Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Безуглий - Нова програма

Шановні десятикласниці та десятикласники!

Вітаємо вас із початком нового навчального року. Географічні курси попередньої ніколи (6-9 класів) підготували вас до вивчення навколишнього світу на глобальному, регіональному і країнознавчому рівнях. Новий курс посідає особливе місце поміж навчальних предметів середньої школи: він доповнить ваше уявлення про географічну картину світу, розкриє географію як конструктивну науку і сформує географічне мислення на основі історичного, територіального, комплексного, типологічного, проблемного і практичного підходів.

Для досягнення цілей географічного курсу 10 класу пропонуємо вам підручник, у якому значну увагу приділено реалізації компетентнісного підходу до вивчення географії. Компетенція - це сукупність знань, умінь і навичок, які необхідні для конкретної роботи; здатність і готовність ефективно застосовувати знання на практиці. Отож цей підручник не лише сприятиме розвиткові ключових компетентностей (зокрема, умінню вчитися, спілкуватися державною мовою, ініціативності й підприємливості, обізнаності у сфері культури, екологічної грамотності, інформаційно-цифрової, соціальної та громадянської компетентностей), а й формуватиме предметну компетентність, складниками якої є ключові географічні компетенції (навчально-пізнавальні, здоров’язбережувальні, загальнокультурні, комунікативні й інформаційно-географічні), та міжпредметні географічні компетенції (природничо-математичні, країнознавчі, картознавчі та інші компетенції особистості).

Тож порадимо, як ліпше працювати з підручником. Кожен розділ розпочинається з інформації щодо очікуваних результатів засвоєння вами матеріалу, а кожен параграф має рубрику «Пригадайте», що допоможе пов’язати ваш життєвий досвід з новим матеріалом і поглибити та розширити ваші компетенції.

Рубрика «Поміркуйте» має на меті запобігти механічному запам’ятовуванню змісту параграфів, звернути вашу увагу на найсуттєвіше в темі, на різнобічність матеріалу, який ви вивчатимете. Для закріплення основних тез кожного параграфа введено рубрику «Запитання і завдання», а для узагальнення вивченого в темі - рубрику «Перевірте себе». Рубрика «Для допитливих» містить додаткову інформацію, яка допоможе поглибленому вивченню географії. Для унаочнення сприйняття вами теоретичного матеріалу підручник містить різноманітний ілюстративний матеріал, зокрема малюнки, схеми, карти, діаграми, фото. Теорія курсу в підручнику тісно пов’язана з практикою. Для вас наведено умови і завдання програмних Практичних робіт і досліджень, які дадуть вам змогу набути практичних умінь і навичок з географічних досліджень.

Бажаємо вам успіхів у вивченні географії та набуття всіх необхідних компетенцій!

Автори

ВСТУП

Ви дізнаєтеся про:

- зміст курсу «Географія: регіони і країни», за основу якого обрано поділ світу на субрегіони за класифікацією ООН;

- роль країнознавства в пізнанні сучасного світу та сукупність джерел знань про субрегіони і країни світу;

- важливість знання і розуміння політико-географічних закономірностей глобалізованого світу, сутність, види й наслідки процесу глобалізації;

- склад і динамічні зміни сучасної політичної карти світу загалом і окремих регіонів.

Ви навчитеся:

- розпізнавати на карті субрегіони світу, держави та їхні кордони;

- наводити приклади й користуватися основними джерелами географічних знань про субрегіони світу;

- розуміти пізнавальну й конструктивну роль країнознавства в сучасному світі.

§ 1. ШО ВИВЧАЄ КУРС «ГЕОГРАФІЯ: РЕГІОНИ І КРАЇНИ». СУБРЕГІОНИ СВІТУ

• Що вивчає курс «Географія: регіони і країни». Нині у світі постійно зростає цікавість до дослідження й опису різних країн світу. Наука, що вивчає країни і різні регіони світу, зветься країнознавством.

Країнознавство є каркасом географічної науки, воно узагальнює й поєднує досягнення інших географічних дисциплін (географії промисловості, сільського господарства, транспорту, географії населення, географії материків тощо), формує уявлення про країну як про територіальну соціально-економічну цілісність.

Країнознавство - традиційна географічна дисципліна, що комплексно вивчає країни та їхні райони, систематизує й узагальнює різні дані про їхню природу населення, господарство, культуру й соціально-політичний устрій.

Мал. 1. Структура країнознавства

Основним предметом країнознавства можна вважати країни і регіони світу як єдину систему, що складається із взаємопов’язаних елементів, які діють як єдине ціле у світовому просторі. Предмет країнознавства дуже тісно пов’язаний з об’єктом, хоча вони, безумовно, не тотожні. Об’єктом дослідження країнознавства є країни та їхні різноманітні складові: географічне положення, природно-ресурсний потенціал, склад і розселення населення, економічний стан і структура господарства, зовнішньоекономічні зв’язки країн, соціальний комплекс і структура суспільства, внутрішнє районування тощо.

Країнознавство є комплексною наукою, оскільки поділяється на кілька напрямів (мал. 1). Так, військове країнознавство досліджує військові аспекти політики, економіки, соціуму, а також військовий потенціал певної країни або групи країн в інтересах вищого політичного й військового керівництва. Туристичне країнознавство вивчає країну з позиції її привабливості для туризму.

• Регіони світу. У повсякденному житті ми часто стикаємося з поняттям «регіон», говорячи про регіональну політику, чи регіональну економіку, чи регіони світу тощо. Сам термін «регіон» виник на основі латинського кореня, який означає «область», «округ». Його синонімом є термін «район», однак на практиці його частіше застосовують до території меншого масштабу, переважно всередині території великих країн (наприклад, США, України, Китаю та ін.).

Розрізняють регіони різного масштабу. На глобальному (світовому) рівні виокремлюють фізико-географічні регіони - континенти. Економічний підхід лежить в основі виокремлення економічних регіонів світу (Західна Європа, країни Азійсько-Тихоокеанського регіону, Близькосхідний регіон тощо).

Є також наукові підходи до диференціації світу, що ґрунтуються на застосуванні історичних, цивілізаційних, соціальних, культурних, етнічних, конфесійних, лінгвістичних та інших критеріїв.

Як початкову одиницю регіонального поділу світу логічно розглядати географічний субрегіон, тобто територію більш або менш цілісну історично, географічно, політично, з погляду культури і традицій господарювання. Подібні субрегіони відзначаються різним ступенем внутрішньої єдності, а часто штучно роз’єднані: усе це залежить від їхньої історичної долі й типу цивілізацій, що склалися, перебігу етнічних процесів, напрямку господарських зв’язків, розвитку транспортних шляхів тощо.

Субрегіон (лат. regio, regionis - область, округ) - певна історико-географічна область, що об’єднує території не менше як двох країн, має досить конкретно визначені межі й відносно спільні природні, історичні, соціально-культурні та господарські особливості.

Мал. 2. Регіональний поділ світу за класифікацією ООН

Дотепер не існує єдиного уніфікованого підходу до виокремлення регіонів світу. Та найпоширенішою стала класифікація, що запровадили фахівці ООН (мал. 2). З огляду на сучасний стан економічного, історичного, культурного й географічного розвитку країн світу, у кожній частині світу виділяють 4-5 субрегіонів, що об’єднують 194 суверенні держави (табл. 1).

Таблиця 1. Субрегіони світу за класифікацією ООН

Регіони світу

Європа (44 держави)

Азія

(47 держав)

Африка (54 держави)

Америка (35 держав)

Австралія та Океанія (14 держав)

Північна Європа

(10 держав)

Центральна Азія

(5 держав)

Північна Африка

(6 держав)

Північна Америка

(Англо-Америка - 2 держави)

Австралія і Нова Зеландія

(2 держави)

Західна Європа

(9 держав)

Південна Азія

(9 держав)

Центральна Африка

(9 держав)

Центральна Америка

(8 держав)

Меланезія

(4 держави)

Південна Європа

(15 держав)

Західна Азія

(країни Близького Сходу - 17 держав)

Західна Африка

(16 держав)

Карибська Америка

(13 держав)

Мікронезія

(5 держав)

Східна Європа

(10 держав)

Східна Азія

(5 держав)

Південна Африка

(5 держав)

Південна Америка

(12 держав)

Полінезія

(3 держави)

Південно-Східна Азія (11 держав)

Східна Африка

(18 держав)

• Пізнавальна та конструктивна роль країнознавства в сучасному світі. Роль країнознавства в суспільстві визначається пізнавальним і конструктивним значенням цієї науки. Країнознавство дає змогу вивчати багатоаспектні взаємозв’язки природно-екологічних, етнокультурних, соціально-економічних і політичних процесів у межах конкретної території, досліджувати передумови, чинники, особливості й наслідки господарської діяльності, розкривати специфіку територіальної структури економіки країни з поділом на окремі райони, територіально-промислові комплекси, промислові вузли, населені пункти тощо.

• Джерела знань про субрегіони і країни світу. Джерела країнознавчих знань являють собою перелік складників, які містять географічну інформацію, допомагають створити цілісне уявлення про об’єкти і явища, ознайомлюють з особливостями природи, населення і господарства країн і субрегіонів, їхньою територіальною організацією (мал. 3).

Важливими носіями географічної інформації та одними з основних джерел знань про різні країни та субрегіони світу є географічні карти. На них показано різні країнознавчі складові: географічне положення, природні умови і ресурси країни, особливості складу і розселення населення, структуру та розміщення господарського комплексу, довідкову інформацію. Будь-яке країнознавче дослідження починається з обов’язкового ознайомлення з існуючими картами країни й окремих її територій.

З розвитком інтерактивних технологій з’являються нові картографічні твори, представлені електронними картами і глобусами, GIS-технологіями, GPS-навігаторами тощо. Електронні карти - це цифрові карти, візуалізовані в комп’ютерному середовищі з використанням програмних і технічних засобів у прийнятих проекціях і системі умовних знаків. Існують і електронні атласи - комп’ютерні аналоги атласів. З розвитком телекомунікацій з’явилася можливість складати електронні карти в середовищі Інтернет. Їх називають інтернет-картами й інтернет-атласами.

Мал. 3. Основні джерела країнознавчих знань

1. Що вивчає курс «Географія: регіони і країни світу»? Основи якого напряму сучасної географічної науки він відображає?

2. Які об’єкти, процеси і явища вивчає сучасне країнознавство? У чому полягає комплексний характер країнознавства?

3. Що називають регіоном світу? На основі яких критеріїв виокремлюють регіони світу?

4. Які ієрархічні одиниці покладено в сучасну регіональну класифікацію світу, що запровадили фахівці ООН? Назвіть субрегіони Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії і покажіть на карті держави, що входять до їхнього складу.

5 Назвіть джерела знань про регіони та країни світу. Яким сучасним джерелам знань віддаєте перевагу? Відповідь обґрунтуйте.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст