Фізика. Повторне видання. 8 клас. Бар’яхтар

Додатки

Таблиця 1. Питома теплоємність с деяких речовин у різних агрегатних станах

Таблиця 2. Температура t плавлення і кристалізації деяких речовин (за нормального атмосферного тиску)

Речовина	t, °С	Речовина	t, °С	Речовина	t, °С
Алюміній	660	Мідь	1087	Спирт	-115
Водень	-256	Нафталін	80	Срібло	962
Вольфрам	3387	Олово	232	Сталь	1400
Залізо	1535	Парафін	55	Титан	1660
Золото	1065	Ртуть	-39	Цинк	420
Лід	0	Свинець	327	Чавун	1200

* Дані в таблицях наведені з досить невисокою точністю. Щоб навчитися розв’язувати задачі, такої точності цілком достатньо. Проте зверніть увагу на те, що для наукових та інженерних розрахунків часто потрібно знати значення величин до десяти значущих цифр, а інколи навіть і більше!

Таблиця 3. Питома теплота плавлення λ деяких речовин*

Таблиця 4. Температура кипіння t_кип деяких речовин*

Речовина	tкип, °С	Речовина	tкип, °С	Речовина	tкип, °С
Вода	100	Залізо	2750	Олія	310
Водень	-253	Кисень	-183	Ртуть	357
Гліцерин	290	Мідь	2567	Свинець	1740
Ефір	35	Молоко	100	Спирт	78

Таблиця 5. Питома теплота пароутворення r деяких речовин* (за температури кипіння)

Таблиця 6. Питома теплота згоряння q деяких видів палива

* За нормального атмосферного тиску — 760 мм рт. ст.

Таблиця 7. Питомий електричний опір р деяких речовин (за температури 20 °С)

Таблиця 8. Електрохімічні еквіваленти k, мг/Кл

Алюміній (Аl3+)	0,09	Мідь (Cu+)	0,66	Срібло (Ag+)	1,12
Водень (Н+)	0,01	Мідь (Cu2+)	0,33	Хлор (Cl-)	0,37
Залізо (Fe3+)	0,19	Натрій (Na+)	0,24	Хром (Cr3+)	0,18
Кисень (О2-)	0,08	Нікель (Ni2+)	0,30	Цинк (Zn2+)	0,34

Таблиця 9. Густина р деяких речовин (за температури 15—20 °С) Речовини у твердому стані

Речовина	р, кг/м3	р, г/см3	Речовина	р, кг/м3	р, г/см3
Алюміній	2700	2,70	Парафін	900	0,90
Залізо	7800	7,80	Платина	21500	21,50
Золото	19300	19,30	Порцеляна	2300	2,30
Іридій	22400	22,40	Свинець	11300	11,30
Латунь	8500	8,50	Скло	2500	2,50
Лід	900	0,90	Сосна суха	440	0,44
Мармур	2700	2,70	Срібло	10 500	10,50
Мідь	8900	8,90	Сталь	7800	7,80
Нікель	8900	8,90	Цинк	7100	7,10
Олово	7300	7,30	Чавун	7000	7,00

Закінчення таблиці 9

Речовини в рідкому стані

Речовина	р, кг/м3	р, г/см3	Речовина	р, кг/м3	р, г/см3
Бензин	710	0,71	Мед	1420	1,42
Вода чиста	1000	1,00	Олія	900	0,90
Гас	800	0,80	Нафта	800	0,80
Дизельне паливо	840	0,84	Ртуть	13600	13,60
Мастило	900	0,90	Спирт	800	0,80

Таблиця 10. Префікси для утворення назв кратних і частинних одиниць

Префікс	Символ	Множник	Префікс	Символ	Множник
тера-	Т	1012	санти-	с	10-2
гіга-	Г	109	мілі-	м	10-3
мега-	М	106	мікро-	мк	10-6
кіло-	К	103	нано-	н	10-9
гекто-	г	102	піко-	п	10-12
деци-	д	10-1	фемто-	ф	10-15

Визначаємо абсолютну та відносну похибки результату вимірювання

Абсолютна похибка результату вимірювання — це відхилення результату вимірювання від істинного значення фізичної величини.

Абсолютна похибка результату вимірювання показує, на скільки якнайбільше може помилитися дослідник, правильно вимірюючи фізичну величину.

Визначити абсолютну похибку результату вимірювання непросто. Потрібен аналіз методу вимірювання, якості вимірювального приладу, умов досліду, знання вищої математики тощо. Тому поки що домовимося: під час одного прямого вимірювання абсолютна похибка дорівнюватиме ціні поділки шкали вимірювального приладу.

Для запису значення абсолютної похибки використовують символ Δ (дельта), поряд наводять символ вимірюваної фізичної величини. Наприклад, запис ΔV = 2 см³ означає, що абсолютна похибка результату вимірювання об’єму становить 2 см³.

Відносна похибка результату вимірювання дорівнює відношенню абсолютної похибки до виміряного значення фізичної величини.

Відносну похибку позначають символом є (епсилон) і найчастіше подають у відсотках. Наприклад, у результаті вимірювання довжини олівця учнівською лінійкою (ціна поділки 1 мм) отримали результат 122 мм. У цьому випадку відносна похибка результату вимірювання довжини олівця становить: