Основи споживчих знань. Споживча етика. 5-6 класи. Овчарук

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

1.2. Про товари та послуги

Ти, твої друзі та близькі щоденно стикаєтеся з безліччю різноманітних товарів і послуг. Можна перелічувати їх безкінечно, однак є такі послуги та товари, які найбільше необхідні саме тобі. Наприклад, майже щодня ми маємо купувати продукти, щоб приготувати їжу, засоби для прибирання, корм для домашніх тварин. Також ми йдемо до крамниці, щоб зробити подарунки, придбати одяг та інші товари. Ми користуємося транспортом, ходимо до кінотеатру, відвідуємо розважальні заклади, навчаємось у школі тощо.

Свої різноманітні, такі, що постійно змінюються, та безмежні потреби людина, родина і громада задовольняють за допомогою товарів і послуг.

Товари - це економічні блага, до яких можна доторкнутися, тобто фізично відчутні предмети або речі (їжа, взуття, автомобілі, будинки тощо). Товар - це продукт природи та людської праці або тільки людської праці в матеріальному та нематеріальному вигляді, а також у формі послуг, який завдяки своїм властивостям здатен задовольняти наявні або передбачувані суспільні потреби і призначений для обміну та купівлі-продажу. Товар - це також продукт праці, що виробляється не для власного споживання, а на продаж.

Товар має дві основні властивості - споживчу вартість (здатність задовольняти певні споживчі потреби людини) та вартість, яка встановлюється у процесі обміну, тобто визначається кількістю та якістю праці, вкладеної у товар під час його виготовлення.

Послуги - це економічні блага, що не мають товарної форми. Це може бути дія, у процесі якої споживач отримує можливість задовольнити певну потребу (медичне обслуговування, освітні або перукарські послуги). Послуги надають людям чи фірмам у формі цілеспрямованої корисної дії або обслуговування, результат яких споживається в процесі їх надання. Послугою також називають діяльність із надання певного матеріального чи нематеріального блага іншій особі, що здійснюється для задоволення її особистих потреб. Наприклад, ми користуємося послугами перукарів, ательє, ремонту виробів та приладів тощо.

Послуги можуть бути виробничими та матеріальними.

Виробничі послуги - це нематеріальний результат виробничої діяльності, що виявляється безпосередньо у вигляді діяльності, спрямованої на зміну споживчих властивостей продукції.

Матеріальні послуги надають споживачам переважно у сфері обігу суспільного продукту. Вони пов’язані з діяльністю підприємств і організацій, наприклад послуги вантажного транспорту, заготівлі, торгівлі, матеріально-технічного постачання.

Залежно від характеру задоволення потреб товари й послуги поділяють на взаємозамінні та взаємодоповнювані.

Взаємозамінні товари можуть задовольнити одну й ту саму потребу. Наприклад, спрагу можна втамувати водою, чаєм, соком, квасом; меблі можна виготовити з дерева, пластику, скла, фанери тощо. Якщо зростає споживання одного з таких товарів, скажімо, споживачі купують більше виробів із пластику, тоді зменшується використання іншого матеріалу - дерева.

Взаємозамінними можуть бути й послуги, наприклад послуги у транспортуванні забезпечуються за допомогою використання автомобілів, автобусів, потягів, літаків, пароплавів тощо. Вони можуть замінювати одне одного.

Завдяки наявності в економіці великої кількості взаємозамінних товарів і послуг кожен споживач має змогу обирати саме ті товари та послуги, якими може максимально задовольнити свої потреби.

Взаємодоповнювані товари - це товари, які лише в комплексі можуть забезпечити певну потребу людини. Вони доповнюють один одного, і потреба в них одночасно збільшується або зменшується. Прикладом таких товарів є голка - нитка, зубна паста - зубна щітка, автомобіль - бензин, монітор - системний блок - клавіатура, ліжко - матрац - ковдра - подушка - постільна білизна тощо.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Усі товари й послуги можна поділити за ознакою споживання. Якщо їх споживають у процесі задоволення потреб людей, то це споживчі товари й послуги. Можна ними забезпечувати особисті, групові, фізіологічні або соціальні потреби як за власні кошти, так і за рахунок державного бюджету. Приклади споживчих товарів і послуг: одяг, житло, товари побуту, товари особистої гігієни, техніка, обладнання, освіта, медицина, культура, циркові та театральні вистави, транспортні перевезення тощо.

Якщо ж товари й послуги споживають у процесі виробництва інших товарів і послуг - це виробничі товари й послуги. Виробничі товари - це верстати, устаткування, транспорт тощо; виробничі послуги - це послуги юристів, фінансистів, аудиторів та ін.

Індивідуальні, колективні та суспільні потреби громадян задовольняють саме споживчі товари й послуги. Споживчих товарів потребують у великій кількості та різноманітті.

Продовольчі товари - це харчові продукти в натуральному або переробленому вигляді, призначені для споживання людиною, а також вода та напої.

Непродовольчі товари - це продукти виробничого процесу, призначені для продажу громадянам або суб’єктам господарської діяльності, але не з метою вживання в їжу людиною.

Товари та послуги індивідуального споживання забезпечують потребу тільки однієї людини - того, хто придбав цей товар або отримав цю послугу, і ніхто інший не може їх отримати. Наприклад, людина, яка хоче пити, купує пляшку води і, випивши її, насолоджується, втамувавши спрагу. Тобто, заплативши за товар, людина як споживач отримує виключне право на використання цієї пляшки води. Більше ніхто не може використати її для себе.

Послуги перукаря

Приклад послуги індивідуального споживання - робота перукаря. Ця послуга має суто індивідуальний характер, бо її отримує той, хто її замовив і для кого перукар виконав свою роботу - зробив зачіску. Ще приклади: медичні послуги, послуги візажиста, послуги індивідуального пошиття одягу тощо.

Послуги візажиста

Деякі товари й послуги називають суспільними товарами та послугами. Це такі товари і послуги, які не можна поділити на окремі порції під час споживання, а тому вони призначені для всіх людей, незалежно від того, готові вони заплатити за це споживання чи ні.

Приклад: береговий маяк. Не можна заборонити споживання тим суднам, які не хочуть сплачувати за користування світлом маяка. Його світло споживають колективно всі судна, і це світло неможливо поділити на окремі порції та продавати кожному судну. Тож морські судна не конкурують між собою за право користування світлом маяка.

Береговий маяк

Незважаючи на те, що споживач безпосередньо не платить за суспільні товари та послуги, вони не є цілком безкоштовними. За їхнє споживання сплачують усі члени суспільства, навіть ті, хто їх не споживає, - у вигляді податків, тобто коштів, які розподіляють на різні сфери суспільного буття. Податки від заробітних плат і продажу товарів та послуг ідуть на виплати пенсій, утримання армії, державних органів, малозабезпечених сімей, медичні та освітні послуги для громадян тощо. Отже, забезпечує суспільні блага зазвичай держава, а витрати на їх виробництво фінансуються за рахунок податків.

Кожному громадянину дуже важливо знати про ті суспільні товари та послуги, які виробляють і надають у населеному пункті, де він чи вона мешкає.

До суспільних товарів та послуг належать: охорона громадського порядку, забезпечення автоінспекцією безпеки руху на автошляхах, забезпечення безпеки Державною пожежною службою, діяльність служби Міністерства надзвичайних ситуацій, швидка допомога, робота громадського транспорту, забезпечення населеного пункту автобусними, трамвайними, тролейбусними зупинками, прибирання вулиць і вивіз сміття міськими (селищними) службами, робота телерадіоканалів, освітлення вулиць, забезпечення діяльності шкіл, ліцеїв, гімназій, середніх і вищих державних навчальних закладів, будинків дитячої та юнацької творчості, громадської бібліотеки, побудова дитячих майданчиків, парків відпочинку, соціальний захист малозабезпечених громадян.

На певні суспільні послуги встановлено ціни, адже ці послуги надають приватні власники (наприклад, атракціони у парку відпочинку, користування ксероксом у громадській бібліотеці, проїзд у громадському транспорті, вивезення сміття від подвір’я тощо). Однак набагато більший обсяг суспільних благ надає держава, щоб забезпечити споживачів суспільно корисними товарами і послугами.

Служба побуту

Служба побуту - це установа, що надає послуги з виготовлення/пошиття одягу, взуття за індивідуальним замовленням, ремонту побутової техніки, меблів, послуги перукарень, хімчисток тощо.

Побутова послуга - це вид діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної із задоволенням конкретної побутової потреби індивідуального замовника/споживача.

Побутові послуги

Види побутових послуг:

індивідуальне пошиття та ремонт швейних виробів, виробів із хутра та головних уборів;
індивідуальне пошиття, плетіння і ремонт трикотажних виробів;
індивідуальне виготовлення і ремонт взуття;
виготовлення виробів зі шкіри за індивідуальним замовленням;
ремонт побутових машин і приладів;
ремонт годинників;
виготовлення і ремонт ювелірних виробів;
ремонт побутової, радіоелектронної апаратури;
послуги відеозйомки та звукозапису;
виготовлення і ремонт меблів;
послуги перукарень;
послуги фотографів;
послуги хімчистки виробів;
послуги прання білизни;
послуги лазень та ін.

Виконавці побутових послуг: які їхні функції, де і як відбувається обслуговування

Виконавці для проведення діяльності з надання побутових послуг залежно від специфіки їхньої роботи можуть мати окремі приміщення або будівлі, павільйони, кіоски, пересувні майстерні та приймальні пункти, спеціально обладнані відповідним устаткуванням.

Виконавці повинні:

забезпечити, щоб їхні працівники дотримувалися Правил побутового обслуговування населення та інших нормативно-правових актів, які регулюють надання побутових послуг;
створити матеріально-технічну базу, забезпечити наявність обладнання та устаткування для надання побутових послуг згідно з установленими нормативами;
формувати ціни на послуги відповідно до законодавства залежно від їхніх складності та якості;
забезпечити необхідний рівень кваліфікації працівників, які обслуговують замовників;
забезпечити відповідність виробничих приміщень, будівель, робочих місць, де надають побутові послуги, визначеним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам та вимогам нормативно-правових актів із питань охорони праці.

На фасаді приміщення виконавця має бути зазначено державною мовою його назву, найменування власника або уповноваженого ним органу, режим роботи.

Що має бути у приміщенні, де приймають/видають замовлення:

Правила побутового обслуговування населення (затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 16 травня 1994 р.);
витяг із Закону України «Про захист прав споживачів» (№ 1023-ХII від 12 травня 1991 р.) щодо надання послуг;
перелік побутових послуг, які надаються;
інформація про повне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім’я та по батькові керівника (власника);
копії свідоцтв про державну реєстрацію, сертифікатів відповідності на послуги, які підлягають обов’язковій сертифікації, а також копії торгових (спеціальних торгових) патентів, спеціальних дозволів (ліцензій) за видами послуг, які підлягають патентуванню, ліцензуванню;
зразки матеріалів і затверджених в установленому порядку виробів;
ціни і тарифи на послуги, матеріали та вироби;
перелік нормативно-технічних документів, вимогам яких мають відповідати послуги;
гарантійні зобов’язання виконавця послуг;
інформація про працівників, які обслуговують замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, перелік категорій громадян, які мають пільги щодо отримання побутових послуг;
книга скарг і пропозицій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 6 березня 2019 р. наявність книги скарг і пропозицій у куточку споживача нині НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОМ суб’єктів господарювання. За непродовження її ведення в майбутньому контрольні органи не каратимуть. Тож той, хто бажає її вести й далі, має на це право.

Підприємства служби побуту зобов’язані укласти зі споживачем договір на виконання робіт (надання послуг). Договір - це взаємне зобов’язання, письмова угода про права та обов’язки між установами, підприємствами чи окремими особами.

Запам’ятай, що за кожну отриману послугу або товар ти маєш отримати договір, квитанцію або чек!

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Поясни, у чому відмінність між індивідуальними та колективними послугами. Наведи приклади.

2. Назви взаємозамінні товари, якими ти користуєшся.

3. Назви взаємодоповнювані товари, якими користується твоя родина.

4. У чому особливість суспільних товарів, послуг? Яку роль відіграє держава в забезпеченні споживачів суспільними товарами і послугами?

5. Спробуй створити свій перелік із п’яти основних суспільних послуг, які надають у твоєму населеному пункті. Для цього запитай у дорослих і друзів, що вони знають про суспільні послуги, та заповни таблицю 2.

Таблиця 2

Суспільні послуги у моєму селі/селищі/місті

Назва суспільної послуги	Для кого призначена послуга	Хто надає/забезпечує цю послугу (назва організації або ін.)

6. Розглянь і прокоментуй наведені нижче ситуації «Я у транспорті».

A. Ти їдеш в автобусі (трамваї, тролейбусі), до салону заходить бабуся. Усі місця зайняті. Як ти маєш учинити у цьому випадку?

(Пасажири зобов’язані бути взаємно ввічливими, звільняти місця для інвалідів, громадян літнього віку, пасажирів із дітьми та вагітних жінок. Тобто у цьому випадку треба звільнити місце для бабусі, навіть якщо ти не сидиш на місці із позначкою «Місця для пасажирів із дітьми та інвалідів».)

Б. Ти заходиш до метрополітену з морозивом. Чергова працівниця забороняє тобі входити. Чому? Як можна виправити ситуацію?

(Із морозивом заходити до наземного транспортного засобу і метрополітену не можна. Якщо тебе зупинили на вході до метрополітену з морозивом, з’їж його і потім заходь.)

B. Чи має право учень, у якого немає учнівського квитка, користуватися пільгами під час проїзду у транспорті?

(Пільгові проїзні квитки довготривалого користування (студентські, учнівські та ін.) дають право на проїзд тільки за наявності у пасажира учнівського (студентського) квитка. Пасажир, який не може пред’явити учнівський (студентський) квиток, не має права на пільговий проїзд у транспорті.)

Г. Перед тим, як сісти у транспорт, ти придбав(ла) квиток, але на вимогу контролера пред’явити його не можеш, бо загубив(ла). Чи має право кондуктор висадити тебе на наступній зупинці?

(Пасажир повинен зберігати разові квитки або закомпостовані абонементні талони до кінця поїздки. Кондуктор має право запропонувати пасажиру пред’явити квиток або закомпостований абонементний талон і, якщо квитка або талона немає, висадити пасажира на наступній зупинці.)