Основи здоров’я. Повторне видання. 8 клас. Бех

Розділ 3. Психічна і духовна складові здоров’я

§ 9. Розвиток особистості

У цьому параграфі ти:

• дізнаєшся про біосоціальну природу особистості та основні етапи її розвитку;
• порівняєш умови розвитку твого покоління і покоління твоїх батьків або опікунів;
• усвідомиш головне завдання психосоціального розвитку в підлітковому віці.

Поняття особистості

Кожна людина має притаманне лише їй поєднання здібностей, рис характеру, інших людських якостей. Тобто кожен із нас є унікальною і неповторною особистістю. Певною мірою риси особистості зумовлено спадковістю, частково вони формуються під впливом оточення. Тому кажуть, що процес формування особистості є біосоціальним.

• 1. Візьміть однакові аркуші паперу, складіть їх навпіл і без ножиць сформуйте половинки контуру людського тіла (мал. 15).
• 2. Розгорніть фігурки і напишіть на них своє ім’я і п’ять особистих якостей (кмітливий, романтичний...).
• 3. По черзі покажіть і прочитайте, що у вас вийшло.
• 4. Поміркуйте, чому з однакових папірців за однаковою інструкцією вийшли цілком різні фігурки.

Мал. 15

Контекст розвитку

Контекст розвитку — це середовище, в якому розвивається дитина: час, місце її народження, економічна і політична ситуації, система освіти, технології, культура.

Одним із найважливіших чинників, що впливає на розвиток особистості, є умови, в яких вона розвивається, — контекст розвитку. Саме контекстом розвитку пояснюється те, що діти (незважаючи на генетичну подібність) виростають іншими людьми, ніж їхні батьки.

Покоління — група людей, які народилися в певний період часу (наприклад, покоління 1990-х народилося в період з 01.01.1990 по 31.12.1999). Зазвичай покоління в межах однієї країни має подібний контекст розвитку.

Об’єднайтесь у 3 групи і порівняйте контекст розвитку вашого покоління і покоління ваших батьків або опікунів:

• група 1: економічні умови;
• група 2: політична ситуація;
• група 3: освіта, технології, культурне середовище.

Стадійність процесів розвитку

Розвиток людини впродовж життя є поступовим і достатньо прогнозованим процесом. Спершу дитина вчиться тримати голівку, відтак сидіти, стояти, ходити. Те саме відбувається з її психологічним і соціальним розвитком. Спочатку вона вчиться впізнавати тих, хто за нею доглядає, усміхатися, вимовляти перші звуки, склади, слова, короткі речення і так далі.

Отже, попри те, що кожен має власний генетичний код і перебуває під впливом унікального поєднання зовнішніх чинників, можна помітити й те, що є спільним для більшості людей одного віку (навіть якщо вони жили 100 чи 200 років тому).

Усі теорії розвитку особистості визнають, що фізичний, психічний, соціальний і моральний розвиток людини відбувається у певній послідовності (стадіями). Хоч психологічні теорії оперують поняттям «середньостатистична людина» (якої в природі не існує), вони допомагають краще зрозуміти можливості людей та вікові особливості їхньої поведінки.

Однією з найцікавіших теорій розвитку є вчення про стадії психосоціального розвитку Еріка Еріксона (1902 — 1994). Згідно з його теорією, психосоціальний розвиток людини охоплює 8 стадій. З них 5-у дитинстві, 3 стадії — у зрілому віці.

Стадії — це найголовніші завдання, які людина має розв’язати у певний період свого життя (мал. 16).

Ерік Еріксон

Е. Еріксон визначив ці завдання для кожної стадії розвитку і показав, до чого веде успіх чи невдача у вирішенні цих завдань.

Успішно вирішуючи актуальні завдання розвитку, ми збагачуємо свою особистість і переходимо на наступний рівень. Якщо завдання на якомусь етапі не вирішене, це негативно впливає на все подальше життя. Зазвичай реальний результат знаходиться посередині між цими двома крайностями.

Мал. 16. Стадії психосоціального розвитку (Е. Еріксон, 1980)

1. Довіра проти недовіри (до 1 року)

Довіра до навколишнього світу формується у віці до 1 року і найбільше залежить від людей, які доглядають за малюком. Якщо світ уявляється дитині непередбачуваним і небезпечним, вона не може подолати кризу, виростає нервовою і недовірливою.

2. Незалежність проти невпевненості (1—3 роки)

На початку діти лише несвідомо реагують на зовнішні подразники. Але вже на другому році життя дитина поступово починає діяти з власної волі. Так формується її почуття незалежності. Якщо дитину обмежувати і надміру опікати на цьому етапі, вона виросте невпевненою у собі.

3. Ініціативність проти почуття провини (3—5 років)

Ця стадія — час розвитку креативності, активного дослідження себе і навколишнього середовища. У цьому віці важливо забезпечити дитину різноманітними іграшками, матеріалами для малювання, ліплення. Користь дають заняття музикою, танцями, гімнастикою. Невдалий перебіг цього етапу породжує комплекс провини.

4. Успішність проти комплексу меншовартості (6—12 років)

Ця стадія охоплює перші роки навчання. Її завдання — пізнання своїх сильних і слабких якостей, формування уміння вчитись і досягати успіху. Якщо на цьому етапі активність дитини не стимулюється, можуть сформуватися занижена самооцінка і комплекси меншовартості.

5. Ідентичність проти дифузії (13 — 19 років)

Це час формування самоідентичності, розвитку самосвідомості, визначення того, ким хочеш бути. Підліток «приміряє» до себе різні соціальні ролі, професії, формує власну шкалу цінностей, моральні орієнтири. Практично необмежені альтернативи ускладнюють проблему вибору. Часто підліток не може «склеїти» себе докупи і відчути цілісною особистістю.

6. Близькість проти ізоляції (молодість)

Завдання цього етапу життя — створення сім’ї, народження і виховання дітей.

7. Продуктивність проти стагнації (зрілий вік)

На цій стадії домінує прагнення людини до самореалізації, продуктивної праці на благо родини, суспільства. Розв’язується внутрішній конфлікт між егоцентризмом (як у підлітків) і можливістю самореалізації на благо інших.

8. Мудрість проти відчаю (похилий вік)

Вирішення попередніх завдань дарує людині відчуття самоповаги, повноти і сенсу життя. Нерозв’язані проблеми розвитку можуть призвести до невдоволення своїм життям, відчаю перед неминучою смертю.

Отже, підлітки перебувають на стадії визначення своєї ідентичності. На цьому етапі твого життя головне — зрозуміти, хто ти є і для чого прийшов у цей світ.

Поміркуй над такими запитаннями:

• Яку освіту хочеш здобути — середню чи вищу?
• Яких друзів хочеш мати?
• До якої компанії належати?
• Що є для тебе найважливішим?
• За що ти готовий боротися?
• Чого прагнеш досягти у житті?

Ти можеш подумати, що не маєш особливого вибору, наприклад, тому, що твої батьки або опікуни незаможні, чи з будь-якої іншої причини. Та повір: проблема не в тому, що в тебе немає вибору, а в тому, що він дуже широкий.

Незалежно від того, живеш ти в місті чи в селі, у бідній чи заможній родині, хлопець ти чи дівчина — твої можливості практично необмежені. Питання в тому, чи хочеш ти скористатися ними. Як сказав засновник автомобільної компанії Генрі Форд: «Якщо ви думаєте, що здатні на це, ви маєте рацію. Якщо думаєте, що не здатні, ви так само маєте рацію».

Прочитайте наведений нижче факт із біології. Поміркуйте:

• Які ви знаєте приклади, коли люди досягали успіху попри складні життєві обставини (наприклад, кріпак Тарас Шевченко став всесвітньо відомим поетом)?
• Як ви розумієте вислів: «Труднощі загартовують»?

Досліджуючи умови розвитку амеб, учені помістили їх у дві різні ємності. У першій постійна температура, вологість та інші умови підтримувалися на оптимальному рівні. У другій їх постійно змінювали.

У результаті експерименту з’ясувалося, що амеби у першій ємності гинули швидше, ніж у другій. Учені зробили висновок, що коли організму доводиться докладати зусиль і пристосовуватися до складних умов навколишнього середовища, це сприяє його росту і розвитку.

До наступного уроку за зразком запиши на окремому аркуші десять найважливіших для тебе життєвих цінностей.

Особистість — унікальне поєднання здібностей, рис характеру, інших людських якостей. Розвиток особистості є біосоціальним.

Суттєву роль у розвитку особистості відіграє контекст розвитку — місце, час народження і середовище її проживання.

Розвиток людини впродовж життя є поступовим і достатньо прогнозованим. Він відбувається у певній послідовності (стадіями).

У психосоціальному розвитку підлітки перебувають на стадії визначення своєї ідентичності.