи? Який субрегіон можна назвати «ядром» економічного розвитку Європи?

2. Назвіть складові первинного сектору економіки країн Європи. Які чинники визначають розвиток цих виробництв у Європі?

3. Охарактеризуйте енергетику Європи. Які тенденції розміщення різних типів електростанцій простежуються по території країн Європи?

4. Назвіть найбільші промислові райони Європи. Які з них сформували «центральну вісь» розвитку Європи?

5. Що означає термін «постіндустріальний тип економіки»? Які види послуг характеризують європейський ринок?

6. Як ви можете пояснити наявність нерівномірності економічного розвитку країн і субрегіонів Європи? Яке місце в європейському регіоні посідає Україна?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Тема: Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (за вибором учнів)

Мета:

- закріпити знання про секторальну модель економіки країн і місце в ній промислового виробництва;

- аналізувати співвідношення добувної та обробної (у тому числі високотехнологічної) промисловості економічно розвинених невеликих країн Європи;

- порівнювати й аналізувати структуру виробництва промислової продукції, робити висновки щодо спільності та відмінності спеціалізації країн.

Порівняльна характеристика промисловості двох країн (за вибором)

Параметри порівняння

країна

країна

1. Тип економіки за структурою ВВП

2. Частка промисловості в структурі ВВП (%)

3. Основні чинники розвитку та розміщення промисловості

4. Первинний сектор: добувна промисловість та її сировинна база

5. Вторинний сектор: обробна промисловість і її продукція

6. Найбільші промислові корпорації (ТНК) та центри їх розміщення

7. Місце промислової продукції в структурі експорту країни

Структура ВВП економічно розвинених невеликих країн Європи

з/п

Країна

Структура ВВП на 2016 р., %

Загальний розмір ВВП, млрд дол.

промисловість

сільське

господарство

будівництво

транспорт і торгівля

інші послуги

1

Австрія

21,4

1,2

6,4

26,7

44,3

386,4

2

Бельгія

16,8

0,7

5,3

23,7

53,5

466,4

3

Данія

18,6

0,9

4,9

24,4

51,2

306,1

4

Ісландія

15,1

5,7

7,3

26,3

45,7

20,0

5

Люксембург

7,2

0,3

5,7

22,4

64,4

59,9

6

Нідерланди

15,3

1,8

4,7

26,0

52,2

770,8

7

Норвегія

27,2

2,6

7,4

20,6

42,2

370,6

8

Фінляндія

20,3

2,7

6,8

21,5

48,7

236,8

9

Швейцарія

20,3

0,7

5,5

24,3

49,2

659,8

10

Швеція

18,6

1,3

6,0

25,2

48,9

511,0

Висновки:

1. Назвіть риси подібності промисловості двох країн, що порівнювалися в практичній роботі. Поясніть, чому країни є схожими за параметрами промислової характеристики.

2. Назвіть риси відмінності промисловості двох країн, що порівнювалися в практичній роботі. Поясніть, чому країни відрізняються за рисами порівняння.

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

(за вибором учня/учениці)

1. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у Європі.

2. Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності.

3. Структура й просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи.