Основи споживчих знань. Обираємо культуру здорового споживання. 7 клас. Криховець-Хом’як
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
Важлива інформація для виробників чи феномен поведінки споживачів
Як вже відзначалося, вивчення поведінки споживачів передбачає аналіз впливу на неї факторів зовнішнього середовища. Поведінка споживача формується під впливом його ціннісних орієнтацій, культурних факторів, соціального становища. Значний вплив на формування поведінки споживачів чинять родинні стосунки, а також фактори, властиві конкретній ситуації.
Найбільший вплив на судження і поведінку споживачів має культура. Вона відображає рівень розвитку суспільства, що охоплює знання, віросповідання, мистецтво, мораль, звичаї і будь-які інші навички та звички, набуті членами суспільства. Маркетологи, які працюють на міжнародних ринках, орієнтуються на особливості національної культури різних країн, виявляють культурні зрушення, щоб дізнатися, які нові товари споживачі хотіли б придбати. Наприклад, український національний костюм — це невичерпне джерело натхнення, гордості та практичного втілення в сучасній творчості дизайнерів. Українські вишиванки стали актуальним трендом вже кілька років поспіль. Їх носять дорослі і діти, чоловіки і жінки, українці та іноземці. Якщо раніше подібний одяг одягали лише на тематичні заходи або на «Парад вишиванок», то сьогодні вишиті сорочки та елементи національного костюма стали невід’ємною частиною повсякденного і ділового гардеробу. Навіть всесвітньо відомі дизайнери, такі як Валентіно, Дольче Габбана, Ніна Річчі, Елі Сааб та ін., використовують українські орнаменти і візерунки у своїх нових розробках. Вишивка на одязі виглядає дуже ніжно і романтично.
Кожна культура складається з дрібніших елементів — субкультур. Чи треба бізнесу знати і враховувати філософію нових течій? Так, тому що одні з них стимулюють покупку речей, інші виступають проти суспільства споживання; одні стимулюють продажі, а інші — перешкоджають їм. Кожен обирає свій стиль життя. Давайте познайомимося з представниками найвідоміших субкультур — фріганами, гіками, культури DIY, лайфлогерами, дауншифтерами.
Хто такі фрігани? Відкидаючи принципи споживацтва, фрігани майже не купують їжу і речі, а добувають їх зі звалищ і смітників. Також вони виступають проти економіки, заснованої на вигоді.
Суть не у відсутності грошей: ця субкультура намагається менше залежати від споживання. Погляди її прихильників ґрунтуються на тому, щоб використовувати вже наявне замість виробництва нового. Фрігани закликають до розумного використання ресурсів: «Купуй тільки найнеобхідніше, поділися надлишками» — основне гасло фріганізму. Його послідовники виступають проти діяльності компаній, чиї продукти або послуги не є життєво важливими або корисними.
Що ми знаємо про гіків? Гік — це людина, захоплена сучасними технологіями, або якимось об’єктом, або темою і знає про неї все. Гіками теж часто називають відчайдушних фанатів фільмів, коміксів тощо.
Чому ж бізнес повинен брати їх до уваги? По-перше, деякі гіки скуповують все, що пов’язано з об’єктом їх обожнювання (цю потребу активно використовують бренди). Гік готовий переплатити, зробити нераціональну купівлю або пробачити поганий сервіс, якщо в обмін йому запропонують об’єкт його пристрасті.
У технологічній сфері саме гіки готові витрачати гроші на перші партії товарів-новинок: наприклад, окуляри віртуальної реальності, розумні годинники і першу переносну електроніку тестують саме вони.
Культура DIY — «Зроби сам» — надихає робити щось своїми руками, замість того, щоб купувати або звертатися до фахівців.
«Зроби сам» також стало трендом проти культури споживання, чимось ця субкультура схожа з фріганами — використовуйте те, що вже є, і не залежте від суспільства. Але якщо стиль життя фріганів викликає суміш здивування з огидою, то у DIY немає категоричних або шокуючих принципів. Головне їхнє питання: навіщо купувати, якщо, наприклад, можна зшити сумку зі старих джинсів або зібрати стильну люстру з пластикових скляночок? DIY-культура надихає самостійно полагодити шафу і навіть зробити ремонт у помешканні. Ця культура в Україні сформувалася переважно серед людей середнього і старшого віку. У наш час на хвилі популяризації саморобок виріс інтерес до картин за номерами, наборів для роботи з глиною, набори для самостійних виробів перейшли з розряду дитячих у розряд дорослих. На цій культурі заробляють блогери і бізнес, які продають такі набори для творчості, а також організатори різних творчих курсів та майстер-класів. «Не купуйте вази і картини — створюйте самі і насолоджуйтеся процесом», — кажуть нам бізнесмени, які приєдналися до DIY-культури.
Рис. 14. П’ятибук «5: Де ви будете сьогодні через п’ять років?»
Що ж нам відомо про лайфлогерів? Лайфлогер — людина, яка документує своє повсякденне життя через цифрові пристрої.
Тепер все наше життя фіксується — в історіях браузера, інстаграм, у чек-інах популярних місць і, наприклад, у малюнку на пінці кави. Завдяки пристроям і додаткам можна дізнатися, скільки кроків і калорій ви сьогодні витратили, збирати інформацію про щоденні витрати і доходи, зберігати свій розклад і місця, які ви відвідували. Комусь це потрібно лише для контролю активності, а лайфлогери звели цю культуру до максимуму — вони фіксують не тільки те, що їли, але й нові покупки, маршрути, пісні, аудіозаписи розмов. Вираз «лови момент» для лайфлогерів має буквальний характер. Деякі з них навіть використовують нагрудну камеру для фіксації кожного дня. Але можна записувати і по-старому — блокноти на щодень завжди залишаться актуальними. Бізнес підхопив це, і тепер книжкові магазини продають «п’ятибуки» — блокноти, розраховані на 5-річні щоденні записи (рис. 14). На кожній сторінці написані питання, відповіді на які потрібно дати сьогодні і ще 4 роки поспіль рівно в той же день.
Дауншифтинг — соціальна поведінка людей, що живуть простим життям, філософія яких полягає в тому, щоб «жити заради себе, відмовившись від чужих цілей».
Насправді мета дауншифтерів — жити в своє задоволення і працювати рівно стільки, щоб вистачало на найнеобхідніше. Дауншифтери вважають, що суспільство нав’язує людині довічне замкнуте коло, що складається з кар’єри і великого заробітку. Деякі асоціюють дауншифтерів з неробами, але ця думка помилкова. Багато з них працюють віддалено — головне, щоб під рукою був хороший інтернет. Але вони роблять це тільки для можливості жити тим життям, яке вибирають самі, а не тому, що нав’язано громадською думкою.
Які ж характерні риси споживання визначають поступ (рух) сучасного суспільства? Насамперед це індивідуальний, цілеспрямований, раціональний (враховує співвідношення ціни та якості) вибір найбільш бажаних товарів. Сучасний споживач готовий до придбання нових товарів, до заміни старих речей на більш досконалі; а існування моди, що змінюється кілька разів протягом життя одного покоління, та її дотримання додають йому нових відчуттів сучасності.
Ми часто чуємо інформацію про створення груп за інтересами (програмування, робототехніка, хіп-хоп та ін.), або є безпосередніми їх учасниками. Як бачимо, групи визначають стандарти поведінки і навіть стиль життя людини, її погляди на себе та на інших, підштовхують до підпорядкування якимось правилам, що впливають на поліпшення позицій учасників, досягнення певних цілей тощо. А у споживанні — ще і на вибір товарів і торгових марок. Отже, залежно від впливу таких зовнішніх факторів на поведінку розрізняють такі типи споживачів, як: гедоніст, кар’єрист, міщанин, інтелігент, комп’ютерник.
Споживача, який витрачає майже все, що заробляє, купуючи дорогий одяг та взуття і відвідуючи дорогі розважальні заклади, але на великі покупки грошей не вистачає, відносять до типу гедоніст. Він добре розбирається в розкручених брендах, це компетентний споживач.
Щодо кар’єриста, то такий споживач намагається витрачати гроші раціонально, орієнтується в брендах та відкладає частину доходу.
Міщанин старається економити та накопичує гроші на дорогі покупки, житло і «чорний день», у торгових марках не дуже компетентний.
Не схильний до демонстративної поведінки інтелігент. Він не завжди приділяє належну увагу одягу, не відвідує розважальних закладів, але схильний відпочивати активно. Інтелігент багато коштів витрачає на книги, театри, не економить на продуктах харчування, але погано розбирається в торгових марках.
Комп’ютерник часто зовнішньо не справляє враження забезпеченої людини, хоча заробітна плата вища його рівня споживання. Він не купує дорогих речей, вільний час проводить з друзями або за комп’ютером. Основні сфери його споживання: комп’ютерна техніка, електроніка, різноманітні гаджети тощо.
Розглянемо також, який вплив на купівельну поведінку людини здійснюють члени родини, оскільки родина — основний споживчий осередок суспільства. Маркетологи, досліджуючи її, намагаються зрозуміти розподіл ролей у родині і вплив думки різних її членів — чоловіка, дружини і дітей — на вибір товарів та послуг.
Члени родини часто виконують різні купівельні ролі, а саме: ініціатора, впливової особи; того, хто приймає рішення, покупця, користувача.
Отже, ініціатор — особа, від якої виходить ідея покупки. А у вашій сім’ї хто найчастіше є ініціатором покупок?
Впливова особа — людина, яка свідомо чи несвідомо впливає на купівлю, пропонуючи купити конкретну марку чи здійснити це в певний час.
І це ще не все, бо є та особа, яка приймає рішення щодо спрямування грошей родини на певні цілі і, як правило, має фінансову владу в родині. А як на ваші сімейні покупки впливає роль особи, яка приймає рішення?
Ви вже уявили себе в ролі покупця? Якщо так, то ви — особа, яка фактично здійснює купівлю.
Найбільше виграє користувач — той, хто використовує продукт. А може у вас є інше твердження? Напевно, не всі покупки для вас є важливими.
Щось підійшло для мами чи тата?
Насправді, залежно від категорії товару і стадії процесу купівлі, вплив чоловіка і дружини виявляється по-різному. Розподіл таких ролей змінюється разом зі зміною стилю життя, ресурсів, якими кожний з них володіє, та етапу прийняття рішення про купівлю. Так, до недавнього часу в більшості українських сімей дружина купувала для родини продукти харчування, предмети домашнього вжитку та одяг.
Сьогодні ситуація змінилася: чоловіки все частіше беруть на себе придбання товарів для дому. Наприклад, нині 45% покупців автомобілів — жінки, а 40% покупців продуктів харчування — чоловіки. Такі зміни змушують компанії, які колись продавали свої товари тільки жінкам або тільки чоловікам, переорієнтуватися на споживчу поведінку протилежної статі.
І ще важлива інформація: на прийняття рішення про купівлю в родині все більший вплив мають також і діти.
Отже, рішення про вибір продукту і його купівлю прийнято. Виберіть для себе ту модель поведінки покупця, за якою можна характеризувати вашу покупку.
МОДЕЛЬ 1: Дізнатися — Відчути — Купити.
Споживач спочатку збирає фактичну інформацію про товар, виробника, бренд, потім у процес обробки інформації включаються почуття й емоції (товар подобається чи не подобається), і тільки після цього робиться висновок про купівлю.
МОДЕЛЬ 2: Відчути — Дізнатися — Купити.
Відповідно до даної моделі, на перше місце стають почуття й емоції, а потім споживача цікавлять властивості товару. Купівля відбудеться, якщо товар дуже сподобався споживачеві, навіть якщо його характеристики не зовсім відповідають очікуваним.
МОДЕЛЬ 3: Купити — Дізнатися — Відчути.
Це модель імпульсивної купівлі (коли існує якась (найчастіше неявна) потреба і покупець отримує сильний зовнішній стимул, а також при цьому не існує жодних перешкод для здійснення купівлі (є товар, гроші та час)), після якої споживача починає цікавити, а які властивості має куплений ним товар.
МОДЕЛЬ 4: Купити — Відчути — Дізнатися.
Це також імпульсивна купівля, але спонукальним мотивом є почуття й емоції, викликані в момент придбання.
Отже, відомості про типи особистості допомагають підприємцям аналізувати поведінку покупця при виборі товарів та послуг і торгових марок та зорієнтовувати своє виробництво на конкретного споживача та культуру споживання загалом.
СТІКЕР СЛІВ
Субкультура — група людей, яка дотримується певної системи цінностей, заснованої на їх загальному життєвому досвіді та становищі в суспільстві.
Мікрогрін — це молоді паростки овочевих рослин і трав.
МініПРАКТИКУМ
Завдання 1. Розпитайте свого друга/подругу протилежної статі про улюблені їх покупки. Складіть список їх улюблених речей. Проаналізуйте, як відрізняються покупки хлопчиків і дівчаток.
Завдання 2. Опишіть сучасну молоду людину — українця-споживача. Які продукти, ви вважаєте, він схильний купувати і які чинники впливатимуть на його вибір товарів і послуг?
Завдання 3. Інструкція аудиту покупок. Перегляньте покупки, придбані представниками родини за тиждень. Зверніть увагу на купівельні ролі членів родини, проаналізуйте додаткову інформацію про товари та виділіть зайву чи надлишкову продукцію. (Скоріш за все, ви виявите, що частина куплених товарів є зайвою). Обговоріть результати дослідження щодо покупок у родинному колі.
Завдання 4. Проаналізуйте, як ви купляєте, розпоряджаєтеся купленими товарами та їх позбавляєтеся. За поданим зразком у своєму зошиті накресліть табличку і заповніть її.
Товар |
Як обираємо покупку |
Як користуємося |
Як позбавляємося товару (паковання) |
Мило |
|||
Сік |
|||
Серветки |
|||
Одяг |
|||
Шкільні зошити |
ФІЗКУЛЬТСПОЖИТИВ
Перейдіть за QR-кодом і виконайте руханку.
ЕКСПРЕС-ЛАБОРАТОРІЯ
Вибираємо шкільний рюкзак
Підліткам доводиться носити в школу книги, зошити, канцелярське приладдя. Якщо додати до цього коробочку з обідом, змінний одяг для спортивних занять, то виходить вага, достойна легкої атлетики. Згідно з нормативами, максимальна вага дитячого рюкзака не повинна перевищувати 10-ї частини від ваги дитини.
Основний критерій при виборі рюкзака — це вага. Максимальна вага порожнього рюкзака для старшокласника — один кілограм. Вибирайте вироби легкі, але міцні, щоби забезпечити комфорт, скоротити рівень незручності при відвідуванні школи.
Слід звернути увагу на приблизні параметри такого рюкзака:
- висота 30-36 сантиметрів;
- довжина бокової стінки 6-10 сантиметрів;
- лямки повинні бути широкими, приблизно 4 сантиметри, м’якими, аби не впивалися в плечі, з обов’язковим регулюванням їх довжини;
- ширина рюкзака не повинна бути більшою від ширини плечей підлітка.
Основні вимоги до якості:
Обов’язково враховуйте критерій безпеки, згідно якого, рюкзак повинен мати:
- інформацію про країну-виробника;
- маркування про приблизний вік дитини;
- жорсткий каркас спинки для рівномірного розподілу ваги;
- світловідбивальні елементи, щоб дитину було помітно здалеку в темний час;
- м’які лямки S-подібної форми, з регулюванням по довжині.
Матеріал виготовлення. Основні вимоги до тканини: міцність, невелика вага, водонепроникність, стійкість до механічних пошкоджень.
Обов’язково перевірте наявність ортопедичної спинки, що повторює природний вигин хребта. Завдяки такій деталі знижується навантаження на хребет, поліпшується формування правильної постави.
Звертайте увагу на оформлення спинки — вона повинна бути з підкладкою з м’якої тканини, щоб олівці, гострі кути книг не впивалися в спину. Поєднання жорсткого каркаса і м’якої підкладки спинки гарантує максимальний комфорт. Жорстка основа покращує розподіл навантаження, а м’яка підкладка дозволяє носити рюкзак з комфортом.
Додатково підвищує рівень комфорту сітчаста вентильована тканина на лямках і спинці — за рахунок цього елемента спина і плечі менше пітніють.
Щоби бути точно впевненими в тому, що ви знаєте, який краще вибрати шкільний рюкзак, орієнтуйтеся на такі показники якості:
- легка, міцна, водовідштовхувальна тканина. Таким вимогам відповідають нейлон або поліестер, їхню поверхню можна легко помити, без обов’язкового прання;
- всі шви міцні, ретельно оброблені, щоби виключити ризик можливого травмування. Вся пластикова фурнітура гладка, без задирок;
- блискавки широкі, надійні і зручні, аби ви могли легко, швидко відкрити і закрити їх;
- укріплені кути корпусу для підвищення міцності виробу;
- наявні клапани на зовнішніх кишенях, блискавках і внутрішньому відділенні для захисту від дощу і снігу;
- водонепроникне дно з пластику або тканини зі спеціальним покриттям, або ж дно з пластиковими ніжками, що дозволяють ставити рюкзак на вологу землю, сніг.
Для зручності розподілу всіх речей, у рюкзаку повинні бути зовнішні кишені, кілька внутрішніх відділень. Якщо ви користуєтеся ноутбуком, то купуйте моделі з відсіком для цього гаджета.
БАНК ІДЕЙ
Як організувати бізнес «на підвіконнику»?
Сьогодні є популярним новий тренд світової кулінарії та здорового харчування — мікрозелень або мікрогрін. Спочатку паростками тільки прикрашали готові страви. Але проведені дослідження довели виняткову цінність такої їжі для людського організму.
Мікрогрін — це молоді паростки овочевих рослин і трав. Мініатюрну зелень вирощують у спеціально створених для цього умовах. Паростки містять підвищену кількість поживних речовин, вітамінів, мінералів, амінокислот та ін. Пояснюється це тим, що вони знаходяться тільки на старті свого розвитку і по максимуму використовують запас поживних речовин насіння. Вживання мікрозелені в їжу насичує нас вітамінами, дає запас енергії, сприяє очищенню організму.
Часто поняття мікрогрін ототожнюють з проростками, які також користуються популярністю. Але насправді це технічно різні фази розвитку рослин. Проростки — це тільки пророслі насінини. А мікрозелень — це стадія розвитку рослини, коли з’являються перші два листочки. Стебло і листя можна їсти, а насіння і коріння залишаються в субстраті. У проростках, вирощених у воді, з’їдають усе.
Мікрозелень здатна активно рости без використання будь-яких добрив і стимуляторів. Запасу поживних речовин і життєвої сили в насінні вистачає для активного зростання. Таким чином, одержувана мікрозелень — екологічно чистий і органічний продукт.
Є багато різновидів мікрозелені (рис. 15). Можна вирощувати практично будь-які овочі, трави, злакові та бобові культури. Зупинимося на огляді найбільш популярних із них.
Рис. 15. Зразки мікрозелені
- 1. Кінза (коріандр). У її складі багато вітамінів, мікроелементи Р, К та ін. Кінза корисна для серцево-судинної системи.
- 2. Рукола. Вона відрізняється великим вмістом аскорбінової кислоти, зміцнює імунітет, має гіркуватий смак, поєднується із м’ясними і рибними стравами.
- 3. Буряк. Містить багато вітамінів, мікроелементів, має стимулюючу дію, позитивно впливає на травлення, зміцнює імунітет, поєднується із салатами й другими стравами.
- 4. Редис. Мікрозелень редису містить багато мінералів, мікроелементів, вітамінів, має протинабрякову дію, покращує травлення, поєднується із м’ясними стравами і салатами.
- 5. Шніт-цибуля. Вона має здатність знищувати бактерії, очищати кишківник та є ідеальною для закусок.
- 6. Соняшник. Мікрозелень соняшнику містить білки, жири, вітамін А. Стабілізує кислотно-лужний баланс, зміцнює нервову систему, уповільнює процеси старіння, поєднується із салатами, м’ясними стравами і супами.
- 7. Горох. Багатий протеїном, вітамінами А, В, С, Е, фосфором, клітковиною. Поєднується із салатами і бутербродами.
- 8. Червоноголова капуста. Має високий вміст каротину, аскорбінової кислоти, що тонізує і зміцнює імунітет, нормалізує травлення та поєднується із салатами.
Виростити мікрогрін не дуже складно і в умовах квартири. Для цього потрібно придбати рекомендований набір інвентарю для вирощування: контейнер з кришкою, лляний килимок, екологічно чисте насіння та ін.
Бажаєте дізнатися більше — перейдіть за QR-кодом.
БАТЛ РОЗУМНИКІВ
Фірма «Електронік-Вест» із нагоди відкриття нового магазину електроніки провела святкову акцію з розпродажу комп’ютерів. Продавець здивований реакцією споживачів на покупку товарів. Адже вдалося реалізувати лише один ноутбук вартістю 10000 грн (нова ціна — 8750 грн), тоді як ноутбуки вартістю 6000 грн (ціна на розпродажі — 5820 грн) були розпродані повністю.
Як ви можете пояснити таку поведінку споживачів? Чи була раціональною поведінка споживачів з економічної точки зору? Відповідь обґрунтуйте розрахунками.
КУЛІНАРНИЙ КОНСТРУКТОР
Сирна паста з мікрозеленню
Сирна паста — це практичне рішення для бутербродів, які можна зробити вдома, чи, упакувавши її в контейнер, зробити бутерброди вже на природі. Сирну пасту також можна використовувати в якості начинки для млинців.
Інгредієнти:
- сир знежирений — 100 г;
- сметана — 1 ст. л.;
- мікрозелень подрібнена — 0,5 скл.;
- сіль — за смаком.
Спосіб приготування:
Всі інгредієнти ретельно змішайте вручну або з використанням блендера. Смачного!
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України