Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Безуглий - Нова програма

Тема 2. Країни Африки

Ви дізнаєтеся про:

- місце країн Африки у світі та регіоні на прикладі Єгипту і ПАР;

- основні чинники, що визначають участь Єгипту та ПАР у МПП;

- особливості структури економіки країн Африки на прикладі Єгипту і ПАР;

- характерні риси просторової організації економіки Єгипту і ПАР;

- зовнішні економічні зв’язки та міжнародні зв’язки Єгипту й ПАР з Україною.

Ви навчитеся:

- знаходити та систематизувати необхідну інформацію для характеристики країн Африки на прикладі Єгипту і ПАР;

- складати комплексну економіко-географічну характеристику країн Африки;

- порівнювати чинники розвитку міжнародної спеціалізації Єгипту та ПАР;

- висловлювати власні судження щодо перспектив економічного зростання країн Африки в умовах глобалізації.

§ 30. ЄГИПЕТ

• Офіційна назва - Арабська Республіка Єгипет

• Столиця - Каїр

• Площа - 995,4 тис. км2

• Населення - 97,5 млн осіб (на 2017 р.)

• Мова - арабська

• Форма державного правління - президентсько-парламентська республіка

• Форма державного устрою - унітарна держава

• Адміністративний поділ - 27 мухафаз

• Найбільші міста - Каїр, Александрія, Гіза

• ВВП на душу населення - 3685 дол. (2017 р.)

ПРИГАДАЙТЕ

1. Назвіть риси фізико-географічного положення Єгипту. Охарактеризуйте вплив ФГП на формування природних умов країни.

2. Єгипет - один з давніх осередків людських цивілізацій. Що вам відомо про його культуру, традиції, спадщину?

3. До складу якого субрегіону віднесено сучасну державу Єгипет (за класифікацією ООН)? У чому полягає «проблемність» сусідського положення Єгипту?

• Місце країни у світі та ЕГП країни. Єгипет — одна з найбільших країн Північної Африки. Країна займає північно-східну частину Африки й Синайський півострів (близько 6 % території), що розташований у Західній Азії. На півночі береги омивають води Середземного, а на сході - Червоного морів. Обидва моря сполучені штучним Суецьким каналом — однією із найважливіших ланок у системі світових морських комунікацій.

Це одна з найдавніших держав світу, з якою пов’язаний розвиток людської цивілізації. У XVI-XV ст. до н. е. Давній Єгипет переживав небувалий розквіт, володіючи величезними територіями від сучасної

Туреччини до Ефіопії, але постійні війни із сусідами призвели до занепаду держави. Новітня історія розпочалася 1922 р. зі скасуванням британського протекторату й отриманням повної незалежності 1951 р. Упродовж останніх 20 років в Єгипті періодично відбуваються терористичні акти, які провокують ісламські фундаменталісти.

• Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Єгипет має дуже обмежений природно-ресурсний потенціал, оскільки близько 96 % території країни вкриті пустелями і напівпустелями, решта - дельта і долина р. Ніл. Надра Єгипту багаті на запаси нафти (500 млн т) і природного газу (2,16 трлн м3), що розташовані біля западини Червоного моря, Суецького каналу і на півночі Лівійської пустелі. На півночі країни наявні родовища урану, залізної руди, титану, міді, олова, золота, молібдену, вольфраму, марганцю. Великі поклади фосфоритів залягають на узбережжі Червоного моря. Всесвітньо відомі асуанські граніти.

Єдина постійна річка й основне джерело води - Ніл, який утворився внаслідок злиття Білого та Голубого Нілу, і при впадінні до Середземного моря утворює велику багаторукавну дельту (площею близько 24 тис. км2). Завдовжки річка - 6671 км, а завширшки варіює від 1-3 км на півдні до 20-25 км на півночі.

Більша частина країни позбавлена природної рослинності, яка в долині Нілу та в оазисах нині замінена культурною (бавовником, фініковими пальмами тощо). Лісистість країни - усього 0,1 %.

Рекреаційні ресурси сприятливі для розвитку туризму. Туристів приваблюють сюди курорти субтропічного узбережжя Середземного і Червоного морів. В Єгипті створено чимало національних парків і природоохоронних зон, однак вони важкодоступні і маловідвідувані.

Працересурсний потенціал країни відзначається кількістю, але дещо поступається якістю, має низьку кваліфікацію. Загальна кількість трудових ресурсів у 2017 р. оцінювалася в 30 млн осіб, з яких більшість була зайнята у сфері послуг (47 %), на другому місці - сільське господарство (29 %) і решта - у промисловості. Лише 82 % чоловіків і 65 % жінок є письменними. Робітники різного фаху віддають перевагу високооплачуваній роботі за кордоном (у країнах Європи або Перської затоки). Працювати за кордоном намагаються і багато некваліфікованих робітників із міст і селищ.

• Система розселення. Населення Єгипту - друге за чисельністю серед африканських країн (97 млн осіб) і продовжує зростати через високий природний приріст. Останнім часом спостерігається масова еміграція, а кількість єгиптян на заробітках за кордоном перевищує 3 млн осіб.

Територією країни населення розміщене вкрай нерівномірно: приблизно 99 % населення живуть на площі 5,5 % території Єгипту, переважно вздовж річки Ніл, де густота населення перевищує 1400 осіб/км2, а в пустелях населення є тільки в оазисах (мал. 106). Зростає чисельність міського населення.

Мал. 106. Густота населення в Єгипті (осіб/км2)

Нині в Єгипті налічується 4 міста-мільйонера - Каїр (9,5 млн осіб), Александрія (5,1 мли), Ель-Гіза (3,6 млн) і Шубра-ель-Хейма (1 мли), але, як і раніше, значна частка населення (57 %) мешкає в селищах.

• Особливості структури економіки. Єгипет - країна, що розвивається у напрямі до ринкової моделі соціально-економічного розвитку. З початку XXI ст. в країні впроваджувалися заходи щодо лібералізації економіки, здійснення ринкових реформ, підвищення ефективності виробництва. Уряд реалізовує ряд проектів - освоєння Синаю, розвиток газового й енергетичного господарства, створення зон вільної торгівлі, будівництво металургійного комбінату поблизу Асуана тощо. Проте однією з найсерйозніших економічних проблем залишається безробіття (12 %), а майже 20 % єгиптян перебувають за межею бідності.

Видобувна промисловість спирається на такі мінеральні ресурси, як нафта (34 млн т) і природний газ (42 млрд м3), їх розробляють у зоні Суецького каналу, на Синайському півострові та в Лівійській пустелі. Також інтенсивно видобувають залізну руду, фосфорити, мінеральні солі, марганець. За допомогою колишнього СРСР у 1960-ті роки був збудований Асуанський гідроенергетичний комплекс (мал. 107). Першою в Єгипті і найбільшою в Африці є ВЕС біля Хургади на Червоному морі.

Головні виробництва обробної промисловості - текстильна, харчова, швейна, металообробна, машинобудівна. Виробляють телевізори, холодильники, працюють підприємства зі збирання автомобілів, різних електротехнічних приладів. Велика судноверф збудована в Александра. Текстильна промисловість переробляє бавовну й виробляє пряжу, тканини, бавовняні вироби, килими. Серед виробництв харчової промисловості розвинені рисочищення, виробництво цукру й олії. Найсучаснішою сферою стала парфумерно-косметична завдяки наявності унікальної місцевої сировини - ефірної олії. У передмістях Каїра розташовані сотні невеликих ремісничих майстерень.

Сільськогосподарське виробництво існувало в Єгипті впродовж понад 8 тис. років. Майже всі придатні для землеробства землі містяться в районі дельти Нілу. Головні продовольчі культури - кукурудза й пшениця, вирощують також рис, бобові, цукрову тростину, цитрусові, виноград, яблука, фініки тощо. Тваринництво через обмеженість природних пасовищ і кормів не одержало значного розвитку. Худоба малопродуктивна й страждає від нестачі кормів.

У третинному секторі економіки зосереджена нині значна частина працівників (47 %), і створюється переважна частка ВВП (55 %). При цьому вагоме значення мають торгівля, туристичний бізнес і транспорт.

Єгипет - один із найпопулярніших туристичних центрів світу, який приваблює відвідувачів своїми історико-культурними пам’ятками та деякими природними об’єктами (мал. 108). У 2016 р. Єгипет відвідали близько 5,2 млн туристів, хоча ще нещодавно ця кількість була значно вищою (14 млн у 2010 р.). Більшість знаних пам’яток зосереджена в дельті й долині Нілу, серед яких відомі храми, давні піраміди, некрополі із похованнями. На Червоному й Середземному морях розкинулися численні курорти для любителів дайвінгу, серфінгу та відпочинку. Інтенсивно розвиваються курортні комплекси на морському узбережжі в містах Шарм-ель-Шейх, Хургада й ін. До списку Світової спадщини занесені 7 об’єктів, зараз ЮНЕСКО готується включити восьмий - Шлях Святого Сімейства в Єгипті.

Мал. 107. Асуанська гребля

Мал. 108. Піраміди Гізи

Територією країни проходять численні міжнародні транспортні шляхи. Внутрішні перевезення здійснюються здебільшого автомобільним транспортом, на який припадає близько 80 % вантажоперевезень. В Єгипті функціонує найстаріша залізнична мережа Африки. Основні зовнішньоторговельні перевезення здійснюються морськими суднами й літаками. Головні морські порти - Александрія, Суец і Порт-Саїд. Ефективно працює державний Суецький канал (завдовжки 163 км, завглибшки до 17 м, завширшки 120-150 м, без шлюзів), який був відкритий 1869 р. і націоналізований 1956 р. Для навігації широко застосовується р. Ніл. У Єгипті налічується два міжнародні аеропорти - в Каїрі і Луксорі.

• Характерні риси просторової організації економіки. На території Єгипту виділяють 4 основні економічні райони - Центральний, Синай, узбережжя Червоного моря і Західну пустелю.

Центральний район Єгипту є найрозвинутішим у країні, тут розміщені основні підприємства обробної промисловості і ведеться зрошувальне землеробство. Тут розміщуються найбільші та найрозвинутіші міста країни - Каїр і Александрія (головний порт і друге за величиною та економічним потенціалом місто Єгипту, тут виробляється майже третина всієї єгипетської промислової продукції).

• Населення: близько 9,6 млн осіб; густота населення - 19 370 осіб/км2.

• Каїр розташований на південь від дельти р. Ніл, переважно на його правому березі й островах Замалик (Гезіра) і Рода.

• Каїр був заснований 969 р. полководцем Фатімідів Джаухаром ас-Сакалі в районі, де у давнину розташовувалася фортеця Вавилон. У 1922-53 рр. - столиця Королівства Єгипет, а з 1953 р. - Республіки Єгипет.

• Каїр - найважливіший промислово-торговий і транспортний центр Єгипту. Тут зосереджено понад 25 % промислового виробництва в країні, розміщено підприємства машинобудівної, металообробної, текстильної, хімічної, харчової, цементної і поліграфічної промисловості. Значний розвиток одержали художні промисли і ремесла (вироби з металу, шкіри тощо). Діє метрополітен.

• Каїр - відомий світовий туристичний центр завдяки своїм видатним культурним і архітектурним пам’яткам. Серед споруд римських часів (кінець І ст. до н. е. - IV ст. н. е.) - вежа та фортеці Вавилона; візантійських часів (IV—VII ст.) - коптські церкви св. Сергія і Вакха, Богоматері. Збереглися мечеті-медресе султана Хасана (XIV ст.), мавзолеї мамлюків (XV - початок XVI ст.). Від часів Османської імперії збереглися мечеті й будинки XVI—XVIII ст.

Узбережжя Червоного моря - один із найпопулярніших єгипетських туристичних регіонів. Сфера послуг представлена лише обслуговуванням потреб туристів. Головний центр і курорт району - Хургада (туризм, торгівля, будівництво, сфера обслуговування в туризмі). Район Синайського півострова вирізняється запасами нафти і марганцевої руди, традиційним рибним промислом. На півдні півострова, на березі Червоного моря найбільшим туристичним центром є курорт Шарм-ель-Шейх (повітряні ворота Синаю, на узбережжі розкинулися безліч готелів, пляжів, місць відпочинку для туристів з усього світу). У Західній пустелі розводять кіз, овець і верблюдів, в оазисах вирощують фінікову пальму й персики, є великі запаси нафти і залізної руди.

• Зовнішні економічні зв’язки. Відносини з Україною. Останніми десятиліттями значного розвитку набуває зовнішня торгівля. Традиційними експортними товарами є нафта й нафтопродукти, бавовна й текстиль, агрокультури (рис, картопля, фрукти й овочі), одяг, фармацевтичні товари тощо. До країни імпортують зерно, м’ясо, прокат металів, обладнання, транспортні засоби, паливо, папір тощо. Основними торговельними партнерами Єгипту є США, країни ЄС, Японія, Саудівська Аравія тощо.

Успішно розвивається українсько-єгипетське співробітництво. До Єгипту постачають українські чорні метали та напівфабрикати з них, різну сільськогосподарську продукцію. Основним продуктом єгипетського імпорту залишаються їстівні плоди (переважно цитрусові). За орієнтовними підрахунками, на території Єгипту мешкає, працює, навчається близько 4 тис. громадян України.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

• Вважається, що саме єгиптяни першими у світі винайшли багато звичних для нас зараз речей: гребінці, антибіотики, чорнило, косметику, дезодорант, папір, ключі, замок, ножиці, скло, фаянс, цемент тощо.

• У спробі контролювати щорічні розливи Нілу в 1971 р. була збудована найбільша у світі гребля - Асуанська. Багата мулом вода, яка зрошувала суху єгипетську землю, з появою греблі залишилася в озері Насер. Тепер єгипетські фермери щорічно використовують ≈1 млн т штучних добрив.

• У туризмі зайняті 12 % трудових ресурсів Єгипту. За підсумками 2016 р., Україна посіла II місце у світі за кількістю відправлених на курорти Червоного моря туристів, поступившись лише Німеччині.

1. Яке місце посідає Єгипет у сучасному економічному житті Африки?

2. Розкрийте вплив основних чинників на спеціалізацію економіки Єгипту та участь у міжнародному поділі праці.

3. Поясніть причини нерівномірності розселення населення та просторової організації економіки Єгипту.

4. На прикладах охарактеризуйте зрушення, що відбуваються в Єгипті з метою підвищення рівня життя населення і розвитку економіки.

5. Які передумови сприяють численним туристичним потокам до Єгипту? Які види туризму набули популярності в країні?

6. Охарактеризуйте міжнародні зв’язки України з Єгиптом.

ОРІЄНТОВНА ТЕМА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

«Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм.